- •Методичні поради
- •1. В роботі необхідно використовувати матеріали рекомендованої літератури, яку підібрав сам студент.
- •Тема 5. Україна у складі Російської та Австро-Угорської
- •Тема 9. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами ( 1921- 1939 рр.).
- •Тема 10. Україна в роки Другої світової війни ( 1939- 1945 рр.).
- •Тема 11. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток України в другій пол. 40-х – на поч. 80-х рр. Хх ст.
- •Тема 12. Національно - державне відродження українського народу. Незалежна Україна в сучасному світі.
- •Тематика контрольних робіт Завдання 1. Зародження української державності. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство.
- •1. Походження і розселення слов’ян. Суспільний розвиток східнослов’янських племен.
- •Завдання 2. Українська державність у литовсько - польську добу .
- •1. Україна у складі Великого князівства Литовського. Політичний і правовий устрій Великого князівства Литовського і Руського.
- •2. Основні тенденції в розвитку суспільства у Великому князівстві Литовському, формування української народності. Причини занепаду литовсько-української державності.
- •Завдання 3. Початок козаччини
- •1. Виникнення та еволюція козацтва в Україні. Козацтво – як фактор державотворення.
- •2. Запорозька Січ – військово-політичне обєднання козаків. Соціально – економічний та військовий устрій Запоріжжя. Козацька символіка.
- •3.Державотворчі функції Запорозької Січі, її місце в історії української державності.
- •3. Переяславська Рада і “Березневі статті” 1654 року, виникнення україно-російської державної конфедерації.
- •Завдання 5. Соціально-економичний і політичний розвиток українських земель у другій половині XVII – XVIII ст.
- •2. Наступ на політичну автономию України. Правління гетьмана і. Мазепи. Політичні причини та наслідки поразки і. Мазепи.
- •Завдання 7. Україна в умовах капіталістичної модернізації економіки (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Завдання 8. Державне відродження України в 1917 – на початку 1918 років
- •3. Початок та основні події громадянської війни, протистояння двох українських
- •Завдання 9. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920)
- •1. Українська гетьманська держава, політична платформа п. Скоропадського. Внутрішня та зовнішня політика гетьманського уряду.
- •3. Національно-визвольний рух на землях Західної України. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр).
- •4. Загострення громадянської війни в Україні. Проголошення Української срр, її внутрішня політика. Військово-політичне зближення унр з Польщею і його наслідки. Радянсько-польська війна.
- •Завдання 10. Формування та утвердження радянського ладу в Україні (1920-ті роки)
- •Завдання 11. Соціально-економічний та політичний розвиток урср наприкінці 1920-х – 1930-ті рр.
- •Завдання 12. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами (1921-1939 рр.)
- •Завдання 13. Україна в роки Другої світової війни (1939 -1945 рр.)
- •Завдання 14. Основні напрями та тенденції соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку урср у другій половині 40-х - 80-х рр.
- •Завдання 15. Україна на шляху до суверенітету та державної незалежності. Політична система України на рубежі XX – XXI ст.
- •Список рекомендованої літератури
Завдання 11. Соціально-економічний та політичний розвиток урср наприкінці 1920-х – 1930-ті рр.
ПЛАН
Концепція планової економіки. Індустріалізація промисловості та її підсумки.
Політика суцільної колективізації та її наслідки в Україні. Голод 1932-1933 рр.
Суспільно-політичне життя українського народу в умовах тоталітарно-репресивного режиму влади.
Приступаючи до розгляду економічної політики у 30-ті рр., з'ясуйте причини, сутність, шляхи проведення індустріалізації в Україні та її наслідки.
Під індустріалізацією розуміють систему заходів, спрямованих на прискорений розвиток промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення країни. Проведення індустріалізації було викликано необхідністю технічного переозброєння економіки країни та створення матеріально-технічної бази для її економічної самостійності. На підвищення темпів індустріалізації вплинула мілітаризація економіки.
Проведення індустріалізації було пов’язане з певними труднощами: розрахунком лише на внутрішні джерела фінансування, браком кваліфікованих робітничих кадрів. Головними недоліками було те, що вона почалася не з легкої, а з важкої промисловості і мала різко завищені темпи.
Головними джерелами індустріалізації були: інвестування важкої промисловості за рахунок легкої та харчової, примусові державні позики, збільшення випуску спиртних напоїв, продаж за кордон нафти, газу, хутра, творів мистецтва (за низькими цінами), використання безкоштовної праці у вихідні (суботники, недільники), широке використання праці ув’язнених.
Форсована індустріалізація здійснювалось за рахунок так званих “ножиць цін”, що викликало кризу збуту у промисловості та хлібозаготівельну кризу в аграрному секторі. Чи існували інші шляхи індустріалізації? Якщо співставити результати сталінської індустріальної гонки із затвердженими завданнями, доводиться констатувати провал п’ятирічних планів, чим це було викликано?
Характеризуючи проведення колективізації, визначте її причини, шляхи впровадження та трагічні наслідки для народу України.
Перехід до колективізації (об'єднання дрібних, одноосібних селянських господарств у великі соціалістичні господарства – колгоспи та радгоспи) підштовхнула криза хлібозаготівель 1927-1928 рр., яка викликала зниження хлібного експорту і, як наслідок, нестачу валюти для проведення форсованої індустріалізації. Потрібен був механізм для безперебійного постачання держави хлібом. В умовах становлення тоталітарної системи влади колгоспами було легше керувати, ніж мільйонами розрізнених селянських господарств.
Націоналізація землі в 1917 р. позбавила державу необхідності виплачувати селянам компенсацію за землю при вступі в колгосп. Успіхи непу підняли сільське господарство на рівень 1913 р. Більшовики мали досвід організації колективних господарств з 1918 р (радгоспи і комуни). Щоб запобігти опору села були прийняті гуманні принципи кооперування селян: добровільність, поступовість, різноманітність форм кооперації, облік місцевих умов, фінансова допомога міста селу. Проте у 1929 р. Й.Сталін висунув лозунг суцільної колективізації.
Суцільна колективізації вела до насильницького втягнення селян у колгоспи. По відношенню до заможного селянства проводилась політика розселянювання (посилення оподаткування, обмеження оренди землі, заборонена використовувати найману працю, купувати машини, інвентар тощо) та розкуркулювання (від обмеження куркульства до ліквідації його як класу). Ліквідація заможних господарств супроводжувалась конфіскацією майна і висилкою на Північ та в Сибір селян, які не бажали вступати в колгоспи. Усього в Україні було колективізовано біля 200 тис. селянських господарств і зазнало репресій 1,2-1,4 млн. чол. Поневолення селянства, останнього, порівняно незалежного класу, сприяло остаточному утвердженню тоталітарного режиму та встановленню всеохоплюючого контролю держави. Страшним наслідком колективізації в Україні став голодомор 1932-1933 рр.
Проблему тоталітаризму в Україні, його сутності та механізму реалізації слід ув’язати з аналогічними процесами в усьому Радянському Союзі. Знайдіть відповіді на наступні питання: 1) У чому проявилося утвердження сталінізму в Україні? 2) Як відбувалися згортання і деформація політичного життя? 3) Які наслідки для українського народу мала репресивна політика влади?
Передусім дайте характеристику сталінізму як складової політики тоталітаризму (відмова від ринкових відносин і створення централізованої командно-адміністративної системи, репресивного апарату, мілітаризація економіки, русифікація, проведення так зв. “культурної революції”, форсованої індустріалізації, колективізації, агресивна зовнішня політика).
Характерною ознакою сталінського режиму був терор, який по Україні прокотився трьома хвилями: перша – 1929-1931 рр. (примусова колективізація, розкуркулення, процес над СВУ та ін.); друга – 1932-1934 рр. (голодомор, постишевський терор, “кіровська хвиля”); третя – 1936-1938 рр. (так зв. Великий терор, у тому числі – “розстріляне відродження”). За своїм розмахом сталінський терор не знав собі рівних в історії.
Література:
Голод на Україні 1932-1933 років: очима істориків, мовою документів. – К., 1990.
Даниленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С.В. Сталінізм на Україні в 20-30-ті роки. – К., 1991.
Касьянов Г.В., Даниленко В.М. Сталінізм ї українська інтелігенція. – К., 1992.
Конквест Р. Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор. – К., 1993.
Король В.Ю. Історія України. – К., 2005.
Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1939). – К., 1999.
Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. – Харків, 2007.
Розсекречена пам’ять. Голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД. – Київ, 2008.