- •Навчально-методичний посібник для організації самостійної роботи студентів з курсу „Історія України”
- •Самостійна робота студентів
- •Основні форми самостійної роботи студентів
- •Розподіл кредитів та навчального часу за видами занять
- •Робоча програма з курсу " історія україни"
- •Тема 9. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами
- •Тема 10. Україна в роки Другої світової війни ( 1939- 1945 рр.).
- •Тема 11. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток України в другій пол. 40-х – на поч. 80-х рр. Хх ст.
- •Тема 12. Національно - державне відродження українського народу. Незалежна Україна в сучасному світі.
- •Вступ до курсу історії україни передмова
- •Лекційний матеріал
- •Тема 1. Витоку українського народу та його державності. Україна княжої доби
- •Термінологічний словник
- •Тема 2. Україна у складі Польщі. Козацька доба. ( хіv-хvі ст.)
- •Термінологічний словник:
- •Тема 3. Визвольна війна українського народу середини хуіі ст. Формування української держави.
- •Термінологічний словник
- •Тема 4. Велика Руїна. Гетьманщина. Ліквідація української автономної державності.
- •Термінологічний словник
- •Тема 5. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій (друга пол. Хvііі – хіх ст.)
- •Термінологічний словник
- •Тема 6. Україна в умовах капіталістичної модернізації економіки (друга пол. Хіх – поч. Хх ст.)
- •Термінологічний словник
- •Тема 7. Українська національна революція
- •1917-1920 Рр.
- •Термінологічний словник
- •Тема 8. Міжвоєнний період в історії українського
- •Термінологічний словник
- •Тема 9. Західноукраїнські землі між двома світовими
- •Термінологічний словник
- •Тема 10. Україна в період Другої світової та Великої Вітчизняної війни (1939-1945 рр.)
- •Термінологічний словник
- •Тема 11. Розвиток України з другої пол. 40–х до поч. 80–х рр. Хх ст.
- •Термінологічний словник
- •Тема 12. Розбудова незалежної України Основними проблемами, які необхідно розглянути при вивченні теми, є:
- •Термінологічний словник
- •Л і т е р а т у р а
- •Плани семінарських занять тема № 1. Феномен української історії у контексті світового розвитку. Слов'яни у давнину.
- •Тема 2. Витоки українського народу та його державності. Україна княжої доби
- •Питання для самостійного вивчення:
- •Тема 3. Українські землі під владою Великого князівства Литовського і Польщі (хіv – XVI ст.). Козацька доба
- •Тема 4. Визвольна війна українського народу середини хvii ст. Формування української держави
- •Теми рефератів:
- •Питання для самостійного вивчення:
- •Література:
- •Тема 5. Руїна. Гетьманщина, Ліквідація української автономної державності
- •Теми рефератів:
- •Тріумф і драма Івана Мазепи
- •Література:
- •Тема 6. Українська національна революція 1917-1920 рр.
- •Теми рефератів:
- •Література:
- •Тема 7. Міжвоєнний період історії України (1921-1939 рр.)
- •Література:
- •Тема 8. Соціально-політичні процеси та економічне становище України у 50-70-ті роки хх ст.
- •Для самостійного вивчення:
- •Література:
- •Тема 9. Проблеми соціально-політичного відродження України на сучасному етапі.
- •Для самостійного вивчення:
- •Література:
Термінологічний словник
Автохтон – (слово грецького походження, означає - місцевий, корінний). Народ автохтон – це корінне населення певної території, країни.
Вотчина – комплекс феодальної земельної власності та пов'язане з нею право на феодально залежних селян. Існували князівські, боярські, монастирські й церковні вотчини. Вотчина переходила синам після смерті батька. Найкращою вотчиною вважалося право на володіння київським престолом.
Данина– найдавніша форма оподаткування населення, яка здійснювалась у формі прямого державного податку, феодальної ренти, військової контрибуції тощо.
Десятина –-десята частина прибутків, яку сплачувало церкві залежне населення. Вперше встановлена київським князем Володимиром.
Дружина – загін воїнів, об’єднаних навколо князя. У Київській Русі дружина становила постійну військову силу й брала участь в управлінні князівством та особистим господарством князя.
Закупи – категорія феодально залежних селян. Так називали людей, які брали у феодала позичку (купу) і за це мусили відпрацьовувати у господарстві хазяїна. Після повернення боргу селянин знову ставав вільним.
Літопис – найдавніший вид історико-мемуарної прози, що являв собою розташовані в хронологічному порядку коротенькі замітки й докладні оповідання (“сказання”) про історичні події.
Народне віче– рада старійшин, пізніше збори вільних громадян (холопи не мали права на участь у народному вічі), форма громадського волевиявлення часів Київської Русі. Київської Русі. Існувало з УІ до УІІІ ст. поряд із владою князя і було безпосереднім продовженням родоплемінних порядків, коли всі члени роду брали участь у вирішенні спільних справ.
Нормани –- вихідці з країн Скандинавії. На Русі їх називали варягами.
Общинник– вільний селянин, який сплачував державі данину, засобом збирання якої було полюддя.
“Руська Правда” – збірник давньоруських законів, складений за часів правління князя Ярослава Мудрого в серединіXIст.
Смерд – селянин, який належав до селянської общини й отримував від князя землю, сплачуючи йому данину.
Удільна роздробленість – процес децентралізації на Русі, послаблення влади київського князя. Настала після смерті київського князя Мстислава Володимировича (1132 р.), коли держава розділилася на півтора десятка земель і князівств.
Усобиці –чвари, суперечки, війни між давньоруськими князями за право володіти землями, переважно за київський престол.
Холоп– підневільна особа, близька за суспільним становищем до раба; пізніше – двірський слуга, кріпак.
Челядь – раби, полонені, які знаходилися під владою хазяїна, цілком безправні особи.
Питання для самоконтролю:
Охарактеризуйте основні етапи формування Київської держави.
Простежте динаміку розвитку політичного устрою в Київській державі.
У чому полягає прогресивна роль християнства?
Які причини зумовили ослаблення та розпад Київської держави?
Чому після занепаду Києва саме Галицько-Волинське князівство стало основою української державності?
Що призвело до припинення існування Галицько-Волинської держави?
Тестові завдання:
1. Об’єднання Руської та Новгородської земель, яким була започаткована велика держава – Київська Русь, відбулось у:
а) 866 р.;
б) 882 р.;
в) 907 р.
2. Основною військовою силою і одночасно примітивним апаратом державного управління в часи Київської Русі була (о):
а) віче;
б) дружина;
в) ополчення.
3. „Пощо ми губимо Руськую землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і радіє, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою...” До такої думки прийшли руські князі на з’їзді у:
а) Києві в 1068 р.;
б) Любечі в 1097 р.;
в) Чернігові в 1113 р.
4. Галицьку та Волинську землі в єдину державу вперше об’єднав:
а) Ярослав Осмомисл;
б) Роман Мстиславович;
в) Мстислав Удатний.
5. Столицею своєї держави Данило Галицький обрав місто:
а) Галич;
б) Холм;
в) Львів.