конспект лекций

М – порівнювальна маса всіх забруднюючих речовин , що надходять у

n

у водойми, ум∙т, визначається за формулою M m i Ai

i 1

Обсяги над нормованих скидів забруднюючих речовин та їх концентрації

визначаються на підставі даних обстеження об’єктів та аналізу журналів обліку

водопостачання, водовідведення з урахуванням дозволів на спец.

водокористування та затверджених норм ГДС.

Середню концентрацію забруднюючих речовин у стічних водах при порушенні водоохоронного законодавства визначають з всієї сукупності відігбраних проб стічної води і обчислюють за формулою:

С = (С1 + С2 + …. Сn )/ n

де: С – середня концентрація, що береться як розрахункова при визначенні збитків, г/м3

С1, С2,….Сn –концентрації забруднюючих речовин у відібраних пробах

n – кількість проб

Збитки від над нормативних скидів визначаються за формулою: Y =V*T ( Сф – С д) *∑ ( 0.003 * Аі* n ) * σ*10-3

де: Y - збитки від над нормованих скидів, грн;

V - обсяг скидання зворотних вод, м3/год;

Т - тривалість наднормативного скиду, год;

Сф – середня фактична концентрація забруднюючих речовин, г/м3;

Сд - дозволена концентрація для скиду забруднюючих речовин, г/м3;

У разі скиду речовин, які відсутні в переліку допустимих до скиду, а

активна концентрація їх перевищує ГДК для водного об єкта, що приймає зворотні води, в розрахунковій формулі береться рівною ГДК

0.003 – базова ставка відшкодування збитків у частках неоподаткованого мінімуму доходів громадян, НМД/ кг (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин у частках неоподаткованого мінімуму доходів за одиницю маси

31

Y = γ * n * V * L

де: Y – величина збитків у разі забруднення підземних вод, грн; γ - питома величина збитків, грн./т;

n – розмір неоподаткованого мінімуму доходів; V – об׳єм забруднення підземних вод, м3;

L – коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод,

для ґрунтових вод він дорівнює 1.0, для між пластових безнапірних - 1.3, для між пластових напірних – 1.6.

3.3.3 Забруднення земельних ресурсів

Збитки від забруднення земельних ресурсів визначаються за формулою: Y = ∑ q * γ * M

де: Y – збиток за забруднення земельних ресурсів, грн.;

32

q – коефіцієнт, що враховує родючість земельних ресурсів;

γ– питомий збиток від викиду 1т забруднюючих речовин у ґрунт, грн./т;

М– маса викиду, т

Ця формула використовується для підрахунку економічних збитків за

використання землі під побутові і органічні відходи.

Всю складність впливу забруднюючих речовин на земельні ресурси зведено до 4 груп небезпечності, основою яких є показники гранично – допустимих рівнів та орієнтовно – допустимих концентрацій хімічних речовин у ґрунті..

Розмір відшкодування збитків за забруднення земельних ресурсів визначається за формулою:

Y = γ * Г* К1 * К2 * Ш

де: Y – збиток за забруднення земельних ресурсів, грн.;

γ - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, що визначаються як 0.5 Г.;

Г – грошова оцінка земельної ділянки, грн.;

К1 – коефіцієнт, що враховує вміст забруднюючих речовин ( м3 ) в

обсязі забрудненої землі ( м3) залежно від глибини просочування;

К2 – коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини ;

Ш –показник ( шкала еколого -господарського значення ділянки ).

Коефіцієнт забруднення землі К1 визначається за формулою:

К1= V/ Т * S * І

де : К1 – коефіцієнт забруднення землі;

V - обсяг забруднюючої речовини, м3 ;

S - площа забрудненої земельної ділянки, м2;

т – товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунків витрат ліквідації забруднення залежно від глибини просочування та визначається як 0.2 м (орний шар);

І – індекс поправки до втрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини.

33

Якщо К1 менше 1, то він не враховується.

3.3.4 Забруднення лісів

Оцінка економічного збитку, що завдається лісному господарству забрудненням визначається за формулою:

Y = ∑ Кt + Ct / ( 1 + Еn )

де: Y – економічний збиток, що завдається лісному господарству, грн..;

Кt- капітальні вкладення на створення захисних насаджень, грн../га;

Сt –експлуатаційні витрати на вирощування насаджень, грн../га;

Ен – нормативний коефіцієнт різночасових витрат, дорівнює 0.03;

Величина економічного збитку, що виник у процесі лісовідновлення

насаджень , які загинули, визначається за формулою:

Y = ∑ St ( Зt + γ +Зр + Зtпр.зах. )

де:: Y – економічний збиток за рахунок лісовідновлення насаджень,грн.; St - площа ділянки, на якій ведеться відновлення в першому році, га;

Зt – витрати на створення зімкнених лісових культур на і-й ділянці в

t - році, грн./га;

γ – питомий збиток від зменшення проживання лісокультур на і-й

ділянці в t - році, грн./га;

Зр – витрати на рекультивацію на і-й ділянці в t - році, грн./га;

Зпр.зах- витрати на проведення заходів що до підвищення газостійкості лісових культур на і –й ділянці в t– році, грн./га.

3.3.5 Забруднення рибних ресурсів

Розрахунок розмірів збитків, завданих рибному господарству в наслідок порушення природоохоронного законодавства, здійснюється згідно з «Методикою розрахунків збитків, завданих рибному господарству», яка встановлює основні вимоги що до порядку проведення розрахунку збитків.

Збитки розраховуються за формулою:

Y = П * S * M + П1+ M* S* К1 / 100 + П2 + М * S * K2 / 100

34

де: Y – величина збитку у натуральному вигляді, грн..;

П – середня кількість загиблої риби, шт./ м2;

П1 – середня кількість загиблих лічинок, шт./м2;

П 2 – середня кількість загиблої ікри, шт./м2;

М – середня маса дорослої особини, кг.;

S – площа негативного впливу довкілля, м2;

К1 – коефіцієнт промислового повернення від лічинок, %;

К2 – коефіцієнт промислового повернення від ікри, %.

Розрахунок збитків спочатку проводиться в натуральному вигляді, а потім

у грошовому виразі, виходячи з цін на певні види риби.

3.3.6 Забруднення відходами

Якщо тверді відходи не утилізуються, то вони накопичуються на звалищах

і шламозбірниках. Процеси, які відбуваються під час таких операцій, призводять до вторинного забруднення повітря, водоймищ, ґрунту та підземних вод.

Звідх.=[Зт.+ ( Зекспл.+ Ен * Кп )] * Авід.

де: Звід.- затрати на складування відходів, грн.;

Зт.- затрати на транспортування, навантаження та розвантажування відходів, грн./т;

Зекспл.-- експлуатаційні затрати, пов׳ язані з обслуговуванням звалища,грн./т;

35

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень,

Ен = 0.16 рік-1;

Кп. – питомі капітальні затрати на будівництво систем видалення,

знешкодження відходів у спеціальних спорудах, грн./т;

Авід – маса відходів, т-

Вилучення території під складування відходів визначається за формулою:

Зтер.= ( Взем.+ Врек.) * S * Авід.

де; Зтер- затрати від вилучення території під складування відходів.

;грн.;

для атмосфери і води. грн.; σатм,.σвод – показники відносної небезпеки забруднення відповідно -

для атмосфери та водоймищ;

f – коефіцієнт розсіювання для атмосфери;

Натм., Нвод.- кількість забруднень, яка потрапляє в атмосферу чи в

водоймище від 1 т відходів; 12,і 144 – множник γ відповідно для атмосфери та водоймища,грн./ум.т Авідх.- маса відходів, т.

Контрольні питання до теми 3.3

1. Вказати формулу для визначення збитків від забруднення атмосфери;

36

2.Вказати формулу для визначення збитків від забруднення водних ресурсів;

3.Вказати формулу для визначення збитків від забруднення підземних вод;

4.Вказати формулу для визначення збитків від забруднення земельних ресурсів;

5.Вказати формулу для визначення збитків від забруднення лісів;

6.Вказати формулу для визначення збитків від забруднення рибних ресурсів;

7.Вказати формулу для визначення збитків від забруднення відходами

Тема 3.4 Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій

техногенного і природного характеру

3.4.1 Оцінка збитків від руйнування та пошкодження основних фондів

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого

призначення складається із збитків руйнування і пошкодження будівель,

споруд, техніки, обладнання та інших фондів виробничого призначення і визначаються за формулою:

п

Y = ( ∆Рі * Кі ) + Л

і 1

де: Y –збитки від руйнування основних фондів виробничого призначення,грн . ∆Рі – зменшення балансової вартості основних фондів виробничого призначення внаслідок повного, або часткового руйнування, грн.;

Л – ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і установок, грн.

Кі- коефіцієнт амортизаціїї і-виду фондів виробничого призначення n – кількість видів основних фондів виробничого призначення.

Збитки від руйнування і пошкодження основних фондів невиробничого призначення ( житла, комунікацій, споруд та будівель ) розраховуються,

виходячи із залишкової балансової вартості зруйнованих об’єктів по формулі:

37

призначення,грн.;

і

∆Р - балансова вартість і – виду повністю зруйнованих фондів невиробничого призначення, грн.;

Кі – коефіцієнт амортизації і - виду фондів невиробничого призначення;

Л – ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і напівфабрикатів, грн. n – кількість видів основних фондів невиробничого призначення

3.4.2 Збитки від втрат готової продукції

Збитки від втрат готової продукції розраховуються, виходячи з їх

собівартості, або за цінами придбання з урахуванням індексації за формулою:

3.4.4 Збитки від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів

Збитки від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів розраховуються

за формулою:

38

п

Y = ( Ці * mi )

і 1

де: Y – збитки від втрат сировини, матеріалів і напівфабрикатів, грн.;

і

Ц –середня оптова ціна і – виду сировини, матеріалів і напівфабрикатів грн./т;

mi –маса втраченого і - виду сировини, матеріалів і напівфабрикатів ,т n - кількість видів втраченої сировини, матеріалів і напівфабрикатів

3.4.5 Збитки від порушення сільськогосподарських угідь

Збитки від порушення сільськогосподарських угідь розраховуються за формулою:

Y = ( 1 – K ) * H * S

де: Y – збитки від порушення сільськогосподарських угідь,грн.;

К – коефіцієнт зниження продуктивності угідь;

Н – норматив збитків для різних видів сільськогосподарських угідь,

грн./га

S - площа сільськогосподарських угідь, які вилучені із користування, га

3.4.6 Збитки від пошкодження лісів і рекреаційних зон

Збитки від наслідків надзвичайних ситуацій у рекреаційних зонах, що включають певний обсяг природних ресурсів і ресурсів антропогенного походження розраховуються за формулою:

п

Y = Yp + ( Зп + Зс )

і 1

39

де: Y–збитки від наслідків надзвичайних ситуацій у рекреаційних зонах,грн..

Y – збитки об’єкта рекреаційної зони внаслідок надзвичайних ситуацій, грн..;

n – кількість об’єктів рекреаційної зони;

Зп – затрати на відновлення ресурсів природного походження, грн.;

Зс – затрати на відновлення ресурсів антропогенного походження, грн.

Контрольні питання до теми 3.4 1. Вказати формули для розрахунку збитків від руйнування та

пошкодження основних фондів виробничого і невиробничого призначень

2. Вказати формулу для розрахунку збитків від втрат готової продукції.

3 . Вказати формули для розрахунку збитків від втрат сільськогосподарської продукції і порушення сільськогосподарських угідь.

4. Вказати формулу для розрахунку збитків від втрат сировини,

матеріалів і напівфабрикатів

5.Вказати формули для розрахунку збитків від пошкодження лісів і рекреаційних зон.

Тема 3.5 Визначення збитку, який завдається водо споживачам при

забрудненні води

Забруднення водних джерел у багатьох випадках викликає у водо споживачів збільшення капітальних і експлуатаційних витрат, необхідних для відновлення тієї продукції, котра не може бути вироблена в результаті забруднення водойм. Іншими словами, збільшуються затрати, необхідні для будівництва і розширення очисних споруд по водо підготовці, для використання незабруднених водних джерел.

Розміри збитку в зв’язку з забрудненням вод залежать від рівня забруднення водойм і необхідного ступеня їх зниження для різних водо споживачів. Під втратами від забруднення водних джерел розуміються втрати трудових затрат і матеріальних ресурсів в народному господарстві, котрі зв’язані з ліквідацією наслідків забруднення водних басейнів, а також погіршенням соціально-гігієнічних умов для

40