3.5 Охорона навколишнього середовища

Характерною особливістю сучасного виробництва є впровадження нових, більш ефективних технологічних процесів, різке розширення об'ємів виробництва, швидке зростання споживання матеріальних та енергетичних ресурсів. Це привело до значного зростання негативного впливу на навколишнє середовище. На даний час проблема охорони навколишнього середовища є однією з найважливіших. Комплексний характер цієї проблеми визначається складністю системи, що включає природу, суспільство і виробництво. В той же час оптимальний розвиток цієї системи пов'язаний з соціальними, екологічними, технічними, економічними та міжнародними аспектами проблеми.

Захист навколишнього середовища це комплексна проблема: разом з природоохоронними задачами вона вирішує також і соціально-економічну задачу покращує умови життя людини, зберігаючи його здоров'я. Основними напрямками по вирішенню проблем захисту навколишнього середовища є: вдосконалення технологічних процесів і розробка нового обладнання з меншим рівнем викидів домішок та відходів в оточуюче середовище; заміна токсичних відходів нетоксичними та неутилізуємих відходів на утилізуємі і т.д.

За родом своєї роботи депо спричиняє забруднення атмосфери і водного басейну.

Найважливішим заходом щодо боротьби із забрудненням атмосферного повітря шкідливими речовинами є зменшення їх виділення в джерелах. Це досягається шляхом механізації і автоматизації виробничих процесів, ущільнення, герметизації і вакуумізації устаткування, заміни шкідливих летючих речовин менш шкідливими. Вирішенню проблеми зниження забруднення атмосферного повітря сприяють сучасні установки, що дозволяють уловлювати шкідливий пил, пару і гази механічні сухі пиловловлювачі типу "Циклон", гідроциклони, зрошувані скрубери, різні пиловіддільники, фільтри. Очищення промислових викидів в атмосферу є складовою частиною технологічного процесу. Мета її запобігання забрудненні атмосферного повітря, видалення шкідливого пилу з технологічних викидів та його подальша утилізація, зменшення механічного зносу устаткування через абразивну дію пилу, виділення з відходів цінних продуктів і використання їх як вторинної сировини.

Змн.

Арк.

Дата

Основними забруднювачами виробничо-стічних вод є нафтопродукти, мінеральні та механічні суспензії, луги, кислоти, поверхнево-активні речовини та солі важких металів. Очисні споруди депо запроектовані з розрахунку на прийом стічних вод від всіх джерел і очищення їх від нафтопродуктів та зважувальних речовин, за виключення води, що охолоджує, з мийними розчинами та стоків гальванічного цеху. Ця вода подається на локальні оборотні системи, з яких воду випускають на місцеві очисні споруди. Побутові і душові стічні води подаються в міську мережу водовідведення. Для цієї мети передбачена окрема побутова мережа водовідведення, обладнана побутовими санітарними приладами. Для більш ретельного очищення стічних вод застосовуються додаткові пристрої (нафтовловлювачі, відстійники, різноманітні фільтраційні установки). Нафтовловлювачі застосовуються для очищення стічних вод від нафтопродуктів і механічних домішок, які можуть бути виділені методом відстоювання.

В локомотивних депо впроваджуються оборотні системи водопостачання. Частина виробничих процесів використовує водопровідну воду, інша частина користується очищеною стічною водою з оборотної системи. При повторному використанні у виробництві стічних вод необов'язкове їх глибоке очищення, цілком достатній той рівень, який досягається на існуючих очисних спорудах. Впровадження оборотних систем водопостачання дозволяє значно скоротити споживання води для технічних потреб і зменшити об'єми забруднених стоків, що скидаються у водоймища.

Зберігання відходів люмінесцентних ламп відбувається в спеціальних приміщеннях. Такі приміщення обладнуються примусовою витяжною вентиляцією, металевими стелажами, на які не допускається потрапляння прямих сонячних променів або теплового випромінювання від нагрівальних приладів. При необхідності можливе сумісне зберігання нових ламп і відходів (на окремих стелажах). Допускається зберігання нових ламп в упаковці заводу-виробника. Відходи люмінесцентних ламп зберігати в металевій герметизованій тарі з гумовим ущільненням. Габарити тари підбираються за розміром використаних ламп, які необхідно упаковувати, пересипаючи тирсою. Відпуск нових ламп проводиться за умови здачі використаних або таких, що прийшли в непридатність. Відпустка невеликої кількості (2-3 шт.) проводиться в упаковці заводу виробника, велика кількість ламп відпускається в спеціальній тарі. Систематично здійснювати контроль за станом повітряного середовища в приміщеннях складування ламп і накопичення ртутовмісних відходів. При перенесенні і монтажу люмінесцентних ламп і їх відходів необхідно дотримуватися обережності для уникнення порушення їх герметичності. При накопиченні граничної кількості відпрацьованих ламп вони передаються для остаточної утилізації на спеціалізовані підприємства.

Змн.

Арк.

Змн.

Арк.

4 Економічна частина

4.1 Розрахунок витрат на заробітну платню

Розрахунок експлуатаційних витрат виконується з розбиванням всіх витрат по виробничому виду на:

• прямі витрати;

• загальновиробничі витрати;

• адміністративні витрати.

До прямих витрат належать витрати, які пов'язані з виробничим процесом, тобто витрати на зарплату виробничим працівникам та матеріали.

До загальновиробничих витрат відносяться витрати на охорону праці, соціальне страхування, обслуговування і періодичний ремонт виробничих будинків та споруд, а також на амортизацію основних фондів.

До адміністративних витрат належать витрати на обслуговування і керівництво управлінського персоналу.

Заробітна плата являється частиною продукту, котра виплачується працівникам в грошовій формі за їх працю. Виплата праці проводиться по кількості і якості виконаної роботи. Звичайна оплата праці відрізняється від оплати праці в тяжких та небезпечних умовах.

Оплата праці може бути погодинною, тобто за відпрацьований час та відрядною – за кількість виробленої продукції. В локомотивному господарстві залізниць використовується погодинна, погодинно-преміальна та відрядно-преміальна система оплати праці.

Таблиця 12 Тарифні ставки та коефіцієнти

Розряд	ІІІ	ІV	V
Тарифна ставка	8,78	9,83	11,26
Тарифний коефіцієнт	1,205	1,332	1,520

Середній тарифний коефіцієнт визначаю за формулою (63)

де К_ср – середній тарифний коефіцієнт;

1,205 – тарифний коефіцієнт третього розряду;

п₃ – кількість робітників третього розряду;

1,332 – тарифний коефіцієнт четвертого розряду;

п₄ – кількість робітників четвертого розряду;

1,499 – тарифний коефіцієнт п'ятого розряду;

п₅ – кількість робітників п'ятого розряду;

Ч_сп.заг – загальна списочна кількість робітників цеху.

Середній тарифний розряд електроапаратного цеху знаходжу за формулою (64)

де Т_ср – середній тарифний розряд;

Т_м – найближчий менший тарифний розряд;

К_ср – середній тарифний коефіцієнт;

К₁ – тарифний коефіцієнт найближчого меншого розряду;

К₂ – тарифний коефіцієнт найближчого більшого розряду.

Визначаю годинну тарифну ставку одного робітника за формулою (65)

де Т_год – годинна тарифна ставка;

т – годинна тарифна ставка найближчого меншого цілого розряду тарифної ставки;

z – годинна тарифна ставка найближчого більшого цілого розряду тарифної ставки;

10 – постійне число, яке показує кількість десятих в цілому розряді;

п – число десятих частин до цілого розряду.

Місячну тарифну ставку знаходжу за формулою (66)

де Т_міс – місячна тарифна ставка;

Т_ч – годинна тарифна ставка;

166,7 – середня кількість робочих годин за місяць.

Відрядний приробіток одного робітника за перевиконання норм складає 15% від місячної тарифної ставки

де Т_міс – місячна тарифна ставка.

Розмір премії одного робітника визначаємо за формулою (69)

де Т_міс - місячна тарифна ставка одного робітника;

Т_пр - відрядний приробіток одного робітника

Заробітна плата одного робітника за місяць буде складати:

де Т_міс - місячна тарифна ставка одного робітника;

Т_пр - відрядний приробіток одного робітника;

Т_прем - розмір премії одного робітника.

Річний фонд зарплати одного робітника електроапаратного цеху буде складати:

де Т_{заг.міс} - місячна заробітна плата одного робітника

Тарифні ставки по видам ремонту для контингенту робітників будуть складати:

де Ч_{сп.пр-1-3} - списочна кількість робітників по видам ремонтів; –

Т_{заг.міс} - місячний фонд зарплати одного робітника –

Місячна тарифна ставка майстра аккумуляторного відділення становить - 2400 грн.

Розмір премії майстра становить :

де Т_{міс.ст.майстра} - місячна тарифна ставка майстра.

Місячна заробітна плата майстра акумуляторного відділення становить:

Загальний річний фонд заробітної плати цеху визначаю:

де Т_{ст.пр-1-3} – тарифні ставки по видам ремонту;

12 - кількість місяців у році.

Загальний річний фонд заробітної плати акумуляторного відділення складає

4.2 Розрахунок витрат на матеріали та запасні частини

Витрати на матеріали та запасні частини на ремонті ПР-3 знаходжу за формулою (77)

де Н_пр-3 – витрати на матеріали та запасні частини при ремонті ПР-3;

С_пр-3 – загальна вартість матеріалів та запасних частин для ПР- 3 (С_пр-3. = 185093 грн.);

Y_пр-3 – відсоток участі цеху у витратах на матеріали та запасні частини при ремонті ПР-3.

Витрати на матеріали та запасні частини на ремонті ПР-2 знаходжу за формулою (78)

де Н_пр-2 – витрати на матеріали та запасні частини при ремонті ПР-2;

С_пр-2 – загальна вартість матеріалів та запасних частин для ПР-2 (С_пр-2.=27681 грн.);

Y_пр-2 – відсоток участі цеху у витратах на матеріали та запасні частини при ремонті ПР-2.

Річні витрати на матеріали та запасні частини на ремонті ПР-3 знаходжу за формулою (80)

де Н_{річ.пр-3} – річні витрати на матеріали та запасні частини на ремонті ПР-3;

М_{річ.пр-3} – річна програма ремонту для ПР-3;

Н_пр-3 – витрати на матеріали та запасні частини при ремонті ПР-3.

Річні витрати на матеріали та запасні частини на ремонті ПР-2 знаходжу за формулою (81)

де Н_{річ.пр-2} – річні витрати на матеріали та запасні частини на ремонті ПР-2;

М_{річ.пр-2} – річна програма ремонту для ПР-2;

Н_пр-2 – витрати на матеріали та запасні частини при ремонті ПР-2.

Загальну суму витрат на матеріали та запасні частини за рік знаходжу за формулою :

де Н_{заг.річ.} – загальні річні витрати на матеріали та запасні частини;

Н_{річ.пр-3.} – річні витрати на матеріали та запасні частини на ремонті ПР-3;

Н_{річ.пр-2.} – річні витрати на матеріали та запасні частини на ремонті ПР-2;

Загальна сума витрат на матеріали та запасні частини за рік становить .

4.3 Визначення додаткових витрат

До інших витрат відносять такі витрати: відрахування на соціальне страхування, витрати на техніку безпеки, експлуатаційні витрати, витрати на електроенергію, опалення, воду тощо.

Відрахування на соціальне страхування приймаю 38% від річного фонду заробітної платні робітників цеху і знаходжу за формулою

де Т_стр. – відрахування на соціальне страхування;

Т_{заг.річ.­} – загальний річний фонд зарплати;

0,38 – процент відрахування від зарплати.

Витрати по ТБ та виробничій санітарії плануються в розмірі 1% від річного фонду зарплати працівників цеху і знаходжу за формуло

де Т_т.б – відрахування на техніку безпеки та виробничу санітарію;

Т_{заг.річ} – загальний річний фонд зарплати;

0,01 – процент відрахування від зарплати.

Витрати на опалення знаходжу за формулою :

де Е_оп – витрати на опалення;

V – об'єм приміщення;

q – питомі витрати тепла (на 1 м² – 15-16 ккал.);

п_оп – кількість годин в опалювальному періоді (п_от.=3420 год.);

С_п. – вартість однієї тони пару (с=6 грн.);

і – теплота випаровування (і=540 ккал.).

Витрати на освітлення знаходжу за формулою

де Е_осв. – витрати на освітлення;

S – площа приміщення;

r – витрати електроенергії на освітлення (10,5 Вт на 1 м².);

Т – час роботи освітлення (2800 год.);

С_ел. – вартість 1 кВт/год. електроенергії (0,30 грн.);

К – коефіцієнт попиту (К=0,75-0,8).

Витрати на воду знаходжу за формулою

де Е_вод. – витрати на воду;

Ч_сп.заг. – загальна списочна кількість працівників;

j₁ – питомі витрати води на господарчі потреби (j₁=25 л/люд.);

j₂ – питомі витрати води на побутові потреби (j₂=40 л/люд.);

253 – кількість робочих днів на рік;

С_вод. – вартість 1 м³. води (С_вод.=1,11 грн.).

Витрати на поточний ремонт будівель та споруд приймають в розмірі 4-4,5% від вартості будівлі.

Вартість будівлі знаходжу за формулою

де В_буд – вартість будівлі;

S – площа приміщення;

С_буд – орієнтовна вартість 1 м² будівлі (С_буд.=840 грн.).

Витрати на обслуговування будівель знаходжу за формулою (89)

де Е_буд – витрати на обслуговування будівель;

В_буд – вартість будівлі;

0,04 – відсоток відрахування.

Амортизаційні відрахування на виробничі основи фонду приймаю 10 % від вартості обладнання.

Вартість обладнання знаходжу за формулою (90)

де В_обл – вартість обладнання;

S – площа приміщення;

С_обл – вартість обладнання на 1 м² (С_обл=420 грн.).

Амортизаційні відрахування знаходжу за формулою (91)

де W_ам – амортизаційні відрахування;

В_обл – вартість обладнання;

0,1 – відсоток відрахування.

Витрати загальні знаходжу за формулою (92)

де Е_заг – загальні витрати;

Е_буд – витрати на обслуговування будівель;

W_ам – амортизаційні відрахування.

Витрати на утримання обладнання знаходжу за формулою (93)

де В_ут.обл – витрати на утримання обладнання;

S – площа приміщення;

С_обл – вартість обладнання на 1 м² (С_обл.=42 грн.);

0,005 – відсоток відрахування.

Витрати на поточний ремонт обладнання знаходжу за формулою (94)

де В_{рем.обл.} – витрати на ремонт обладнання;

S – площа приміщення;

С_обл – вартість обладнання на 1 м² (С_обл=42 грн.);

0,04 – відсоток відрахування.

Загальні витрати пов'язані з ремонтом та утриманням обладнання знаходжу за формулою (95)

де Е_{рем.,утр} – загальні витрати;

В_{рем.обл} – витрати на ремонт обладнання;

В_ут.обл – витрати на утримання обладнання.

Витрати на електроенергію для виробничих потреб знаходжу за формулою (96)

де Е_ел – витрати на електроенергію для виробничих потреб;

Р_вст – потужність обладнання;

Ф_об – річний фонд роботи обладнання (Ф_об.=3600 год.);

h – коефіцієнт завантаження обладнання (h=0,8-0,9)

К – коефіцієнт попиту (К=0,25-0,35);

С_в.п – вартість 1 кВт/год. (С_в.п.=0,30 грн.).

Витрати на стисле повітря, пару, воду та кисень для технологічних та виробничих потреб приймаю у розмірі 1% від вартості матеріалів та запасних частин.

Витрати для технологічних потреб знаходжу за формулою (97)

де Е_т.в – витрати для технологічних потреб

Н_{заг.річ} – загальні річні витрати на матеріали та запасні частини;

0,01 - відсоток відрахувань.

4.4 Визначення собівартості ремонту акумуляторної батареї НКТ-160

Собівартість це сума всіх витрат витрачених на одиницю ремонту. Тому основні показники роботи депо і кожного його цеху є собівартість, планування собівартості та її фактичне значення.

Собівартість знаходжу за формулою (98)

де С – собівартість ремонту АБ;

З – заробітна платня на ремонт АБ;

М – вартість матеріалів і запчастин при ремонті;

Н – накладні витрати.

Розраховуємо заробітну платню робітника за один ремонт ПР-3 за формулою (99)

де З – заробітна платня;

Т_г – годинна тарифна ставка;

t_рем – тривалість ремонту АБ;

Т_в.д – приробіток за один ремонт;

Т_прем – премія за один ремонт.

Приробіток розраховую за формулою (100)

де Т_в.д – приробіток за один ремонт;

Т_тар.ст – годинна тарифна ставка (4-го розряду - 9,83 грн);

Т_рем – тривалість ремонту АБ (11 год);

0,15 – процент відрядного приробітку.

Премію розраховую за формулою (101)

де Т_прем – розмір премії;

Т_тар.ст – годинна тарифна ставка;

t_рем – тривалість ремонту АБ;

Т_в.д – приробіток за один ремонт;

0,25 – процент премії.

Підставляю дані і знаходжу заробітну платню одного робітника:

Накладні витрати складають 100% від заробітної плати і знаходяться за формулою (102)

де Н – накладні витрати;

З – заробітна платня;

1,0 – процент накладних витрат;

Витрати на матеріали знаходжу за формулою (103)

де М – витрати на матеріали;

Н_пр-3 – витрати на матеріали та запасні частини при ремонті ПР-3;

0,04 – процент затрат матеріалів на ремонт акумуляторної батареї;

Підставляю дані в формулу та знаходжу собівартість ремонту одного акумуляторної батареї :

Собівартість ремонту одного акумуляторної батареї 726,03 грн.

4.5 Розрахунок і складання плану витрат акумуляторного відділення

Розрахунок експлуатаційних витрат виконується з розбиванням всіх витрат по виробничому виду на:

• основні витрати;

• основні витрати, загальні для всіх галузей;

• загальногосподарчі витрати для утримання штату відділення.

До основних витрат належать витрати, що пов'язані з виробничим процесом, тобто витрати на зарплату виробничим працівникам та матеріали.

До основних витрат, загальних для всіх галузей залізничного транспорту відносять витрати на охорону праці, соціальне страхування, обслуговування і періодичний ремонт виробничих будинків та споруд, а також на амортизацію основних фондів.

До загальногосподарських витрат належать витрати на обслуговування виробництва і керівництво господарством.

Всі ці витрати були мною підраховані у попередніх пунктах дипломного проекту, зараз всі вони будуть зведені в єдину таблицю плану витрат. Цей план покаже нам суму в гривнях, яку необхідно виділити даному цеху для реалізації тих чи інших функцій.

Додаток 10 - Зразок плану витрат

№ статей в итрат	Найменування статей витрат	Кількість ремонтів	Контин- гент	Витрати у гривнях							Всього
				Річний фонд зарплатні	Відрахування соцстрах	Матеріали	Паливо	ЕЕлектро еенергія	ІІнші ввитрати
1 1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
	Основні витрати
1 103	ПР-3	57	1	25973,52		611917,23				637890,75
	П Р - 2	114	2	51875,04		104135,58				156010,62
	Всього	171	3	77812,56		716052,81				793901,37
	Загальні витрати
	Соцстрахування	- -			72817,54					72817,54
	Охорона праці та санітарія								329568,77	29568,77
	Обслуговування виробничіх споруд						1575,93	38102,40	109,52	39787,85
	Поточний ремонт будівель					19353,60				19353,60
	Амортизаційні відрахування								224192,0	24192,0
	Витрати пов'язані з обслуговуванням обладнання					1088,64		7560	193,53	8842,17
	Персонал		1	36000						36000
	Разом		4	113812,56	72817,54	736495,05	1575,93	45662,4	54063,82	1024463,30