- •Тема 1. Постановка задач лінійного програмування
- •Задача про оптимальне виробництво
- •Задача по формуванню оптимальних складів
- •Класифікація злп
- •Тема 2. Основні методи розв’язування задач лінійного програмування
- •2.1 Графічний метод розв’язування задач лінійного програмування
- •2.2. Симплекс-метод
- •Тема 3. Транспортна задача
- •Метод потенціалів розв’язання транспортної задачі
- •Відкриті моделі транспортних задач
- •Варіант 5
- •Знайдемо
- •Тема 5. Системи масового обслуговування з відмовами
- •Найпростіший потік подій
- •Смо з відмовами.
- •Тема 6. Системи масового обслуговування з очікуванням
- •Тема 7. Сітьове планування
- •Варіант 1
- •Спрощення платіжної матриці гри
- •Розв’язування ігор 2×2
- •Графічне розв’язування ігор 2×n та m×2
ЗМІСТ
Вступ |
4 |
Тема 1. Постановка задач лінійного програмування |
5 |
Тема 2. Основні методи розв’язування задач лінійного програмування |
16 |
2.1 Графічний метод розв’язування задач лінійного програмування |
16 |
2.2. Симплекс-метод |
22 |
Тема 3. Транспортна задача |
32 |
Тема 4. Марковські процеси з дискретними станами та неперервним часом |
45 |
Тема 5. Системи масового обслуговування з відмовами |
53 |
Тема 6. Системи масового обслуговування з очікуванням |
60 |
Тема 7. Сітьове планування |
65 |
Тема 8. Елементи теорії стратегічних ігор |
82 |
Тема 9. Методи прийняття рішень в умовах невизначеності |
95 |
Тема 10. Задача про впорядкування обслуговування |
103 |
Питання для підготовки до захисту розрахункової роботи |
110 |
Література |
111 |
ВСТУП
Дослідження операцій в транспортних системах – це дисципліна, що має на меті побудову, аналіз та застосування в практичній діяльності математичних моделей прийняття оптимальних рішень.
Основна задача дослідження операцій – вибір з заданої множини елементів, що називаються допустимими розв’язками, елемента, який відповідає певним вимогам (критеріям оптимальності).
Задачі дослідження операцій, в яких множина допустимих розв’язків та критерії оптимальності змінюються з часом, називаються динамічними. Якщо ж вони є незмінними у часі, то задачі називають статичними.
У випадках повної визначеності параметрів задачі, її називають детермінованою. Якщо відомі закони розподілу ймовірностей параметрів, задачу називають стохастичною. Якщо ж інформація відносно параметрів відсутня, задача називається невизначеною.
В даних методичних вказівках розглянуто основні типи задач, що виникають при оптимізації транспортних систем та технологій. Матеріал посібника охоплює десять тем з розділів «Лінійне програмування», «Випадкові процеси та системи масового обслуговування», «Сітьове планування» та «Ігрові моделі прийняття управлінських рішень». В рамках кожної теми наведено теоретичні відомості, алгоритми розв’язання та приклади розв’язання типових задач, що включені до розрахункової роботи. Наприкінці наведено варіанти задач для розв’язання з даної теми.
При підготовці до захисту розрахункової роботи рекомендується розглянути питання, наведені в кінці посібника. Перед виконанням кожної задачі з розрахункової роботи необхідно засвоїти теоретичні відомості з відповідної теми та самостійно розібрати наведені приклади. Розв’язання задач з розрахункової роботи повинно містити детальні пояснення всіх етапів її виконання, а також обґрунтовані висновки щодо рекомендацій по оптимізації та прийняттю рішень
Методичні вказівки містять 30 варіантів розрахункової роботи. Номер варіанту визначається порядковим номером прізвища студента в журналі.
Тема 1. Постановка задач лінійного програмування
Сформулюємо наступну задачу.
Знайти такі при яких функція
досягає мінімуму або максимуму при додаткових обмеженнях
Оскільки цільова функція є лінійною і обмеження задані системою лінійних рівнянь та нерівностей, то задачу називають задачею лінійного програмування (ЗЛП).
Зауваження1.1. Якщо серед знаків нерівностей є « ≥ », то помноживши дані нерівності на -1 змінимо їх на « ≤ ».
Задача про оптимальне виробництво
Нехай ми маємо m видів сировини, із запасами . В загальному випадку можемо розглядати не сировину, а виробничі фактори. За допомогою цих факторів виробляєтьсяn видів продукції. Будемо вважати, що виробничі коефіцієнти (кількість сировини типуі, що необхідна для виробництва одиниці продукції j) є сталими. Нехай також відомі прибутки від реалізації одиниці кожного виду продукції .
Необхідно побудувати оптимальний план виробництва, тобто такий план, при якому сукупний прибуток буде найбільшим.
Кількості виробленої продукції позначимо через Тоді кількість сировини 1-го типу, що необхідна для випуску 1-ї продукції складає. Для випуску 2-ї продукції необхідноодиниць 1-ї сировини і т.д. Таким чином, на випуск усієї продукції буде витраченоодиниць сировини 1-го типу. Оскілки запаси цієї сировини обмежені кількістю, то одержуємо нерівність
.
Розмірковуючи аналогічно відносно інших видів сировини, отримаємо наступну систему обмежень:
, (1.1)
які називають виробничими обмеженнями
Оскільки ми не можемо виробити від’ємну кількість продукції, то маємо обмеження невід’ємності:
, . (1.2) Критерій оптимальності (максимальний сукупний прибуток):
(1.3)
Функцію називають цільовою функцією.
Сукупність (1.1), (1.2) і (1.3) буде математичною моделлю задачі про оптимальне виробництво.
Зауваження 1.2. Якщо - це витрати на виробництво одиниці продукції, то цільова функція буде прямувати до мінімуму
.
Max і min об’єднуються одним словом – оптимум (opt).
Зауваження 1.3. Відносно використання деяких ресурсів може бути накладене обмеження їх повного використання:
.
Приклад 1.1. Для виробництва чотирьох видів продукції необхідно три види сировини. Виробничі коефіцієнти, запаси сировини та прибуток від реалізації одиниці кожного виду продукції наведено в таблиці. Відомо, що продукції першого виду необхідно виробити не менше 100 одиниць, а четвертого – не більше 200. Сировина В повинна бути використана повністю. Побудувати математичну модель для знаходження оптимального плану виробництва (плану, що забезпечує максимальний прибуток).
Сировина |
Види продукції |
Запаси | |||
1 |
2 |
3 |
4 | ||
А В С |
5 1 8 |
4 2 0 |
1 1 2 |
0 3 1 |
1200 800 2000 |
Прибуток |
2 |
3 |
1 |
4 |
|
Розв’язання. Позначимо кількість вироблених видів продукції через Тоді для виробництва продукції першого виду необхідноодиниць сировини А, для виробництва другого та третього видів відповіднота. У виробництві четвертого виду продукції сировина А не використовується. Отже для випуску всієї продукції необхідноодиниць сировини А. Оскільки її запаси складають 1200 одиниць, то маємо обмеження
Аналогічно сировини В необхідно Але враховуючи умову повного її використання отримуємо обмеження – рівність
Обмеження по сировині С:
Оскільки продукції першого виду необхідно виробити не менше 100 одиниць, а продукції четвертого виду – не більше 200 одиниць, то отримаємо додаткові обмеження:
Крім того, ми не можемо виробити від’ємну кількість продукції. Тому
.
Прибуток від реалізації виробленої продукції
Відповідь.