Tsibulov_Osnovi_intelektualnoyi_vlasnosti_1

права інтелектуальної власності тягне за собою накладання штрафу від 170 до 3400 грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, що призначені для їх виготовлення.

Застосування цивільно-правових санкцій за порушення прав на ОІВ можливо в межах загального терміну позову, тобто протягом трьох років з дати, коли власник права довідався чи повинний був довідатися про порушення свого права.

6.4.2.Кримінальна відповідальність за порушення прав

Поряд з нормами цивільно-правового захисту прав на ОІВ, чинним законодавством передбачена також кримінальна відповідальність. Так, незаконний випуск під своїм ім'ям чи присвоєння авторства на чужий твір науки, літератури чи мистецтва, а також незаконне відтворення чи поширення такого твору, присвоєння авторства на чужі об'єкти промислової власності чи розголошення без згоди автора змісту винаходу, корисної моделі чи промислового зразка до офіційної публікації про них, визнається карним злочином. Кримінальна відповідальність наступає тільки тоді, коли матеріальна шкода, яка у 100 і більше разів перевищила не оподаткований мінімум доходів громадян. Як покарання, передбачається застосування до порушника штрафу в розмірі від 100 до 400 неоподаткованих мінімумів або виправні роботи на термін до двох років.

Якщо порушення прав завдало шкоди у особливо великому розмірі (1000 і більше неоподаткованих мінімумів) або повторно, передбачається штраф від 200 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

89

Законодавство України передбачає також криміна- льно-правові санкції за незаконне зазіхання на комерційну таємницю. Карним злочином є незаконний збір з метою використання відомостей, що становить комерційну таємницю (промислове шпигунство), якщо це наносить великий матеріальний збиток суб'єкту підприємницької діяльності. Як міра покарання передбачається штраф у розмірі від 300 до 500 мінімальних розмірів заробітної плати або позбавлення волі на термін до трьох років.

Залучення до кримінальної відповідальності конкретних винуватців злочину не виключає вимог про відшкодування заподіяного збитку.

Особливий випадок - захист прав на ОІВ при перетинанні кордону. Митним кодексом України (ст. 74) товари й інші предмети, виготовлені з порушенням прав інтелектуальної власності, не можуть, як імпортуватися, так і експортуватися через митний кордон України.

У судовій процедурі вирішення спорів важливе місце займають докази. Розрізняють три форми доказів: "документальний доказ" – доказ, наданий у письмовому вигляді чи у вигляді будь-якого документа; "речовий доказ" – доказ, що існує у виді предметів; " показання свідків" – усні показання експерта. Наявність охоронного документа – патенту чи свідоцтва, є важливим доказом.

6.4.3.Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди TRIPS

Угода TRIPS є однією з найважливіших угод Всесвітньої торгової організації (ВТО). Необхідною умовою для вступу України до ВТО є обов'язкове виконання угоди TRIPS. Ця угода визнана світовим співтовариством як

90

правовий документ, що охоплює питання, пов'язані з охороною прав на ОІВ, які розглядаються як товар.

Відповідно до вимог частини ІІІ Угоди TRIPS "Захист прав інтелектуальної власності", країни-учасниці зобов'язуються забезпечити на своїй території дію таких процедур, які дозволяють здійснювати заходи, що запобігають порушенню законодавства у сфері охорони інтелектуальної власності і їх недопущення.

Стаття 41 Угоди TRIPS зазначає, що законодавство кожної країни повинно мати норми, що дозволяли б удатися до ефективних дій, спрямованим проти будь-якого порушення прав інтелектуальної власності, включаючи термінові заходи для запобігання порушень і правові санкції на випадок подальших порушень.

Угода TRIPS передбачає захист прав інтелектуальної власності за допомогою адміністративних процедур,

цивільно-правові способи захисту прав, а також карні про-

цедури і штрафи, що можуть бути застосовані до порушників прав.

Подальше удосконалення національного законодавства України здійснюється з урахуванням вимог цього важливого міжнародного нормативного акта.

Питання для самоконтролю

1.Яке значення має система захисту прав інтелектуальної власності?

2.Які існують категорії суперечок щодо порушення прав інтелектуальної власності, їх характеристика.

91

3.У чому полягає адміністративний порядок захисту прав інтелектуальної власності?

4.У чому полягає цивільно-правовий засіб захисту прав інтелектуальної власності?

5.У яких випадках передбачена кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності?

6.Яка передбачена відповідальність за порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності?

7.Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди TRIPS.

92

7. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

7.1.Значення міжнародного співробітництва в сфері інтелектуальної власності для України

Створення в Україні сучасної визнаної міжнародною спільнотою системи інтелектуальної власності неможливе без гармонізації національного законодавства з нормами міжнародного права. Після проголошення незалежності у серпні 1991 р. Україна заявила про подовження на її території дії Паризької конвенції про охорону промислової власності, Договору про патентну кооперацію (РСТ), Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, Всесвітньої конвенції про авторське право тощо.

Міжнародне співробітництво у сфері охорони інтелектуальної власності має великий вплив на розвиток зовнішньої торгівлі, підприємництва, інвестиційні та інноваційні процеси в Україні. Міжнародний обмін науковотехнічною і, особливо, патентною інформацією, а також технологіями - сприяє розвитку науково-технічного потенціалу України.

Важливе значення має співробітництво з питань недопущення недобросовісної конкуренції, що суперечить чесним звичаям ведення конкуренції при здійсненні підприємницької діяльності в умовах ринкових відносин в промисловій і торговій сферах діяльності.

Міжнародна система охорони авторського права і суміжних прав сприяє розвитку і взаємному збагаченню літератури, науки і мистецтва, поширенню і забезпеченню правомірного використання творів літератури, науки і мистецтва.

93

7.2.Всесвітня організація інтелектуальної власності

Конвенція, що заснувала Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ) була підписана на Дипломатичній конференції в Стокгольмі в 1967 році. ВОІВ розпочала діяльність з 1970 року, а в 1974 році вона одержала статус однієї з 16-ти спеціалізованих організацій ООН.

Головними цілями ВОІВ є:

-поліпшення взаєморозуміння і розвиток співробітництва між державами в інтересах їхньої взаємної користі на основі поваги їхнього суверенітету і рівності;

-заохочення творчої діяльності, сприяння охороні інтелектуальної власності в усьому світі;

-модернізація і підвищення ефективності адміністративної діяльності договірних Союзів, створених у сфері охорони промислової власності, а також охорони літературних і художніх творів, при повній повазі самостійності кожного із Союзів.

Діяльність ВОІВ спрямована на:

-сприяння охороні інтелектуальної власності в усьому світі шляхом співробітництва між державами і міжнародними організаціями;

-забезпечення адміністративного співробітництва між Союзами в сфері охорони інтелектуальної власності, тобто Союзами, створеними в рамках Паризької і Бернської конвенцій, а також у рамках угод, підписаних членами Паризького Союзу.

Контроль за діяльністю Союзів здійснюється керівними органами ВОІВ.

94

Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає наявність чотирьох органів: Генеральної Асамблеї, Конференції, Координаційного комітету і Міжнародного бюро ВОІВ (секретаріату). Генеральна Асамблея ВОІВ, членами якої є держави - члени ВОІВ за умови, що вони також є членами Асамблеї Паризького і (чи) Бернського Союзів, а також Швейцарської Конфедерації - країни місця перебування ВОІВ, є верховним органом ВОІВ. На відміну від Генеральної Асамблеї, у Конференції беруть участь усі держави, що є членами ВОІВ. Членами Координаційного комітету є 72. Координаційний комітет – це виконавчий орган Генеральної Асамблеї і Конференції, що виконує консультативні функції.

Генеральна Асамблея і Конференція скликаються на чергові сесії кожні два роки, Координаційний комітет - щорічно. Виконавчим головою ВОІВ є Генеральний Директор, що обирається Генеральною Асамблеєю на шестирічний термін. Секретаріат ВОІВ має назву "Міжнародне бюро". Секретаріат знаходиться в Женеві.

За станом на травень 1999 р. членами ВОІВ були 169 держав.

Головним джерелом доходів бюджету Міжнародного бюро ВОІВ є збори, що надходять від приватних користувачів служб міжнародної реєстрації (80 %), внески урядів держав-членів ВОІВ (14 %), а також надходження від продажу публікацій і нарахування відсотків (6 %).

У складі ВОІВ працює Арбітражний і посередницький центр, що є частиною Міжнародного бюро. Центр надає послуги з врегулювання комерційних суперечок між приватними сторонами з питань інтелектуальної власності.

Україна з 1993 року входить до складу Координаційного комітету ВОІВ, є членом Постійних комітетів

95

ВОІВ з питань інформації у сфері промислової власності, а

з1995 року - Постійного комітету ВОІВ з співробітництва

зметою розвитку в сфері авторського права і суміжних прав.

ВОІВ надає Україні істотну консультативну, методичну, технічну і фінансову допомогу. Генеральний Директор ВОІВ доктор К.Ідріс у 2002 році відвідав Україну і мав зустрічі з керівниками Верховної Ради й уряду України, у тому числі з питань підготовки і підвищення кваліфікації національних кадрів у сфері інтелектуальної власності (організація і проведення семінарів за участю фахівців ВОІВ, безкоштовне надання навчально-методичної літератури, стажування фахівців).

ВОІВ виконує адміністративні функції наступних Союзів і Договорів у сфері охорони промислової власності:

-Паризької Конвенції про охорону інтелектуальної власності;

-Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків і Протоколу до неї;

-Мадридської угоди про недопущення помилкових зазначень походження товарів, що вводять в

оману;

-Договору про охорону олімпійського символу;

-Договору про патентну кооперацію (Договору РСТ);

-Будапештського договору про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури;

-Гаазької угоди про міжнародне депонування промислових зразків;

96

-Лісабонської угоди про охорону місць походження товарів і їхньої міжнародної реєстрації;

-Страсбурзької угоди про Міжнародну патентну класифікацію;

-Ніццької угоди про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для цілей реєстрації знаків;

-Віденської угоди про заснування Міжнародної класифікації образотворчих елементів знаків для товарів;

-Локарнської угоди про введення Міжнародної класифікації промислових зразків;

-Міжнародної конвенції про охорону літературних і художніх творів;

-Договору ВОІВ про авторське право;

-Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців;

-Женевської конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного використання їхніх фонограм;

-Брюссельської конвенції про поширення програм сигналів, переданих через супутники;

-Договору ВОІВ про виконання і фонограмами.

7.3.Співробітництво в рамках міжнародних регіональних організацій з питань інтелектуальної власності

7.3.1. Європейська патентна організація (ЄПО)

ЄПО організована у 1973 році відповідно до поданої у Мюнхені конвенції про видачу європейських патентів (Європейська патентна конвенція). У 1975 році в Люксембурзі була

97

прийнята конвенція про європейський патент для загального ринку(КонвенціяпропатентСпівдружностей).

Метою ЄПО є спрощення діловодства за патентними заявками в країнах Європи. Тобто заявник замість того, щоб подавати заявки в кожну країну окремо на різних мовах, отримав можливість подачі однієї заявки однією мовою в ЄПВ для патентування відразу в декількох європейських країнах.

7.3.2. Євразійська патентна організація (ЄАПО)

ЄАПО була заснована Євразійською патентною конвенцією, підписаної у вересні 1994 року в Москві на засіданні Ради голів урядів країн СНД. Основна мета ЄАПО - створення міждержавної системи одержання правової охорони на основі єдиного патенту, діючого на території держав - учасників (наразі - на території дев'яти країн СНД). В Україні зазначена Конвенція не ратифікована.

7.3.3.Африканська організація інтелектуальної власності (OAPI)

OAPI створена відповідно до підписаної в 1997 р. Бангійської угоди для франкомовних країн Африки. Відповідно до Угоди створено патентне відомство в м. Яунда (Камерун), що діє на основі єдиного для країн - учасниць законодавства в сфері охорони промислової власності.

7.3.4.Африканська регіональна організація промислової власності (ARIPO)

ARIPO створена в грудні 1976 року на Дипломатичній конференції англомовних країн Африки в м. Лусака (Замбія). Організація діє на основі єдиного для дев'яти країн - учасниць законодавствавсферіохоронипромисловоївласності.

98