Program-lec-03

ПРОГРАМУВАННЯ

Лекція № 3. Використання стандартних функцій

Підпрограма

•Підпрограма — це частина програми, яка оформлена у вигляді окремої синтаксичної конструкції та оснащена іменем.

•Виклик підпрограми (тобто виконання дій, заданих в підпрограмі) може бути здійснений в деякій точці програми через зазначення імені цієї підпрограми.

•Область видимості змінної:

•локальної – підпрограма, в якій вона була визначена

•глобальної – весь текст програми, включаючи всі її підпрограми

•Обмін інформацією між програмою і підпрограмою може бути реалізований за допомогою формальних і фактичних параметрів.

•Формальний параметр — це ідентифікатор, який використовується в підпрограмі для позначення об’єктів, до яких застосовується задана в ній послідовність дій.

•Фактичний параметр — це об’єкт, який підставляється в підпрограму замість відповідного формального параметра. Фактичними параметрами можуть бути константи, імена змінних, вирази будь-якого, заздалегідь описаного типу.

•Формальні параметри вказуються в описі підпрограми, а фактичні — в зверненні до підпрограми.

•При кожному виклику підпрограми встановлюється відповідність між формальними і фактичними параметрами, виробляються операції з підготовки підпрограми до виконання, виконуються оператори тіла підпрограми. Після завершення виконання підпрограми здійснюється повернення до місця її виклику.

Всі підпрограми мають наступні властивості:

•кожна підпрограма має один вхід;

•після виконання підпрограми управління завжди повертається до програми (або підпрограми), що викликала підпрограму;

•на час виконання викликаної підпрограми виконання основної програми (або підпрограми) призупиняється, тобто в кожен момент часу виконується лише одна підпрограма.

Визначення підпрограми складається з двох частин:

•специфікація

•реалізація

Специфікація підпрограми включає в себе:

•ім’я підпрограми

•сигнатуру підпрограми, яка задає кількість аргументів і результатів (формальних параметрів), порядок їх слідування, тип даних для кожного аргументу і результату. Не є обов’язковим елементом;

•дія, яка визначається підпрограмою.

Реалізація визначається тілом підпрограми,

яке складається з :

–оголошень локальних даних, які визначають структури даних, що використовуються підпрограмою,

–і операторів, які задають дії, що повинна виконувати підпрограма.