ФІНАНСИ

13.Характеристика фінансових важелів та стимулів як складових фінансового механізму.

Для впливу на процеси суспільного відтворення держава використовує певний господарський механізм, склад і структура якого визначаються рівнем розвитку економіки, відносинами власності, історичними та національними особливостями. Важливою складовою господарського механізму є фінансовий механізм.

Фінансовий механізм - це сукупність конкретних фінансових форм, методів та важелів, за допомогою яких забезпечується процес суспільного відтворення, тобто здійснюються розподільчі і перерозподільні відносини, утворюються доходи суб'єктів господарювання і фонди грошових коштів. Важливим напрямком фінансової політики є становлення фінансового механізму.

Фінансовий механізм - найбільш динамічна частина фінансової політики.

Фінансовий механізм може бути:

Ø директивним;

Ø регулюючим.

Директивний фінансовий механізм, розробляється, як правило, для фінансових взаємин, в яких держава приймає безпосередню участь. В його сферу входять податки, державний кредит, витрати бюджету, бюджетне фінансування, організація бюджетного устрою та бюджетного процесу, фінансове планування.

Регулюючий фінансовий механізм визначає основні «правила гри» в конкретному сегменті фінансів, що прямо не зачіпає інтереси держави.

Фінансовий механізм - це система дії фінансових важелів, яка виражається в організації, плануванні та стимулюванні використання фінансових ресурсів.

До складу фінансового механізму входять п’ять взаємозв’язаних елементів:

· фінансові методи;

· фінансові важелі;

· правове забезпечення;

· нормативне забезпечення;

· інформаційне забезпечення.

Фінансовий метод - можна визначити як засіб впливу фінансових відносин на господарський процес.

Фінансові методи діють у двох напрямках:

Ø у напрямку управління рухом фінансових ресурсів;

Ø у напрямку ринкових, комерційних відносин, що пов’язані з вимірюванням витрат та результатів, з матеріальним стимулюванням та відповідністю за ефективне використання грошових фондів.

Складові елеементи фінансового механізму.

Формування та функціонування фінансового механізму відбувається в різних сферах фінансів. Саме тому, науковці досліджують фінансовий механізм страхування, фінансовий механізм суб'єктів підприємницької діяльності, фінансовий механізм державних підприємств, механізм функціонування державних фінансів тощо.

У рамках фінансового механізму виділяють його основні складові, а саме: джерела фінансового забезпечення та модель фінансового регулювання.

Фінансове забезпечення здійснюється в таких формах:

- бюджетне фінансування, що здійснюється на безповоротній основі за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів;

- кредитування, яке здійснюється за рахунок мобілізації тимчасово-вільних коштів на основі принципів забезпеченості, платності, поверненості, цільового призначення;

- самофінансування, засноване на використанні власних ресурсів для забезпечення розвитку суб'єктів підприємницької діяльності.

Фінансове регулювання використовує сальдовий та нормативний методи.В основу сальдового методу покладено такий показник як різниця між надходженнями коштів та їх витратами за певний проміжок часу. В нормативному методі основою є норма - емпірично встановлений показник витрачання того, чи іншого ресурсу. На основі цих методів здійснюється фінансове планування, фінансове оперативне управління, фінансовий контроль.

Фінансове планування - діяльність щодо формування та використання цільових централізованих та децентралізованих фондів фінансових ресурсів для розширеного відтворення та задоволення поточних потреб держави, підприємств, домогосподарств.

Фінансове оперативне управління - комплекс заходів, які розробляються на основі оперативного аналізу фінансової ситуації, для регулювання, складання та виконання фінансових планів, а також здійснення поточного контролю за їх виконанням.

Фінансовий контроль - вид діяльності, здійснюваний всіма ланками влади та комерційними структурами з метою забезпечення відповідного рівня фінансової дисципліни та цільового викристання централізованих та децентралізованих фондів.

Засобами фінансового регулювання є фінансові інструменти та фінансові важелі.

У фінансовому регулюванні використовуються фінансові інструменти - певний спосіб фінансування, який реалізується як певний договір, в якому зазначені юридичні вимоги, захищені законом, з боку одного учасника і зобов'язання з боку іншого учасника, або як визначені законом взаємовідносини держави і інших суб'єктів економіки. На рівні держави такими інструментами є податки, субсидії, трансферти тощо, на рівні підприємств - фінансові інструменти грошового ринку: депозитні сертифікати, банківські акцепти, комерційні векселі, зворотні вимоги про викуп цінних паперів тощо.

Фінансовими важелями на макрорівні є, наприклад, ставка оподаткування, рівень резервування, ставка рефінансування НБУ, валютний курс тощо. Фінансові важелі часто використовуються для стимулювання потрібних процесів та застосування фінансових санкцій для зменшення небажаних явищ і процесів.

Фінансові стимули - це рівень заробітної плати, доходів працівників, матеріальні допомоги, премії, пенсії, стипендії, надання різних пільг, зокрема - податкових пільг, податкових канікул, списання податкової заборгованості. До стимулів належать також заохочувальні фонди, створювані з прибутку, бюджетне фінансування ефективних напрямів розвитку національної економіки, фінансування підготовки і перепідготовки кадрів тощо.

Фінансові санкції охоплюють штрафи і пеню. Штрафи - це ступінь матеріального впливу на винних у порушенні законодавства, угод або чинних правил, накладаються, як правило, у твердій грошовій сумі. Пеню накладають при несвоєчасному виконанні грошових зобов'язань і нараховують за кожен день прострочення платежу, встановлюється у відсотках від суми простроченого платежу (санкції за порушення податкового законодавства, санкції за нецільове використання бюджетних коштів, пені за несвоєчасну сплату платежів, зменшення або призупинення бюджетного фінансування, вилучення до бюджету коштів, використаних не за призначенням, відміна наданих пільг).

29.Державний бюджет як універсальний інструмент контролю і основний фінансовий план.

З даної точки зору бюджет являє собою розпис доходів і видатків держави, який затверджується органами законодавчої влади у вигляді закону. Як фінансовий план бюджет відображає економічну, соціальну, військову, міжнародну політику держави.

Видатки на економічну діяльність визначаються двома чинниками:

1)масштабами державного сектора економіки:

2)економічною політикою держави.

Доходи бюджету характеризують податкову політику держави. В Україні бюджет як фінансовий план має певні відмінності від бюджету як економічної категорії, оскільки до нього включають фонди цільового призначення.

Стан бюджету як фінансового плану характеризується трьома показниками:

-рівновага доходів і видатків;

-бюджетний надлишок – перевищення доходів над нормативними видатками;

-бюджетний дефіцит – перевищення видатків над постійними доходами. Причиною дефіциту є потреба держави витрачати коштів більше, ніж це дозволяють фінансові можливості.

У будь-якій країні основу фінансової системи становить державний бюджет, оскільки саме з його допомогою здійснюється перерозподіл до 50% ВНП. Сам бюджет можна трактувати подвійно: як фонд грошових коштів, як фінансовий план, в якому є прибуткова і видаткова частини. В усіх країнах світу створюються державний бюджет і місцеві бюджети (обласні, міські, районні та ін.).

Державний бюджет України розробляється, по-перше, як основний централізований фонд грошових коштів держави, а по-друге, як основний фінансовий план державних доходів і видатків. Він розробляється кожного року і виноситься на затвердження Верховної Ради України, а потім Президента України. Аналіз стану бюджетів України за останні 10 років свідчить про змінну динаміку дефіциту бюджету (бюджетний дефіцит — це та сума, на яку в даному році витрати бюджету перевищують його прибутки).

В Україні дефіцит Державного бюджету за цей період досяг критичного рівня. Фінансування бюджетного дефіциту поглинає 85—98% кредитної емісії і досягає майже 20% ВНП. Особливо небезпечною для економіки країни є ситуація, коли дефіцит бюджету поєднується з товарним дефіцитом.

Дефіцит бюджету зумовлений низкою факторів:

1) зростаюча дестабілізація економіки, зниження рівня суспільного виробництва;

2) глибока структурна і технологічна незбалансованість виробництва, зниження його науково-технічного потенціалу;

3) надзвичайно високий рівень інфляції, зростання цін, ослаблення контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств;

4) нераціональна зовнішньоекономічна діяльність держави;

5) великомасштабний обіг тіньового капіталу;

6) великі непродуктивні витрати, приписки, кражі, втрати виробленої продукції.

Джерелами ресурсів для покриття дефіциту є:

1) Друкування нових грошей (небезпечне тим, що провокує інфляцію);

2) зростання податкових надходжень (має свої межі, оскільки не можна безмірно збільшувати податки);

3) неподаткові надходження (наприклад, прибутки від іноземного туризму);

4) зовнішній борг — міжнародний кредит, який у сучасних умовах має широке застосування, сьогодні великими боржниками стали не тільки країни, що розвиваються, але й розвинуті держави (наприклад, у 80-х роках США підвищили процентні ставки в банках, щоб отримати закордонні інвестиції і таким чином фінансувати бюджетний дефіцит);

5) внутрішній борг — державні цінні папери, які продаються фірмам і населенню (наприклад, державні облігації з зобов'язанням вчасно сплатити населенню позичену у нього суму грошей).

Необхідно послідовно проводити бюджетно-податкову реформу. Це дасть можливість істотно підвищити якість планування і фінансування державних витрат, зміцнити прибуткову базу бюджету, створити механізми дієвого контролю за використанням фінансових ресурсів держави. Водночас слід здійснити комплекс заходів, спрямованих на вивчення та аналіз фінансових відносин України з іншими країнами світу.

Практична частина варіант 16

Задача №30

Підприємство звернулось у банк з проханням викупити рахунки-фактури (дебіторську заборгованість) на суму 28 000 грн. Плата за кредит — 22% річних. Середній термін обернення коштів у розрахунках з покупцем — 12 днів. Комісійна винагорода за факторинг — 1,5%.

Задача №4

Державний бюджет України у 2014 році має дохідну частину 353 млрд. грн., з них податкових надходжень до бюджету 271 млрд. грн. Видаткова – 382 млрд. грн. З неї – 300 млрд. різноманітні державні закупівлі, 250 млрд. грн. – трансферти. Величина державного боргу на момент обліку складає 305млрд. грн. Номінальна процентна ставка – 14% Реальна процентна ставка – 16%. ВНП= 1.077 трлн. грн.. Визначити дефіцит державного бюджету.

Задача №13

Визначити суму, яку отримає власник векселя, якщо:

1. номенклатурний банк А взяв до обігу вексель підприємства В виписаний на номінальну вартість 300000 грн. за 72 дні до строку сплати;

2. сума поштових витрат (порто) складає 125 грн., ставка комісії за інкасування іногородніх векселів 0,5 % від комісійної вартості векселя;

ставка банку за врахування векселів 20%.

Задача №16

Инвестор имеет акцию номиналом 5 грн., по которой он получил в прошлом году дивиденды в размере 140%, анализ данных за последние 2 года показал, что среднегодовые темпы роста дивидендов составили 45%. Минимально необходимая норма прибыли по другим инвестициям 0,8. Определить какая приемлемая цена продажи акции. Для этого необходимо найти рыночную цену

Задача №1

Державний бюджет України на 2014 рік має таку структуру: Дохідна частина складає 353 млрд. грн., з них податкових надходжень до бюджету 271 млрд. грн. Видаткова – 382 млрд. грн. З неї – 241 млрд. різноманітні державні закупівлі, 218 млрд. грн. – трансферти. Величина державного боргу на момент обліку складає 203 млрд. грн. Номінальна процентна ставка – 14% Реальна процентна ставка – 16%. ВНП= 1.077 трлн. Грн.. Визначити дефіцит державного бюджету.

Задача №10

Розрахуйте ставку плати за факторинг, якщо відсоток за кредит складає 46% річних, а середній строк обороту засобів в розрахунках – 19 діб.

Та розрахуйте суму, одержану виробничою компанією за факторинговою угодою за таких умов:

• загальна сума рахунків складає 500 тис. грн.;

• аванс становитиме 90%, отже резерв дорівнює 10%;

• комісія фактора дорівнює 4%;

• щомісячний банківський відсоток за аванс 3%.

Задача 19

Інвестор придбав за номіналом нову 5-відсоткову облігацію вартістю 1000 грн за рівня позикового відсотка 5 % . На момент перепродажу облігації рівень позикового відсотка піднявся до 10 %. Визначте курс облігації на момент перепродажу за умови, що до її погашення залишилося три роки. Вирахуйте загальний дохід другого покупця, коли буде термін погашення облігації.

В аналітичному вигляді фінансування дефіциту державного бюджету можна визначити таким чином:

ВD = МВ + D + e · D*,

де ВD — показник дефіциту бюджету;

МВ — грошова база;

D — внутрішній борг;

D* — зовнішній борг в іноземній валюті;

е — валютний курс.

Між дефіцитом бюджету та його фінансуванням існує рівновага, тобто перше дорівнює другому: