Задача 1

ЗАВДАННЯ 1

Завдання: Задані координати устів трьох вертикальних свердловин – точки А(x, y, z), B(x, y, z), C(x, y, z), а також глибини h свердловин до підошви пласта корисної копалини. Необхідно провести ізогіпси пласта і визначити елементи залягання пласта, тобто кут падіння δ і кут простягання α.

Вихідні дані: А(980, 420, 80), h_A =90; B(1010, 530,50), h_B =100; C(910, 550,100), h_C =70.

Викреслюємо координатні осі, вибираємо масштаб зображення 1:2000 і наносимо шкалу на координатних осях.

Будуємо на плані точки А(980,420), B(1010,530), C(910,550) і позначаємо їх: A₈₀,B₅₀,C₁₀₀

Обчислюємо відмітки забоїв свердловини:

Z_A'=Z_A-h_A=80-90=-10;

Z_B'=Z_B-h_B=50-100=-50;

Z_C'=Z_C-h_C=100-70=30;

і позначаємо точки A’_-10, B’_-50, C’_-30 які співпадають на плані відповід­но з точками A₈₀,B₅₀,C₁₀₀

Визначаємо різниці відміток точок A’, B’_, C’

Z_A'- Z_B'=-10+50=40;

Z_B'- Z_C'=-50-30=-80;

Z_C'- Z_A'=30+10=40;

Порівнюючи абсолютні величини різниць, знаходимо, що найбільші із них Z_B'- Z_C' і Z_A'- Z_B' а тому з'єднуємо прямими пари точок A’, B’ і B’, C’.

Виконуємо градуювання відрізків на окремому зображенні. Для цього проводимо горизонтальну лінію і відкладаємо на ній від довільно взятої точки а відрізки аЬ і bс, що дорівнюють закладенням відрізків A’B’ і B’C’. Відкладаємо по вертикалі із точок а, b, с в масштабі висотні відмітки точок A’, B’_, C’, одержуємо зображення цих точок. З'єднавши прямими точки A’B’ і B’C’, одержуємо натуральні величини відрізків A’B’ і B’C’. Проводимо горизонтальні прямі кроком 10 м, відмічаємо точки їх перетину з відрізками A’B’ і B’C’ і проектуємо їх на горизонта­льну вісь. Одержуємо інтервали l _A’B’ і l _B’C’.

Послідовно відкладаємо на плані інтервали l _A’B’ і l _B’C’ вздовж прямих A’B’ і B’C’, одержуємо на цих прямих градуювальні точки. Так, на від­різку A’B’ маємо градуювальні точки -10…-50, а на відрізку B’C’ - точки 30…-50.

Через точки з однаковими числовими відмітками проводимо ізогіп­си. Всі ізогіпси повинні бути паралельні між собою і знаходитись на однаковій віддалі одна від одні­єї.

Визначаємо напрям ізогіпс - їх напрям простягання іде вправо, як­що стати обличчям в сторону зростання числових відміток. Напрям ізогіпс позначаємо стрілкою. Вимірюємо кут простягання α - між до­датнім напрямом лінії простягання (ізогіпс) і додатнім напрямом осі x; α =49°.

Будуємо на плані прямокутний трикутник, один із катетів якого до­рівнює віддалі між сусідніми ізогіпси, а другий катет різниці висо­тних відміток сусідніх ізогіпс (10 м). Для збільшення точності побудо­ви можна брати подвоєну або потроєну величину катетів. Обидва кате­ти слід зображувати в однаковому масштабі. Вимірюємо кут падіння пласта: δ=252°.

Записуємо одержані значення α і δ червоним кольором поряд із зображенням