Підготовка до зно , українська zno

1370. З'ясуйте, який вид підрядного речення можна приєднати до поданого головного

263

НІ. ЧИТАННЯ Й АНАЛІЗ ТЕКСТУ

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання до нього.

1. Галілео Галілей1

(1-5) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астронома, Вінченцо Галілей, з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знав математику й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні, де вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім'я зростала.

(6-9) Галілео був найстаршим сином у сім'ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб син міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.

(10-12) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддав хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.

(13-14) Тоді батькові спало на думку зробити з сина лікаря. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету.

(15-20) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнаний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Архімеда.

(21-23) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.

(24-25) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.

(26-34) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього оселилася його сім'я. Батько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обіцяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо ге-

1 Зразок тексту демонстраційного варіанту ЗНО 2010 р.

264

ометрія з її послідовністю аксіом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галілея. У 19 років він розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених Італії. І це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25 років Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює кафедру математики в Пізанському університеті. Згодом він - професор математики в Падуї.

(35-37) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публікував їх, бо вони заперечували вчення Аристотеля про будову Землі.

(38-47) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з'явився «прилад-дальновйдець» - телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галілей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. І Земля також, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з'явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джордано Бруно.

(48-54) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури... Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Гаілілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається!»

(55-56) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю

265

1373. Речення «Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув

1375. На думку автора тексту, Галілей увійшов в історію як приклад людини,

1377. У реченні «У 25 років Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює кафедру математики в Пізанському універ-

266

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання до нього.

2. Книга всіх часів і народів

(1-4) Біблія — священна книга іудеїв та християн, релігійна, історична, філософська та літературна пам'ятка, яка за кількістю видань та читачів в усьому світі не має собі рівних. Біблію називають «Святим Письмом», «Словом Божим», «Одкровенням», «Книгою Книг», «Книгою спасіння» тощо.

(5-12) Спершу біблійні тексти записували на папірусі. Через старовинне фінікійське місто Бібліос, розташоване біля гірського масиву Лівану, єгиптяни постачали грекам папірус. Цей матеріал греки називали «біблос», а зшиті докупи аркуші папірусу — «бібліон» (книга). Отже, слово «біблія» — це форма множини від «бібліон», яка означає «книги», «зібрання книг». І справді, Біблія — це майже ціла бібліотека в одній палітурці. За релігійними уявленнями, біблійні книги вважають «богонатхненними», тобто стверджується, що авторів цих текстів надихнув на їх написання сам Бог.

(13-17) Біблійне зібрання поділяють на Старий та Новий Заповіти. Йдеться про «заповіти», або «завіти» (це слово означає «угода», «союз»), неодноразово укладені Богом із людьми: спочатку з Адамом і Свою після їхнього гріхопадіння, потім із Ноєм після всесвітнього потопу, далі з Авраамом — патріархом (родоначальником) єврейського народу і т. д.

(19-23) Прийнято вважати, що понад 3000 років тому легендарний пророк Мойсей у результаті одкровення на горі Синай отримав від Бога підтвердження раніш укладеного Заповіту з народом Ізраїлевим. За переказами, натхненний Богом, Мойсей створює перші п'ять книг Старого Заповіту: Буття, Вихід, Левіт, Числа, Второзакония. Це так звані книги Закону, або П'ятикнижЖя.

(24-30) Другу частину Старого Заповіту становлять історичні книги (книги Судців, Рут, Саму'ша, Царів, Хронік, Юдити, Естер тощо), третя складається з книг повчально-поетичного характеру (Іова, Псалмів, Приповідок Соломонових, Еклезіаста, Пісні над Піснями тощо), а до складу четвертої входять книги пророків— чотирьох «великих» (Ісаї, Сремії, Єзекиїла, Даниїла) та дванадцяти «малих» (цей поділ пов'язаний не зі значенням діяльності пророків, а лише з обсягом їхніх творів).

(31-35) У Новому Заповіті йдеться про заповіт, укладений Богом з усім людством через свого сина Ісуса Христа. У цій частині Біблії зібрано писання, які оповідають про діяння Ісуса Христа та його учнів-апостолів, викладають основи християнського віровчення та оповідають про початок історії християнської церкви.

(36-41) Новий Заповіт складається з чотирьох Євангелій, історичної книги «Діяння Апостолів», 21 послання апостолів та пророчої книги — Апокаліпсису («Одкровення Іоанна Богослова»). Книги Нового Заповіту були остаточно офо-

267

рмлені в єдине ціле у II ст. н. е. й канонізовані (затверджені) у 364 р. Особливе місце у Священному Писанні посідають тексти Євангелій, написаних чотирма авторами: Матвієм, Марком, Лукою та Іоанном.

(42-45) Апостол Матвій (колишній збирач мита) був свідком багатьох чудес, здійснених Ісусом, він проповідував благу звістку іудеям Палестини. Сам єврей, він і писав своє Євангеліє передусім для євреїв, тому часто посилався на Старий Заповіт, знайомий кожному єврею з дитинства.

(46-49) Євангеліст Марко проповідував у Римі. Він був першим Александрійським єпископом і загинув смертю мученика. Марко писав для язичників, які навертались у християнство, тому текст його Євангелія найкоротший.

(50-54) Третій євангеліст, Лука, мав блискучу освіту, був лікарем. Вірний супутник апостола Павла, він написав Євангеліє згідно з проповідями свого вчителя. Лука писав грецькою літературною мовою, він першим зобразив Богородицю. Його Євангеліє найбільш поетичне, образне та містить чимало історичних подробиць.

(56-59) Іоанн Богослов був одним з найулюбленіших учнів Ісуса. Він писав своє Євангеліє, ознайомившись з трьома іншими, тому опускав деякі подробиці, зосереджуючись на поясненні сенсу подій, їхній філософській, богословській глибині.

(60-70) Від найдавніших часів до наших днів різні види мистецтва, зокрема й художня література, черпають зі Святого Письма теми, сюжети, мотиви й образи, переробляючи та переосмислюючи їх. На біблійні теми написано чимало поем, п'єс, романів та оповідань багатьма мовами світу. Біблійні персонажі віддавна збуджують творчу уяву письменників та стають героями літературних творів найрізноманітніших напрямків і жанрів, від релігійно-повчальних оповідей і лірики до історичного роману та творів новітньої доби. Не менший вплив мала Біблія на європейську музику. Біблійним темам присвячені меси, ораторії, кантати, опери та інші музичні твори. Біблія також була і є джерелом натхнення для скульпторів і художників багатьох країн і націй.

(71—75) Цілком закономірно, що Біблію вважають «книгою всіх часів і народів», «Книгою Книг», адже вона є невичерпним джерелом мудрості для багатьох поколінь. Її гуманістичні ідеї та образи протягом багатьох століть залишаються моральними орієнтирами і знаходять втілення у численних творах

268

1381. Речення «Цілком закономірно, що Біблію вважають «книгою всіх часів і народів», «Книгою Книг», адже вона є невичерпним джерелом мудрості

269

повсякчасно — і у викривальних промовах Прометея, і у словах заляканих Океанід, і в стражданнях нещасної Іо (за те, що її покохав Зевс, ревнива Гера перетворила її на корову, переслідувану злим ґедзем). Есхіл першим увів у трагедію прийом контрасту — великодушний Прометей протиставляється безжальному і жорстокому Зевсові.

(43^47) Своєю трагедією Есхіл порушував болючі питання своєї доби. Він підкреслював, що бурхливий розвиток афінської культури, піднесення філософської думки протистоїть дикому варварству минулих епох. Його Прометей — символ нескореності духу, безкомпромісності; він знає, що на нього чекає в майбутньому, але не поступається своїми ідеалами.

(48-60) Есхіл зробив величезний внесок у розвиток трагедії, перетворивши її на важливий суспільний жанр мистецтва, на першорядний за значенням засіб ідейного впливу на співгромадян. Його трагедія не залишилася сталою, застиглою, а постійно розвивалася, ускладнювалася. Есхіл уперше вводить прийоми, що стали надбанням драматургії нових часів. Зокрема, він перший використав формулу трагічного мовчання, пісні хору в його трагедіях часто створюють атмосферу жаху на сцені, тобто чекання чогось страшного і неминучого. Поет почав вживати прийоми контрасту, трагічної іронії. Він уміло використовував пророцтва і віщування, щоб заново створювати напруження на сцені, викликати жах у глядачів. Його мова сповнена архаїзмів і новотворів, епічних порівнянь, поетичних епітетів, яскравих метафор, внутрішніх рим і звукопису. Крім того, вважається, що Есхіл уперше запровадив у театрі декорації, мальовані маски з вира-

271

1390. Вислів «титанічна натура» у сучасній українській мові означає А людина виняткового розуму й обдарованості Б людина, яка долає всі труднощі В людина, яка не боїться можновладців

Г людина, що стоїть врівень з богами

1393. Чим міфологічний Прометей відрізняється від Есхілового?

АПрометей прийшов на допомогу людям і врятував їх від загибелі

БПрометей дав людям вогонь пізнання, розум і кмітливість, пись-

менність і рахунок

ВПрометей бореться з тиранією Зевса й невинно страждає за все те добре, що приніс людям

Г Прометей навчив людей ремесел і наук

1394. Про значення творчості Есхіла для розвитку давньогрецької трагедії йдеться у рядках

272