- •1. Визначення координат загального центру маси штучних вантажів і його допустимі відхилення
- •2. Середньодобовий пробіг і обіг вагону
- •3.Операції по прийому вантажів до перевезення
- •4.Динамічне навантаження вагону та шляхи його збільшення
- •5. Склад вагонного парку та експлуатаційна характеристика основних типів вантажних вагонів. Навести приклади
- •6.Заходи з покращення використання вантажопідйомності та місткості вагонів (перелічити та навести приклади)
- •7. Статичне навантаження вагону. Шляхи його підвищення
- •8. Договори про експлуатацію під’їзних колій і договори про подачу та забирання вагонів : зміст, порядок розробки
- •9. Продуктивність вантажного вагону та шляхи її збільшення
- •10. Умови перевезення масових вантажів
- •11. Простій місцевого вагону та шляхи його скорочення
- •12. Види жорсткої та м’якої тари, її призначення. Навести приклади
- •21. Превізні документи, їх зміст та призначення
- •22. Складання вагонного листа. Коди для натурного листа поїзда.
- •23. Висота загального центру маси вагона з вантажем.
- •24. Характеристика і класифікація сил та зусиль, які діють на вантаж у процесі перевезення.
- •25. Вітрове навантаження, порядок його визначення.
- •26. Класифікація вантажів, що потребують закріплення при перевезенні на рухомому складі.
- •27. Небезпечні вантажі та їх класифікація.
- •28. Від чого залежать терміни доставки вантажів? Привести розрахункову формулу. Заходи по прискоренню доставки вантажів.
- •29. Переваги контейнерного способу доставки вантажів.
- •30. Індекс негабаритності
10. Умови перевезення масових вантажів
Масові вантажі перевозяться маршрутами. Маршрути з місць навантаження вантажів по умовам організації діляться на 3 основні групи:
Відправницькі – навантажені одним вантажовідправником на станції навантаження однорідним вантажем на адресу одного одержувача та на одну станцію вивантаження, який проходить хоча б одну технічну станцію без переробки.
Ступінчаті – навантажені різними вантажовідправниками на адресу одного вантажоодержувача.
Кільцеві – здійснюються постійними составами, які повертаються на ту ж саму станцію у порожньому або навантаженому стані.
За дальність перевезення маршрути бувають:
Сітьові (які перевозять вантаж в межах декількох залізниць);
Місцеві (на одній залізниці).
Ефективність маршрутизації перевезень вантажів з місць їх навантаження визначається швидкістю руху маршрутів (скорочення термінів доставки вантажів), кількістю технічних станцій, які в середньому кожний маршрут проходять без переробки, скороченням простою вагонів на технічних станціях (без переробки) і станціях навантаження і вивантаження, а також числом маршрутів, які організовуються, і масою нетто кожного маршрутного поїзда (загальною кількістю вантажу, який перевозиться в маршрутах).
Швидкість руху вантажу в маршрутах значно вища, ніж при повагонних відправках. В маршрутах вагон, який переробляється, проходе один раз технічний огляд, що скорочує об’єм маневрової роботи.
11. Простій місцевого вагону та шляхи його скорочення
Місцевий вагон – вагон, з яким на станції виконуються вантажні операції.
За характером вантажних операцій розрізнюють 4 види місцевих вагонів:
що прибули в навантаженому стані під вивантаження;
що прибули в порожньому стані під навантаження;
що проходять здвоєні вантажні операції;
збірні вагони і вагони з контейнерами, що проходять вантажосортування.
Розрахунок середнього простою місцевого вагону вказує на те, який час у середньому на станції знаходиться один місцевий вагон :
Tсрм = tпр+tван.оп+tвід
де tпр – час від прибуття до подачі під вантажні операції;
Tван.оп – час під вантажними операціями;
Tвід – час від закінчення вантажних операцій до відправлення.
Для зниження простою місцевих вагонів технологія їх обробки повинна передбачати :
почасове планування навантаження за призначенням плану формування - в результаті скорочується простій вагонів під накопиченням;
найвигідніше число подач і прибирання вагонів, і найвигідніша черговість подачі і прибирання вагонів для кожного вантажного пункту;
раціональну послідовність, паралельність і тривалість операцій, що стосується до міжопераційних перерв і тривалість операцій;
застосування сучасних методів праці, широке використання здвоєних вантажних операцій;
механізація навантажувально-розвантажувальних операцій
оптимізація технології роботи станції і вантажних пунктів, їх технічного оснащення і режиму роботи.