21. Визначення показань до гемотрансфузії при кишково-шлунковій кровотечі.

Алгоритм: Шлунково-кишкові кровотечі найчастіше виникають на фоні захворювань: виразкова хвороба, варикозне розширення вен стравоходу, синдром Мелорі-Вейса, геморагічний гастрит, рак та лейоміома шлунка. Показом до переливання крові є гостра крововтрата, що призвела до геморагічного шоку.

Гемотрансфузію слід проводити при:

1. Зменшенні об’єму циркулюючої крові на 15-20%;

2. Зниженні гемоглобіну – до 75-80 г/л, кількості еритроцитів до 2,5 млн/л та гематокриту менше 25%.

3. Зміні показників гемодинаміки АТ 90/60 мм.рт.ст, ЧСС- 120/хв., зростання шокового індексу > 1,5.

22. Визначення групи крові за допомогою системи цоліклонів.

Алгоритм: Цоліклони випускають в ампулах ( анти –А рожевого кольору, анти-В синього кольору). Кров обстежуваного змішують з краплею антитіл у співвідношенні 1:10 і через 2 хвилини оцінюють результат:

О(І)- відсутня аглютинація з цоліклонами анти-А і анти-В;

А(ІІ)- аглютинація спостерігається тільки з цоліклоном анти-А;

В(ІІІ)- аглютинація спостерігається тільки з цоліклоном анти-В;

АВ(ІV)- аглютинація з цоліклонами анти-А і анти-В;

23. Проведення проб на сумісність при переливанні препаратів крові.

Алгоритм: Перед переливанням крові визначають групову та резус належність крові донора і реципієнта.

Проба на індивідуальну сумісність: У хворого забирають 5 мл крові і центрифугують її. Відбирають плазму реципієнта та еритроцити донора і змішують їх у співвідношенні 10:1. На 10 хвилин суміш кладуть на водяну баню при температурі 40-42 °С. При відсутності аглютинації кров є індивідуально сумісною.

Проба на біологічну сумісність: Довенно вводять 15-20 мл крові після чого роблять перерву на 3-5 хвилин. Спостерігають за хворим. При відсутності скарг, переливання продовжують з двома перервами по 3-5 хвилин, після чого вливають 15-20 мл крові. При появі болю за грудиною, в поперековій ділянці, запамороченні чи погіршенні загального стану переливання крові припиняють.

24. Постановка зонду Блекмора при шлунково-кишковій кровотечі.

Алгоритм: При кровотечах з варикозних вен стравоходу ми проводимо тампонаду внутрішньої поверхні стравоходу та кардіального відділу шлунку зондом Блекмора-Сінгстекена. Зонд Блекмора має три канали , два з яких з’єднані з гумовими балонами, один з порожниною шлунка. Зонд вставляють через ніс і в дистальний(шлунковий) балон нагнітають (150 мл повітря).Після чого шляхом витягування його назовні, притискають круглий балон до кардії. Далі надувають продовгуватий стравохідний балон ( 120 мл повітря), а до проксимального кінця зонда підвішують тягар 1 кг, що попереджує зворотне просування зонда в шлунок і цим забезпечує стабільність компресії.

25. Методика венепункції та венесекції.

Методика венепункції

1. Помийте руки двічі під проточною водою з милом і одягніть гумові рукавички.

2. Під лікоть пацієнта підкладіть тверду подушечку.

3. Накладіть на плече пацієнта вище ліктьового згину гумовий джгут і переконайтесь в наявності пульсу на променевій артерії.

4. Попросіть пацієнта кілька разів стиснути і розтиснути кулак.

5. Попросіть затиснути кулак і пропальпуйте вени ліктьового згину.

6. Протріть шкіру ліктьового згину двома ватними кульками, змоченими в спирті.

7. Візьміть шприц в праву руку так, щоб 2 палець фіксував муфту голки, 5 – поршень, а інші обхоплювали циліндр шприца.

8. Перевірте прохідність голки і відсутність повітря в шприці, тримайте шприц паралельно до шкіри зрізом голки та шкалою догори.

9. Зафіксуйте вену, злегка відтягнувши шкіру над нею 1 або 2 пальцем лівої руки, проколіть шкіру над веною і обережно введіть голку у вену провівши її по судині.

10. Відчувши «провал», легенько відтягніть поршень на себе до появи крові в шприці.

11. Зніміть лівою рукою джгут та повільно введіть ліки.

12. Притисніть до місця ін’єкції ватну кульку, змочену в спирті і різким рухом витягніть голку.

13. Попросіть пацієнта зігнути руку в ліктьовому згині на 3-5 хв.

Методика венесекції

1. Зробіть пробу до знеболюючого за 20 хв до початку венесекції.

2. Положіть пацієнта на операційний стіл.

3. Обробіть руки згідно правил підготовки рук до операції і одягніть стерильні гумові рукавички.

4. Обробіть шкіру ліктьового згину розчином йодонату тричі.

5. Зробіть місцеву анестезію.

6. Зробіть розріз шкіри і підшкірної клітковини за проекцією вени або дещо навскіс до проекції завдовжки 3-4 см.

7. Тупо виділіть вену з навколишньої клітковини на протязі 2-3 см.

8. Під виділену вену підведіть 2 лігатури, перев’яжіть лігатуру накладену на дистальну частину.

9. Трохи піднімаючи вену за дистальну лігатуру, за допомогою ножиць або скальпеля зробіть надріз вени.

10. Через надріз введіть в вену голку або поліетиленовий катетер і тимчасово зав’яжіть проксимальну лігатуру.

11. До голки приєднайте систему для в/в інфузій.

12. Прифіксуйте голку або катетер до шкіри смужкою лейкопластиру.

13. Після закінчення інфузій голку витягніть з вени і остаточно зав’яжіть проксимальну лігатуру, на рану накладіть асептичну пов’язку.