- •Івано-Франківська спеціалізована школа
- •Вибір технології
- •Завдання проекту
- •План виконання творчого завдання
- •Мета проекту
- •Матеріально-технічне забезпечення проекту
- •Сувенірні вироби з дерева
- •І.Організаційно-підготовчий етап Історія художньої обробки деревини
- •Провідні майстри Родина Шкрібляки
- •Дотримання технологічної і трудової дисципліни, культури праці
- •Вимоги до виробу
- •Тема проекту:
- •Аналіз виробів-аналогів
- •Необхідний інструмент
- •Вибір матеріалу
- •В с т у п
- •Вибір матеріалів Послідовність виконання
- •В и с н о в о к
- •Список використаних джерел
Дотримання технологічної і трудової дисципліни, культури праці
При виконанні роботи на всіх етапах суворо дотримувався правил техніки безпеки.
Для цього користувався інструкціями з охорони праці.
Виріб виготовляється із екологічно чистих матеріалів: деревини, лаку та клею, які використовуються в невеликих кількостях і не являються шкідливими для організму людини.
Відходів виробництва мало, сам виріб може бути виготовлений з відходів меблевого виробництва, що суттєво зменшить його собівартість.
Вимоги до виробу
Оригінальність
Композиційна цілісність
Якість
Функціональність
Безпечність
Естетичне оформлення
Тема проекту:
Проектування та виготовлення тарілки
Об’єкт проектування: тарілка
Аналог 1 Дерев’яна тарілка з тризубом
Аналог 2 Тарілка декоративна
Аналог 3 Тарілки дерев’яні з підлаковим розписом
Аналог 4 Тарілка Ю.Павловича
Аналіз виробів-аналогів
Сьогодні дерев’яна тарілка використовується здебільшого не як повсякденний предмет побуту, а як експонат з минулих століть, з яким пов’язані наші традиції. Тому я вирішив виготовити тарілку і оформити її різьбленням для оздоблення кухні, використавши її як елемент декору стіни. Вона надасть більш свіжий вигляд стіні і доповнить інтер’єр кухні. При розробці такого проекту акцент, на мою думку, слід зробити на естетичних, технологічних та економічних параметрах виробу. До цього я ще ніколи не мав змоги робити декоративну дерев’яну тарілку.
Практики по виготовленню даних речей у мене, на жаль, немає. Тому я вирішив вивчити подібні вироби.
Опрацювавши літературу- книжки, журнали, каталоги і збірники, проглянувши інформацію в інтернеті, мені довелося проаналізувати вироби-аналоги.
Аналог 1- проста у виконанні.
Аналог 2-оригінальна конструкція, середній об'єм роботи.
Аналог 3-тарілка з мінімальним різьбленням але з художнім підлаковим розписом
Аналог 4- Оригінально та майстерно виконана тарілка різьбяра і майстра по металу Юрія Павловича. У своїх роботах майстер творить естетику і пише історію краю.
Проаналізувавши чотири моделі-аналоги, створено ескіз оптимальної моделі, яка буде виготовлятися. Створений ескіз моделі відповідає поставленим завданням.Технологія виготовлення такого виробу середньої складності.Виріб має композиційний центр.Усі елементи гармонійно поєднуються.
Необхідний інструмент
Вибір матеріалу
Найбільш уживані в різьбярській практиці м'які породи дерев, тому що їх деревина добре піддається обробці, на них легше працювати, а це досить важливо для початківців-різьбярів і особливо для дітей. До таких порід дерев відносяться липа, вільха, береза, груша, почасти осика, верба. У цих дерев текстура однорідна, ростових шарів і кілець майже не помітно, немає смоли.
Різьбити можна і на твердих породах дерев, таких, як дуб, бук, клен, явір, берест, модрина тощо, але для цього треба затратити багато мускульної енергії, що для дітей не під силу. Тому в різьбярській практиці тверді породи вживають рідше.
Щоб добре знати матеріал, на якому доводиться працювати, охарактеризуємо коротко найбільш уживані й відомі породи дерев, їхні фізичні й механічні властивості, їхню текстурну будову тощо.
Липа. Найбільш уживаний матеріал в усіх видах різьби. Деревина липи чиста, біла, має однорідну будову, волокнистість непомітна, добре піддається обробці, але гігроскопічна, тобто вбирає багато вологи і при висиханні дає 14—15% усушки. Вона не має запаху, тому з неї часто виготовляють посуд для зберігання меду, масла й інших продуктів. У старих лип часто зустрічається дуплуватість, а тому для роботи найкраще використовувати деревину віком 50—60 років.
Вироби з липи треба зберігати в сухих приміщеннях з постійною температурою, щоб запобігти передчасному трухлявінню, коробленню, червоточинам та іншим пошкодженням.