Лекція : рак молочної залози (дані на 2008 рік) Вступ

Рак молочної залози (РМЗ) практично в усіх країнах світу є основною онкологічною патологією у жінок, яким понад 40 років. Щороку у світі реєструється більше 1 млн. нових випадків раку молочної залози. За даними Американського Національного онкологічного реєстру (National Comprehensive Cancer Network-NCCN), у США щорічно реєструються близько 130 600 нових випадків раку молочної залози і 45 000 летальних наслідків від цього захворювання. Рак молочної залози є найбільш поширеною формою злоякісних захворювань у жінок США, а як причина онкологічної смертності – поступається лише раку легень. У США кожна 8 жінка ризикує захворіти на рак молочної залози і кожна 28 жінка помирає від цього захворювання. В країнах Європи з кожним роком реєструються понад 180000 уперше захворілих на РМЗ. Рівень захворюваності у більшості країн з

року в рік зростає на 1-2%. При цьому через відсутність національних скринінгових програм у більшості розвинених країн показники смертності залишаються високими, і 80% жінок, захворілих на РМЗ, помирають від цього захворювання.

Захворюваність

Структура захворюваності на злоякісні пухлини жіночого населення більшості розвинутих країн світу, у тому числі і в Україні, останніми роками зазнала серйозних змін. Лідируюче місце серед гормонозалежних пухлин органів репродуктивної системи жінок займає рак молочної залози, складаючи в Україні 53,7 випадків на 100000 населення. Чоловіки хворіють на рак грудної залози значно рідше: 0,1 - 0,2 на 100000 чоловічого населення.

Відзначається невпинне зростання захворюваності на РМЗ в усіх розвинутих країнах. Так, у країнах ЄС ризик захворювання в 6-10 разів вищий, ніж у державах Азії. Особливо високі показники захворюваності (90- 110 на 100 000 жінок) у США, Канаді, Франції, Ізраїлі, Швейцарії, Австралії, Прибалтійських країнах. Рак молочної залози став національним нещастям багатьох країн світу. Найнижча захворюваність, від 4 до 14, відзначається в Японії, середньоазіатських та африканських країнах. В країнах СНД щорічно реєструються понад 50 тисяч нових випадків раку молочної залози, а смертність від даної патології займає перше місце. В західній популяції захворюваність на РМЗ зростає в постменопаузальному періоді, у той час як в азіатських країнах РМЗ реєструється у жінок до 50 років, тобто в репродуктивному віці. Якщо жінки країн з низьким ризиком захворюваності переселяються в західні країни, загроза виникнення РМЗ в постменопаузі суттєво збільшується, особливо в наступних поколіннях. Це свідчить про те, що, крім спадкових причин (гени BRCA-1 або BRCA-2), на захворюваність на РМЗ або рак інших органів репродуктивної системи впливають фактори колишнього середовища,

зокрема – особливості харчування і способу життя (вік вступу до шлюбу, число пологів тощо).

Аналіз статистичних показників в Україні також свідчить про безперервний ріст захворюваності на рак молочної залози. Якщо в 1992 р. цей показник склав 48,8 випадків на 100 тис. жіночого населення, то вже у 2003 р. він дорівнював 58,8. Аналогічна тенденція простежується і в показниках смертності від раку молочної залози. За даними національного канцер-реєстру України, в 2002 р. у структурі онкозахворюваності жіночого населення рак молочної залози зайняв перше рангове місце і склав 18,8%. Порівняно з середньосвітовим рівнем захворюваності на РМЗ (37,8 на 100 тис. жіночого населення), захворюваність в Україні складає 58,8 на 100 тис. жіночого населення. Смертність від злоякісних новоутворень молочної залози у світі дорівнює 17,9, а в Україні – 29,9 на 100 тис. жіночого населення. Особливої актуальності проблема раку молочної залози набула у промислово розвинутих регіонах України. За даними популяційного канцер-реєстру Донецького обласного протипухлинного центру, за останні 10 років захворюваність на рак молочної залози збільшилась з 51,3 до 64,5 на 100 тис. жіночого населення. Багаторічний досвід впровадження сучасних діагностичних методів суттєво не вплинув на кількість пацієнток з уперше виявленими запущеними формами захворювання: в 1993 році цей показник дорівнював 44,9%, а в 2003 році – 35,9%. Як і раніше, незадовільно високими залишаються показники однорічної летальності (17-19%) і смертності – 30-36 на 100 тис. жіночого населення на рік. За показниками захворюваності і смертності Україна наближається до рівня країн Європейського Союзу (53,7 випадків на 100000 жінок). Однак за питомою вагою запущених форм раку молочної залози Україна знаходиться на одному з перших місць у світі (більше 60% жінок, які звернулись уперше, мають III-IV стадію захворювання) і основними причинами цього є недостатній соціальний рівень населення та низький рівень надання спеціалізованої медичної

допомоги. У США на протязі останніх декількох років захворюваність на РМЗ невпинно зростала, однак смертність залишалась на відносно постійному рівні, що вказує на підвищення ефективності лікування. Смертність від РМЗ знижувалась серед білих жінок, але збільшувалась серед афроамериканок.

Вікові показники захворюваності мають свої особливості. Якщо загальна захворюваність на злоякісні пухлини з віком збільшується, досягаючи максимуму до 70-80 років, то при раку молочної залози пік захворюваності припадає на 55 років [Elhabbash M., Alwindi A.A., 2005]. Захворювання рідко зустрічається у віці 20 – 30 років, потім рівень захворюваності зростає і, в подальшому, знижується після 70 років у глибокій менопаузі. Такі невтешні показники потребують дедалі більш інтенсивного пошуку нових методів

діагностики та лікування. Незважаючи на те, що у високорозвинутих країнах виявлення ранніх форм РМЗ досягло значних успіхів, результати лікування залишають бажати кращого.