- •1 Фізико-географічна характеристика
- •1.2. Геологічна будова, рельєф та корисні копалини
- •1.3 Рельєф
- •1.4. Клімат
- •1.5. Поверхневі та підземні води
- •1.6. Рослинний і тваринний світ
- •1.7. Ландшафти
- •2. Геодезична вивченість
- •3 Розрахунок номенклатури листів карт масштабу 1:10 000 та складання заявки на топографічні карти
- •52000’ 48000’ 49000’ 48000’ M-35
- •1:1 000 000
- •5 Підготовка геодезичних даних для виносу в натуру проекту свердловин
- •6 Визначення площі району робіт
- •6.1 Визначення площі ділянки робіт з допомогою палетки
- •6.2 Визначення площі ділянки робіт з допомогою планіметра
- •7 Побудова поздовжнього профілю місцевості і геологічного розрізу вздовж профільної лінії свердловин
- •8 Методика окомірної зйомки в околицях свердловин
- •9 Сучасні геодезичні технології при геодезичному забезпеченні геологічних та геофізичних робіт
- •9.1 Геодезія в теперешній час
- •9.2 Електронний тахеометр
- •Висновок
- •Список використаної літератури
52000’ 48000’ 49000’ 48000’ M-35
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
24 |
25 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
36 |
37 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
48 |
49 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
60 |
61 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
72 |
73 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
84 |
85 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
96 |
97 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
108 |
109 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
120 |
121 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
132 |
133 |
134 |
135 |
136 |
137 |
138 |
139 |
140 |
141 |
142 |
143 |
144 |
24000’
30000’
1:1 000 000
Рисунок 4.2 – Поділ аркуша карти масштабу 1:100 000 на аркуші карти масштабу 1:50 000
49000’
48050’
48040’
А |
Б |
В |
Г |
24000’
24015’
24030’
1:100 000
Рисунок 4.3 – Поділ аркуша карти масштабу 1:50 000 на аркуші карти масштабу 1:25 000
49000’
48055’
45050’
а |
б |
в |
г |
24000’
24007’30’’
24015’
1:50 000
Рисунок 4.4 – Поділ аркуша карти масштабу 1:25 000 на аркуші карти масштабу 1:10 000
49000’
480
57’30”
48055’
1 |
2 |
3 |
4 |
24007’30’’
24011’15”
24015’
1:25 000
Рисунок 4.5 – Аркуш карти масштабу 1:10 000
480
57’30”
48055’
|
24007’30’’
24011’15”
1:10 000
Таблиця 3.1 Перелік масштабів і номенклатур необхідних листів карт
Масштаби |
Номенклатура листа карти |
Кількість листів |
1:50 000 |
М-35-109-А |
1 |
1:25 000 |
М-35-109-А-а М-35-109-А-б
|
2 |
1:10 000 |
М-35-109-А-а-2 М-35-109-А-а-4 М-35-109-А-б-1 М-35-109-А-б-2 М-35-109-А-б-3 М-35-109-А-б-4 |
6 |
4 Геодезична підготовка рекогностування району робіт
|
|
Таблиця 4.1 Прямокутні координати і висоти запроектованих свердловин
Свердловини |
Координати, м |
Висота свердловини, м | |
Х |
У | ||
1 |
6082325 |
4312400 |
183 |
2 |
6081125 |
4312400 |
174 |
3 |
6079825 |
4312450 |
172 |
4 |
6077825 |
4312925 |
180 |
Малюнок 4.1 Карта для визначення прямокутних координат св.
Зорієнтувати лінію – це означає визначити її положення відносно напрямків, які приміняються за вихідні. За вихідні напрямки приміняють: осьовий меридіан, істинний меридіан, магнітний меридіан. Меридіан що проходить через дану точку місцевості, одним напрямом вказує на північ, а іншим- на південний полюс.
Для орієнтування напрямів користуються азимутами , румбами , та дирекційними кутами.
Істинним азимутом лінії місцевості в даній точці називають кут, що відрахований за ходом стрілки годинника від північного напряму істинного меридіана, який проходить через дану точку, до напряму з цієї точки на предмет.
За абсолютним значенням азимути міняються від 0° до 360°. Меридіани міх собою не паралельні, тому азимут лінії в кожній її точці має різне значення.
Магнітний азимут - це горизонтальний кут, відрахований за ходом годинникової стрілки від північного напряму магнітного меридіана, що проходить через дану точку, до напряму з цієї точки на предмет.
Горизонтальний кут який відраховується від північного кінця осьового меридіану за напрямком руху стрілки годинника до даного напрямку називають - дирекційним кутом, його можна поміряти за допомогою транспортира від лінії кілометрової сітки. Гострий кут, який відраховується від ближчого кінця меридіану з півночі або півдня - називають румбом(r).
Прямокутні координати і абсолютні висоти запроектованих свердловин визначають графічним способом по топографічній карті, що додається до завдання. Якщо свердловина розміщена між горизонталями, то її позначка обчислюється за формулами:
де - перевищення свердловини над горизонталлю, м; Н1, Н2 – позначки суміжних горизонталей, визначені по карті, м; n – відстань на карті від точки до горизонталі з меншою висотою, мм; d – заложення між суміжними горизонталями, мм.
Таблиця 4.2 Орієнтування напрямків між суміжними свердловинами
№ св. |
Дирекційний кут |
Істинний азимут |
Магнітний азимут | ||
Щерба ківка |
750 | ||||
1. | |||||
1800 | |||||
2. | |||||
1770 | |||||
3. | |||||
1660 | |||||
4. | |||||
2410 | |||||
Калита |
6̊15’