15

Лекція №

Підклас Розіди Rosidae.

План.

1. Основні порядки підкласу розіди

2. Біологічні особливості родини Розові

3. Біологічні особливості родини Бобові

4. Біологічні особливості родини зонтичні.

Підклас Розіди – Rosidae містить 40 порядків, 160 родин, 2800 родів, 55000 видів.

Порядок ломикаменевоцвіті – Saxifragales об’єднує 9 родин, з яких найхарактерніші – ломикаменеві та агрусові.

Родина ломикаменеві – Saxifragaceae нараховує 30 родів та близько 600 видів, поширених в холодних та помірних областях Північної та Південної півкуль. Зустрічаються також в високогірних місцевостях тропічних та субтропічних зон.

Життєві форми – трави, які утворюють подушковидні куртинки в певних кліматичних умовах. Листки прості цільні, листорозміщення чергове. Квіти двостатеві, або рідко – одностатеві. Плід коробочка, яка розкривається по перегородкам. Типові представники ломикаменевих – види роду ломикамінь. Вони відіграють помітну роль у формуванні рослинного покриву високогір’я. часто оселяються на осипах, галечниках, в тріщинах скель. Активно розмножуються вегетативно, виводковими бруньками, столонами та кореневими відводками. Багато видів культивують з декоративною метою, використовують в ландшафтному дизайні. У ряду представників знайдені сапоніни.

Родина агрусові – Grossulariaceae.

Родина представлена одним дуже поліморфним родом смородина (Ribes), частина видів якого інколи виділяється в самостійний рід аґрус – Grossularia. В родині нараховується близько 150 видів, які зустрічаються в помірних зонах Євразії.

Життєва форма – кущі. Листки прості, листорозміщенні чергове. Чашолистки зростаються в трубочку, пелюстки дуже редуковані. Плід – соковита ягода. Суцвіття – пазушні китиці. Багато представників родини культивуються як ягідні культури. Аґрус звичайний G.reclinata відрізняється від справжніх смородин колючими пагонами та опушеними ягодами. Різні сорти ягід є сировиною для харчової промисловості (смородина чорна, червона Ribes nigrum, R.rubrum). Листки чорної смородини використовують як спеції, плоди містять значну кількість вітаміну С та інші корисні речовини.

Порядок розоцвіті – Rosales

Нараховує 3 родинги, з яких найбільш численні – родина Розові Rosaceae. Родина розові Rosaceae. Нараховує близько 100 родів та не менше, ніж 3000 видів майже по всій земній кулі, але переважно в Північній півкулі, від субтропіків до Арктики.

Ознака	підродини
	спірейні Spiraeoidea	розові Rosoideae	яблуневі Maloideae	Сливові Prunoideae
гінецей	апокарпний	Апокарпний, рідко - монокарпний	ценокарпний	монокарпний
Число плодолистиків в гінецеї	(1) 5-8	∞ (рідко 1)	2-5	1
Зав’язь	верхня	верхня	нижня	верхня
Тип плоду	Багатолистянка, інколи соковита	Багатогорішок, багато кістянка,сунична, цинародій	яблуко	однокістянка
суцвіття	Волоть, щиток, зонтик	Китиця, щиток, цимозні	Зонтик, щиток	Зонтик, одиночні квіти
Формула квітки	*Ca5Co5A∞G5	*Ca5Co5A∞G∞ *Ca5+5Co5A∞G∞ *Ca4+4Co4A∞G∞	*Ca5Co5A∞G3+5	*Ca5Co5A∞G1

Життєві форми дуже різноманітні: вічнозелені та листопадні дерева, кущі, напівкущі, багаторічні та однорічні трави. Листорозміщенні чергове, або дуже рідко, супротивне. Листки прості або складні, мають прилистки, вільні, або приростають до черешка. Квіти одиночні або зібрані в суцвіття різних типів, звичайно ентомофільні актиноморфні, циклічні, двостатеві, часто з добре розвиненим гіпантієм – плоским, ввігнутим або бокаловидним. Оцвітина подвійна. Чашолистиків та пелюсток звичайно по 5, рідше по 4. Тичинок в 2-4 рази більше, ніж пелюсток, і вони розташовані в декілька кіл; рідше їхнє чисто дорівнює числу пелюсток та чашолистків. Гінецей апокарпний або ценокарпний, число плодолистиків або невизначене, або суворо фіксоване; інколи плодолистик всього один (монокарпний гінецей). Зав’язь верхня або нижня. Плоди дуже різноманітні: багатолистянка, багатогорішок, багатокістянка, кістянка, яблуко, рідко – коробочка. Насіння із залишковим ендоспермом або без ендосперму.

За будовою квітки та плода родина чітко ділиться на 4 підродини – спірейні, розові, яблуневі, сливові.

Підродина спірейні – Spiraeoidae

Кущі та багаторічні трави. Гінекей апокарпний, звичайно з 2-5 плодолистиків. Зав’язь верхня, гіпантій чашовидний. Насінні зачатки численні. Плід – багатолистянка (інколи соковита), рідко – коробочка.

Рід спірея (Spiraea) –з кущі з простими листками, без прилистків. Квітки звичайно білі або рожеві, в волотевих, щитовидних або зонтиковидних суцвіттях. Плід – багатолистянка. Багато видів культивується як декоративні рослини.

Підродина розові – Rosoideae

Гінекей апокарпний з декількох або багатьох вільних плодолистиків, зав’язь верхня. Плід – багатогорішок або багато кістянка.

Рід малина – Rubus. Кущі, кущіки та багаторічники. Плід – багато кістянка. Найбільш-відомий вид – малина звичайна, або червона (R.ideaus) – цінна харчова або лікарська рослина. Плоди містять значну кількість саліцилової кислоти, що зумовлює їхню потогінну та жарознижуючу дію пр застудних захворюваннях. Ожина (R.caesus) та ряд близьких видів відрізняється синьо-чорними або чорними плодами, більш щільними, ніж у малини.

Рід перстач (Potentilla) дуже поширений на луках, пустирях, дорогах. Перстач гусячий (P.anserina) з довгими повзучими пагонами, простими непарно перистими листками та досить великими одиночними яскраво-жовтими квітками. Скрізь по сухих луках та в світлих лісах зростає перстач сріблястий (P. Argentea), з пальчастими листками, сріблясто опушеними та дрібними світло-жовтими квітками в пухких суцвіттях. Калган, або перстач прямостоячий (P.erecta) відрізняється 4-членниою оцвітиною, трійчастими сидячими стебловими лисками та товстим кореневищем, яке використовується в медицині при застудних та шклунково-кишкових розладах.

Рід суниця (Fragaria). Квіти 5-членні. Плід – сунична, або фрага, вегетативне розмноження довгими повзучими пагонами-вусами. В лісах, на галявинах та луках зростає звичайна суниця лісова (F.vesca), а в тепах та на остепнених луках – суниця зелена (F.viridis). Як харчова рослина культивується суниця ананасна (F. Ananassa). Плоди суниці містять яблучну, цитратну, хінні кислоти, вітамін С, залізо та фосфор, які забезпечують її лікувальні властивості.

Рді гравілат (Geum). Багаторічні трави, прикореневі листки лировидно-перисті, квіти 5-членні. Суцвіття цимозні. Плід – багатогорішок, з пристосуваннями до зоохорії.

Рід шипшина, або роза (Rosa). Відомо 250 видів в країнах помірного иа теплого клімату Північної півкулі та в горах тропіків. І квітці є ввігнуте квітколоже, яке утворює гіпантій, всередині якого численні вільні пелюстки з довгими стило діями. Плід – цина родій: багатогорішок, оточений шкірясто-м’ясистим та забарвленим гіпантієм. Шипшитна є цінною вітамінною сировиною, тому що містить велику кількість вітаміну С, а також вітаміни И2, К, каротин (провітамін А), яблучну та цитрату кислоти. Такі червоно квіткові види, як шипшина зморшкувата (R.rugosa) та шипшина корична (R.cinnamonea), є джерелом вітаміну С. З дикорослих видів найбільш широко відома шипшина травнева (R.majalis) та шипшина собача (R.canina). Згущений водний екстракт шипшини із цукром (холосас) використовують як жовчогінний засіб. Розову олію використовують в косметиці, парфумерії, медицині. Одержують з пелюсток дамаської рози (R.damascena). Шипшинна олія, яку одержують з плодів (горішків) шипшини, застосовують для лікування опіків.

В медицині застосовують також родовик лікарський (Sanguisorba officinalis). Як сировину використовують кореневища та корені, які містять переважно дубильні речовини, а також флавоноїди та тритерпеноїди.