- •З м і с т
- •1 Теми та погодинний розклад лекцій, семінарських занять і самостійної роботи з дисципліни «соціологія»
- •2 Теми і плани семінарських занять,
- •Тематика рефератів та повідомлень
- •Тематика рефератів та повідомлень
- •Контрольні питання
- •Семінарське заняття № 3
- •Методичні рекомендації
- •Тематика рефератів та повідомлень
- •Тематика рефератів та повідомлень
- •Тематика рефератів та повідомлень
- •Тематика рефератів та повідомлень
- •Тематика рефератів та повідомлень
- •3 Теми і плани самостійної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •4 Рекомендації щодо написання рефератів
- •5 Методичні поради щодо конспектування рекомендованої літератури
- •6 Тестовий контроль оцінки знань
- •Модульний контроль
- •8 Критерії оцінювання знань студентів
- •Список літератури
- •Зразок оформлення титульної сторінки реферату
- •Реферат з навчальної дисципліни: „соціологія”
- •39600, М. Кременчук, вул. Першотравнева, 20
2 Теми і плани семінарських занять,
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРІВ
Семінарське заняття № 1
Становлення та розвиток соціології, її предмет, категорії, методи
Мета заняття: забезпечити засвоєння студентами теоретико-методологічних аспектів розвитку соціології як науки: її предмет, структуру, основні категорії та методи дослідження, зв’язок з іншими галузями знань про людину та суспільство. Розкрити внесок українських учених Г. Сковороди, М. Грушевського, Д. Донцова та ін. у розвиток світової соціологічної думки.
План
Специфіка соціологічної системи знань.
Основні етапи розвитку світової соціальної думки.
Структура та функції соціології. Мікро- та макросоціологія.
Предмет соціології. Основні категорії та методи дослідження.
Історія та сучасний стан соціологічної думки в Україні.
Методичні рекомендації
При розгляді першого питання необхідно визначити, що соціологія вивчає зв’язки між людиною – групою – суспільством, тому в усіх сферах життєдіяльності людини є місце для аналізу суспільних явищ. Особливу увагу треба приділити взаємозв’язку соціології з філософією, політологією, статистикою, демографією, маркетингом. Окрему увагу слід приділити поняттю “соціального” в широкому розумінні (тобто як тотожному суспільному) та у вузькому розумінні цього поняття (соціальний статус, соціальна роль).
Розглядаючи друге питання, варто зробити акцент на тому, що становлення соціології як науки пройшло надзвичайно складний шлях від ідей античних філософів про існування суспільства до наших часів. Необхідно зазначити, що термін «соціологія» вперше був ужитий визначним французьким вченим ХІХ століття Огюстом Контом (він висловив ідею про необхідність усебічного аналізу суспільних явищ). Розкрити суть позитивістських поглядів О. Конта. Наголосити на використанні системного підходу як методологічної основи аналізу суспільних явищ.
Даючи пояснення третьому питанню, потрібно звернути увагу на соціологію як ієрархічну систему знань. Системну єдність соціології як науки і плюралізм її теоретичних напрямів. Загальні та спеціальні соціологічні теорії, емпіричні соціологічні дослідження; показати роль інструментальної, описової, прогностичної, управлінської, культурно-просвітницької та інших функцій соціології.
Четверте питання має висвітлювати сучасне розуміння об’єкта, предмета і методів соціології. Основні методологічні засади соціології як науки. Специфіку соціологічного аналізу соціальних явищ. Принципи комплексності, детермінізму, історизму та синергетики в соціологічній системі знань. Діяльнісний та ціннісний підхід; кількісний, якісний та імовірнісний аналіз у соціології.
Розглядаючи п’яте питання, необхідно показати розвиток соціологічної думки в Україні у хронологічному порядку від Київської Русі до сучасності, особливу увагу приділивши стану бездержавності українського суспільства та його впливу на сучасну колективну свідомість українців. Розкрити питання про внесок у розвиток соціологічної думки, зроблений Г. Сковородою, І. Котляревським, Т. Шевченком, І. Франком, М. Грушевським та іншими видатними українцями. Поінформувати про центри соціологічних досліджень у суверенній Україні.