- •1. Майно у сфері господарювання
- •2. Поняття й види
- •3. Право державної власності
- •4. Право комунальної власності
- •5. Право колективної власності
- •6. Право приватної власності
- •1. Цілі та принципи правової охорони об'єктів інтелектуальної власності
- •2. Загальні положення
- •1. Суб'єкти й об'єкти приватизації
- •2. Порядок і способи приватизації
- •1. Поняття, види та підстави виникнення
- •2. Поняття, ознаки
- •Функції господарського договору:
- •3. Класифікація господарських договорів
- •4. Порядок укладання, зміни та розірвання
- •5. Забезпечення належного виконання
- •1. Цивільно-правові:
- •2. Господарсько-правові:
- •6. Договір поставки
- •7. Договір підряду
- •8. Договір оренди
- •9. Лізинг у сфері господарювання
- •10. Договір перевезення вантажів
- •1. Поняття й функції ціни.
- •2. Види цін і порядок їх установлення
- •1. За способом установлення цін і тарифів:
- •1. Оптові (відпускні) ціни, які застосовуються в розрахунках між підприємствами й споживачами (покупцями) продукції та товарів.
- •3. Закупівельні. Вони застосуються в розрахунках за вирощену сільськогосподарськими товаровиробниками продукцію.
- •3. Правове реґулювання контролю
- •1. Поняття неплатоспроможності
- •2. Стадії в справі
- •3. Судові процедури,
- •4. Відповідальність суб'єктів
- •Підприємницької діяльності
- •За порушення законодавства
- •Про банкрутство
- •1. Поняття й ознаки господарсько-правової відповідальності
- •2. Види, функції та принципи
- •Види господарської відповідальності
- •3. Інформаційна – інформування учасників господарського життя про утруднення в діяльності їхніх партнерів, доцільність коригування своїх відносин з ними.
- •3. Види санкцій за правопорушення
2. Види, функції та принципи
господарсько-правової відповідальності
Види господарської відповідальності
Залежно від структури правопорушень:
1. Часткова (настає за порушення зобов’язання кількома суб’єктами. Відповідальність визначається часткою участі в договорі про виконання зобов’язань).
2. Солідарна (може застосовуватися в умовах, установлених законом чи договором, і можлива лише тоді, коли є кілька суб’єктів господарювання на боці боржника. Кредитор може вимагати сплати штрафних санкцій чи покриття збитків як від будь-якого учасника, так і від усіх разом).
3. Субсидіарна (додаткова) (відповідальність третьої особи за боржника. Наприклад, відповідальність поручителя, ґаранта за позиками, отриманими суб’єктом господарювання.
За обсягом відповідальності правопорушника:
1. Повна (означає відшкодування контрагенту чи державі всіх видів збитків (шкоди), понесених ними (втрата чи пошкодження їх майна, додаткові витрати та неотримані доходи).
2. Обмежена (установлюється так: у нормах права щодо обмеженого розміру відповідальності визначається максимальний розмір збитків, або у них міститься припис не стягувати з боржника певні види збитків).
3. Підвищена (передбачається законодавцем для особливо небезпечних правопорушень).
Залежно від видів зобов’язань:
1. В організаційно-господарських зобов’язаннях.
2. У внутрішньогосподарських зобов’язаннях.
3. У майново-господарських зобов’язаннях.
Залежно від інших критеріїв виділяють інші види господарської відповідальності.
Функції господарсько-правової відповідальності – напрямки її діяльності, той господарський результат, який настає в результаті використання ГПВ.
Функції господарсько-правової відповідальності:
1. Загальні:
1.1. Попереджувальна – загроза застосування ГПВ змушує учасника відносин діяти правомірно, щоб уникнути його неґативних наслідків.
1.2. Штрафна – покарання за вчинений злочин.
2. Спеціальні:
2.1. Компенсаційно-відновлювальна – відновлення порушеного правопорядку й усунення наслідків неправомірної поведінки суб’єкта.
2.2. Сигнальна – застосування до суб’єкта ГПВ є для нього сигналом про необхідність поліпшення своєї роботи з метою уникнення в майбутньому втрат від настання такої відповідальності, а для партнерів – сигналом про необхідність з‘ясувати доцільність продовження з ним договірних зв’язків.
3. Інформаційна – інформування учасників господарського життя про утруднення в діяльності їхніх партнерів, доцільність коригування своїх відносин з ними.
Господарсько-правова відповідальність грунтується на принципах (ст. 216 ГК України), згідно з якими:
1. Потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи зазначено це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.
2. Сплата штрафних санкцій за порушення зобов’язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов’язань у натурі.
3. У господарському договорі неприпустимими є застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.
Господарсько-правові санкції застосовуються до порушників протягом установлених законом строків:
- строків позовної давності – у разі використання судового порядку;
- спеціальних строків – у разі використання адміністративно-господарських санкцій.
Порядок реалізації господарсько-правової відповідальності: учасники господарських відносин, які порушили майнові або законні інтереси інших суб’єктів, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення їм претензій або звернення до суду.