1.Система аем в Україні

У системі моніторингу земель проводиться збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації про стан земель, прогнозування їх змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану земель та дотримання вимог екологічної безпеки.

3. Організації що проводять

На локальному рівні моніторинг земель проводять районні, міські відділи, управління земельних ресурсів, на регіональному - Рескомзем Автономної Республіки Крим, обласні, Київське, Севастопольське міські головні управління земельних ресурсів, на національному - Держземагентство.

33.Організація моніторингу зкп

При підготовці спостережень і контролю за забрудненням грунтів пестицидами в польових умовах вивчається наявний матеріал про фізико-географічні умови об»єкту досліджень, здійснюється детальне ознайомлення з інформацією про тривалість застосування пестицидів в господарствах, виявляють вибіркові господарства з найбільш інтенсивним застосуванням протягом 5-7 років, аналізується матеріал про урожайність с/г культур. Постійні пункти встановлюють е є молокозаводи, м»ясо комбінати, плодоовочеві бази, птахоферми, рибгоспи та лісгоспи.Тимчасові здійснюють спостереження протягом одного вегетаційного періоду. Дані про застосування пестицидів в зоні обслуговування подаються в річному звіті токсичних підрозділів.

4. Завдання моніторингу земель

Основними моніторингу земель є прогноз еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою запобігання або усунення дії негативних процесів. Завданням моніторингу земель є:

• періодичний контроль динамікиосновнихгрунтовихпроцесів у природних умовах і при антропогенних навантаженнях,

• прогноз еколого-економічнихнаслідківдеградаціїземельнихділянок зметою запобіганняабоусуненнядіїнегативнихпроцесів.

• довгостроковісистематичніспостереження за станом земель;

• аналізекологічного стану земель;

• своєчасневиявлення змін стану земель, оцінкацих змін,

• прогноз івиробленнярекомендацій про попередження і усуненнянаслідківнегативнихпроцесів,

інформаційнезабезпеченняведеннядержавного земельногокадастру, землекористування, землеустрою, державного контролю завикористанням і охороною земель, а також власниківземельнихдільниць.

5.Моніторинг землекористування – структура земельних угідь: ступінь розораності, частка лісопокритих площ, частка територій та акваторій, що підлягають особливій охороні, співвідношення між орними та еколого-стабілізуючими типами угідь (ліси, луки й пасовища), екологічна стійкість, ураженість ерозійними процесами та іншими деградаційними процесами.

6.Агрохімічний моніторинг – потенційний і фактичний рівень родючості ґрунтів за фізико-хімічними, біологічними, біохімічними та іншими показниками, баланс гумусу, основних біогенних елементів та енергії, інтенсивність балансу;

7.Екотоксикологічний моніторинг – рівень забруднення ґрунтів, природних вод, біоти хімічними сполуками I-IY класу токсичності; встановлення джерел забруднення; оцінка небезпечності забруднення за еколого-токсикологічними критеріями;

8.Моніторинг біотичний – система спостережень за станом біотичної складової агро екосистеми, її реакцією на антропогенні дії, відхилення від нормального природного стану на різних рівнях (від молекулярного до угрупувань).Його складові: фітобіотичний моніторинг; зообіотичний; мікробіологічний фітовірусологічний; популяційно-генетичний моніторинг.