2. Принцип співставлення граничного доходу і граничних витрат

Існує три таких варіанти: максимізація прибутку, мінімізація збитків і припинення діяльності.

Розглянемо випадок, коли ринкова ціна перевищує мінімум середніх загальних витрат короткострокового періоду. Це означає, що фірма дістає економічний прибуток, і її задачею є максимізація цього прибутку. Граничний виторг фірми є постійною величиною, рівній ціні товару. Крива граничного доходу одночасно являє собою криву попиту на одиницю товару і є горизонтальною прямою. Відповідно до правила рівності граничних витрат граничному доходові, максимізуючий прибуток обсяг випуску буде дорівнює Q*. Одержуваний фірмою сумарний економічний прибуток дорівнює площі заштрихованого прямокутника.

Рис. 2. Максимізація прибутку

Припустимо тепер, що фірма зіштовхується з ринковою ціною, що нижче мінімуму середніх загальних витрат, але вище мінімуму середніх змінних витрат. У цьому випадку фірмі необхідно вирішити, продовжувати або припиняти виробництво.

Рис. 3. Мінімізація збитків і припинення виробництва.

Оскільки ціна нижче мінімальних середніх загальних витрат, фірма не тільки не одержує економічного прибутку, але і несе збитки. Однак середні змінні витрати при цій ціні ще покриваються. Це означає, що фірмі не слід припиняти виробництво, а потрібно знайти обсяг випуску, що дозволив би звести збитки до мінімуму. Цей випуск визначається за правилом MC = MR, і дорівнює Q*. При цьому фірма несе збитки, рівні площі ABCE, у той час як, припинивши випуск, вона б потерпіла збитки, рівні площі ABDF. Таким чином, виробництво продовжується доти, поки ціна покриває середні змінні витрати. Якщо ж вона нижча за мінімуму середніх змінних витрат, фірмі варто припинити виробництво.

3. Крива пропозиції конкурентної фірми в короткостроковому періоді

Оскільки в короткостроковому періоді фірма може зіштовхнутися із самими різними цінами, можна побудувати криву індивідуальної пропозиції фірми. Крива пропозиції показує залежність між ціною товару й обсягом його випуску. Оскільки конкурентна фірма з метою максимізації прибутку збільшує випуск доти, поки ціна не зрівняється з її граничними витратами, то взаємозв'язок між ціною і випуском буде показувати крива граничних витрат. Інакше кажучи, крива граничних витрат і буде кривою короткострокової пропозиції фірми. Однак з врахуванням того, що при ціні нижче мінімуму середніх змінних витрат фірма припинить випуск, частину кривій граничних витрат фірми, що лежить нижче мінімуму середніх змінних витрат, не беруть до уваги. Отже, вихідним обсягом випуску буде Q₀. Чим вище ринкова ціна, тим більше можливість одержання прибутку, а отже, сильніше стимул до розширення виробництва.

Рис. 4. Крива пропозиції конкурентної фірми в короткостроковому періоді

4. Ринкова пропозиція (пропозиція галузі) в короткостроковому періоді

4.1. Пропозиція галузі в короткостроковому періоді

Крива ринкової пропозиції в короткостроковому періоді визначає обсяг виробництва галузі в короткостроковий період при кожній можливій ціні. Галузевий обсяг виробництва — це сума всіх обсягів, запропонованих окремими фірмами. Отже, криву ринкової пропозиції можна вивести додаванням кривих пропозиції цих фірм (рис. 5). Крива граничних витрат кожної фірми проводиться лише в тій її частині, яка лежить вище від кривої її середніх змінних витрат.

За ціни, нижчої від рівня P₁, галузь нічого не вироблятиме, оскільки P₁— це мінімальні середні змінні витрати фірми з найнижчим рівнем витрат. У проміжку між P₁і P₂продукцію вироблятиме лише третя фірма, отже, крива галузевої пропозиції буде ідентичною до цього відрізку кривої граничних витрат MC₃третьої фірми. За ціни P₂галузева пропозиція — це сума пропозицій всіх трьох фірм. За ціни P₃галузь пропонує 21 одиницю товару.

Рис. 5. Галузева пропозиція в короткостроковому періоді

Крива галузевої пропозиції в короткостроковому періоді є сумою по горизонталі кривих пропозиції окремих фірм. Оскільки крива середніх змінних витрат третьої фірми розміщена нижче, ніж перших двох, то крива ринкової пропозиції S починається на рівні ціни P₁і наслідує рух кривої граничних витрат MC₃третьої фірми, поки не досягає рівня P₂, в якому відбувається згин. Для всіх рівнів цін, вищих за P₂, кількість галузевої пропозиції — це сума кількостей пропозиції кожної із трьох фірм.