Продовження лекції "Міжнародна олімпійська система"

1. Міжнародні спортивні федерації і основи їх діяльності

2. Національні олімпійські комітети і основи їх діяльності

3. Регіональні, континентальні та інші ігри

4. Статут національного олімпійського комітету України

1. Міжнародні спортивні федерації (МСФ) та основи їх діяльності.

За олімпійською хартією кожна МСФ є самостійною і незалежною. МСФ - позадержавний орган, який керує одним або декількома видами спорту на всесвітньому рівні і включає у свій склад організації, які керують цим видом на національному рівні.

Історично МСФ почали формуватись раніше ніж МОК (гімнастика - 1881р., веслування - 1892р., ковзанярський спорт - 1892р.). Діяльність їх на міжнародному рівні вимагала:

• розробки єдиних правил;

• уніфікації місць змагань та інвентарю;

• розвитку виду спорту в інших країнах;

• підготовки суддівських кадрів;

• упорядкування структури змагань та їх змісту.

До 1912 року ОІ проводились без участі МСФ. У 1914 р. в Парижі МОК зустрівся з представниками МСФ і передав їм право на контроль певними видами спорту, котрі входили в програму ОІ.

На теперішній час нараховується близько 80 МСФ, з яких 31 (у 1994) , а в 1997 р. - 36 є олімпійськими (6 з них зимових).

Олімпійська хартія визначила роль МСФ в олімпійському русі. МСФ в межах свого виду спорту повинні;

• забезпечити розвиток свого виду спорту;

• сприяти реалізації мети олімп. Хартії;

• нести відповідальність за керівництво змаганнямина ОІ;

• розробляти критерії допуску до ОІ;

• забезпечувати технічну допомогу в реалізації програми "олімпійська солідарність".

У 1967 році створена Асоціація МСФ, а в 1976 - генеральна асоціація, яка об"єднує 75 міжнародних організацій. Це утворення підкреслює незалежність МСФ, можливість самостійного розвитку і співробітництва з іншими міжнародними організаціями.

1. НОК та основи їх діяльності.

Нок - є керівним органом олімпійського руху в країні. Без визнання НОК МОКом спортсмени країни не можуть приймати участь в ОІ.

Російський комітет визнаний у 1911 році, СРСР - у 1951 році. НОК України , утворений у 1991 році визнаний у 1992 р.

В олімпійській Хартії відмічається, що НОК розвиває і захищає олімпійський рух у своїй країні. Обов'язки НОК:

• пропаганда на національному рівні принципів олімпізму;

• відкриття інститутів, розробка навчальних програм з олімпійського руху;

• розвиток спорту вищих досягнень;

• виступи проти дискримінації і насильства у спорті;

• боротьба проти вживання допінгу.

Виключно НОК представляє свою країну на ОІ. У склад НОК входять : представники національних спортивних федерацій, спортсмени-олімпійці, члени МОК (якщо такі є).

Держава не може назначати членів НОК, він структурно відокремлений від держави.

На 1 січня 1994 року в МОК офіційно входило 195 НОК. На 1996 р. - 197.

НОКи для кращої організації і розвитку видів спорту утворюють континентальні об'єднання: Асоціація європейських національних олімпійських комітетів (АЄНОК), Африки, Азії, Панамериканська, Океанії - їх 5 президентів представлені у МОК.

Ці організації проводять регіональні ігри, ідея яких виникла ще в древні часи: істмійськи ігри, немійськи ігри (на честь бога Геракла), піфійські ігри (на честь бога Аполлона). Вони також дбають про розвиток спорту на континенті.

1. Регіональні, міжконтинентальні та інші ігри.

На сучасному етапі розвитку спорту проводиться велика кількість міжнародних змагань.

Панамериканські ігри.

Перші ігри були проведені у 1951 р. в Буенос-Айресі (Аргентина). 20 країн - 2000 атлетів (Аргентина, Бразилія, Канада, Колумбія, Куба, Парагвай, США, Чілі ...) З 1989р. проводяться змагання з зимових видів спорту. Широке розповсюдження . 1995 р. - 33 види спорту, спортсмени понад 30 країн, приблизно 4-5 тисяч учасників.

Африканські ігри.

І африканські ігри - 1965 р. - 30 країн - 300 спортсменів (Браззавіль)

ІІ Африканські ігри - 1973 р. - 40 країн - 5 000 спортсменів

ІІІ Африканські ігри - 1983 р. 38 країн - 3170 спортсменів

Широка географія і значна популярність. Проблеми: фінансові труднощі, допінг, відток талановитих спортсменів в інші країни. Єгипет, Нігерія, Алжир, Кенія, Туніс - найбільш високі спортивні досягнення.

Азіатські ігри.

Започатковані у 1951 р. Програма повинна бути не менше ніж із 10 видів спорту, з яких обов"язкові плавання і легка атлетика. 90% медалей завойовують представники Китаю, Південної Кореї, Японії, Ірану, КНДР, а в останні часи і Казахстану, Узбекистану, Таджикистану. Найбільш значними були останні ХІ і ХІІ ігри, в яких приймали участь близько 6 000 спортсменів з 37 країн.