10. Біологічна доступність

БІОЛОГІЧНА ДОСТУПНІСТЬ — фармакокінетичний параметр, що характеризує ефективність ЛП шляхом визначення тієї частки лікарської речовини, яка надходить до системного кровообігу. При внутрішньо судинному введенні Б.д. лікарської речовини становитиме 100%, при інших шляхах (парентеральному, ректальному та ін.) вона значно нижча і майже ніколи не досягає 100.На сьогодні Б.д. має державну значимість при розробці, виробництві та використанні ЛП і як метод лежить в основі параметрів визначення біоеквівалентності по суті аналогічних ЛП.

Існує кілька методів визначення Б.д. ліків, які тісно пов’язані зі швидкістю і ступенем всмоктування та надходження діючих речовин у системний кровообіг і їх доставкою до місця лікарської дії. Однак вміст лікарської речовини (або активного метаболіту) в крові та її терапевтична концентрація на місці дії можуть значно відрізнятися, внаслідок чого потрібна концентрація може бути досягнута лише після багаторазового введення ЛП. Проте кількісна характеристика Б.д. для більшості лікарських речовин може бути встановлена лише на основі їх концентрації в крові (або в сечі при екскреції), оскільки визначення цього показника безпосередньо в місці дії технічно, як правило, неможливе. Розрізняють абсолютну і відносну Б.д. ліків. Абсолютна Б.д. визначається порівнянням ступеня та швидкості надходження субстанції досліджуваного ЛП в системний кровообіг (за умови позасистемного введення) зі стандартом після його внутрішньосудинного введення. Відносна Б.д. визначається порівнянням ступеня та швидкості всмоктування ЛП (напр. таблеток) з так званим стандартом порівняння (напр. капсул) при однаковому або різних шляхах їх уведення (напр. для таблеток та свічок) за умови, що вони містять одну й ту ж активну речовину в однаковій кількості. Визначення «відносна Б.д.» широко використовується для підтвердження еквівалентності терапевтичної дії по суті аналогічних препаратів референтному та порівняння терапевтичної ефективності досліджуваних препаратів.

Останнім часом запропоновані математичні методи кількісної оцінки Б.д., які включають такі основні фармакокінетичні показники: функцію швидкості всмоктування a (t) і функцію екскреції e (t) лікарської речовини, кількість лікарської речовини, що надійшла до системного кровообігу A (t) та екскретувала за цей же термін Ae (t). Цей процес ілюструється загальною схемою, яка, однак, не відображає інших численних процесів, що відбуваються в організмі.

Загальна схема основних процесів Б.д. лікарської речовини

Фактор F, який характеризує ступінь Б.д. лікарської речовини при позасудинному введенні ліків, вираховують за такими рівняннями:

F = (Div ‧ АUС)/(D ‧ АUСiv₎ та F = (Div ‧ Ar(∞)/(D ‧ Ar,iv(∞),

де D — доза, що характеризує загальний кліренс лікарської речовини і є відношенням Div до площі під кривою АUСivв координатах концентрація — час. За цим методом досить провести два повних фармакокінетичних дослідження (одне — після введення досліджуваного препарату, друге — після внутрішньосудинного введення) та визначити площі під кривимиАUС і АUСiv або кількості речовини, що екскретувала з сечею Ar(∞) і Ar,iv(∞), щоб вирахувати фактор F. Отже, інтенсивність і тривалість фармакологічної дії ліків залежать від їх фармакокінетичних характеристик (всмоктування, розподіл, біо­трансформація, механізм екскрекції, які, в свою чергу, тісно пов’язані з поняттям Б.д. Напр. ступінь і швидкість всмоктування є невід’ємними характеристиками Б.д.; розподіл речовини і доставка до місця її дії залежить від проникнення крізь численні бар’єри організму; інтенсивність та швидкість біотрансформації речовини визначається переважно ефектом її першого проходження через печінку при позасудинному шляху введення, а термін дії — від показника швидкості екскрекції з організму незміненої речовини або активних її метаболітів).

Складність якісної та кількісної оцінки Б.д. ЛП пов’язана з великою кількістю чинників, які впливають на ці характеристики. Їх поділяють на екзогенні (фармацевтичні або технологічні) та ендогенні (фізіологічні, генетичні та ін.). До екзогенних чинників, що впливають на Б.д., належать: фізичні властивості речовин (дисперсність, фільність, поліморфізм, оптичні та інші характеристики), природа і кількість допоміжних речовин, що входять до складу ліків, вид лікарської форми, технологія виготовлення та деякі інші (доза, шлях, швидкість введення ліків, застосування інших ліків, недотримання рекомендацій щодо лікувального харчування тощо), які слід враховувати на етапах розробки, виробництва та застосування ліків. На Б.д. ліків впливають також фізіологічні (стать, вік, маса), генетичні та етичні показники хворого, наявність супутніх захворювань тощо. Складність врахування і дотримання вказаних чинників зумовлює необхідність проведення досліджень з визначення Б.д. і біологічної еквівалентності ліків не на хворих, а на здорових людях, що дозволяє нівелювати повністю або частково вплив багатьох чинників під час експерименту, отримати більш достовірні та відтворені дані. Врахування чинників, що впливають на Б.д. ліків, дозволяє оптимізувати режим їх виробництва, прийому та підвищити ефективність фармакотерапії в цілому.

Однак дослідження Б.д. на живих організмах трудомісткі, дорогі й не завжди можуть застосовуватись у звичайних виробничих умовах. Тому за рекомендаціями ВООЗ протягом останніх років розробляються тести Б.д. in vitro, за допомогою яких можна прогнозувати потенціальну ефективність і характер дії ліків та контролювати їх якість під час виробництва. Одним із таких тестів є «Розчинність». Встановлено, що швидкість розчинності майже усіх фармакотерапевтичних груп лікарських речовин відображає їх приблизну Б.д. Одночасно проводяться широкі дослідження з порівняльної оцінки методів кореляції дослідженьin vitro та in vivo, розробляються тести «Розчинність» для індивідуальних ЛП в формі мазей, супозиторіїв; у фармакопеї або НТД вводиться тест «Вивільнення» (для пролонгованих ЛП і трансдермальних систем) тощо.

15.ЗАСОБИ ЛІКУВАЛЬНОЇ КОСМЕТИКИ Лікувальна косметика або космецевтика являє собою поєднання косметики і фармацевтичних препаратів. Даний клас косметики має у своєму складі активні інноваційні компоненти, які впливають на біологічну функцію шкіри. Вони допомагають їй протистояти таким негативним явищам як старіння шкіри, наявність дерматологічних проблем, агресивне вплив забрудненого навколишнього середовища .До складу продуктів космецевтики включають вітаміни, ферменти, антиоксиданти, кислоти та інші активні речовини.

Лікувальна косметика є незамінною для тих, хто має дуже чутливу шкіру. Такий тип шкіри, як правило, не переносить вмісту в косметиці великої кількості консервантів, ароматизаторів, барвників. Космецевтика в більшості випадків не тільки є гіпоалергенною, а й містить лікувальні компоненти, які заспокоюють роздратовану шкіру, роблять її здоровою і доглянутою.

Космецевтики мають певні переваги перед традиційними в нашій країні косметичними засобами:

• задовольняють естетичним вимогам кожної вікової категорії дітей та підлітків, тому що володіють приємним запахом (або не мають запаху), не фарбують шкіру і одяг, містять спеціальні компоненти, що маскують дефекти шкіри (себорегулірующійматуючі емульсії);

• покращують якість життя дітей, які страждають такими захворюваннями шкіри, як атопічний дерматит, Пелюшковий і себорейний дерматити, вугрової хвороба.

Лікувальні косметичні засоби необхідно застосовувати в комплексі щодня ранком і ввечері. Цей комплекс традиційно складається із трьох основних елементів:

Ранок

• очищення - людям, що звикли вмивати проблемну шкіру особи звичайним милом, треба раз і назавжди забути про це. Очищати особа потрібно тільки спеціально підібраним лікувальним косметичним засобом. До них ставляться всілякі пінки, гелі, емульсії;

• тонизування – після очищення шкіри. Віддати перевагу краще тоніку на безспиртовій основі;

• харчування й зволоження – ранковий крем повинен зволожувати шкіру протягом усього дня. Сполука таких кремів повинен бути багатий фитодермином, маслами календули, мигдалю, вітамінами й пантенолом.

Вечір. Не лягаєте спати, попередньо не знявши макіяж. мило для проблемної шкіри протипоказано. Використайте гель, піну або спеціальне молочко для очищення особи. Потім використовуємо тонік, з його допомогою шкіра одержує достатню кількість кисню, заспокоюється й готується до харчування.Пізніше наносимо крем. Крем підберіть спеціально для вашої шкіри

Суха шкіра Для догляду за сухою шкірою потрібна спеціальна лікувальна косметика, до складу якої обов'язково входить екстракт шипшини. Він захищає й воложить шкіру, пророщенные зерна пшениці зменшують кількість речовин, які відповідають за старіння шкіри. Ідеальні для шкіри всілякі масла й вітаміни

Суха шкіра, схильна до роздратування. Для подібного виду шкіри підійдуть препарати, до складу яких входять екстракти ромашки, календули, огірка й календули, а так само водоростей

Комбінована шкіра. Огірок й екстракт сентеллы підвищує пружності шкіри, зміцнює стінки посудин. Необхідні в складі екстракти глоду, эластин, коллаген, екстракт берези, що чудово звужує пори шкіри. Додаткові фруктові кислоти зволожать шкіру особи

Комбінована проблемна шкіра. Для цього типу шкіри необхідні антисептичні речовини. На озброєння варто взяти безспиртової тонік, бактерицидний гель для вмивання й антисептичний крем свитаминами.

марки лікувальної косметики, які зарекомедовали себе із кращої сторони й користуються гарним попитом. Це такі засоби лікувальної косметики, як Laboratoire