Міністерство охорони здоровя України

львівський Національний медичний університет

Імені данила галицького

« Затверджено »

на методичній нараді

кафедри медичної інформатики .

Завідувач кафедри

Доц. Бойко О.В._____________

«___»_____________ 200 р.

Методичні рекомендації

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна	Медична інформатика
Модуль №3	Основи інформаційних технологій в системі охорони здоров’я. Обробка та аналіз медико-біологічних даних
Змістовий модуль №4	Основні поняття медичної інформатики. Комп’ютер у діяльності майбутнього лікаря
Тема заняття 16:	Інформаційні ресурси системи охорони здоров’я
Курс:	ІІ
Факультет:	Медичний, стоматологічний

Львів - 2012

Актуальність теми. Використання телемедичних технологій відкриває нові унікальні можливості діагностики і лікування найрізноманітніших захворювань і патологічних станів. Використання віддаленого консультування й інших методів дозволяє економити час фахівців, матеріальні ресурси. На цьому етапі розвитку телемедицини важливим завданням є розроблення узагальненої структури і програмного забезпечення для національної телемедичної мережі.

Мета заняття: ознайомитися з основними методами розробки алгоритмічного та програмного забезпечення для систем телемедицини, оволодіти принципами спеціалізованого пошуку інформації в Internet, ознайомитися з основними серверами медичних ресурсів; демонструвати навички використання основних медичних ресурсів Internet, засвоїти методи створення ВЕБ-документів медичного призначення з використанням мови розмітки гіпертексту HTML

Базовий рівень підготовки

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Елективний курс «Європейський стандарт комп’ютерної грамотності»	Володіти навичками роботи з основними складовими програмного забезпечення комп’ютера; запускати на виконання програми, що працюють під управлінням операційної системи і коректно завершувати їх роботу

Перелік основних термінів:

Інформація - це відображене знання і зареєстровані стани навколишнього середовища. Відображення (уявлення) знань виконується людиною засобами будь-якої знакової системи (формальні і природні мови, малюнки, мови жестів, ноти ...). У свою чергу реєстрація станів навколишнього середовища проводиться технічними засобами і генерує технічну інформацію (числа, сигнали, зображення, звуки ..., їх поєднання і тимчасові ряди ...).

Метадані - інформація про інформацію. Метадані про об'єкт (текст...) можна умовно розділити на атрибути об'єкту в цілому (реквізит) і, можливо, змістовні ознаки його структурних одиниць (якщо такі можна виділити). Якщо не вирішена проблема автоматизації формування метаданих - реальна колекція документів не може бути впорядкована і втрачає одну з критичних корисних функцій - можливість оперативного доступу. Вручну вводити метадані з урахуванням об'ємів архівів (сотні тисяч / мільйонів документів) і нових надходжень (сотні / тисячі документів щодня) нереально. На довершення до повнотекстового індексу бази даних в базі знань формується метаіндекс, де об'єктом зберігання є метадані - інформація про те, в яких документах або фрагментах їх тексту згадується лексика конкретного поняття з класифікатора або реєстру.

Інформаційний пошук (ІП) (англ. Information retrieval) — наука про пошук неструктурованої документальної інформації. Особливо це відноситься до пошуку інформації в документах, пошук самих документів, здобуття метаданих з документів, пошуку тексту, зображень, відео та звуку у локальних реляційних базах даних, у гіпертекстових базах даних таких, як Інтернет та локальні інтранет. Для інформаційного пошуку розробляють: алгоритми інформаційного пошуку; підходи інформаційного пошуку; стратегії інформаційного пошуку. Для його здійснення створюють: методи інформаційного пошуку; засоби інформаційного пошуку; комп’ютерні пошукові програми. До проблем інформаційного пошуку належать питання: представлення даних, інформації, знань; представлення інформації в сучасних інформаційних сховищах; багатомовний інформаційний пошук; одночасний інформаційний пошук; розподілений інформаційний пошук.

Телемедиц́ина (Telemedicine) - напрям медицини, заснований на використанні телекомунікацій для адресного обміну медичною інформацією між спеціалістами з метою підвищення якості і доступності діагностики і лікування пацієнтів.

Телеметрія – напрямок, який вивчає технічні засоби і способи передавання на відстань результатів контролюючих об'єктів, телевимірювання, вимірювання на відстані засобами телемеханіки фізичних величин, які характеризують стан об'єктів, що контролюються.

Моніторинг – телемедична процедура, різновид телеметрії: безперервне стеження за процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або тенденцій розвитку.

Дистанційне навчання (дистантне навчання) – різновид навчального процесу, при якому або викладач і аудиторія, або студент і джерело інформації розділені географічно. Для забезпечення сеансів дистанційного навчання використовуються комп'ютери й телекомунікації, Інтернет.

Інструктаж – телемедична процедура, яка забезпечує фізичну особу (санітара, парамедика й т. ін.) однобічним відео – і голосовим зв'язком з консультантом для одержання рекомендацій з надання першої медичної допомоги.

Біорадіотелеметрія (БРТМ) - реєстрація фізіологічних даних на відстані за допомогою радіозв'язку.