5.2. Питання для самоконтролю:

1. Визначення та класифкація ран.

2. Клінічні симптоми рани.

3. Ускладнення ран (ранні і пізні).

4. Морфологія та патоморфологія ранового процесу.

5. Фази ранового процесу та їх характеристики.

6. Лікування свіжих ран.

7. Лікування інфікованих ран.

8. Первинна хірургічна обробка ран, визначення, мета.

9. Вид швів, показання та протипоказання до їх накладання.

10. Інфіковані та гнійні рани, їх особливості.

11. Принципи лікування інфікованих та гнійних ран.

12. Вторинна хірургічна обробка ран.

13. Методи місцевого лікування ран (фізичні, хімічні, біологічні).

14. Загальне лікування хворих з ранами.

15. Роль антибіотиків та протеолітичних ферментів в лікуванні гнійних ран.

16. Загальні реакції організму на рану.

5.3. Тести для самоконтролю:

1. Що сприяє розвитку інфекції в ранах?

A. Висока вірулентність збудника;

B. Наявність в рані гематоми;

C. Наявність розчавлених тканин, мязів

D. Наявність сторонніх тіл

E. Все вірно

2.Які препарати слід використовувати для лікування рани з синьо-гнійною інфекцією?

A.Розчин фурациліну 1:5000

B.Розчин борної кислоти

C.Розчин пеніциліну

D.Хімотрипсин

E.Розчин риванолу

3.Який обєм допомоги виконується при первинній хірургічній обробці рани?

A. Обробка рани антисептиком (йодопирон, 3% перекис водню, фурацилін 1:5000), повязка

B.Туалет шкіри навколо рани, обробка рани антисептиком, повязка з антибіотиком пеніциліном

C. Вирізування пошкоджених країв рани, повязка

D. Вирізування країв, стінок і дна рани, обробка антисептиком, накладання швів, повязка

E. Обробка рани та навколо рани 3 % перекисом водню, фурациліном 1:5000, накладання швів, повязка

4. В які терміни проводиться первинна хірургічна обробка рани?

A. До 12 годин

B. До 24 годин

C. До 36 годин

D. До 48 годин

E. До появи ознак інфекції

5. Назвіть місцеві ознаки свіжих ран.

A. Кровотеча

B. Зіяння рани

C. Біль

D. Порушення функцій органа (організму)

E. Все вище перераховане

6.Які процеси в рані характерні в першу фазу запалення?

A. Альтерація, фагоцитоз, ацидоз, міграція лейкоцитів та макрофагів, активний протеоліз, катаболічні процеси, ескудація

B. Ацидоз, фагоцитоз, альтерація

C. Альтерація, ескудація

D. Альтерація, фагоцитоз, ескудація

Е. Ескудація, некроліз, інфільтрація клітин

7.Які процеси в рані характерні в другу фазу запалення?

A. Проліферація ендотелію судин, новоутворення судин, фібробластів, гістіоцитів, лімфоцитів

B. Альтерація, фагоцитоз, ескудація

C. Ексудація, некроліз, фагоцитоз

D. Ацидоз, ескудація, міграція лейкоцитів

E. Некроліз, інфільтрація клітин, ескудація

8. Чим визначається ступінь зіяння рани?

A. Пошкодження мязів та сухожилок

B. Пошкодження фасцій

C. Пошкодження нервів

D. Глибиною пошкодження

E. Пошкодженням еластичних волокон шкіри

9. Яка рана заживає швидше?

A. Різана

B. Рубана

C. Укушена

D. Рвана

E. Забійно-рвана

5.4. Ситуаційні задачі.

1. В хірургічний стаціонар госпіталізований хворий, у якого була рубана рана правої гомілки. Який об'єм допомоги?

2. В хірургічне відділення поступив хворий, 40 років, який упав з висоти 3-х метрів і отримав поранення стегна, після травми пройшло10 год. Яку хірургічну обробку рани слід провести?

3. Внаслідок ножового поранення стегнової артерії, при первинній хірургічній обробці рани, на стегнову артерію накладений судинний шов. На 7 день у хворого температура піднялась до 38,8⁰, з"явився пульсуючий біль і гнійні виділення з рани. Під час зняття швів з рани виникла артеріальна кровотеча. Накладений джгут. Ваша хірургічна тактика?

4. В клініку поступив хворий з розтрощеною раною нижньої третини стегна. Рана забруднена землею, в рані – кісткові скалки. Хворий заторможений. АТ – 80/50 мм рт. ст., пульс 130 уд.в хв. Яка лікувальна тактика?

5. У хворого, 45 років, через 12 діб після поранення рана лівого стегна 5х2 см, чиста, вкрита грануляціями, краї її легко зводяться без зусилля. Який шов необхідно накласти на дану рану?

Література.

1. Загальна xipypгія за ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. Київ, "Здоров'я", 1999

2. Загальна хірурпя. Вибрані лекції / за ред. Б.І.Дмитрієва. Одеса, 1999.

3. Гребенев А.Л., Шептулин А А. Основы общего ухода за больными. Москва, 1991.

4. Волколаков Я.В. Общая хирургия. – Рига, "Медицина", 1989.

5. Петров С.П. Общая хирургия. Санкт-Петербург, 1999.

6. Методика обстеження xipypriчнoro хворого / під. ред. М.О.Ляпіса. Тернопіль, 2000.

7. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірурія // Київ, "Здоров'я", 2004.

8. Мокшонов И Я., Гарелин П.В., Дубовин О.И. и др. Хирургические операции // Минск, 2004, 413с.

9. Мокшонов И.Я. Врачебная деонтологія // Минск, 1998.

10. Чен Г., Соннендэй К.Дж., Лилремо К.Д. Руководство по технике врачебных манипуляций (2-е издание). Перевод с английского // Москва.: Медицинская литература. - 2002. - 384 с.

11. Хірургія. Т.І / За ред. Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О. Шідловського. – Дніпропетровськ: РВА «Дніпро-VAL», 2007. – 445 с.

12. Григорян А.В. «Руководство к практическим занятиям по общей хирургии».- М.:Медицина, 1976.- 269 с.

Додаток. Термінологічний словник

Термін	Визначення
Рана	Раптове порушення цілісності шкіри, слизових оболонок та інших тканин, яке виникає в результаті механічного ураження
Загоювання рани	Регенераційний процес, що характеризується утворенням рубця на місці рани
Грануляції	Тканина, що утворюється з судинних елементів та підшкірної клітковини і вкриває дно рани
Первинний натяг	Вид загоєння рани, при щільному дотику однотипних тканин
Вторинний натяг	Вид загоєння рани, при відсутності дотику тканин, характеризується поступовим заповненням рани грануляційною тканиною
Хірургічна обробка	Хірургічна операція, що полягає у висіченні нежиттєздатних тканин
Шов	Щільне сполучення тканин за допомогою нитки
Рубець	Результат загоєння рани з утворенням ділянки щільної сполучної тканини та багатошарового епітелію із слабким кровопостачанням