8. Катетеризація сечового міхура у чоловіків і жінок.

Показання: гостра затримка сечі, викликана аденомою передміхурової залози або іншими захворюваннями. Протипоказання: стриктура сечового каналу, обтурація каменем, травма, інструментальне пошкодження задньої стінки уретри, уретрорагія, гострий уретрит, простатит, епідідіміт, орхіт. Техніка виконання: для катетеризації на догоспітальному етапі використовуються лише м'які катетери. Перед використанням катетер змащують стерильним гліцерином. Катетеризацію сечового міхура необхідно виконувати в стерильних гумових рукавичках.. Перед катетеризацією сечового міхура у жінок проводять туалет зовнішніх статевих органів. Пінцетом фіксується м'який катетер на відстані 4-5 см від міхурового кінця і поволі без зусиль вводить в сечовий канал.. Зовнішній кінець м'якого катетера Затискають між безіменним пальцем і мізинцем правої руки. Витікання сечі через катетер вказує на те, що він знаходиться в сечовому міхурі. При катетеризації сечового міхура у чоловіків хворий лежить на спині.. Виконуючий маніпуляцію стає праворуч, лівою рукою бере статевий член, правою зсуває донизу крайню плоть, обробляє головку серветкою (шариком), змоченою розчином фурациліну. Статевий член під головкою необхідно обгорнути марлевою серветкою, щоб зручніше було його утримувати. Гумовий катетер вводять так, як і при катетеризації сечового міхура у жінок. При проведенні катетера в сечовий канал статевий член дещо натягається доверху (на катетер). Це сприяє більш глибокому проходженню катетера по сечовому каналу. При відчутті перешкоди на шляху проходження катетера його потрібне злегка витягнути і спробувати провести повторно. Довжина сечового каналу у чоловіків в середньому рівна 20 см. Як тільки катетер влучає в сечовий міхур, з нього починає виділятися сеча. Можливі ускладнення: пошкодження стінки уретри, утворення хибного ходу, гематурія.

9. Трахеостомія.

Показання: порушення прохідності дихальних шляхів, особливе гортані, гострі і хронічні запальні процеси, що супроводжуються стенозом гортані та недостатністю вентиляції легень. Техніка: положення хворого на спині з валиком під лопатками і закинутою головою, розташованою і фіксованої суворо по серединній лінії тіла. В екстрених випадках і при глибокій асфіксії, щоб уникнути втрати часу, знеболювання ні застосовують. У більшості випадків трахею розкривають під місцевим знеболюванням 0,5% розчином новокаїну. Найчастіше виконується верхня трахеотомія. Розтиншкіри, підшкірної клітковини і поверхневої фасції виконують суворо по передній серединній лінії від середини щитоподібного хряща вниз на 6-7 см. "біла лінія шиї" розкривається поздовжньо: з обох сторін від лінії фасцію захоплюють двома хірургічними пінцетам піднімають і надсікають, а потім розсікають по жолобуватому зонду суворо посередині між краями правого і лівого грудинно під'язичних м'язів. Якщо в шкірі виявляються серединні вені шиї, їх разом із краями цих м'язів розводять в сторони, a при необхідності розсікають між двома лігатурами. При цьому оголюється перешийок щитоподібної залози, який у доросли; тупим гачком відтягують в каудальному, а у дітей - в краніальном напрямку після попереднього розсічення фасціальних зв'язок Передню стінку трахеї захоплюють і підтягують двома гострими однозубими гачками. Між ними розкривають просвіт трахеї. При виконанні розрізу стінки трахеї рука повинна бути фіксованої розсічення кілець трахеї роблять знизу нагору. В розріз трахеї вводять канюлю, поставивши щиток канюлі спочатку в сагітальній площині, а потім, по мірі занурення її в просвіт трахеї, у фронтальній. Після введення канюлі гострі однозубі гачки, які фіксували гортань і трахею, видаляють. Необхідно прослухати легені пацієнта і впев-нитися, що дихальні шуми вислуховуються симетрично з обох сторін. Починаючи від кутів, рану пошарово зашивають у напрямку до канюлі, краї фасції і підшкірної клітковини зшивають кетгутом, шкірний розріз - шовковими вузловими швами. Канюлю фіксують зав'язками, прикріпленими до її вушок, навколо шиї. Крім описаної верхньої, розрізняють середню (розсічення трахеї після пересічення перешийка щитоподібної залози) і нижню трахеотомії (розріз трахеї нижче перешийка залози).