292. Під час виконання провідникової анестезії великогомілкового нерва в коня голку вколюють:

на 1,5–2 см проксимальніше від рівня рудиментарних пальців, виконуючи з двох точок дві напівциркулярні ін’єкції на латеральній і медіальній поверхнях плесни

на 10–12 см проксимальніше від горба п’яткової кістки з медіального боку безпосередньо спереду від ахіллового сухожилка

на 1,5–2 см дистальніше від головки малогомілкової кістки, вколюючи зверху донизу

на 5–7 см дистальніше від заплеснового суглоба, виконуючи ін’єкції з чотирьох точок і вводячи анестетик з латерального і медіального боків сухожилків згиначів та розгиначів пальців

293. Прекарпальна бурса знаходиться на:

дорсальній поверхні зап’ясткового суглоба

волярній поверхні зап’ясткового суглоба

дорсальній поверхні заплеснового суглоба

волярній поверхні заплеснового суглоба

294. Під час екстирпації підшкірної ліктьової бурси розріз шкіри слід виконати:

напівкруглий, випуклістю донизу, у нижній частині бурси

напівкруглий, випуклістю доверху, у верхній частині бурси

напівкруглий, випуклістю краніально, на латеральній поверхні бурси

горизонтальний на латеральній поверхні бурси

295. Під час екстирпації підшкірної прекарпальної бурси розріз шкіри слід виконати:

півмісяцевий, випуклістю доверху, у верхній частині бурси

два півмісяцевих з обох боків від бурси

вертикальний на дорсальній поверхні бурси

горизонтальний на дорсальній поверхні бурси

296. Під час тенотомії сухожилка глибокого згинача пальця у коня оперативний доступ виконують:

на 3–5 см дистальніше від карпального суглоба з латерального краю сухожилка глибокого згинача пальця

на 3–5 см проксимальніше від путового суглоба з латерального краю сухожилка глибокого згинача пальця

на середині п’ястка з медіального боку

297. Під час резекції сухожилка глибокого згинача пальця у коня оперативний доступ виконують:

з боку підошви копита

на середині п’ястка з медіального краю сухожилка глибокого згинача пальця

на середині п’ястка з латерального краю сухожилка глибокого згинача пальця

на волярній поверхні путового суглоба

298. Екзартикуляція третьої фаланги пальця в корови – це:

видалення фаланг пальця на путовому суглобі

остеотомія за вінцевою кісткою

видалення копитцевої кістки за копитцевим суглобом

остеотомія на путовій кістці

299. Під час екстирпації підшкірної п’яткової бурси в коня розріз шкіри слід виконувати:

півмісяцевий, випуклістю доверху, у верхній частині бурси

півмісяцевий, випуклістю донизу, у нижній частині бурси

вертикальний на плантарній поверхні бурси

горизонтальний на плантарній поверхні бурси

300. Після екстирпації прекарпальної підшкірної бурси на кінцівці на шкіру накладають шов:

кушнірський

вісімкоподібний

комбінований (вузловий і петлеподібний)

кисетний

Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва

1. Забороняється забивати тварин на м'ясо після щеплення проти

сибірки протягом:

-10 діб;

- 12 діб;

- 14 діб;

- 18 діб;

2. Лікар ветеринарної медицини – ветсанексперт на 1-й точці

ветсанекспертизи на конвеєрі забою свиней робить:

- огляд підщелепних (нижньощелепних) лімфатичних вузлів для виключення підозри на ангінозну форму сибірки;

- огляд і дослідження заглоткових лімфатичних вузлів;

- огляд туш і півтуш, підвішених за ахілові сухожилля на підвісній лінії;

- огляд привушних лімфатичних вузлів.

3. Установіть відповідність між точками ветеринарно-санітарної експертизи на конвеєрі забою великої рогатої худоби

1. Перша точка ВСЕ 2. Друга точка ВСЕ 3. Третя точка ВСЕ 4. Четверта точка ВСЕ

А. Ветеринарно-санітарна експертиза туш та півтуш Б. Ветеринарно-санітарна експертиза голів В. Ветеринарно-санітарна експертиза внутрішніх органів Г. Фінальна

Відповідь: 1Б, 2В, 3А, 4Г.

4. Правильна послідовність порядку дослідження м’яса хворих тварин у

реакції на пероксидазу, це:

2) внесення до 2 см³ екстракту 5 крапель 0,2% розчину бензидину;

1) приготування витяжки з м’яса;

4). оцінювання кольору суміші;

3) додавання до суміші 2 крапель 1% розчину пероксиду водню.

Відповідь 2, 1, 4, 3

5. Правильна послідовність порядку дослідження м’яса на ступінь

свіжості в реакції з міді сульфату:

3) пробірку струшують 2-3 рази і ставлять у штатив на 5 хв.

2) внесення до 2 см³ фільтрату 3-х крапель 5-% водного розчину міді сульфату.

1) приготування бульйону з м’яса.

4) оцінювання результатів дослідження.

Відповідь: 3, 2, 1, 4

6. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою сільськогоспо-

дарських тварин у разі лістеріозу.

- Без обмеження.

- Промислова переробка (м'ясо та інші продукти забою використовують після проварювання або направляють на виготовлення консервів чи м’ясних хлібів).

- Промислова переробка (м'ясо та інші продукти забою використовують на виготовлення варених і варено-копчених ковбас).

- Утилізація або знищення спалюванням.

7. Випадки, за яких забороняють забій тварин на м'ясо:

- підданих лікуванню сироваткою проти сибірки до закінчення 14 діб, а також щеплених вакцинами до закінчення термінів, зазначених у настановах щодо їх застосування;

- тварин до 14-денного віку;

- тварин із невстановленим діагнозом хвороби, які мають підвищену або понижену температуру тіла;

- тварин старше 30 добового віку.

8. Дослідження, що використовують для виявлення м’яса хворих тварин або забитих у разі патологічних процесів:

- визначення рН;

- постановка пероксидазної проби;

- визначення ступеня знекровлення;

- реакція з міді сульфату.

9. За локалізованого туберкульозного ураження туші тварин (крім туш свиней) нормальної вгодованості, а також не уражені органи:

- направляють на проварювання або виготовлення м’ясних хлібів чи

консервів;

- направляю на технічну утилізацію;

- знищують (спалюванням);

- направляють на виготовлення варених ковбас.

10. Ветеринарно-санітарне оцінювання м’ясних туш та продуктів забою

від хворих тварин і підозрілих у захворюванні на класичну чуму

свиней, це:

- рішення про використання продуктів забою приймають після мікробіологічного дослідження на наявність сальмонел; шкури дезінфікують;

- промислова переробка (виготовлення варених ковбасних виробів, консервів);

- утилізація (переробка на м'ясо-кісткове борошно);

- знищення спалюванням.

11. Правильне твердження про використання крові від клінічно хворих тварин і тих, які реагують під час дослідження на бруцельоз.

- Дозволяється використовувати для виготовлення сухих кормів тваринного походження.

- Промислова переробка (виготовлення ковбасних виробів та харчового альбуміну).

- Дозволяється використовувати для виготовлення лікарських препаратів.

- Знищення (спалюванням).

12. Установіть відповідність між ступенем і характером ураження тканин і органів забійних тварин у разі лейкозу та їх ветеринарно-санітарним оцінюванням.

1. Ураження м’язів, паренхіматозних органів та лімфатичних вузлів	А. Тушу і органи направляють на виготовлення варених ковбасних виробів
2. Ураження окремих органів, але за відсутності змін у скелетній мускулатурі і за позитивних результатів на виявлення сальмонел	Б. Утилізація
3. Імунологічне дослідження тварин на лейкоз позитивне, але патолого-анатомічних змін не має	В. Уражені органи утилізують, а тушу та неуражені органи направляють на проварювання або виготовлення консервів
4. Шкури у разі шкіряної форми лейкозу	Г. Утилізація (переробка на м'ясо-кісткове борошно)

Відповідь: 1Б, 2В, 3А 4Г

13. Установіть відповідність між хворобою та ветеринарно-санітарним оцінюванням продуктів забою

1. Фасціольоз. 2. Ензоотичний енцефаломієліт свиней (хвороба Тешена) за наявності дистрофічних змін у м’язах. 3. Туші та продукти забою від тварин, які лише реагували під час дослідження на Кулихоманку. 4. Сибірка.

А. Утилізація. Б. Печінку зачищають або знищують (залежно від ступеня ураження), а тушу і неушкоджені органи – без обмежень. В. Знищення спалюванням. Г. Без обмеження

Відповідь: 1Б, 2А, 3Г, 4 В

14. Установіть відповідність між ступенями знекровлення та ознаками, які їх характеризують:

1. Кров відсутня в м‘язах і кровоносних судинах. 2. У кровоносних судинах виявляють незначну кількість крові, у м‘язовій тканині кров відсутня. Із боку плеври і очеревини судини просвічуються слабко. 3. На розрізі м‘язів трапляються окремі кров’яні фокуси: в судинах виявляють залишки крові, з боку плеври і очеревини помітні просвіти дрібних кровоносних судин, під час надавлювання на поверхню розрізу м’язової тканини виступають темні краплі крові. 4. Великі і дрібні кровоносні судини наповнені кров’ю, судини під плеврою і очеревиною ін’єктовані кров‘ю, поверхня плеври і очеревини фіолетово-червоного кольору, на розрізі м’язів виявляються темно-червоні ділянки і під час надавлювання виступають краплі крові.

А. Погане знекровлення. Б. Дуже погане знекровлення. В. Задовільне знекровлення. Г. Добре знекровлення.

Відповідь: 1Г, 2В, 3А, 4 Б

15. Укажіть порядок мікроскопічного дослідження мазків-відбитків

у правильній послідовності:

1) Стерильним інструментом вирізають шматочок органа або м’язової тканини і роблять відбиток на предметному склі.

2) Сушать на повітрі мазок-відбиток і фіксують над полум‘ям пальника.

3) Поверхню органа або тканини припікають шпателем.

4) Фарбують за Грамом або іншим методом і мікроскопують.

Відповідь: 3, 1, 2, 4

16. У разі цистицеркозу голову, язик і внутрішні органи (крім кишечнику) утилізують, а тушу піддають знешкодженню (проварюванням, заморожуванням або солінням), якщо на розрізах м'язів голови, язика або серця чи на одному з розрізів м’язів туші та інших субпродуктів виявлено:

- чотири і більше живих або загиблих цистицерків;

- три і менше живих або загиблих цистицерків;

- п’ять і менше живих або загиблих цистицерків;

- два і більше живих або загиблих цистицерків.

17. Правильне твердження щодо післязабійної діагностики трихінельозу.

- Методом трихінелоскопії за допомогою компресорію та перетравлення м'язової тканини у штучному шлунковому соку.

- Огляд масетерів на розрізі.

- Мікроскопічне дослідження мазків-відбитків.

- Огляд печінки на наявність личинок трихінел.

18. Ветеринарно-санітарне оцінювання м’яса та продуктів забою кролів і нутрій у разі фасціольозу:

- внутрішні органи і тушку випускають без обмежень;

- печінку утилізують, тушку випускають без обмеження;

- внутрішні органи утилізують, тушку випускають без обмежень;

- уражені частини органів направляють на утилізацію, тушку проварюють.

19. Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання туш і внутрішніх органів у разі піроплазмідозу за відсутності жовтяничності і дистрофічних змін у м’язах:

- утилізація;

- направляють на промислову переробку;

- випускають без обмеження;

- знищення.

20. Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання

туш та внутрішніх органів у разі виявлення саркоцист у м'язах, але

за відсутності в них патологічних змін.

- Без обмеження.

- Промислова переробка.

- Утилізація.

- Знищення.

21. Визначення, яке характеризує поняття «харчові токсикоінфекції»,

це:

- захворювання, що викликаються ентерально діючими екзотоксинами, які накопичуються в результаті розмноження мікроорганізмів;

- захворювання, що виникають внаслідок споживання продуктів харчування, які містять значну кількість живих клітин специфічного збудника та їх токсинів;

- захворювання, що викликаються збудниками гельмінтозних хвороб – трихінельоз, цистицеркоз, опісторхоз;

- захворювання, що викликаються грибами та продуктами їх життєдіяльності (мікотоксинами).