Олена Пометун. Енциклопедія інтерактивного навчання

Р о з д . л 'і. П Р И Й О М / і І М Е Т О Д / ; С Т З С Р Е Н І - Й П С З / ' / І З ^ С • - ~ М О С С Р Е ° И иР,бмЯиЧР,

високо оцінює зміст уроку, заходу працював творчо втомився

хотів би продовжити роботу».

ГЕ РБ

Ме т а : подолання психологічного дискомфорту, який, можливо, пану­ ватиме в класі на початку позакласного заходу.

К і л ь к і с т ь у ч н і в : д о 35.

Н е о б х і д н и й ч а с : до ЗО хвилин .

О б л а д н а н н я : аркуші паперу із зображенням герба на кожного учня й ученицю .

П о р я д о к р о б о т и :

Крок 1. Запропонуйте учням та ученицям заповнити «віконечка» у схе­ матично зображеному гербі, відповідаючи на подані вами запитання. На­ голосіть на тому, що необхідно зображувати відповіді у вигляді малюнка, с х е м и , піктограми, умовної позначки. Для кожного питання виділене окреме «віконечко», а для останнього — стрічка під г е р б о м .

З а п р о п о н у й т е такі запитання:

•мій життєвий девіз.

Крок 2. Попросіть когось відкрити одне «віконечко» та сказати, що з о б ­ ражено та що цим з о б р а ж е н н я м учень чи учениця хотіли сказати. Присутні висловлюються по колу.

За б р а к о м часу можна не відкривати всі «віконечка», а запропонувати відкрити одне за бажанням . Присутні висловлюються по колу.

Крок 3. Обов'язково проведіть р е ф л е к с і ю вправи за питаннями: Як

З а п р о п о н у й т е л и ш и т и герб на згадку, тому що далі думки учнів про с е ­ бе можуть змінитися .

42

ГРАДУСНИК2 8

Ме т а : діагностика емоційного стану учнів, с п р и я н н я п о з и т и в н и м змі­ нам настрою учнів.

К і л ь к і с т ь у ч н і в : д о 35.

Н е о б х і д н и й ч а с : 1 0 - 1 5 хвилин .

О б л а д н а н н я : великий аркуш паперу із зображенням великого уявного градусника; 2 - 3 маркери (можна застосувати д о ш к у та крейду) .

П о р я д о к р о б о т и :

Крок 1. Поясніть учням у м о в и : кожен і кожна мають визначити свій те­ перішній д у ш е в н и й емоційний стан у градусах. Верхні та нижні значення шкали не мають відповідно перевищувати +12 і - 1 2 ) .

Крок 2. Потім кожен і кожна по черзі визначають температуру свого емо ­ ційного стану та пояснюють с в о ю думку. Учитель також описує свій емоцій ­ ний стан і може навіть почати процедуру, задавши алгоритм висловлюван ­ ня. «Температуру кожного» вчитель фіксує маркером на градуснику.

Крок 3. Після т о г о , як усі в и с л о в и л и с я , запропонуйте учням п о д и в и т и ­ ся на загальну картину та с ф о р м у л ю в а т и свої враження від градусника .

Д о д а т к о в і м і р к у в а н н я

Знаючи, які емоції, відчуття переважають у учнів, педагог відповідно вибу­ довує с в о ю діяльність. Якщо всі крапки на «Градуснику» знаходяться, напри­ клад, у верхній частині, яку ви обрали як позитивну, то можна починати про­ водити заняття. У разі, коли є велика кількість крапок, що сигналізують про погане емоційне самопочуття, вчителю небажано відразу застосовувати ту чи іншу інтерактивну технологію, особливо, якщо вона вимагає налагод­ ження взаємодії між учнями. М о ж н а значно поліпшити психологічну атмо­ сферу в аудиторії, п о г о в о р и в ш и з учнями та налаштувавши їх на виконання завдання. Навіть сама діагностика може сприяти зміні настрою учнів.

Д В І П Р А В Д И Й О Д Н А Б Р Е Х Н Я М е т а : д о п о м о г т и учням і вчителю краще пізнати о д и н о д н о г о , с т в о р и -

т и сприятливу атмосферу для уроку чи позакласного заходу.

К і л ь к і с т ь у ч н і в : до ЗО.

Н е о б х і д н и й ч а с : до 20 хвилин залежно від кількості учнів.

О б л а д н а н н я : немає.

П о р я д о к п р о в е д е н н я :

Крок 1. Попросіть кожного учня написати про себе т р и речі — як най ­ н я в ш е ви любите п р о в о д и т и час, обов'язки, які д о в о д и т ь с я виконувати =дома т о щ о . Два з цих тверджень мають бути п р а в д и в и м и , а одне — ні.

Метод «Градусник» є варіантом методу «Прогноз погоди» — методу діагностики та ~:кращення емоційного стану учнів.

43

Р о з д і л Іі. Н а И Й О М / і 1 М Е Т О Д / СТЗОРЕННР, ПОЗ/ТІ/;5НО': п ~ М О С О Е Р / і чдбЧПНН Рі

При цьому брехня має бути схожа на правду, а правдиві твердження мусять бути трохи д и в н и м и .

Крок 2. Інші учні класу (або малої групи) повинні здогадатися, котре

зтверджень є помилковим .

СП І Л Ь Н А УГОДА2 9

Ме т а : навчити учнів під час роботи в малій групі поводитися з відпові­ дальністю та співпрацювати о д и н з о д н и м таким чином, щоб вони викону­

вали с в о ю роботу й самі керували с в о є ю поведінкою .

К і л ь к і с т ь у ч н і в : д о 35.

Н е о б х і д н и й ч а с : від 10 до 45 хвилин .

О б л а д н а н н я : д о ш к а та крейда, щоб вести з а п и с и , коли буде складати ­ ся й о б г о в о р ю в а т и с я «Спільна угода», а також великий аркуш паперу, на якому буде з г о д о м записана ця у г о д а і постійно вивішена на видному місці в класі.

П о р я д о к р о б о т и :

Крок 1. Учитель просить учнів сісти по своїх звичайних («домашніх») групах. Кожна група має подумати про групове завдання, що у їхній групі було виконане о с о б л и в о д о б р е , тобто, коли їхня група була продуктив ­ ною, а всім її членам було особливо п р и є м н о працювати в групі. Потім учитель просить учнів подумати, які правила вони могли б запропонувати іншим, щ о б робота в групах була завжди такою ж ефективною, як того р а ­ зу в їхній групі.

Крок 2. Тепер учитель п р о с и т ь кожну групу назвати одне правило . Про ­ позиції записуються на д о ш ц і . Далі він п р о с и т ь кожну групу назвати ще по о д н о м у правилу, які ще не були згадані, і теж записує їх на д о ш ц і .

Крок 3. Коли всі групи висловили свої ідеї, вчитель о б г о в о р ю є їх з усім класом . Він пояснює, що зараз клас намагатиметься в и р о б и т и «Спільну угоду» — набір правил продуктивної поведінки в групах, яких будуть д о б ­ ровільно д о т р и м у в а т и с я всі члени кожної групи . Таких правил не має бути більше чотирьох або п'яти, оскільки це максимальна кількість, яку учні можуть легко запам'ятати . Учитель намагається поєднати схожі ідеї й ви­ креслити зайві таким чином, щоб з р е ш т о ю на д о ш ц і з а л и ш и л о с я чотири або п'ять ідей.

По р а д и

Утиповій «Спільній угоді» можуть бути такі правила:

29 Метод описано в книзі: КроуфордА., Саул В., Метьюз С, Макінстер Д. Технології розвит­ ку критичного мислення. Науково-методичний посібник для вчителів ЗОНЗ. Переклад з англ.. — К. — 2006.

44

Крок 4. Потім учитель пояснює, що, звичайно, важливо мати такий с п и ­ сок правил, але для того, щоб учні могли д о т р и м у в а т и с я «Спільної угоди» при роботі в групах, необхідне виконання ще однієї р о б о т и . На великому аркуші паперу намалюйте таблицю з трьох стовпчиків. Як заголовок для таблиці візьміть одне з прийнятих правил «Спільної угоди», наприклад:

Н А М А Г А Т И СЯ С Л У Х А Т И А К Т И В Н О

Крок 5. Попросіть учнів класу о п и с а т и , як це виглядає, коли л ю д и актив­ но слухають о д и н одного . Вам, можливо, доведеться п р о д е м о н с т р у в а т и , що відбувається, коли л ю д и н а слухає активно. (Учитель може сказати: «Слухач нахиляється до п р о м о в ц я . Слухач дивиться на п р о м о в ц я . Слухач киває, погоджуючись»).

Крок 6. А тепер попросіть учнів сказати, як це звучить, коли л ю д и слуха­ ють активно. (Учні можуть сказати: «Говорить тільки одна л ю д и н а — промо ­ вець або доповідач. Інші можуть говорити: «Так-так!», або «Правильно!»).

Крок 7. А тепер запитайте, як почувається промовець, коли його актив­ но слухають. (Учні можуть сказати: «Він почувається впевнено. Промовець відчуває, що те, що він говорить, важливо. Він відчуває, що він розумний!»).

Крок 8. Нарешті, зробіть такі таблиці з трьох стовпчиків за кожним пра ­ вилом «Спільної угоди» і вивісьте ці таблиці в класі.

Крок 9. Надалі повсякчас нагадуйте учням, що необхідно виконувати цю угоду. Наприклад, коли вони зайняті р о б о т о ю в групах, вам варто хо­ дити по класу та спостерігати, час від часу вказувати на приклади того, як виконується «Спільна угода» в класі — на основі т о г о , що ви с п о с ­ терігаєте — учні активно слухають, приязно розмовляють, не критикуючи один о д н о г о т о щ о . Нагадуйте учням, як це виглядає, як це звучить.

Д о д а т к о в і м і р к у в а н н я

Дуже бажано витратити час на те, щоб разом з учнями створити такі правила поведінки й навчити учнів того, як їх виконувати. Навчальні зав­ дання, виконувані в групах, будуть набагато ефективнішими, якщо учні знають, як поводитися в групах.

ЗЕ М Л Е Т Р У С

Ме т а : д о п о м о г т и учням і вчителю краще пізнати о д и н одного, зняти чи зменшити емоційне або інтелектуальне напруження . За д о п о м о г о ю цього

45

м е то ду можна створити трійки для спільної роботи учнів на основі випад­ кового вибору.

К і л ь к і с т ь у ч н і в : від 10 до 25.

Н е о б х і д н и й ч а с : д о 5 - 7 хвилин . О б л а д н а н н я : немає .

П о р я д о к п р о в е д е н н я :

Крок 1. У ч а с н и к и й у ч а с н и ц і с т а ю т ь у коло, а вчитель п о я с н ю є п о р я ­ док д і й .

О б ' є д н а й т е с ь у трійки, кожна трійка має стати таким чином: два учні беруться за руки (вони с т в о р ю ю т ь «будиночок»), а третій — знаходиться між їхніми руками — (мешканець «будиночка»).

За командою «Мешканці!» всі учні — «мешканці» будиночків міняються місцями, знаходячи собі нові будиночки . «Будиночки» в цей час мають стояти на місці.

За к о м а н д о ю «Будиночки!» учні, не р о з м и к а ю ч и рук, п е р е с у в а ю т ь с я і заходять собі н о в о г о «мешканця». «Мешканці» в цей час м а ю т ь с т о я т и на місці .

За командою «Землетрус» усі учасники г р и якомога скоріше мають змінити свої ролі: будиночки можуть р о з ч е п и т и с я , й учні, які їх у т в о р ю в а ­ л и , можуть стати «мешканцями» або утворити новий «будиночок».

Крок 2. Запропонуйте учням потренуватися кілька разів, змінюючи ко­ манди . А потім проведіть контрольний раунд г р и , коли неуважні учні вихо­ дять з кола.

Крок 3. Привітайте переможців оплесками .

З Н А Й О М С Т В О М е т а : д о п о м о г т и учням і вчителю краще пізнати о д и н одного, с т в о р и ­

ти сприятливу атмосферу для уроку.

К і л ь к і с т ь у ч н і в : д о 35.

Н е о б х і д н и й ч а с : від 10 до ЗО хвилин залежно від варіанту вправи .

О б л а д н а н н я : не потребує .

П о р я д о к р о б о т и :

З а п р о п о н у й т е учням і ученицям п о з н а й о м и т и с я . Варіантів знайомства може бути кілька, обирайте варіант залежно від класу та мети вашої взаємодії.

В а р і а н т 1 . К о р о т к а р о з п о в і д ь

Попросіть кожного та кожну назвати своє ім'я, коротко розповісти про себе (сім'я, місце проживання, захоплення т о щ о ) . Почніть з н а й о м с т в о за бажанням, а потім рухайтеся по колу. Не пропускайте нікого, у тому числі себе, дякуйте кожному й кожній за висловлювання і переходьте далі.

46

— / ; о ш , МЕТОДИ т ч ~ Е Х ~ О Г О О

В а р і а н т 2 . І с т о р і я і м е н і

З а п р о п о н у й те учням і ученицям назвати своє ім'я та розповісти історію с в о г о імені. Дотримуйтесь в и м о г варіанту 1 щ о д о порядку проведення .

В а р і а н т 3 . І м ' я т а х а р а к т е р

Кожен і кожна називає с в о є ім'я та рису характеру (таку, яка подо ­ бається в собі, позитивну), яка починається на першу літеру імені. М о ж н а продемонструвати рису за д о п о м о г о ю пантоміми . Не слід забувати про порядок проведення, зазначений у варіанті 1.

в загальному колі. Якщо хтось із присутніх відмовиться висловлюватися, пропустіть й о г о або її, однак поверніться до них після того, як завершите коло — зазвичай вони вже мають що сказати .

В а р і а н т 5 . І н т е р в ' ю

Об'єднайте присутніх у пари так, як вони сидять у колі. Якщо комусь не ви­ стачило пари, залучіть викладача чи викладачку. Попросіть визначити, хто в парі буде номером першим, а хто — номером другим . Оголосіть, що про­ тягом трьох хвилин першим номерам треба поставити своєму сусідові чи сусідці п'ять запитань про друзів, сім'ю, захоплення тощо з метою якомога більше дізнатися про нього чи про неї. Після цього запитання ставлять другі чомери. Далі запропонуйте кожному та кожній лаконічно розповісти у вели­ кому колі про свого сусіда чи сусідку, виокремивши найцікавіше й най­ суттєвіше з отриманої інформації. Пам'ятайте про добровільність висловлю­ вання, безперервність кола, нагадуйте тим, хто говорить довго, про умову лаконічності. Можна замість номерів присвоїти учасникам та учасницям

В а р і а н т е . І г р а ш к а

Кожен і кожна в колі називає своє ім'я та розповідає, яка улюблена іграш­ ка чи гра була в нього чи неї в дитинстві і пояснює чому. Початок висловлю­ вання має бути добровільним, а продовження — обов'язково по колу.

В а р і а н т 7 . М о н е т к а

Скористайтеся невеличкою колекцією монет, яку заздалегідь підготуй - ~е. Нехай кожен і кожна вибере одну монету з вашої колекції. З а п р о п о н у й ­ те їм розглянути «свою» монету — яка це монета (копійка, цент т о щ о ) , рік ~ карбування та пригадати найяскравішу подію з власного життя, що ста -

47

Р о з д і л к Г'Р/ІІ 7 ЮМ/І М Е ~ 0 £ 1 / і С Т 5 С С Н - ^ ~ 0 3 / Т і / о н О ; ;-ТГу/\ССОЄс / н ^ - і - * - - ^

л а ся саме цього року. Зберіть с п о г а д и учасників і учасниць по колу, нага­ дуйте, що розпочинають вони с в о ю розповідь з представлення власного імені. Не забудьте зібрати монети відразу після закінчення вправи .

Ва р і а н т 8 . Р е ф л е к с і я

За п р о п о н у й т е учням та ученицям назвати своє ім'я та закінчити речен ­

В а р і а н т 9 . В і з и т к и

Учні на невеличких, заздалегідь розданих учителем невеличких різноко­ льорових або білих клаптиках паперу малюють і підписують с в о ю «візитку». По завершенні роботи, кожен по черзі розповідає, що він намалював (на­ писав) і чому. Візитки можуть бути вивішені на дошці або прикріплені до одягу кожного учня. Для цього можна використовувати стандартні бейджі або виготовити їх с а м и м (картон і англійська шпилька або прищіпка).

В учнів залишаються своєрідні картки з їх іменами, іх можна зняти,

аможна залишити прикріпленими до кінця уроку, що, поза сумнівом, по ­

ле г ш и т ь роботу педагога, якщо клас є новим . Адже для учнів так важливо,

що б педагог звертався до них за іменами, а не прізвищами .

В а р і а н т 1 0 . І м ' я т а ж е с т

Розташуйте учнів і учениць у класі таким чином, щоб усі могли бачити кож­ ного і кожну. Хай кожен і кожна назве своє ім'я, супроводжуючи це будь-яким виразним жестом . Наступний по колу учень чи учениця мають повторити імена та жести всіх попередніх учасників кола і лише потім назвати себе.

В а р і а н т 1 1 . Я з м і н ю ю с в о є і м ' я

Кожен і кожна називає своє ім'я та ім'я, яке вони хотіли б мати, і за ба ­ ж а н н я м п о я с н ю ю т ь свій вибір

В а р і а н т 1 2 . Я ч е р е з 10 р о к і в

Кожен і кожна називає с в о є ім'я і д о д а є свої міркування щ о д о того, які зміни відбудуться з ними через 10 років.

Д о д а т к о в і м і р к у в а н н я

Обирайте варіант знайомства залежно від часу, який ви готові на це вит­ ратити (наприклад, візитки потребують більше часу, ніж інші методи), від потреб етапу навчання, на якому ви перебуваєте, від теми уроку чи заняття.

Незалежно від о б р а н о г о варіанту обов'язково проведіть рефлексію за питаннями: Як ви почувалися під час вправи? Навіщо ми це робили?

48

П Р И Й О М И . М Е Т О Д И Т П " £ Х - О Л Р - | :

КО М П Л І М Е Н Т

Ме т а : створення сприятливої а т м о с ф е р и , організація комунікації між учнями, оперативне включення їх у діяльність.

К і л ь к і с т ь у ч н і в : до ЗО.

Н е о б х і д н и й ч а с : до 7 хвилин . О б л а д н а н н я : не потребує .

П о р я д о к р о б о т и :

Крок 1. Учитель називає метод і п о я с н ю є порядок роботи: кожен і кож­ на по черзі роблять комплімент людині, яка сидить праворуч (ліворуч).

Крок 2. Учитель починає коло, з р о б и в ш и комплімент учню чи учениці праворуч від себе . Потім усі присутні по черзі роблять комплімент сусідо ­ ві. Останній учень чи учениця роблять комплімент учителеві.

Крок 3. Після завершення поставте класові такі запитання:

•навіщо ми цього навчалися?

О Ч І К У В А Н Н Я М е т а : прояснення о ч і к у в а н ь і п о б о ю в а н ь д і т е й , щ о дозволить учите­

леві краще зрозуміти свої дії, формулювання учнями власної мети діяль­ ності, мотивація та усвідомлення відповідальності за досягнення певних результатів.

К і л ь к і с т ь у ч н і в : д о 20.

Н е о б х і д н и й ч а с : 1 0 - 1 5 хвилин залежно від кількості учнів та о б р а н о г о варіанту методу.

О б л а д н а н н я : великий аркуш паперу чи д о ш к а і крейда .

П о р я д о к р о б о т и :

Крок 1. Зазначте, що всі ви знаходитися на початку важливого шляху, і для того, щоб шлях був у с п і ш н и м , т р е б а визначити, чого очікують від р о ­ боти на цьому уроці присутні . З а п р о п о н у й т е всім учням та ученицям про ­ довжити речення Від цього уроку (курсу, предмету тощо) я очікую... По­ просіть висловлюватися лаконічно. Якщо ви бажаєте п р о я с н и т и п о б о ю ­ вання дітей, розділіть аркуш навпіл і запропонуйте кожному та кожній ви ­ словлювати як очікування, так і п о б о ю в а н н я .

Крок 2. Нехай хтось з учнів занотовує всі висловлювання на д о ш ц і . Можна попередньо намалювати соняшник, пелюстки якого будуть очіку­ ваннями, або корабель, вітрила якого треба напнути вітром — очікування­ ми від заняття.

Крок 3. Обов'язково проведіть рефлексію за питаннями: Які думки ви­ кликає у вас цей перелік очікувань? Навіщо ми це робили?

49

ОЦ І Н К А

Ме т а : визначення та формулювання емоційних та інформаційних під­ сумків уроку, заняття, заходу кожним і кожною з учнів та учениць, е м о ц і й ­ не завершення роботи, спілкування.

К і л ь к і с т ь у ч н і в : д о 35.

Н е о б х і д н и й ч а с : від 10 до ЗО хвилин залежно від варіанту оцінки.

О б л а д н а н н я : не потребує .

П о р я д о к р о б о т и :

Запропонуйте учням і ученицям виконати оцінку. її варіантів може бути кілька, обирайте варіант залежно від складу класу та мети вашої взаємодії.

В а р і а н т 1 . П і р а м і д а п о з и т и в н и х п о ч у т т і в

Учитель говорить, що впродовж уроку, заняття або курсу всі здобували нові знання, уміння, а тепер побудуємо піраміду позитивних почуттів. Він (вона) підходять до с е р е д и н и класу, простягаючи руку, повідомляє, про що він (вона) дізналися сьогодні . Далі кожен з учнів чи учениць по черзі за бажанням, поклавши свої руки на руки присутніх, повідомляють, про що вони дізналися сьогодні .

В а р і а н т 2 . В і н о ч о к

Усі присутні по черзі кладуть руки на плече сусідові зліва (або справа, але всі в о д н о м у напрямку) і «дарують» знання або навички, набуті впро ­ довж уроку чи курсу. У кінці віночок замикається . Учитель зауважує, щ о , навіть п р и й м а ю ч и руку, ми не р о з р и в а є м о вінок, а п р и є д н у є м о с ь до ве­ ликого вінка тих, хто теж мав такі уроки чи вивчав цей курс.

В а р і а н т 3. З ч и м я й д у

Учитель просить учнів і учениць уявити, що перед н и м и знаходиться ве­ ликий кошик, де вміщені всі знання, уміння, навички, думки, ідеї, почуття, що вони отримали на уроці і зараз кожен і кожна може взяти собі будь - що, ідучи додому . Він пропонує по черзі сказати: «Я йду з цього уроку... (і на­ звати те, що кожен і кожна бажають узяти з с о б о ю з уявного кошика) .

ПА В У Т И Н Н Я

Ме т а : д о п о м о г т и с т в о р и т и інклюзію (включити всіх у співтовариство) і почуття спільноти через практику активного слухання.

К і л ь к і с т ь у ч н і в : до ЗО.

П о р я д о к п р о в е д е н н я :

Крок 1. Попросіть учнів сісти в одне велике коло.

50

П Р ^ О М / і . М Е ' О Д И Т Р т £ Х Н О Я О П і

Крок 2. Поясніть, що під час виконання цієї вправи в кожного учня буде можливість назвати с в о є ім'я та розповісти про себе щ о с ь особливе . Д а й ­ те їм одну хвилинку на те, щоб в и р і ш и т и , що вони скажуть про себе .

Крок 3. Попросіть одного учня почати, сказавши своє ім'я та щось про себе (наприклад, «Мене звуть Ганна й у мене чудова пам'ять»). Потім попросіть його міцно взятися за кінчик довгої мотузки (вовняної пряжі), а весь клубок перекинути (або перекотити по підлозі) кому-небудь навпро­ ти в колі. Запропонуйте учням продовжувати цей процес доти, поки не ви ­ словляться всі (якщо хтось не хоче говорити, він має право сказати «про­ пускаю») і поки не утвориться с в о г о роду «павутиння» зв'язків з пряжі.

ПА Р А Ф Р А З У В А Н Н Я

Ме т а : надати можливість учням і ученицям оволодіти п р и й о м о м пе­ ревірки порозуміння між співрозмовниками, враховуючи здатність інфор­ мації до спотворення й часто неоднозначне тлумачення партнерами по спілкуванню однієї і тієї ж інформації.

К і л ь к і с т ь у ч н і в : до ЗО.

Н е о б х і д н и й ч а с : до 20 хвилин залежно від кількості учнів.

О б л а д н а н н я : великий аркуш паперу (дошка), де написані фрази по ­ розуміння.

П о р я д о к п р о в е д е н н я :

Крок 1. Організуйте о б г о в о р е н н я якоїсь п р о б л е м и , наприклад: чи зав­ жди можуть порозумітися хлопці і дівчата. Попросіть учасників та учас­ ниць обговорення перевіряти щоразу, чи правильно вони зрозуміли спів­ розмовника або с п і в р о з м о в н и ц ю за д о п о м о г о ю висловів - повторень, т о б ­ то переказування с в о ї м и словами того, що сказала інша л ю д и н а (робити парафразування), починаючи зі слів:

• Ти м а є ш на увазі те, що...

•Якщо я правильно тебе зрозумів (зрозуміла),...

Обов'язково наголосіть на необхідності стверджувальної чи заперечної відповіді на ці запитання попереднього учасника чи учасниці.

Крок 2. Вказані позиції (вислови) попередньо напишіть на аркуші або на дошці . Хай учні та учениці висловлюються по черзі за наданим зразком протягом 1 0 - 1 5 хвилин, поки не візьме участь більшість класу. Важливим у цьому випадку є не зміст, а ф о р м а висловлювань .

Крок 3. Після цього поставте класові такі запитання:

•навіщо ми цього навчалися?

Крок 4. Наприкінці нагадайте учням про необхідність з р о б и т и парафра ­ зування повсякденною звичкою і наведіть кілька власних прикладів, що свідчать про її важливість.

51