Передкарпатський округ

Абсолютне коливання висот відбувається в межах 300-400 м, а поблизу гір -

400-500 м над рівнем моря.

Лісами зайнято близько 260 тис. га, або 16% лісового фонду Карпат. Лісистість становить

21,2%. Загальний запас насаджень дорівнює приблизно 33 млн. м3. Експлуатаційні

запаси незначні, що пояснюється виснаженням лісів надмірними рубками.

Природні умови округу зумовили формування лісів різноманітного складу і

продуктивності. Тут переважають широколистяні ліси. Основні лісотвірні породи

дуб, бук, ялиця; як домішка ростуть граб, ясен, клен, лина, смерека. Тут сформувались

вологі ірабові діброви і судіброви, ялицево-грабові та ялицево-букові діброви і

судіброви, рідше дубово-букові ялинники. Корінних лісів залишилось дуже мало. В

їх складі переважають ялиця і бук. Похідними лісостанами є грабняки, букняки, дубняки

та монокультури смереки. Всі ліси округу мають острівний характер. У заплавах

річок домінують вільхові ліси. На значних площах створені штучні насадження

смереки, дуба та інших порід.

Гірськокарпатський округ

Вертикально-зональні кліматичні закономірності і неоднакові ґрунтові умови

зумовили різноманітні типи умов місцезростання. За багатством грунтів домінують

груди (бучини, смеречини) і складні сугрудки (субучини, сусмеречини) вологих

гігротопів. Особливо різноманітні типи лісу в зоні зростання бука. Тут сформувались

ялицеві бучини і субучини, смсрсково-ялнцеві бучини і субучини, смс-

реково-букові яличини і суяличини. У складі порід переважає бук, рідше - ялиця;

як домішка ростуть смерека, ільм гірський, клен гостролистий, ясен, черешня,

граб, явір, осика, береза. Середній бонітет лісостанів - І-Р. їх запаси інколи досягають

950 М3/га. Похідні дсрсвостаии представлені монокультурами смереки, грабняками

та іншими

Закарпатські рівнини та передгі’я

Площа лісів в окрузі займає 140 тис. га; вони розміщені на території нерівномірно.

Загальний запас деревини становить близько 23 млн. м5. Експлуатаційні запаси

незначні. Забезпеченість лісом на душу населення становить 0,8 га. Ліси мають велике

захисне та рекреаційне значення.

Для округу характерні чисті та змішані широколистяні лісп. Лісотвірними породами

є бук, дуб черешковий та скельний. В передгірських районах поширені дубово-

букові ліси, значні площі представлені чистими буковими лісами, які утворились

внаслідок зміни дубово-букових дсревостанів. Дуб скельний в цих умовах витісняється

буком. Другий ярус складається з граба. У складі насаджень беруть участь

граб, черешня, клен гостролистий, ясен звичайний, ільм гірський, клен польовий,

осика, груша, липа дрібнолиста. В Притисенській низовині поширені чисті дубові та

дубово-грабові ліси. В домішці зустрічаються ясен звичайний, в ’яз шорсткий, липа

срібляста, клен польовий, осика. Природні ліси в окрузі зустрічаються на відносно

невеликій площі. Значно більша їх частина штучного походження. На понижених

ділянках місцевості поширені вільхові лісп, рідше - штучні насадження ясена зеленого,

тополі канадської, дуба черешкового та інших.

РУБКИ У ГОРАХ

Рубки лісу у гірських умовах треба проводити з таким розрахунком, щоб, по можливості

забезпечуючи деревиною народне господарство, зберегти і посилити ґрунтозахисні

та водорегулювальні властивості лісу, створити сприятливі умови для природного

відновлення головних лісотвірних порід. Способи рубок слід диференціювати

за категорією лісонасаджень та їх висотним розташуванням, крутизною та експозицією

схилу, лісорослинними умовами та станом лісовідновлення.

У насадженнях, що ростуть на крутих (більше 36°) еродованих схилах з кам’янистими

ґрунтами, які можуть перетворитися у кам’янисті осипи, слід проводити тільки

санітарні рубки. У гірських експлуатаційних лісах доцільні поступові насіннєво-

лісосічні, групово-вибіркові та добровільно-зибіркові рубки (з урахуванням кількості

і якості самосіву та підросту головних порід, експозиції і крутизни схилів, ґрунтових

умов та висотного розміщення насаджень). При рубках головного користування

необхідно здійснювати заходи, які сприяють максимальному природному відновленню.

Методи рубок догляду повинні бути диференційовані залежно від конкретних

умов: закономірностей природного поширення деревних та чагарникових порід за

вертикальними зонами, антропогенних і природних чинників. Слід зауважити, що

сучасний стан лісонасаджень не відображає природних закономірностей формування

рослинності: на великих площах корінні високопродуктивні змішані насадження

під впливом антропогенних чинників змінились нестійкими чистими одноярусними

деревостанами. У зв’язку з цим рубки догляду мають передбачати і реконструктивну

мету. Так, на схилах Вигорлат-Гутинського хребта (Закарпатська область) переважають

бучини. Тому тут повсюдно спостерігається заміна дуба буком. На південних

макросхилах Полонинського хребта бук витісняє явір, клен, ясен, черешню, ільм,

навіть хвойні породи і має тенденцію до формування чистих асоціацій (С. М. Стойко,

227

1964). У цих умовах кількісне співвідношення бука та інших порід необхідно регулювати

вчасними рубками догляду, в першу чергу у молодняках.

У рівнинних умовах Закарпатської і Чернівецької областей, де життєздатність

бука різко знижується, відбувається заміна його грабом. Рубки догляду тут мають

бути спрямовані на поширення бука як ціннішої, ніж граб, породи. На північних ма-

кросхилах Полонинського хребта Закарпатської області рубки догляду слід здійснювати

з метою відновлення корінних складних буково-ялицсво-смерскових лісів. На

північних макросхилах Бескидів, Горганів, Чорногорії, Гуцульських Альп, де формуються

хвойні лісостани, рубки догляду мають сприяти збереженню і розповсюдженню

бука як цінної меліоративної породи.