- •Розділ XVI злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин(комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж
- •4. Суб’єкт злочину загальний.
- •Стаття 362. Викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем
- •РозділXviiзлочини у сфері службової діяльності Загальні положення до розділу
- •Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
- •Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
- •Стаття 366. Службове підроблення
- •Стаття 367. Службова недбалість
- •РозділXviiiзлочини проти правосуддя Стаття 371. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт
- •5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
- •Стаття 373. Примушування давати показання
- •Стаття 374. Порушення права на захист
- •Стаття 376. Втручання в діяльність судових органів
- •3. Об’єктивна сторона злочину полягає у втручанні в діяльністьсудді.
- •Стаття 377. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного
- •Стаття 380. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
- •Стаття 381. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
- •Стаття 382. Невиконання судового рішення
- •Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р. (ст. Ст. 69, 70).
- •Стаття 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину
- •3. Суб’єкт злочину загальний.
- •Стаття 384. Завідомо неправдиве показання
- •Стаття 387. Розголошення даних досудового слідства або дізнання
- •Стаття 388. Приховування майна Приховування майна, що підлягає конфіскації або на яке накладено арешт чи яке описано, —
- •Кпк (ст. Ст. 125,126,247).
- •Стаття 389. Ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі
- •4. Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
- •Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
- •Стаття 391. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи
- •Втк (ст.71).
- •Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ
- •Місцем вчинення злочину є виправні установи.
- •Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
- •Кпк (ст. Ст. 165,335,343, 401). Стаття 394. Втеча із спеціалізованого лікувального закладу
- •Стаття 395. Порушення правил адміністративного нагляду
- •Закон України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі від 1 грудня 1994 р.
- •Стаття 396. Приховування злочину
- •2. Не підлягають кримінальній відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину члени сім’ї чи близькі родичі особи, яка вчинила злочин, коло яких визначається законом.
- •3. Суб’єкт злочину загальний.
- •Стаття 397. Втручання в діяльність захисника чи представника особи
- •4. Суб’єкт злочину загальний.
- •Конституція України (ст. 59). Кпк (ст. Ст. 44-48, 61, 61-1).
- •Стаття 398. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
- •Стаття 399. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
- •РозділXix
- •Стаття 402. Непокора
- •Стаття 403. Невиконання наказу
- •Стаття 404. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків
- •Стаття 405. Погроза або насильство щодо начальника
- •Стаття 407. Самовільне залишення військової частини або місця служби
- •Стаття 408. Дезертирство
- •Стаття 409. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом
- •Стаття 411. Умисне знищення або пошкодження військового майна
- •Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна
- •Стаття 413. Марнотратство або втрата військового майна
- •Стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин
- •Стаття 416. Порушення правил польотів або иідготовки до них
- •Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння
- •Стаття 418. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання
- •Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил Україна від 24 березня 1999 р. (розділи 2, 4-5).
- •Стаття 419. Порушення статутних правил несення прикордонної служби
- •2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило тяжкі наслідки,—
- •Стаття 420. Порушеная статутних правил несення бойового чергування
- •1. Об’єктом злочину є порядок несення бойового чергування.
- •Стаття 421. Порушення статутних правил внутрішньої служби
- •Стаття 423. Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем
- •Стаття 424. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень
- •Стаття 425. Недбале ставлення до військової служби
- •Стаття 426. Бездіяльність військової влади
- •Стаття 427. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни
- •Стаття 428. Залишення гинучого військового корабля
- •Стаття 429. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю Самовільне залишення поля бою під час бою або відмова під час бою діяти зброєю —
- •Стаття 430. Добровільна здача в полон Добровільна здача в полон через боягузтво або легкодухість —
- •Стаття 431. Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні
- •Стаття 432. Мародерство Викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених (мародерство),—
- •Стаття 433. Насильство над населенням у районі воєнних дій
- •Стаття 434. Погане поводження з військовополоненими
- •Розділ XX
- •Стаття 436. Пропаганда війни
- •Стаття 437. Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни
- •4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
- •Стаття 438. Порушення законів та звичаїв війни
- •Стаття 439. Застосування зброї масового знищення
- •Стаття 441. Екоцид
- •Стаття 442. Геноцид
- •Стаття 443. Посягання на життя представника іноземної держави
- •Стаття 444. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист
- •1. Об’єктом злочину є порядок використання і захисту символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
- •3. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
- •Стаття 446. Піратство
- •Стаття 447. Найманство
Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння
Порушення правил кораблеводіння, що спричинило загибель людей, загибель корабля або інші тяжкі наслідки,—
карається позбавленням волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років.
1. Основний безпосередній об’єкт злочину — встановлений порядок кораблеводіння, якого мають дотримуватися військові кораблі. Його додатковим обов’язковим об’єктом є життя та здоров’я людини і право власності.
Правила кораблеводіння передбачені актами міжнародного та внутрішнього права, які включають як норми, що регулюють загальний порядок кораблеводіння, так і порядок, якого мають дотримуватися тільки військові кораблі.
2. Об’єктивна сторона злочину характеризується суспільне небезпечним діянням (діями або бездіяльністю) у вигляді порушення правил кораблеводіння, суспільне небезпечними наслідками у вигляді загибелі людей, загибелі корабля або інших тяжких наслідків, причинним зв’язком між вказаними діяннями та наслідками.
До кораблів (корабельного складу) належать бойові кораблі (підводні човни, авіаносці, крейсери, міноносці), кораблі спеціального забезпечення (мікні, торпедні та інші катери тощо), морські та рейдові судна забезпечення, які перебувають під командуванням офі—цера та укомплектовані .військовослужбовцями (буксири, баржі, паливозаправники тощо), а також інші судна та шлюпки під військово-морським прапором України.
Порушення правил кораблеводіння, тобто безпосереднього управління кораблем, іншим судном у плаванні, може полягати у неправильному визначенні курсу корабля, порушенні правил входу його у порт чи виходу з порту, правил маневрування і подачі сигналів, проведення водолазні-к робіт і буксирування, посадки і висадки пасажирів, перевищення установленої швидкості руху, недодержання вимог навігаційних знаків, зупиненая судка в заборонених місцях, неправильному розміщенні вантажів, невиконанні сигналів зустрічних суден та невжитті інших заходів Іцодо запобігання зіткненню кораблів у морі, заходів безпеки на випадок шторму чи інших надзвичайних подій, порушенні порядку врятування ка морі і г, ін.
Порушення правшу експлуатації військового корабля, яке може полягати, наприклад, в наданні військовим начальником дозволу на вихід у море технічно несправного чи перевантаженого корабля, не охоплюється ст, 4 і 7 і у разі настання тяжких наслідків може бути кваліфіковане за ч, 2 ст. 423, ч. З ст, 424 або ч. 2 ст. 426.
Під загибеллю людей слід розуміти загибель внаслідок порушення правил кораблеводіння хоча б однієї людини.Загибель корабля — це його затоплення або зруйнування. Корабель також вважається таким, шо загинув, якщо його поновлення технічно неможливе чи економічно цілком неефективне. До інших тяжкихнаслідків можуть бути віднесені заподіяння середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень членам екіпажу або іншим особам, зрив виконання бойового завдання, спричинення великої матеріальної шкоди (внаслідок, наприклад, зіткнення корабля з наземними спорудами чи посадження корабля на мілину), розгерметизація підводного човна, нанесення значної екологічної шкоди.
Якщо велика матеріальна шкода чи інші тяжкі наслідки були заподіяні внаслідок порушення заходів безпеки під час проведення ремонту корабля, порушення правил поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення або внаслідок інших діянь, не пов’язаних з кораблеводінням, винна особа може бути притягнута до відповідальності, наприклад, за ст. ст. 271, 272, 274, 412, 414, 425.
Оскільки Корабельний статут вимагає від командира корабля управляти кораблем сміливо, енергійно та рішуче, без боязні відповідальності за ризикований маневр, що диктується обстановкою, то у відповідних випадках питання про відповідальність має вирішуватися з урахуванням положень КК щодо виправданого ризику (ст. 42) або крайньої необхідності (ст. 39).
Особа, яка управляла кораблем з порушенням правил кораблеводіння і під час його загибелі не виконала до кінця своїх службових обов’язків і залишила корабель, несе відповідальність за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 417 і 428.
3. Суб’єктом злочину є військовослужбовець, який знаходиться при виконанні обов’язків по управлінню кораблем. Здебільшого ним є командир військового судна. Адже саме командир корабля відповідає за безпеку кораблеводіння і маневрування корабля. Командир корабля не несе відповідальність за аварію корабля, який іде під проводкою лоцмана, але лише у випадку, якщо ця аварія сталася через такі місцеві умови фарватеру, які можуть бути відомі тільки лоцману. Проте, якщо командир корабля виявить, що лоцман веде корабель до явної небезпеки або взагалі не знає своєї справи, він зобов’язаний відсторонити його від управління маневрами корабля.
В окремих випадках суб’єктом злочину може бути старший помічник командира корабля, помічник командира корабля, штурман, вахтовий офіцер, боцман та інший військовослужбовець (військовозобов’язаний під час проходження зборів) — член екіпажу корабля, а також командир з’єднання кораблів, якщо він вступає в безпосереднє управління кораблями,
4. З с-уб’єктивної сторони злочин може бути вчинений тільки через необережність.
Конвенція про відкрите море від 29 квітня 1953 р. Ратифікована СРСР 20жовтня 1960р,
Конвенція про міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі від 20 жовтня 1972р. Україна приєдналася до Конвенції 17 листопада 1992р.
Міжнародна конвенція про пошук і рятування на морі від 27 квітня 1979 р. Україна приєдналася до Конвенції 17листопада 1992 р.
Конвенція ООН з морського права від 10 грудня 1982р. Ратифікована Україною З червня 1999р. (ст. ст. 29-31).
Кодекс торговельного мореплавства від 23 травня 1995 р. (ст. 13).
Корабельний устав Военно-Морского Флота СССР. Введен в действие приказом главнокомандующего Военно-Морским Флотом СССР от Юянваря 1978г. № 10.