- •1. Предмет та основні поняття теорії та методики фізичного виховання
- •2. Наукові основи теорії і методики фізичного виховання
- •3. Методи наукових досліджень в теорії фізичного виховання
- •Глава II. Вітчизняна система фізичного виховання
- •1. Фізичне виховання – суспільне явище
- •2. Фізична культура в Україні
- •3. Основні принципи системи фізичного виховання
- •4. Основні ланки системи фізичного виховання
- •1. Предмет теорії фізичного виховання дошкільників
- •2. Взаємозв'язок теорії фізичного виховання дітей з іншими науками
- •3. Розвиток теорії фізичного виховання дітей дошкільного віку
- •Глава II. Завдання фізичного виховання дітей дошкіЛьного віку
- •Глава III. Засоби фізичного виховання
- •1. Характеристика та види фізичних вправ
- •2. Класифікація фізичних вправ
- •3. Оздоровчі сили природи як засіб фізичного виховання
- •4. Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання
- •5. Характеристика програми з фізичної культури
- •Глава IV. Вікові особливості фізичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку
- •Глава V. Фізичне виховання дітей раннього віку
- •1. Фізичне виховання дітей першого року життя
- •2. Фізичне виховання дітей другого року життя
- •Глава VI. Загальні основи навчання та розвитку дітей дошкільного віку у процесі фізичного виховання
- •1. Єдність навчання, виховання та розвитку дітей у процесі фізичного виховання
- •2. Принципи навчання
- •3. Методи та прийом навчання фізичних вправ
- •4. Закономірності формування рухових вмінь та навичок
- •Глава VII. Розвиток рухових якостей у дітей дошкільного віку
- •Швидкість
- •Спритність
- •Гнучкість
- •Витривалість
- •Глава VIII. Зміст та методика навчання рухів дітей дошкільного віку
- •1. Методика навчання основних рухів
- •Вправи з рівноваги
- •Лазіння і повзання
- •Метання
- •Стрибки
- •2. Загальнорозвиваючі вправи
- •3. Вправи з шикування та перешикування
- •4. Танцювальні вправи
- •Глава IX. Рухливі ігри та методика їх проведення
- •1. Оздоровче і виховне значення рухливих ігор
- •2. Організація та методика проведення рухливих ігор
- •3. Керівництво рухливими іграми в різних вікових групах
- •4. Рухливі ігри під музику
- •5. Методика проведення ігор спортивного характеру
- •Глава X. Вправи спортивного характеру
- •Глава XI. Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня
- •1. Ранкова гімнастика та гімнастика після денного сну
- •2. Фізкультурні хвилинки
- •3. Фізкультурні паузи
- •Глава XII. Методика проведення занять з фізичної культури
- •1. Типи занять з фізичної культури
- •2. Структура та зміст занять з фізичної культури
- •3. Способи організації дітей на заняттях з фізичної культури
- •4. Заняття з фізичної культури на повітрі
- •Орієнтовні плани занять на повітрі
- •5. Особливості проведення занять з фізичної культури у різних вікових групах
- •6. Методика проведення занять з фізичної культури у мішаних за віком групах
- •Глава XIII. Забезпечення рухової активності в повсякденному житті дітей
- •1. Оптимальна рухова активність – необхідна умова всебічного розвитку дітей
- •2. Керівництво самостійною руховою діяльністю дітей
- •3. Організація активного відпочинку дітей
- •Глава XIV. Планування та облік роботи з фізичного виховання в дошкільному закладі
- •1. Основні вимоги до планування навчального матеріалу з фізичної культури
- •2. Розподіл програмного матеріалу з фізичної культури у перспективному плані
- •3. Оперативне планування з фізичної культури
- •4. Облік роботи з фізичної культури
- •Глава XV. Створення умов для фізичного виховання дітей у дошкільному закладі
- •1. Фізкультурне обладнання групової кімнати
- •2. Обладнання фізкультурного залу
- •3. Обладнання фізкультурного майданчика
- •Глава XVI. Організація та керівництво системою фізичного виховання в дошкільному закладі
- •1. Функціональні обов'язки завідуючої, педагогів та медичних працівників в організації фізичного виховання дітей
- •2. Лікарсько-педагогічний контроль за фізичним вихованням
- •2.1. Контроль за станом здоров'я та фізичним розвитком дітей
- •2.2. Контроль за розвитком рухів у дітей та організацією рухового режиму
- •2.3. Контроль за організаційними формами фізичного виховання дітей
- •Глава XVII. Фізичне виховання дитини в сім'ї
- •1. Завдання та зміст роботи методиста
- •2. Інспектування системи фізичного виховання в дошкільних закладах
- •1. Завдання курсу та його програма
- •2. Планування курсу
- •3. Методика проведення теоретичних та практичних уроків
- •4. Керівництво самостійною роботою та облік успішності учнів
- •5. Педагогічна практика в дитячому садку
- •6. Робота предметної комісії
- •Розділ і. Загальні питання теорії і методики
- •«Методика Розділ ііі. Робота методиста та інспектора. Зміст курсу фізичного виховання дітей дошкільного віку» у педагогічному училищі
Гнучкість
Гнучкість – це здатність виконувати рухи з найбільшою амплітудою. Таким чином, гнучкість характеризує ступінь рухливості у різних ланках опорно-рухового апарата людини. Вона залежить від форми та будови суглобів, еластичності м'язів та зв'язок, а також від функціонального стану центральної нервової системи та рухового апарата. При цьому найбільше значення має зміна процесу напруження процесом розслаблення тих м'язових груп, які підлягають розтягуванню.
Багато дослідників (В.М. Заціорський, Б.В. Сермєєв, В.П. Філін та ін.) вважають, що гармонійність фізичного розвитку людини багато в чому залежить від рухливості у суглобах та еластичності м'язово-зв'язкового апарату. Це твердження цілком справедливе, тому що оптимальний рівень розвитку гнучкості забезпечує необхідну свободу рухів дитини у повсякденному житті. З нею також пов'язані амплітуда, точність та швидкість рухів дошкільників.
У дітей дошкільного віку є всі передумови для успішного розвитку гнучкості. Морфологічні особливості опорно-рухового апарата: висока еластичність м'язів, рухливість хребетного стовбура сприяють підвищенню ефективності вправ для розвитку цієї якості.
Показником гнучкості є максимальна амплітуда рухів, її виражають у лінійних або кутових одиницях. Вважають, що з віком у міру окостеніння хрящових тканин, у зв'язку зі збільшенням ваги сухожиль (у порівнянні з м'язами) та деяким збільшенням щільності" м'язової тканини збільшується тонічний опір м'язів дії розтягуючих сил, все це призводить до погіршення гнучкості (В.В. Гориневський, В.І. Філіпович та ін.).
Дослідження нами гнучкості у дошкільників при нахилі тулуба вперед (рухливість хребетного стовбура) свідчать, що на відміну від інших якостей цей показник не має чіткої тенденції до поступового збільшення у зв'язку з віком дітей (табл. 5).
У дітей 3-6 років показники гнучкості під час нахилу тулуба вперед не мають чіткої тенденції до збільшення її у кожній наступній віковій групі. Це можна пояснити наслідками педагогічної роботи, яка проводилася з дітьми у напрямку розвитку цієї якості, а також тим, що процеси росту організму та тканинної диференціації його органів та систем з моменту народження й до настання зрілості проходять у людини нерівномірно. Періоди активізації темпів приросту гнучкості при нахилах тулуба вперед змінюються періодами стабілізації, потім спостерігається спад, який, у свою чергу, переходить у період активного розвитку цієї якості.
Таблиця 5.
Результати нахилу тулуба вперед у дітей 3-6 років
Вік |
Стать |
Нахили тулуба вперед (см) |
Зміна результату у % | |
М ± m |
У | |||
Зр. |
хл. дівч. |
5,72 ±0,5 6,73 ±0,62 |
2,32 2,71 |
100 100 |
4 р. |
хл. дівч. |
5,79 + 0,36 7,04 ± 0,52 |
2,14 2,56 |
101,2 104,6 |
5 р. |
хл. дівч. |
6,72 ±0,17 5,57 ±0,46 |
2,42 2,48 |
117,4 82,7 |
6 р. |
хл. дівч. |
±0,43 7,47 ±0,81 |
2,25 3,36 |
98,2 110,5 |
Розвиваючи гнучкість у дошкільників, слід дотримуватися певної міри, чітко дозувати навантаження і не намагатися надмірного розтягування м'язів та зв'язок. Рухи на розтягування виконуються з поступовим збільшенням амплітуди, так, щоб не викликати больових відчуттів.
Слід бути особливо обережними під час виконання вправ, спрямованих на збільшення рухливості хребетного стовпа та плечових суглобів, бо ці ланки опорно-рухового апарата при різних рухах з максимальною амплітудою в суглобах можуть бути травмовані у дітей. Із всіх зчленувань опорно-рухового апарату найбільш легко в цей період витримують навантаження ті, які пов'язані з застосуванням розтягуючих сил – тазостегнові та гомілковостопні суглоби. Тому насамперед потрібно розвивати рухливість цих суглобів.
Для оптимального розвитку гнучкості у дітей 3-6 років використовують вправи, що сприяють розтягуванню м'язів і зв'язок опорно-рухового апарата. Вони виконуються з великою амплітудою, і максимальний ефект дають за умови систематичного застосування їх у комплексах ранкової гімнастики, фізкультурних хвилинок, на заняттях з фізичної культури. Найраціональніші тут пружні (нахили і випрямлення тулуба, напівприсідання) та махові рухи (верхніми і нижніми кінцівками) з різних вихідних положень.
При виконанні цих вправ дітям бажано давати (враховуючи їх вік і підготовленість) певну цільову установку: торкнутися м'ячем або паличками прапорців підлоги; не згинаючи ніг у колінах, зробити мах ногою так, щоб торкнутися носком долоні простягнутої руки тощо. Це підвищує активність дошкільників усіх вікових груп, стимулює їх свідоміше виявляти свої рухові здібності.
Важливу роль при цьому відіграє зоровий аналізатор, який дозволяє дитині бачити досягнуту нею амплітуду рухів, більш точно контролювати їх і мати чітке уявлення про ступені досягнення поставленої мети. Загальнорозвиваючі вправи з таким завданням визначають більшу амплітуду рухів, тому ефективність використання їх для розвитку гнучкості буде значно вища.
Окрім загальнорозвиваючих вправ, удосконаленню гнучкості сприяють стрибки, метання, лазіння, танцювальні рухи під музичний супровід. Однак необхідно врахувати, що рухливість суглобів збільшується при підвищенні температури м'язів. Тому перед вправами на гнучкість слід виконати рухи, що допомагають розігріти основні м'язові групи тулуба і кінцівок.
Таким чином, вправи на розтягування у дошкільників застосовуються в основному в активному руховому режимі. При цьому слід пам'ятати, що розвиток гнучкості не повинен приводити до порушень постави дітей, які можуть викликатися розтягуванням зв'язок, а також недостатнім розвитком окремих м'язових груп (спини, живота), що належать до «м'язового корсета».