- •1. Виробничо - господарська характеристика обʼЄкту
- •1.1 Загальна характеристика господарства
- •1.2 Аналіз наявності технології і організації вирощування с/г культур в.Т.Ч. Посів цукрового буряка
- •1.3. Склад мтп і аналіз її стану
- •1.5 Обґрунтування теми дипломного проекту
- •2. Розрахунково-конструкторська частина
- •2.1 Обґрунтування необхідності розрахунку оптимального
- •2.2 Визначення інвентарної кількості тракторів
- •2.3 Розрахунок потреб в пмм
- •2.4 Розробка заходів по зниженню витрат пмм
- •2.5 Порядок складання технологічної карти на вирощування і розрахунок по карті
- •2.5 Опис розробленого пристрою.
- •3. Організаційно-експлуатаційний розділ
- •3.1 Агротехнічні вимоги до посіву цукрового буряка
- •4. Технологічна частина
- •4.1 Вибір обґрунтовування і розрахунок складу агрегату
- •4.2 Підготовка агрегату до роботи
- •4.3 Підготовка поля
- •4.4 Організація роботи агрегату в загінці.
- •4.5 Розрахунок техніко-економічних показників роботи агрегату
- •4.6 Організація контролю і оцінки якості роботи.
- •4.7 Складання операційно-технологічної карти
- •5. Економічна частина
- •5.1 Розрахунок собівартості сільськогосподарської продукції
- •6. Енергозбереження
- •6.1 Особливості збереження енергії в сільському господарстві
- •6.2 Економіко-організаційні принципи ефективного енергоспоживання
- •6.3 Резерви зменшення енергоємності в рослинництві
- •7. Охорона праці
- •7.1 Загальні положення охорони праці
- •7.2 Визначення шкідливих і небезпечних факторів при посіві цукрового буряка
- •7.3 Розробка інструкції з охорони праці при посіві цукрового буряка трактором John Deere-8410 та сівалки rda 400s
- •7.4 Вимоги пожежної безпеки під час виконання операції
- •7.5 Природоохоронні заходи
- •8. Охорона природи
- •8.1 Значення природоохоронних заходів у с/г виробництві
- •8.2 Охорона ґрунтів від ерозії
- •8.3 Охорона ґрунтів від забруднення міндобривами і пестицидами
- •8.4 Заходи щодо збереження тваринного світу
- •Заключна частина
- •Додатки
- •Література
2. Розрахунково-конструкторська частина
2.1 Обґрунтування необхідності розрахунку оптимального
складу МТП
Оптимальний склад – це підбір машин такого типу і кількісного співвідношення, що дає змогу механізувати всі види робіт у господарстві при найменших затратах праці і коштів на одиницю продукції.
Вибір і обґрунтування оптимального складу машинно-тракторного парку є дуже відповідальним завданням. Складність його зумовлюється тим, що акціонерні товариства , як правило, є багатогалузевими, що вирощують різні культури, а умови проведення виробничих операцій різні і непостійні через природні особливості і зміни погодинних умов, майже кожен тип машин і агрегату за своїми технічними можливостями найбільш ефективно може використовуватись лише у визначному діапазоні природно-виробничих умов для якого він розрахований.
Крім того різноманітність тракторів і с/г машин ускладнює її агрегатування, технічні обслуговування, ремонт і утримання, зменшує сезонний виробіток на одну машину тощо. Отже, з великої різноманітності машин підбирають тільки мінімально необхідну кількість, яка забезпечить виконання усіх робіт з найбільшим економічним ефектом.
Доцільно починати вибір машин з енергетичних засобів – універсальної частини машинного парку, на яку припадає найбільша частина вартості і експлуатаційних витрат. При доборі типів енергетичних засобів (тракторів, самохідних машин, автомобілів) звичайно одночасно вибирають і необхідні типи машин, склад агрегатів для даних умов.
2.2 Визначення інвентарної кількості тракторів
Визначення кількості тракторів за графіком є експлуатаційною, тобто на кількість, яка безпосередньо зайнята на виконанні робіт виробничого плану.
Фактична (інвентарна) кількість тракторів МТП господарства повинна бути дещо більшою у зв’язку з неминучими простоями їх на ремонті, на технічному
обслуговуванні та з інших причин.
Отже інвентарна кількість тракторів проектується , враховуючи коефіцієнти технічної готовності тракторного парку, який становить 0,85 ... 0, 95.
Інвентарну кількість тракторів визначають за формулою
Пін = Пе ∙ τ т.r. (2.1)
де Пе – експлуатаційна кількість тракторів яка визначена за графіком машиновикористання.
τ т.r. – коефіцієнт технічної готовності тракторного парку.
Для МТП, в яких окремі марки мають по 1 ... 3 трактори, інвентарну їх кількість беруть, що дорівнює експлуатаційні
2.3 Розрахунок потреб в пмм
Раціональне використання нафтопродуктів у господарствах великою мірою залежить від правильного обґрунтування річної потреби їх, враховуючи структуру МТП, природно - кліматичні та виробничі умови.
Річну потребу паливо – мастильних матеріалів для КСП визначають на основі плану механізованих робіт і норм витрати палива на одиницю роботи, виходячи з технічних карт вирощування с/г культур та планових виробничих завдань а також робіт у тваринництві, використання стаціонарних двигунів ремонтних майстерень тощо. До витрат основного палива , згідно з планом механізованих робіт, додається витрата на холості переїзди тракторів, переміщення с/г машин з поля на поле тощо.
Ці витрати становлять в межах 3 ... 5% від витрат на виконання операції.