1.Педагогічний процес як система

1. Педагогічний процес як система.

Педагогічний процес є спеціально організована взаємодія педагога і учня з урахуванням змісту освіти і виховання, з використанням різних педагогічних засобів, спрямована на реалізацію педагогічних завдань, що забезпечують задоволення потреб суспільства і самої особистості в її розвитку і саморозвитку. Педагогічний процес представляють як систему з п'яти елементів: мета навчання (для чого навчати); зміст навчальної інформації (чому навчати); методи, прийоми навчання, засоби педагогічної комунікації (як навчати); викладач; учень.

Педагогічний процес створюється педагогом. Він повинен мати наступну структуру: Мета - Принципи - Зміст - Методи - Засоби - Форми.

Мета відображає той кінцевий результат педагогічної взаємодії, до якого прагнуть педагог і учень.

Принципи призначені для визначення основних напрямів досягнення мети.

Зміст - це частина досвіду поколінь, яка передається учням для досягнення поставленої мети згідно з обраними напрямками.

Методи – це система способів, прийомів, засобів, послідовних дій викладача і студентів на заняттях, спрямована на оволодіння знаннями, уміннями, навичками.

Прийоми - це дії педагога та учня, за допомогою яких передається і приймається зміст

Засоби як матеріалізовані предметні способи роботи із змістом використовуються в єдності з методами.

Форми організації педагогічного процесу – це обмежена в часі та просторі взаємообумовлена діяльність педагога й студента.

Форми організації театрального навчання й виховання — зовнішні характеристики театрального навчально-виховного процесу, що зумовлюються видами та характером театрально-естетичної діяльності його учасників. Це лекційні, практичні і індивідуальні заняття (уроки), творчі покази, вистави, театралізовані концерти, театральні фестивалі, конкурси, та ін.

Закономірності процесу навчання — це послідовні прояви дії того чи іншого педагогічного закону. Вони виражають стійкі по­вторювані взаємозв'язки між визначеними явищами, наприклад:

• навчання — активний процес;

• тільки знання, які застосовуються на практиці, залишаються у пам'яті;

• зв'язок і взаємодія в навчальному процесі студента і дослі­джуваного об'єкта;

• навички формуються в процесі тренування;

• міцність знань забезпечується при прямому і відстроченому повторенні;

• процес навчання зумовлюється потребами суспільства в різ­нобічному розвитку особистості.

Принципи навчання — це вихідні положення про способи до­сягнення цілей з урахуванням законів і закономірностей навчаль­но-виховного процесу. Наприклад:

• оптимальний рівень труднощів;

• провідна роль теоретичних знань;

• зв'язок теорії з практикою (студенти повинні вміти і мати можливість застосувати отримані знання на практиці);

• оптимальний темп вивчення матеріалу;

• виховний характер навчання (виховується, насамперед, культура творчої праці);

• систематичність і послідовність (зв'язок між предметами з урахуванням закономірностей у кожній частині курсу, у кожному предметі);

• наочність навчання («золоте» правило дидактики);

• відповідність змісту освіти методам навчання й особливос­тям студентів);

• індивідуальний підхід до студентів в умовах колективної роботи (створення відповідних індивідуальних умов ефективної навчально-творчої діяльності).

Динамічність педагогічного процесу досягається за рахунок взаємодії трьох його структур: психологічної; методичної; педагогічної.

Психологічна структура педагогічного процесу: процеси сприйняття, мислення, осмислення, запам'ятовування, засвоєння інформації; прояв учнями інтересу, схильностей, мотивації навчання, динаміка емоційного настрою; підйом і спади фізичного нервово-психічної напруги, динаміка активності, працездатності і втоми.

Отже, у психологічній структурі педагогічного процесу можна виділити три психологічні підструктури: пізнавальні процеси; мотивація навчання; напругу.

Для створення методичної структури мета розбивається на ряд завдань, відповідно до яких визначаються послідовні етапи діяльності педагога та учня.

Педагогічна та методична структури педагогічного процесу органічно взаємопов'язані.

Для того щоб педагогічний процес «почав рухатися», необхідно управління.

Педагогічний управління - це процес переведення педагогічної ситуації, процесів з одного стану в інший, відповідне поставленої мети.

Компоненти процесу управління: постановка мети; інформаційне забезпечення (діагностування особливостей учнів); формулювання завдань в залежності від мети та особливостей учнів; проектування, планування діяльності для досягнення мети; реалізація проекту; контроль за ходом виконання; коригування; підведення підсумків.

Етапи педагогічного процессу.

Головні етапи педагогічного процесу: - підготовчий; - основний; - заключний.

На підготовчому етапі вирішуються наступні завдання: цілепокладання, діагностика умов, прогнозування досягнень, проектування і планування розвитку процесу.

Основний етап (саме здійснення педагогічного процесу) можна розглядати як відносно відокремлену систему, що включає в себе важливі взаємопов'язані елементи: постановка і роз'яснення цілей і завдань майбутньої діяльності; взаємодія педагогів та учнів; використання намічених засобів і форм педагогічного процесу; створення сприятливих умов; здійснення різноманітних заходів стимулювання діяльності школярів; забезпечення зв'язку педагогічного процесу з іншими процесами. Важливу роль на даному етапі грають зворотні зв'язки, що служать основою для прийняття оперативних управлінських рішень. Оперативна зворотній зв'язок в ході педагогічного процесу сприяє своєчасному введенню коригувальних поправок, які надають педагогічній взаємодії необхідну гнучкість. Завершується цикл педагогічного процесу етапом аналізу досягнутих результатів (заключний етап).