швецова Автореферат

Документографічна концепція була піддана критиці також у новітній когнітографічній концепції, обґрунтованій В. О. Фокеєвим. Згідно з нею об'єктом бібліографічного відображення є знання. Зачатки такого підходу можна спостерігати у багатьох поглядах фахівців ХІХ — початку ХХ ст.

З метою аналізу когнітографічної концепції у дисертації розглянуто відносини між суб'єктом, що пізнає, і документом з погляду теорії інформаційної комунікації. Доведено, що бібліографічна інформація і бібліографічне знання є лише різними формами існування одного й того ж результату бібліографічної практичної діяльності.

Щодо безпосереднього об'єкта бібліографічного пізнання, то ним слід все ж таки вважати документ, тому що всі інші характеристики об'єкта бібліографії ("документований текст", "фіксоване джерело інформації", "документальна інформація" тощо) у кінцевому підсумку дорівнюються документу.

З питанням про об'єкт бібліографічного пізнання тісно пов'язані уявлення про метасистему бібліографії, у яку включена бібліографічна практична діяльність. Доводиться, що як пізнавальна, так і комунікаційна бібліографічна практична діяльність включена в систему соціальної інформаційної комунікації, де слугує перерозподілу соціальної інформації із масиву суспільної свідомості через авторів і документи між споживачами інформації, з урахуванням того, що споживач інформації є також тим суспільним суб'єктом, що формує суспільну свідомість.

Теоретичні проблеми визначення об'єкта бібліографії розглянуто також на прикладах таких конкретних видів бібліографії як поточна державна, загальна ретроспективна та історична. Доведено. що їх об’єктом є книга в найширшому значенні цього поняття.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми “Документ і книга в системі соціальних комунікацій”, що виявляється у застосуванні соціально-комунікаційно-інформаційного підходу до аналізу відповідних явищ, процесів і понять. Основні висновки роботи стосуються визначення понять “документ” і “книга”; визначення місця бібліографії у системі інформаційних комунікацій суспільства. Головним результатом дослідження є цілісне теоретичне відтворення історії становлення та розвитку наукових поглядів на документ і книгу як складові об’єкта бібліографії, що дозволяє по-новому обґрунтувати і доповнити документографічно-книгознавчу концепцію бібліографії та забезпечити формування соціально-комунікаційно-інформаційної неокнигознавчої концепції бібліографії.

Головні наукові та практичні результати роботи:

— Аналіз історичного процесу формування поняття "документ" у різних наукових дисциплінах з кінця ХІХ-го до кінця ХХ-го століття показав, що поняття "документ" є об'єктом досліджень низки сучасних дисциплін інформаційно-комунікаційного циклу, зокрема інформатики, документалістики, бібліотекознавства, бібліографознавства, архівознавства, документознавства, археографії, джерелознавства, дипломатики тощо, і в кожній науці воно має свій конкретний зміст. У кінці ХІХ — на початку ХХ ст. це поняття входить у науковий обіг книгознавства і бібліографознавства завдяки працям П. Отле та його послідовників, які, виходячи з потреб розвитку бібліографії, застосовували узагальнююче, широке значення поняття "документ" і заклали теоретичне підґрунтя документаційно-інформаційної науки.

— Визначено, що в процесі історичного розвитку сформувалися, щонайменше, вісім різних за обсягом значень поняття "документ", які співвідносяться одне з одним як поступове звуження обсягу поняття. Найбільш широке значення — Документ І — поглинає менш широкі, від Документа ІІ до Документа VIII. Встановлено, що відмінності між першими чотирма значеннями „документа” пов’язані з його матеріальною та знаковою складовими, а між наступними — з генезисом, змістом та функціональністю документа. Встановлена система взаємозв'язків між усіма значеннями поняття "документ", яку можна представити як дихотомічний поділ, коли все, що не входить до поняття "документ" на тому чи іншому ступені поділу, не вважається документом. Ця теоретична схема дозволяє критично підходити до аналізу різноманітних дефініцій документа, а також пояснень щодо обсягу цього поняття. Паралельне використання терміна “документ” у різних сферах іноді викликає штучні дискусійні заперечення того чи іншого значення цього поняття.

— Встановлено, що найбільш широке застосування у документаційно-інформаційній науці одержало четверте значення — Документ IV, відповідно до якого документом визнається матеріальний (субстанціальний) об'єкт, на (в) якому соціальна (семантична) інформація закріплена способом запису, незалежно від виду запису. Значення Документ V використовується у тому випадку, коли документом визнається тільки такий запис, що є безпосереднім результатом певної діяльності, її "залишком" з погляду майбутнього, на відміну від усних і письмових "переказів" про цю діяльність. Такий підхід характерний для історичного джерелознавства. У шостому значенні — Документ VI — документом вважають не будь-який запис як результат певної діяльності, а такий, що офіційно фіксує соціально-політичні, економічні і юридичні факти, регулює правові відносини (акти, угоди, рішення, договори, установлення влади). Сьоме значення — Документ VII — передбачає, що документом слід вважати тільки такий запис про юридичні факти, який має необхідний набір елементів, що засвідчують його дійсність і правомочність з погляду юридичних відносин (підписи, печатки, строго встановлене розташування елементів тексту і т.п.). У восьмому значенні — Документ VIII — за документ визнається такий запис про юридичний факт, що засвідчує особу, встановлює її юридичне положення в суспільстві (посвідчення, паспорт, диплом і т.п.).

— Доведено, що з точки зору бібліографії, її об'єкта і методів, протиріччя між застосуванням терміна “документ” у різних інформаційно-комунікаційних дисциплінах і галузях історичної науки має виключно формальний характер, пов'язаний із сферою застосування терміна, складеною системою спеціальних методів і предметом досліджень різних дисциплін. Бібліографічно-інформаційний підхід до поняття „документ” передбачає абстрагування від його конкретного змісту, прийнятого у різних дисциплінах і визначає спільні якості документа як інформаційного джерела, тому в цьому контексті різні значення поняття “документ” співвідносяться як більш або менш широкі за обсягом поняття, які не суперечать одне одному. Водночас, жодне з цих значень не замінює всіх інших, що використовуються в інших дисциплінах і сферах практичної діяльності, а співіснує поряд з ними.

Разом з тим, те, що сьогодні обсяг і зміст поняття “документ” у кожній науці відрізняється, ускладнює взаєморозуміння між ними у комунікаційних процесах науки та суспільства, що бурхливо розвиваються останнім часом. Негативні наслідки і протиріччя у застосуванні цього терміна проявилися у бібліографознавстві, яке залучило у практику своєї діяльності цей термін з інформатики, однак не узгодило його остаточно з теорією бібліографії та іншими спеціальними історичними дисциплінами. Протиріччя між практичною стадією і теоретичним узагальненням чергового етапу розвитку бібліографії набуло очевидного характеру. Це викликало необхідність нового вирішення наукової проблеми "Документ і книга як об'єкт бібліографії" із застосуванням нових методів, передусім, соціально-комунікаційно-інформаційного підходу до аналізу відповідних бібліографічних явищ і процесів.

— Дана найбільш узагальнена дефініція документа (який зазвичай трактується як інформаційне джерело) з точки зору соціальної інформаційної комунікації: єдність соціальної інформації та речовинного (субстанціального) носія, що слугує в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі за канал передавання інформації.

— Розгляд структури документальної комунікації дав змогу точніше визначити поняття інформації. Інформація виникає у свідомості суб'єкта, що вступає в комунікаційний процес; втілюється у повідомленні, що передається від комуніканта до реципієнта; відтворюється у свідомості сприймаючого інформацію суб'єкта. Соціальна інформація — це спосіб передачі знань, емоцій і вольових впливів у суспільстві. Поняття "інформація" має методологічне значення, бо воно свідчить про те, що певний соціальний процес розглядається з погляду соціально-комунікаційно-інформаційного підходу. Разом з тим саме документальна форма існування інформації дає можливість її розгляду з онтологічних позицій, як певної сутності, з якою людина здійснює необхідні операції. За змістом соціальна інформація є відображенням індивідуальної і суспільної свідомості. Поняття "соціальна інформація" дорівнює поняттям "нооінформація", "семантична інформація".

— Проведений у дисертації аналіз функцій і властивостей документа підтвердив, що всі вони обумовлені його соціально-комунікаційно-інформаційною природою. Будь-який документ виконує у суспільстві такі основні функції: соціально-комунікаційно-інформаційну, яка може поділятися на комунікаційну та інформаційну; фіксування інформації на матеріальному (субстанціальному, речовинному) носії, збереження інформації. Інші функції, що притаманні всім документам, виражаються по-різному у різних видах документа: пізнавальна, функція свідчення (правова або юридична), меморіальна, культурна, управлінська (регулятивна). В окремих з них можна виділити підфункції.

Документу притаманні такі властивості: знаковість, семантичність, відображення (втілення) розумової діяльності людини, відображення об'єктивної дійсності, дискретність і безперервність, збереження змісту і матеріальної форми документа при його "споживанні", можливість охарактеризувати будь-який документ за формулою "хто, що, по якому каналу, кому, з яким ефектом повідомляє", діяльнісний характер (документ є результатом певної людської діяльності і свідчить про неї).

— Доведено, що для діяльності комунікаційних посередників у системі соціальних інформаційних комунікацій найбільш придатним є значення Документа IV, котре можна охарактеризувати як записану інформацію, що використовується в процесі інформаційної діяльності. Пропонується багатоаспектна фасетно-блочна класифікація Документа IV. Головні ознаки, що використовуються для класифікування документів, пов'язані з їх матеріальною формою (тобто характеристиками матеріального носія), знаковою системою вираження і фіксування інформації, характеристиками самої інформації та обставин існування документа в суспільстві.

— Розгляд поняття "документ" і видів документа з погляду теорії соціальної комунікації дозволив порівняти існуючі знання про книгу з визначенням і класифікацією документа і дійти висновку як про спорідненість книги і документа, так і про відсутність обґрунтованих поглядів щодо місця книги серед інших документів. З боку матеріальної форми і знакової системи передачі інформації у наш час існують різні обмеження обсягу поняття "книга". Найширшим значенням поняття "книга" і таким, що заслуговує, на наш погляд, підтримки, є те, що за характеристиками матеріального носія і знакової природи інформації дорівнює значенню Документа IV. Такий підхід є історичним (бо матеріальна форма книги в історичному розвитку змінювалася) і перспективним, тому що дозволяє зараховувати до обсягу поняття "книга" найновітніші засоби запису інформації.

— Соціально-комунікаційний функціональний підхід дає можливість однозначно трактувати книгу як документ опублікований, що надається у суспільне користування завдяки діяльності комунікаційних посередників — видавничої справи, бібліотечної справи та книжкової торгівлі. Формою опублікування може бути видання чи депонування документа у спеціально визначених центрах із застосуванням бібліографічної інформації з метою широкого інформування про депоновані документи. Таким чином, поняття "книга" охоплює не тільки друковані, а й електронні видання, а також рукописні та електронні документи, в разі їх депонування у визначених центрах, якими повинні бути, у першу чергу, бібліотеки.

— Доведено, що особливе місце книги в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі визначає спільність функцій і властивостей документа взагалі і книги зокрема, а також специфічні функції і властивості книги. До останніх належать: функція поширення інформації (або широкого її розповсюдження); адресованість доволі широкому, необмеженому заздалегідь колу читачів (споживачів інформації); функція перетворення суспільної свідомості, що активізує участь людини у перетворенні світу і самої себе; посилення естетичної і етичної підфункцій документа; товарна функція; конкретно-історичний характер книги; її доступність з погляду матеріальної форми (портативність, здатність до переміщення); безпосередня включеність у духовне і матеріальне виробництво.

— Показано, що книга як різновид документа потребує особливого підходу до визначення її категорій (таких як "література", "твір", "твір друку", "видання" та ін.) і до їх типологічної класифікації. Основні напрямки типологічної книгознавчої класифікації визначаються шляхом виділення певних категорій книги і вивчення їх функціональних, матеріально-конструктивних, знакових особливостей. Типологія книги має певні досягнення у вигляді стандартизації термінів, що позначають види друкованих видань, але має ще багато дискусійних положень, що потребують розв'язання. Зокрема, у дисертації подаються пропозиції щодо вдосконалення типологічної класифікації друкованих видань, а також типологічна класифікація літератури (текстових документів) за соціальним призначенням.

— Визначено місце бібліотечно-бібліографічної діяльності у системі книжкової справи і інформаційних комунікацій суспільства взагалі, що відповідає викладеному вище розумінню книги як виду документа. Глобальною метасистемою бібліографічної практичної діяльності є сфера функціонування суспільної свідомості, а більш вузько — соціальних інформаційних комунікацій. Якщо ж врахувати особливості відбиваного бібліографією об'єкта, яким є книга (в широкому значенні цього поняття), то найближчою метасистемою бібліографії є книжкова справа. Бібліографія розуміється як вторинно-інформаційна документографічна книгознавча система, що слугує створенню і функціонуванню бібліографічної інформації як інформації про документи книжкового типу і є необхідним елементом книжкової справи і системи соціальних інформаційних комунікацій. Бібліографія складає особливий контур у діяльності таких комунікаційних посередників у системі соціальних інформаційних комунікацій як видавнича справа, система книгорозповсюдження, бібліотечна справа, науково-інформаційна та масово-інформаційна діяльність.

— З'ясування понять "документ" і "книга" з погляду теорії соціальної комунікації дало можливість обґрунтовано розглянути різноманітні концепції щодо визначення об'єкта бібліографії, аргументувати документографічно-книгознавчу концепцію і критично підійти до розгляду інформографічної та когнітографічної концепцій. Доведено, що співвідношення документографічно-книгознавчої і інформографічної концепцій бібліографії полягає у тому, що останню не слід розглядати як заперечення першої, а лише як підтвердження нерозривного зв'язку документографічно-книгознавчого і інформографічного підходів. Показано, що когнітографічна концепція бібліографії не суперечить документографічно-книгознавчій з погляду визначення об'єкта бібліографії. Співвідношення понять "бібліографічна інформація" і "бібліографічне знання" будується на розумінні соціальної інформаційної комунікації як діалектичного взаємозв'язку і взаємних переходів інформації у знання і навпаки.

Загальнотеоретичні положення щодо визначення об'єкта бібліографії підтверджуються аналізом об'єкта окремих видів бібліографії, у тому числі поточної державної, загальної ретроспективної та історичної бібліографій. Об'єкт названих конкретних видів бібліографії може бути позначений поняттям "книга" у його широкому значенні, а типологічні дослідження книги і документа взагалі сприятимуть уточненню його меж і внутрішньої диференціації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Документ і книга в системі соціальних комунікацій: Моногр. / РДГУ. — Рівне, 2001. — 437 с.: іл. — ISBN 5-7763-1610-3.

Рец.: Дмитриєнко М. [Рецензія] // Бібл. вісн. — 2002. — № 1. — С. 62.

Препринт

2. Определение документа в документационно-информационной науке. — Л., 1991. — 44 с. — (Препринт / Б-ка Акад. наук СССР; № 12).

Навчальні посібники, довідник

3. Загальне бібліографознавство: (Основи теорії бібліографії): Навч. посіб. для студ. ін-тів культури / РДІК. — Рівне, 1995. — IV, 183 с.: іл. — ISBN 5-7707-8198-Х.

Рец.: [Клапиюк В.Т. Рецензия] // Библиогр. — 1997. — № 1. — С. 38; Слободяник М. С. Вагомий внесок у вузівську підготовку бібліографів // Бібл. вісн. — 1997. — № 4. — С. 40.

4. Типологія документа: Навч. посіб. для ін-тів культури. — К.: Кн. палата України, 1998. — 79 с.: іл. — ISBN 966-7308-19-9.

Рец.: Кулешов С. Нові навчальні видання з документознавства // Студії з арх. справи та документознавства / УДНДІАСД. — К., 1999. — Т. 4. — С. 202—203; Медведева Е.А. Проблемы документоведения в учебном пособии // Книга: Исслед. и материалы. — М.: Терра, 1999. — Сб. 77. — С. 325—333; Соляник А. Підґрунтя подальших документологічних досліджень // Вісн. Кн. палати. — 1999. — № 2. — С. 21—23.

5. Типологія книги: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. культури і мистецтв / Рівнен. держ. ін-т культури. — К.: Кн. палата України, 1999. — 68 с.: іл. — ISBN 966-7308-39-1.

Рец.: Кулешов С. [Рецензія] // Бібл. вісн. — 1999. — № 6. — С. 51—52; Низовий М. Про типологію — ґрунтовно і переконливо // Вісн. Кн. палати. — 1999. — № 7. — С. 16—17.

6. Бібліографічні ресурси України: загальна характеристика: Навч. посіб./ РДГУ. — Рівне: РДГУ, 2000. — 206 с. — ISBN 966-7308-82-0.

Рец.: Загуменна В., Лутовинова В., Геращенко М., Крицький О. “Бібліографічні ресурси України” // Бібл. вісн. — 2001. — № 3. — С. 47—48; Глазунова Л. Бібліографічні ресурси України в системі національних інформаційних ресурсів // Вісн. Кн. палати. — 2002. — № 1. — С. 8 — 10.

7. Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики. — К.: Кн. палата України, 1998. — 116 с. — ISBN 966-7308-19-7. — Співавт.: Сілкова Г.В., Черепуха Л.О., Лико М.П., Бабенко Ж.В., Пацко М.С. Г.Швецовій належать: керівництво автор. колективом, передмова, вступна стаття, розділи 1, 2, 3, 7, частково 6, 8, 10; наукове редагування.

Рец.: Глазунова Л. Перший україномовний термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики // Бібл. вісн. — 1999. — № 3. — С. 54; Загуменна В., Лутовинова В., Геращенко М. Інтеграція фахової термінології з бібліографознавства та соціальної інформатики // Вісн. Кн. палати. — 1999. — № 3. — С. 10—12.

Навчально-методичні видання

8. Методологія бібліографії: Лекція для студ. бібл. ф-ту з курсу "Загальне бібліографознавство" / Перекл. Л.О. Черепуха. — Рівне: РДІК, 1993. — 22 с.

9. Загальне бібліографознавство: Прогр. для ін-тів культури зі спец. "Бібліотекознавство та бібліогр."/ М-во культури і мистецтв України. Респ. метод. каб. навч. закл. мистецтв і культури. — К., 1996. — 51 с.

10. Документознавство: Прогр. курсу для ін-ту культури зі спец. "Бібліотекознавство та бібліогр." / РДІК. — Рівне, 1997. — 14 с.

11. Класифікація бібліографічних посібників: Метод. рек. для виконання контрол. роботи з курсу заг. бібліографознавства / РДІК. — Рівне, 1997. — 20 с.

Рец.: Косырева О.А. Старая “новая” классификация библиографических пособий // Библиогр. — 1999. — № 1. — С. 120—121; Беспалова Э.К. Тема, принадлежащая истории // Библиогр. — 1999. — № 4. — С. 150—152.

Статті з журналів і збірників

12. Про основні поняття типології книги: (Підсумки і проблеми) // Теорія та історія радянської книги на Україні: Зб. наук. пр. — К.: Наук. думка, 1983. — С. 29—46.

13. Типология книги // Книга: Исслед. и материалы. — М., 1983. — Сб. 46. — С. 40—59.

14. Типологические принципы построения системы рекомендательных библиографических пособий // Рекомендательная библиография — важное средство коммунистического воспитания и научно-технического прогресса: Сб. науч. тр. / ГБЛ. — М., 1984. — С. 36—42.

15. Классификация библиографических пособий // Современные проблемы библиографии и библиографоведения: Межвуз. сб. науч. тр. / МГИК. — М., 1985. — С. 116—132.

16. Книговедческая типология литературы в свете теории общественного сознания // Современные проблемы книговедения, книжной торговли и пропаганды книги: Межвед. сб. науч. тр. / Моск. полигр. ин-т. — М., 1987. — Вып. 4. — С. 27—35.

17. Книга и документ: соотношение понятий // Книга: Исслед. и материалы. — М.: Терра, 1994. — Сб. 68. — С. 19—37.

18. Функции и свойства документа в системе социальных коммуникаций // Книга: Исслед. и материалы. — М.: Терра, 1994. — Сб. 69. — С. 37—57.

19. Типологія документа як об'єкта національної бібліографії // Національна бібліографія України: стан і тенденції розвитку: Матеріали міжвід. наук. конф., м. Київ, 12-14 квіт. 1994 р. / Нац. парлам. б-ка України. — К., 1995. — С. 42—48.

20. Функциональная сущность и свойства книги // Книга: Исслед. и материалы. — М.: Терра, 1995. — Сб. 71. — С. 69—96.

21. Инфоквант, документ или книга? // Библиогр. — 1995. — № 2. — С. 22—33.

22. Визначення загальної ретроспективної бібліографії та її об'єкта // Теоретичні та організаційні проблеми формування репертуару української книги та періодики: Доп. та повідомл. Міжнар. наук. конф., 22—26 серп. 1995 р. / Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника. — Львів, 1996. — С. 49—57.

23. Комп'ютерна бібліографія: термінологічні роздуми // Вісн. Кн. палати. — 1996. — № 5. — С. 8—10.

24. Документ и информация в свете теории коммуникации // Библиогр. — 1997. — № 4. — С. 39—48.

25. Документальні чи документні? // Бібл. вісн. — 1997. — № 3. — С. 10—11.

26. Документный или документальный? Подход не может быть формальным // Библиогр. — 1997. — № 5. — С. 33—37.

27. Історичний розвиток значень поняття "документ" // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Міжвуз. зб. наук. пр. — К., 1997. — С. 179—187. — (Наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури; Вип. 2).

28. Библиография и знание: грани взаимодействия // Библиогр. — 1998. — № 1. — С. 40—52.

29. Види друкованих видань // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Наук. зап. / Рівнен. держ. ін-т культури. — Рівне, 1998. — Вип. 3. — С. 375—395.

30. Документ и библиография в теории социальной коммуникации // Науч. и техн. б-ки. — 1998. — № 4. — С. 55—67.

31. Інформаційна діяльність бібліотеки: термінологічний підхід // Наукові праці НБУВ: Бібліотека. Наука. Культура. Інформація / Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Асоціація б-к України. — К., 1998. — Вип. 1. — С. 242—246.

32. Место библиографии в системе социальных коммуникаций // Книга: Исслед. и материалы. — М., 1998. — Сб. 75. — С. 46—62.

33. Про обсяг поняття "книга" в документознавстві // Бібл. вісн. — 1998. — № 4. — С. 9—11.

34. Визначення документа в архівознавстві // Студії з архів. справи та документознавства / Укр. держ. наук.-дослід. ін-т архів. справи та документознавства. — К., 1999. — Т. 4. — С. 99—102.

35. Визначення та функції документа як об'єкта бібліотечно-бібліографічної діяльності // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. — Х.: ХДАК, 1999. — Вип. 1. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика. — С. 89—95.

36. Про співвідношення документознавчого і книгознавчого підходів у підготовці фахівців бібліотечної справи // Інформаційна та культурологічна освіта на зламі тисячоліть: Матеріали міжнар. конф. до 70-річчя ХДАК / Харк. держ. акад. культури. — Х., 1999. — Ч. 2. — С. 114—118.

37. Бібліографічні ресурси України: стан, проблеми розвитку // Бібл. вісн. — 2000. — № 4. — С. 2—5.

38. Изучение библиографических ресурсов в курсе общего библиографоведения // Інфармацыйныя ресурсы бібліятэк і іх кадравае забеспячэнне: Матерыялы міжнар. навук.-практ. канф. (23-26 мая 2000 г., Мінск) / Беларус. ун-т культуры. — Мінск: Красіка-Прынт, 2000. — С. 199—203.

39. Типологічна класифікація друкованої видавничої продукції у статистичних збірниках "Друк України" // Вісн. Кн. палати. — 2000. — № 1. — С. 12—15.

40. Види інформації // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. — Х.: ХДАК, 2001. — Вип. 6. — С. 233—241.

41. Классификация компьютерных библиографических ресурсов // Мир библиогр. — 2001. — № 2. — С. 14—21.

42. Комп'ютерні бібліографічні ресурси: питання класифікації // Бібл. вісн. — 2001. — № 5. — С. 13—19.

43. Співвідношення понять “документ” та “історичне джерело” // Архіви України. — 2001. — № 4-5. — С. 33—56.

Тези доповідей, рецензії

44. Типологическая классификация литературы в книговедении // Книговедение и его задачи в свете актуальных проблем советского книжного дела: Вторая Всесоюз. науч. конф. по проблемам книговедения Секция типологии книги: Тез. докл. / Акад. наук СССР. Науч. совет по истории мировой культуры и др. — М., 1974. — С. 30—34.

45. О способах типологической группировки категорий книги в книговедении // Книга и социальный прогресс: Пятая Всесоюз. науч. конф. по проблемам книговедения. Секция общих проблем книговедения.: Тез. докл. / Акад. наук СССР. Науч. совет по истории мировой культуры и др. — М., 1984. — С. 41—43.