metodichka_z_istoriyi_kulturi

царин мистецтва: урбаністичної архітектури, пластики, малярства, художніх ремесел. Українська сецесія сприяла новаторським пошукам і новому переосмисленому творчому використанню традицій народної творчості.

10. Футуризм – (дослівно – “мистецтво майбутнього”) – художній напрям в культурі XX ст. Футуристи перебільшували значення техніки у творенні культури; у своїх творах прагнули передати пришвидшенні темпи життя, спричинені індустріалізацією.

Тема VIII

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ (XX – початок XXI ст.)

План

1.Загальні тенденції, особливості та основні етапи розвитку світової культури XX сторіччя.

2.Культурні процеси в Україні довоєнної доби:

а) літературне та мистецьке життя; б) українізація 20-х – поч. 30-х pp.; в) театр та кінематограф;

г) політика терору та репресій. “Розстріляне відродження”.

3.Рух опору. Шістдесятництво.

4.Сучасна українська культурологія.

5.Сучасна українська культура: проблеми, завдання та перспективи.

Література:

1.Українська та зарубіжна культура / За ред. Л.Є. Дещинського. –

Львів, 2002.

2.Дещинський Л.Є., Денісов Я.Я., Замлинський Т.І., Дещинський Ю.Л. Курс лекції з історії науки і техніки України. – Львів, 1999.

3.Дещинський Л.Є., Терський С.В., Зінкевич Р.Д. та ін. Історія української та зарубіжної культури: Підручник. – Львів: Вид-во “Бескид Біт”, 2008.

4.Возняк М. Історія української літератури: В 2 т. – Львів, 1992; К., 1995.

5.Дзюба І. Україна і світ // Літературна панорама. – К., 1990.

6.Клапчук С.М., Остафійчук В.Ф. Історія української та зарубіжної культури. – К., 2000.

7.Маланюк М. Нариси з історії нашої культури. – К., 1992, 1993.

8.Українська та зарубіжна культура / За ред. М. Заковича. – К., 2000.

9.Курбас Л. Березіль: із творчої спадщини. – К., 1988.

10.Історія української літератури XX століття. – К., 1994.

31

11.Історія Української літератури. Акад. вид.: У 8 т. – К., 1967–1971.

12.Енциклопедія постмодернізму / О. Вінквіст. – К.: Основи, 2003.

13.Краснодембський З. На постмодерністських роздоріжжях культури. –

К., 2000.

14.Красильников О. Історія українського театру ХХ ст. – К., 1999.

15.Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000.

16.Попович М. Нариси з історії культури України. – К., 1998, 2000.

17.Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1992, 1994.

18.Українці в Чикаго й Іллінойсі в тисячоліття хрещення України / Ред. і упоряд. Д. Маркусь. – Чикаго, 1989.

19.Українська культура: історія та сучасність. – Львів, 1994.

20.Чижевський Д. Історія української літератури. – Тернопіль, 1994.

Теми рефератів:

1.Художні пошуки в європейському мистецтві XX сторіччя.

2.Масова культура, як культурно-історичний феномен.

3.Голодомор і формування культурно-історичної пам’яті поколінь.

4.Голокост: трагедія єврейської культури.

5.Соціалістичні та національні ідеї в українському інтелектуальному середовищі (М. Грушевський, В. Винниченко, В. Липинський, Д. Донцов).

6.Український літературний авангард 20–30-х pp.

7.“Розстріляне відродження”: повернуті імена.

8.Новаторська творчість Л. Курбаса.

9.Український кінематограф О. Довженко, І. Кавалерідзе, Н. Ільєнко, І. Миколайчук, С. Параджанов та ін.

10.Соціалістичний реалізм та його негативні наслідки в українській культурі радянської доби.

11.Значення творчості шістдесятників у духовному відродженні

України.

12.Наукові та мистецькі здобутки українців в діаспорі. Українська культурологічна думка в українській діаспорі.

13.Значення культури в сучасних процесах українського державотворення.

Методичні поради:

Впершому питанні з’ясовуємо:

–характерні особливості культурного розвитку Європи та України XX сторіччя, його основні етапи;

–художні пошуки в європейському мистецтві доби постмодернізму (кубізм, абстракціонізм, сюрреалізм, поп-арт, “потік свідомості” тощо);

32

–творчий внесок видатних представників зарубіжного мистецтва. Пабло Пікассо, Сальвадор Далі, Василь Кандінський, Кете Кольвіц, Ернст Барлах, Ренато Гуттузо та ін.;

–основні тенденції розвитку світової літератури, музики, театру на сучасному етапі.

Друге питання доцільно висвітлювати за такою схемою:

–культурне відродження в Україні за умов проголошення національної державності (1917–1921 pp.);

–основні напрями культурної діяльності більшовиків після утвердження радянської влади в Україні;

–запровадження політики українізації, її причини, зміст, ідеологи та провідники;

–визначні здобутки української освіти та науки;

–літературний авангард, його видатні представники, творчі напрями: (футуризм, символізм, експресіонізм, неокласицизм тощо);

–формування новаторських течій в українському образотворчому мистецтві. Творча спадщина М. Бойчука, Г. Нарбута, Ф. Кричевського, О. Богомазова, П. Холодного та ін.;

–становлення українського модерного театру, художні пошуки Леся Курбаса, драматургія М. Куліша, театр “Березіль”;

–зародження українського кінематографу, творчість О. Довженка, своєрідність українського “поетичного кіно”;

–згортання українізації в кін. 20-х pp.;

–політика репресій та терору проти діячів української культури.

Утретьому питанні характеризуємо:

–методи та принципи культурної політики радянської системи воєнної та повоєнної доби;

–насадження методу соціалістичного реалізму та його негативні наслідки в літературі, мистецтві;

–радянізація школи, освіти, політика русифікації та денаціоналізації;

–рух опору та наростання національної боротьби в Україні після смерті Й. Сталіна;

–місце національно-культурної течії шістдесятників в опозиційному русі 50–60-х pp.;

–визначні представники шістдесятництва;

–закінчення “відлиги”, політичні процеси та переслідування української інтелігенції в 70-х – на поч. 80-х pp.;

–дисидентський та самвидавничий рух як опір тоталітарному режимові;

33

–значення та основні напрями культурної діяльності української діаспори, її основні центри в США, Канаді, Європі, Австралії.

Учетвертому питанні аналізуємо:

−становлення і розвиток сучасної української культурології;

−І. Крип’якевич – теоретик та історик української культури;

−культурологічна концепція Є. Маланюка;

−здобутки українських культурологів: Д. Антоновича, М. Возняка, І. Дзюби, Д. Дорошенка, Я. Ісаєвича, М. Поповича, М. Семчишина, Д. Чижевського та ін.

У п’ятому питанні з’ясовуємо:

–національно-культурні процеси періоду “перебудови” та здобуття державної незалежності;

–позитивні тенденції розвитку культури на сучасному етапі: українізація та демократизація школи, науки, преси;

–відродження та діяльність наукових та просвітницьких установ і об’єднань;

–основні проблеми розвитку сучасної української культури в умовах соціально-економічних перетворень;

–значення та місце культури в подоланні негативних явищ сучасного суспільного життя;

–сучасний стан молодіжної культури;

–своєрідність геокультурного становища України на зламі тисячоліть;

–завдання та перспективи духовного поступу України, її місце в світовому та європейському культурному процесі початку нового тисячоліття.

Питання для самоконтролю:

1.Окресліть загальні тенденції розвитку європейської культури XX сторіччя.

2.Назвіть основні художні течії в європейському мистецтві XX

століття.

3.Розкрийте причини та зміст політики українізації 20-х – поч. 30-х pp.

4.Назвіть провідних діячів української культури 20–30-х pp.

5.Що ви знаєте про театр “Березіль”?

6.В чому полягає суть творчості О. Довженка?

7.Назвіть основні культурні центри української діаспори.

8.Охарактеризуйте значення діяльності шістдесятників.

9.Які основні проблеми розвитку української культури на сучасному

етапі?

34

10.Окресліть значення та місце культури в сучасних суспільних процесах.

11.Якою є сучасна молодіжна культура в Україні?

Словник термінів та назв:

1.Авангард – (той, що попереду) – активна тенденція в мистецтві модернізму, спрямована на оновлення художньої творчості, що різко протиставляється традиції.

2.Дадаїзм – художній напрям у мистецтві, назва якого походить від назви групи художників “Дада”, заснованої у Цюріху в 1916 р. Характеризується прагненням митців відтворити “божевільний світ по-божевільному”. Більше прагнули до мистецької маніфестації, ніж до реальної справи.

3.“Екран” – журнал для молоді, що виходить з 1961 року в Чикаго (США), подає повну панораму життя української спільноти з усіх континентів

ікраїн світу.

4.Неореалізм – художній напрям у мистецтві, започаткований в 20–30-х pp. XX ст., що характеризується поверненням до реалістичних засобів художнього творення, прагненням до правдивого відображення, чіткого моделювання форм дійсності. Його представники; Матісс, Пікассо, Леже, Брак.

5.Поп-арт – виник в 60-х pp. в Америці, для якого характерний кітч, колаж – введення реальних предметів в живописні твори. Став ознакою агресії масової культури, що протистояла елітарній.

6.Сюрреалізм – з’явився в 20-х pp. у Парижі. Для нього характерна свобода творчої фантазії, звернення до підсвідомого та ірраціонального. Особливе місце належить снам, містиці, божевіллю. Найвидатніший представник – С. Далі.

7.Фовісти – (дослівно – “дикі”) – назва, яку одержала в критиці група художників після виставки своїх творів у Паризькому Салоні в 1905 році.

35

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ПЛАНИ

семінарських занять з базового курсу дисципліни для студентів інженерно-технічних спеціальностей

Здано у видавництво 20.04.10. Підписано до друку 18.05.10. Формат 60×841/16. Папір офсетний. Друк на різографі.

Умовн. друк. арк. 2,92. Обл.-вид. арк. 1,75. Наклад 100 прим. Зам. 100337.

Видавництво Національного університету “Львівська політехніка” Поліграфічний центр Видавництва

Національного університету “Львівська політехніка”

Реєстраційне свідоцтво серії ДК № 751 від 27.12.2001 р.

вул. Ф. Колесси, 2, Львів, 79000

тел. +380 32 2582146, факс +380 32 2582136 vlp.com.ua, ел. пошта: vmr@vlp.com.ua

36