Арх.замальовки
.pdf
|
|
|
|
|
Продовження табл. 6 |
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
9. |
Краківська вул., |
|
10. |
Краківська вул., |
|
|
4 – житловий |
|
|
34 – житловий |
|
|
будинок, скульпт. |
|
|
будинок, |
|
|
П. Ойтеле, |
|
|
1790–1793 рр., |
|
|
1830-ті рр. |
|
|
перебуд. поч. |
|
|
|
|
|
ХІХ ст. |
|
|
|
|
|
|
|
11. |
Лесі Українки вул., |
|
12. |
Вул. Некрасова, |
|
|
1 – кол. театр |
|
|
2–4 – кол. Колегія |
|
|
Скарбка (ім. |
|
|
піарів, за участю |
|
|
М. Заньковецької), |
|
|
арх. Ф. |
|
|
за пр. арх. А. Піхля |
|
|
Кульчицького, |
|
|
та Й. Зальцманна, |
|
|
1762–1776 рр.,сх. |
|
|
1837–1842 рр. |
|
|
флігель добуд. |
|
|
|
|
|
1885 р. |
|
|
|
|
|
|
|
13. |
Ринок пл., 29 – |
|
14. |
Ринок пл., 45 – бл. |
|
|
кам’яниця Ф. Ко- |
|
|
1790–1800 рр. |
|
|
ритовського, арх. |
|
|
об’єднано дві |
|
|
Х. Мурадович, |
|
|
середньовічні |
|
|
1760-ті рр. |
|
|
кам’яниці |
|
|
|
|
|
|
|
15. |
Свободи пр., 1–3 – |
|
16. |
Січових Стрільців |
|
|
кол. буд. Гауснерів, |
|
|
вул., 2 – кол. |
|
|
скульп. |
|
|
чиншовий |
|
|
Г. Вітвер і |
|
|
будинок графа |
|
|
А. Шимзер, |
|
|
К. Карницького, |
|
|
1809–1811рр. |
|
|
1846 р. |
|
|
(№1) та |
|
|
|
|
|
1821–1822 рр. (№3) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
17. |
Стефаника вул., 2 – |
|
18. |
Театральна вул., |
|
|
Осолінеум, |
|
|
10 – житловий |
|
|
арх. П. Нобіле, |
|
|
будинок (на межі |
|
|
інж. Ю. Бем, |
|
|
з бароко), скульпт. |
|
|
1827–1830 рр., |
|
|
П. Ойтеле, 1774 р. |
|
|
під кер. арх. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Й. Зальцманна, |
|
|
|
|
|
Ф. Баумана, |
|
|
|
|
|
В. Шмідта, до |
|
|
|
|
|
1851 р. |
|
|
|
|
21
|
|
|
|
|
Закінчення табл.6 |
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
19. |
Театральна вул., |
|
20. |
Театральна вул., |
|
|
18 – Природо- |
|
|
22 – Народний |
|
|
знавчий музей, |
|
|
дім, арх. |
|
|
арх. В. Равський- |
|
|
С. Гавришкевич |
|
|
старший, бл. |
|
|
та В. Шмідт, |
|
|
1830 р. |
|
|
1851–1864 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
21. |
Шевська вул., 10 – |
|
22. |
Шевська вул., 12 – |
|
|
житловий будинок, |
|
|
житловий будинок, |
|
|
скульпт. Г. Вітвер |
|
|
ск. Г. Вітвер та |
|
|
та А. Шимзер, ре- |
|
|
А. Шимзер, |
|
|
констр. поч. ХІХ ст, |
|
|
реконстр. |
|
|
|
|
|
поч. ХІХ ст. |
|
|
|
|
|
|
|
22
5.ІСТОРИЗМ
5.1.Коротка характеристика стилю історизм
Надання Галичині у 1867 р. внутрішньої автономії привело до того, що Львів отримав самостійність в управлінні містом. Як важливий адміністративний, торговий і культурний центр Львів наприкінці ХІХ ст. належав до значних міст Європи. Значний ріст населення та пов’язане з цим розгортання будівництва невпізнанно змінило характер раніше напівсільських львівських передмість. Нова забудова в останній третині ХІХ ст. відрізняється від попередньої. Розбагатілі міщани та молода шляхта визначали містобудівну політику за своїми потребами та смаками. Будь-який подальший розвиток самобутніх архітектурнобудівельних традицій вони вважали зайвим, тим більше, що вже існували численні зразки “великоміської” архітектури в таких європейських містах, як Відень, Прага, Будапешт.
Необхідність забезпечення житлом великої кількості населення спричинила нове для Львова явище – масове спорудження чиншових (прибуткових) будинків. Центральна частина Львова у ІІ пол. ХІХ ст. насправді набуває європейського характеру. Центральні вулиці прикрашаються численними монументальними будівлями державних установ, банків, комерційно-промислових товариств, готелів, культурно-навчальних закладів.
Споруди у стилі історизму мали підкреслювати статус замовника, що спонукало будівничих створювати складні, надмірно декоровані композиції фасадів. Архітектори того часу мали ґрунтовні знання форм і прийомів композиції, властивих різним стилям. Вільне володіння різноманітними художніми мотивами відкривало, на їхню думку, широкі можливості для творчого синтезу всієї архітектурної спадщини. Тому архітектура історизму використовує весь багатий історичний арсенал різноманітних засобів архітектурної та художньої пластики.
Виділяються дві основні групи тогочасних творчих напрямків за наслідуванням первісних джерел. Перша ґрунтувалась на використанні архітектурних форм епохи середньовіччя – романського, готичного, візантійського та орієнтального стилів – так званий “романтизм”. Зародження цього напрямку – як загальної реакції на холодність пізнього класицизму – припадає на 1840-ті роки (напр., неоготичний палац Туркулів-Комелло). В ІІ пол. ХІХ ст. в німецькій та австрійській архітектурі поширився “аркадний” (“неороманський”) напрямок. Демонстрація природних властивостей відкритої цегли та стилізація романських, візантійських, а часом і арабських мотивів приваблюють будівничих Галичини (напр., Дім військових інвалідів).
Друга визначальна для архітектури міста група будівничих оперувала класичними архітектурними формами та прийомами композиції. Її представники надавали перевагу неоренесансу у різних національних варіантах (італійський, французький, німецький), неоеллінізму, необароко та неорококо. Поширеними у львівській архітектурі були ренесансно-барокові варіанти композицій.
У декорі львівського історизму вже не класичний ордер, а саме довільної стилістики архітектурна деталь (найчастіше обрамлення вікна) стала мірилом краси та модулем пропорцій. Масштаб деталей дрібнішає, їх тектоніка не підкреслюється. Деталі повністю вкривають площину стіни.
Якщо в класицизмі контраст між гладкою стіною та окремими виразними деталями створює враження пишності та урочистості, то в історизмі нівелюється різниця між помірковано декорованим тлом та пишно декорованою деталлю. Тло стіни заповнюється рустами (неоренесанс, необароко, як на кол. Крайовому банку та на “Гранд-Готелі”), цегляним та кам’яним муруванням та їх імітацією (невізантійський, неороманський стилі, як на кол. костелі францисканок). Крім того, елементи декору оброблялись фактурами тиньку, арсенал яких був доволі багатий, адже використовувалися всі здобутки попередніх
23
стилів. Розташування фактур на невеликих дзеркалах сприяло ще більшому розчленуванню площини стіни. Властивий європейському світогляду тектонічний підхід до трактування фасаду зумовив використання важких типів фактур на “несучих” частинах споруди, а саме цоколі, першому поверсі та наріжниках (кол. Намісництво). Портали та віконні обрамлення в архітектурі львівського історизму підкреслювалися властивими певному неостилю деталями та скульптурним декором (кол. Шляхетське казино). Для запозичення мотивів архітектори орієнтувались не стільки на львівські, скільки на європейські та загалом світові взірці деталей. Попри таку багатоманітність форм декору на фасаді панує безлика сіра тинькована поверхня, яка маскує фактури правдивих будівельних матеріалів.
5.2. Список об’єктів для натурних замальовок львівських будівель періоду історизму: неороманський стиль (“арковий стиль”)
|
|
|
|
|
Таблиця 7 |
|
|
|
|
|
|
№ |
Адреса та відомості |
Загальний вигляд |
№ |
Адреса та відомості |
Загальний вигляд |
з/п |
про будівлю |
об’єкта |
з/п |
про будівлю |
об’єкта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1. |
Гайдамацька вул., |
|
2. |
Ген. Чупринки вул., |
|
|
2 – кол. захристія |
|
|
50–52 –власник та |
|
|
П’ятницької |
|
|
арх. Ю. Сосновсь- |
|
|
церкви |
|
|
кий, 1901 р. |
|
|
|
|
|
|
|
3. |
Глібова вул., |
|
4. |
Глінки вул., 1 – |
|
|
12 – кол. вілла |
|
|
вілла, поч. ХХ ст. |
|
|
“Палатин”, арх. |
|
|
|
|
|
А. Камено- |
|
|
|
|
|
бродський, 1894 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. |
Глінки вул., 5 – |
|
6. |
Вул. Глінки, 7 – |
|
|
вілла, 1904 р. |
|
|
вілла, арх. |
|
|
|
|
|
А. Шлеєн, 1905 р. |
|
|
|
|
|
|
|
24
|
|
|
|
|
Продовження табл. 7 |
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7. |
Каліча Гора вул., |
|
8. |
Клепарівська |
|
|
7 – вілла- |
|
|
вул., 35 – кол. |
|
|
прибудова до |
|
|
Дім військових |
|
|
вілли “Затишок” |
|
|
ін.валідів, арх. |
|
|
(“Палатин”), між |
|
|
Т. Гансен, 1855– |
|
|
1875 і 1893 рр. |
|
|
1860 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
9. |
Клепарівська |
|
10. |
Короленка вул., 5 |
|
|
вул., 35 – |
|
|
(неовізантійський |
|
|
каплиця війсь- |
|
|
стиль) – церква |
|
|
кових інвалідів, |
|
|
Св. Георгія, за пр. |
|
|
арх. Т. Гансен, |
|
|
Ґ. Захса, буд. |
|
|
1855–1860 рр. |
|
|
В. Равський, |
|
|
|
|
|
1897–1899 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
11. |
Лисенка вул., 41 – |
|
12. |
Лисенка вул., 45 – |
|
|
кол. костел та |
|
|
кол. каплиця |
|
|
монастир фран- |
|
|
монастиря |
|
|
цисканок, арх. |
|
|
кармеліток |
|
|
Ю. Захарієвич, |
|
|
босих, арх. |
|
|
1876–1888 рр. |
|
|
Ю.К. Яновський, |
|
|
|
|
|
1895 р. |
|
|
|
|
|
|
|
13. |
Підвальна вул., |
|
14. |
Рапопорта вул., 8 |
|
|
6 – адм. буд. |
|
|
(мавританський |
|
|
Стражі |
|
|
стиль) – кол. |
|
|
пожарної, арх. |
|
|
єврейський |
|
|
І. Брунек, 1892– |
|
|
шпиталь, арх. |
|
|
1901 рр. |
|
|
К. Мокловський, |
|
|
|
|
|
1897–1903 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
15. |
Сніжна вул., 2 – |
|
16. |
Туган-Баранов - |
|
|
огорожа та |
|
|
ського вул., 7 – |
|
|
сторожівка |
|
|
кол. учительська |
|
|
|
|
|
семінарія, арх. |
|
|
|
|
|
Г. Пежанський, |
|
|
|
|
|
1899 р. |
|
|
|
|
|
|
|
25
5.3. Список об’єктів для натурних замальовок львівських будівель періоду історизму: неоготика
|
|
|
|
|
Таблиця 8 |
|
|
|
|
|
|
№ |
Адреса та відомості |
Загальний вигляд |
№ |
Адреса та відомості |
Загальний вигляд |
з/п |
про будівлю |
об’єкта |
з/п |
про будівлю |
об’єкта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1. |
Архітекторська |
|
2. |
Валова вул., 11 – |
|
|
вул., 3 – кол. чин- |
|
|
кол. чиншовий бу- |
|
|
шовий будинок, |
|
|
динок, арх. А. Шле- |
|
|
арх. З. Федорський |
|
|
єн, 1910 р. |
|
|
і А. Захарієвич, |
|
|
|
|
|
1906–1908 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. |
Вітовського вул., |
|
4. |
Вітовського вул., |
|
|
20–22 – власний |
|
|
31 – кол. чиншовий |
|
|
будинок арх. |
|
|
будинок |
|
|
Г. Пежанського |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. |
Вітовського вул., |
|
6. |
Гвардійська вул., |
|
|
33 – кол. чиншовий |
|
|
4 – кол. чиншовий |
|
|
будинок |
|
|
будинок, арх. |
|
|
|
|
|
З. Брохвич-Левин- |
|
|
|
|
|
ський, 1906 р. |
|
|
|
|
|
|
|
7. |
Гвардійська вул., |
|
8. |
Ген. Дудаєва вул., |
|
|
6 – “кам’яниця під |
|
|
15 – кол. чиншовий |
|
|
совами”, арх. і |
|
|
будинок, поч. |
|
|
власник |
|
|
ХХ ст. |
|
|
І. Слівінський, |
|
|
|
|
|
1902 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9. |
Ген. Чупринки |
|
10. |
Герцена вул., 6 – |
|
|
вул., 70 – кол. кос- |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
тел і монастир кар- |
|
|
будинок, арх. |
|
|
меліток босих, буд. |
|
|
В. Дембинський, |
|
|
І. Левинський за |
|
|
1912 р. |
|
|
пр. Ф. Штатца-мол. |
|
|
|
|
|
з Кельна, |
|
|
|
|
|
1893–1895 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
26
|
|
|
|
Продовження табл. 8 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
11. |
Глибока вул., 14 – |
|
12. |
Головацького вул., |
|
|
кол. житловий |
|
|
17–а – кол. |
|
|
будинок для |
|
|
чиншовий будинок, |
|
|
працівників |
|
|
поч. ХХ ст. |
|
|
залізниці, арх. |
|
|
|
|
|
М. Осінський, |
|
|
|
|
|
1909 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13. |
Драгоманова вул., |
|
14. |
Замарстинівська |
|
|
22 – кол. чиншовий |
|
|
вул., 134 – церква |
|
|
будинок, поч. |
|
|
св. Йосафата, |
|
|
ХХ ст. |
|
|
Ян Сас Зубрицький, |
|
|
|
|
|
XVIII ст., 1904, |
|
|
|
|
|
1925–1930 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
15. |
Зелена вул., 46 – |
|
16. |
Кн. Романа вул., 6 – |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
кол. адміністратив- |
|
|
будинок, арх. |
|
|
ний будинок, арх. |
|
|
А. Богохвальський, |
|
|
А. Піллер, |
|
|
З. Федорський, |
|
|
Р. Вольпель, 1912– |
|
|
1909 р. |
|
|
1914 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
17. |
Коновальця вул., 5 – |
|
18. |
Коновальця вул., 7 – |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
будинок, після |
|
|
будинок, після |
|
|
1910 р. |
|
|
1910 р. |
|
|
|
|
|
|
|
19. |
Коновальця вул., |
|
20. |
Коновальця вул., |
|
|
27 – кол. особняк |
|
|
100 – кол. вілла |
|
|
Г. Бромільської, |
|
|
Кшечуновичів (?), |
|
|
арх. С. Маєрський, |
|
|
арх. С. Улейський, |
|
|
буд. фірма |
|
|
1912 р. |
|
|
І. Левинського, |
|
|
|
|
|
1899 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
27
|
|
|
|
Продовження табл. 8 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
21. |
Кропивницького |
|
22. |
Кривоноса вул., 37 – |
|
|
пл., 1 – кол. костел |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
Ельжбети (церква |
|
|
будинок, 1911– |
|
|
Св. Єлизавети та |
|
|
1913 рр. |
|
|
Ольги), арх. |
|
|
|
|
|
Т. Тальовський, |
|
|
|
|
|
1903–1911 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
23. |
Курбаса вул., 3 – |
|
24. |
Леонтовича вул., 2 – |
|
|
кол. театр-вар’єте |
|
|
кол. школа Св. Анни |
|
|
“Казино де Парі” |
|
|
(Правнича гімназія), |
|
|
(молодіжний театр |
|
|
арх. І. Гохбергер, |
|
|
ім. Л. Курбаса), |
|
|
1876 р. |
|
|
арх. З. Федорський, |
|
|
|
|
|
С. Мацудзінський, |
|
|
|
|
|
1909 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
25. |
Огієнка вул., 18–а |
|
26. |
Паркова вул., 12 – |
|
|
– кол. готель |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
“Еліт”, арх. |
|
|
будинок, кін. |
|
|
С. Мацудзінський, |
|
|
ХІХ ст. |
|
|
буд. фірма |
|
|
|
|
|
Кендзерського, |
|
|
|
|
|
1910–1911 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
27. |
Пекарська вул., 38 – |
|
28. |
Пекарська вул., |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
50-а – кол. палац |
|
|
будинок, арх. |
|
|
Туркулів-Комелло |
|
|
К. Макловський, |
|
|
(тильний фасад), |
|
|
1904–1905 рр. |
|
|
арх. Ф. Бауман, |
|
|
|
|
|
1840-ті рр. (?) |
|
|
|
|
|
|
|
29. |
Старицького вул., |
|
30. |
Стефаника вул., |
|
|
8 – кол. чиншовий |
|
|
11 – кол. чиншовий |
|
|
будинок, 1912 р. |
|
|
будинок, арх. |
|
|
|
|
|
А. Кун, 1874 р. |
|
|
|
|
|
|
|
31. |
Франка вул., 98 – |
|
32. |
Фредра вул., |
|
|
арх. Я. Балабан, |
|
|
7 – кол. |
|
|
буд. В. Кузневич, |
|
|
чиншовий будинок, |
|
|
1893 р. |
|
|
арх. С. Улейський, |
|
|
|
|
|
1911 р. |
|
|
|
|
|
|
|
28
|
|
|
|
|
Закінчення табл. 8 |
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
33. |
Хмельницького |
|
34. |
Шевченка пр., 21 – |
|
|
вул., 124 – будівля |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
Жовківської |
|
|
будинок, арх. |
|
|
рогатки, поч. |
|
|
Я. Шульц, 1910 р. |
|
|
ХХ ст. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка. Жирним шрифтом виділено адреси будівель у неоготичному стилі, на які треба звернути особливу увагу.
5.4. Список об’єктів для натурних замальовок львівських будівель періоду історизму: неоренесанс, необароко
|
|
|
|
|
Таблиця 9 |
|
|
|
|
|
|
№ |
Адреса та відомості |
Загальний вигляд |
№ |
Адреса та відомості |
Загальний вигляд |
з/п |
про будівлю |
об’єкта |
з/п |
про будівлю |
об’єкта |
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1. |
Бандери вул., 12 |
|
2. |
Винниченка вул., |
|
|
(неокласицизм + |
|
|
18 (франц. неоре- |
|
|
неоренесанс) – |
|
|
несанс) – кол. на- |
|
|
гол. корпус Львів- |
|
|
місництво, арх. |
|
|
|
|
Ф. Ксенжарський, |
|
|
|
ської політехніки, |
|
|
|
|
|
|
|
буд. С. Гавриш- |
|
|
|
арх. Ю. Захарієвич, |
|
|
|
|
|
|
|
кевич, |
|
|
|
1873–1877 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
1878–1880 рр. |
|
|
3. |
Драгоманова вул., |
|
4. |
Драгоманова вул., |
|
|
5 – бібліотека |
|
|
42 – кол. палац |
|
|
університету ім. |
|
|
Е. Дуніковського |
|
|
І. Франка, арх. |
|
|
(національний му- |
|
|
Г. Пежанський, |
|
|
зей), арх. В. Рауш, |
|
|
1905 р. |
|
|
1897–1898 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
5. |
Кн. Романа вул., |
|
6. |
Коновальця вул., |
|
|
1–3 (неоренесанс |
|
|
47 (франц. |
|
|
+ необароко) – |
|
|
необароко) – вілла |
|
|
кол. Палац Спра- |
|
|
Ю. Франц, арх. |
|
|
ведливості, арх. |
|
|
Я. Перось, 1893 р. |
|
|
Ф. Сковрон, 1891– |
|
|
|
|
|
1895 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
29
|
|
|
|
|
Продовження табл. 9 |
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7. |
Коперника вул., |
|
8. |
Коперника вул., |
|
|
15 (франц. необа- |
|
|
40-а (франц. |
|
|
роко) – кол. палац |
|
|
необароко) – кол. |
|
|
Потоцьких, за пр. |
|
|
палац Сапєгів, |
|
|
Л. Доверні, арх. |
|
|
арх. А. Кун, |
|
|
Ю. Цибульський, |
|
|
1868 р. |
|
|
1889–1890 рр. |
|
|
|
|
9. |
Костюшка вул., |
|
10. |
Костюшка |
|
|
9 – (італ. неорене- |
|
|
вул., 11 (італ. |
|
|
санс) – тильний |
|
|
неоренесанс) – |
|
|
фасад кол. Галиць- |
|
|
кол. Крайовий банк |
|
|
кого Сейму (Нац. |
|
|
(інститут |
|
|
ун-т ім. І. Франка), |
|
|
фізкультури), арх. |
|
|
арх. Ю. Гохберґер, |
|
|
Ю. Цибульський, |
|
|
1877–1881 рр. |
|
|
1895–1903 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
11. |
Лепкого вул., 20 – |
|
12. |
Листопадового |
|
|
чиншовий |
|
|
Чину вул., 6 |
|
|
будинок, арх. |
|
|
(необароко) – кол. |
|
|
Т. Мюнніх, |
|
|
Шляхетське касино |
|
|
скульпт. |
|
|
(Будинок вчених), |
|
|
Е. Плішевський, |
|
|
арх. Г. Гельмер, |
|
|
1898 р. |
|
|
Ф. Фельнер, |
|
|
|
|
|
1897 р. |
|
|
|
|
|
|
|
13. |
Міцкевича пл., |
|
14. |
Пекарська вул., 19 |
|
|
1/2 – готель |
|
|
(франц. необаро- |
|
|
“Жорж”, |
|
|
ко) – кол. палац |
|
|
арх. Г. Гельмер, |
|
|
Семенських, рек. |
|
|
Ф. Фельнер, |
|
|
І. Левинського, |
|
|
1900 р. |
|
|
Я.Т. Кудельсько- |
|
|
|
|
|
го, А. Вагнера, |
|
|
|
|
|
1873, 1892–1894 рр. |
|
15. |
Пекарська вул., |
|
16. |
Рилєєва вул., 5 |
|
|
52 – центр. корпус |
|
|
(неоренесанс) – |
|
|
Львівського |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
медуніверситету, |
|
|
будинок |
|
|
арх. Й. Браунзейс, |
|
|
|
|
|
1890-ті рр. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30