Konspekt lekcil

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

О.Є. Кузьмін, М.В. Колісник, І.Б. Олексів, В.В. Івасюк, І.М. Комарницький

МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з курсу «МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ» для магістрів 8.050206 "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності" усіх форм

навчання Інституту економіки і менеджменту

Затверджено на засіданні кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Протокол №1 від 30.08.2006 р.

Львів 2006

Кузьмін О.Є., Колісник М.В., Олексів І.Б., Івасюк В.В., Комарницький І.М. Міжнародний фінансовий менеджмент: Конспект лекцій з курсу «МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ» для магістрів 8.050206 "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності" усіх форм навчання. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2006. -

Конспект лекцій підготовано на основі програми курсу “МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ” для магістрів 8.050206 "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності" усіх форм навчання.

Мета викладання дисципліни - навчити студентів конкретних способів вирішення проблем міжнародного фінансового менеджменту.

Завдання курсу визначається вимогами до професійної підготовки магістрів та місцем дисципліни у навчальному процесі.

Конспект лекцій з дисципліни "Міжнародний фінансовий менеджмент" побудований так, щоб забезпечити якомога повніше охоплення передбаченого робочою програмою лекційного матеріалу, а також зацікавити студентів у пошуку додаткової інформації під час підготовки до занять та опрацювання літературних джерел, які висвітлюють альтернативні погляди щодо вирішення проблем міжнародного фінансового менеджменту.

2

ЗМІСТ

Список рекомендованої літератури

3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Фірма з точки зору руху капіталу

Будь яка фірма може розглядатись як сукупність капіталів, що поступають з різних джерел надходження: інвестори, кредитори, доходи фірми від її діяльності. Засоби з даних джерел направляються на різні цілі: придбання основних засобів, створення товарних запасів, фінансування дебіторської заборгованості. Фінансовими засобами в даному випадку виступають: наявні гроші, високоліквідні цінні папери. За певний період часу капітал фірми як правило є стабільним але потім його положення міняється і така ситуація називається рухом капіталу.

Рис. 1. Графічна модель обігу капіталу

Рух капіталу на фірмі відбувається постійно і термін фінансовий менеджмент означає що даний рух здійснюють за допомогою певного плану. Рух капіталу є предметом вивчення дисципліни фінансовий менеджмент.

Роль фінансового директора

В останній час роль фінансового директора є поширеною до управління підприємством в цілому. Управлінці фінансами фірми тепер виконують функції управління в цілому, а раніше займались: рухом фінансів, нарощуванням грошових засобів.

Фінансовий директор став генеральним управлінцем через наступні фактори: конкуренція між фірмами, технологічні вдосконалення, що

4

вимагають значних капіталовкладень, наявність інфляції, зміна процентних ставок, зміна податків, зміна економічної стійкості в світі, наявність спекулятивних ексцесів, зміна естетичних смаків. Необхідно виробляти гнучкий підхід до даних факторів. Нові методи дуже швидко застарівають . Фінансовий менеджер мусить: ефективно адаптуватись до нових змін, передбачати необхідні фінансові суми для розвитку операцій фірми, контролювати розміщення даних сум, збільшувати даний капітал.

Цілі діяльності фірми

Ефективне управління фінансами передбачає наявність певної цілі її розвитку. Тоді можна визначити ефективність її діяльності. Кожне рішення повинне прийматись на основі певних методів і стандартів.

Основною задачею фірми є збільшення багатства її власників. Власність членів корпорації підтверджується певною кількістю акцій, що їм належать, а отже, засвідчують їх право власності на 1/N частину вартості фірми. Багатство акціонерів асоціюється з ринковою вартістю акцій фірми.

Рис. 2. Ринковий курс акцій

5

Ринкова ціна, хоч і не є досконалою, але являє собою найкращий доступний метод оцінки багатства. Аналізуючи фінансове положення подібних фірм можна приблизно виз навчити ринкову вартість даної фірми.

Максимізація прибутку та створення вартості

Часто максимізація прибутку розглядається як основна ціль фірми. Максимізація багатства акціонерів є поняттям більш глобальним. Обсяг прибутку не є таким важливим як обсяг прибутку на одну акцію. Навіть максимізація прибутку на акцію не зовсім правильне поняття оскільки не враховується часова вартість грошей.

Недоліками цілі максимізації прибутку є: неврахування часової вартості, неврахування ризику, неврахування дивідендної політики.

Соціальна відповідальність

Максимізація прибутків власника акцій не означає, що потрібно ігнорувати питання соціальної відповідальності: захист інтересів споживача, виплата адекватної заробітної плати, забезпечення справедливих умов найму, забезпечення безпечних умов праці, підтримку освітніх та екологічних програм. Оскільки критерії соціальної відповідальності ясно не визнач ені то тяжко сформулювати відповідну ціль.

Функції управляючого фінансами

Фінансовий директор займається: ефективним розподілом фондів, мобілізацією коштів на найбільш вигідних умовах.

Фундаментальні основи

Для того щоб ефективно мобілізувати та розподіляти фінанси необхідне планування даних процесів. При здійсненні даного процесу: прогнозується рух наявних коштів, передбачається достатня кількість ліквідних коштів для оплати зобов’язань, передбачається залучення додаткових коштів, встановлюються нормативи для здійснення контролю.

6

Рис. 3. Процес фінансового управління фірмою

Розподіл коштів

Фінансовий директор контролює розподіл фінансових коштів. Контролює, щоб такий розподіл здійснювався у відповідності до основної цілі фірми. Він визначає: необхідний рівень ліквідності, оптимальний розмір поточних активів, управління оборотним капіталом, управління менш ліквідними активами. Крім того він здійснює управління інвестиційними процесами: оцінку ефективності капіталовкладень, визначає ризик капіталовкладень. Крім того розглядаються фінансовим менеджером: рішення про злиття, проекти поділу компанії.

Мобілізація фондів

Другою стороною управління фінансами є придбання фондів. Джерелами придбання фондів є різноманітними за своїми характеристиками: ціна, термін платежу, наявність в певний момент часу, можливі загрози, інші умови. Фінансовий менеджер повинен визначити оптимальне поєднання джерел фінансування фірми. При цьому він повинен знати концепції фінансового лівереджу. Встановлюється співвідношення операційного та фінансового ризику. Займається внутрішнім розподілом фінансів фірми.

Класифікація фінансових рішень

Фінансовий менеджер буде таким чином приймати три можливих рішення: інвестиційне рішення, фінансове рішення, дивідендне рішення. Найважливішим з них є інвестиційне рішення.

7

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ ТА ПОДАТКОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Вплив функціонування правового та податкового середовища суб’єкта виробничо-господарської діяльності на прийняте ним фінансове рішення на сьогодні є відносно маловивченою галуззю фінансового менеджменту. Дана галузь економічної науки є об’єктом полеміки вітчизняних та зарубіжних науковців та практиків. Гіпотези стосовно впливу правового та податкового середовища на прийняття фінансового рішення концептуально не систематизовані та вимагають впорядкування та класифікації.

З практичного боку, нерозуміння взаємозв’язку та взаємозалежності законодавчої і податкової бази та економічних законів розвитку ринкової економіки приводить до того, що багато практикуючих фінансових менеджерів відкидають можливість функціонування та застосування класичних законів та теорій фінансового менеджменту, посилаючись на специфіку функціонування українського ринку.

Проте зарубіжний досвід показує, що незалежно від податкового та правового середовища економічні та фінансові закони існують у незмінному вигляді, в той час як специфіка їх прояви залежить від правового та податкового середовища конкретної країни.

Розглянемо специфіку прояву фінансових закономірностей через призму вітчизняного правового та податкового середовища України. Для цього скористаємося наступною послідовністю об’єктів, що розглядаються:

правове середовище України, зокрема форми власності в Україні та форми організації бізнесу;

податкове середовище в Україні, а саме види податків, їх ставку та спосіб нарахування.

Форми власності в Україні та США

Для того щоб зрозуміти роль фінансових директорів компаній ми повинні ознайомитись з тою обстановкою у котрій їм доводиться функціонувати. Потрібно розглянути правові основи організації діяльності підприємств та організацій і виявити їх переваги та недоліки.

Оскільки основою функціонування будь-якого середовища господарювання є форми власності у котрих доводиться функціонувати, то почнемо саме з них.

У відповідності до закону України “Про власність”. “Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними. Власність в Україні існує в різних формах.

9

Україна створює рівні умови для розвитку всіх форм власності та їх захисту”1.

Далі у наступній статті даного закону стверджується, що “Майно може належати на праві спільної (часткової або сумісної) власності громадянам, юридичним особам і державам. Допускається об'єднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб і держави, та створення на цій основі змішаних форм власності, в тому числі власності спільних підприємств з участю юридичних осіб і громадян інших держав”2.

Наведені вище законодавчі положення в значній мірі визначають специфіку прояву фінансових загальноекономічних законів. Проаналізуємо різницю у формах власності.

Законодавча практика більшості західних країн допускає існування лише двох форм власності: державної та приватної. Дійсно логічно довершеною була би наступна класифікація:

За об’єктом приналежності власність буває: приватна та державна.

За кількістю власників власність класифікується на: одноосібну та багато осібну (колективну).

Тепер розглянемо як дане положення впливає на прийняття фінансових рішень. Дозвіл організації підприємств з колективною формою власності не лише узаконював створення колективних господарств, як це було на момент прийняття даного закону. Він дозволив сформувати підприємства де майном володіє колектив власників, часто ототожнений з трудовим колективом. Як результат утворюється власність, котра з мінімальними затратами формує стару “соціалістичну” модель управління.

Більше того, для певної частки українських акціонерних товариств характерна передача акціонерного капіталу у руки трудового колективу, концентрація контрольних функцій в руках топ-менеджменту та, як наслідок, “знерухомлення” акцій шляхом передачі їх повністю або частково новоствореним самим топ-менеджментом господарським формам з утрудненою передачею власності, наприклад, товариствам з обмеженою відповідальністю.

Так, специфіка законодавчої бази впливає на прояв економічних та фінансових законів в Україні. В даному випадку замість подальшого “розпорошення” акцій вітчизняних АТ та створення дійсно ефективної ринкової економіки маємо утворення олігархій. Економічна проява фінансової концепції “ризик-прибуток”, відторгнення першого, та наявність законодавчо дозволеної можливості отримання додаткового прибутку шляхом управління

1Закон України “Про власність” ст 2, пп. 4, 5.

2Там же, ст.3, пп 1,2.

10