88

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КАРТОГРАФУВАННЯ ОБЄКТІВ ІСТОРИЧОНО СЕРЕДОВИЩА 7

1.1.Методи вивчення історичних об’єктів на основі архівних картографічних матеріалів 7

1.2.Теоретичні засади побудови тематичних карт 11

1.3.Аналіз програмного забезпечення для створення картографічної продукції 16

РОЗДІЛ 2. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ІСТОРИЧНОГО СИТУАЦІЙНОГО ПЛАНУ «БРЕСТСЬКА ФОРТЕЦЯ» 22

2.1. Історична довідка про об’єкт дослідження 22

2.2. Джерела отримання даних для створення тематичних карт історичного спрямування 25

2.3. Огляд існуючих картографічних матеріалів на об’єкт дослідження 27

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 32

3.1. Аналіз вхідних архівних та сучасних даних дистанційного зондування землі для створення ситуаційного плану «Брестська фортеця» 33

3.2. Технологічна схема створення історичного ситуаційного плану «Брестська фортеця» 35

1.3.Методика створення історичного ситуаційного плану «Брестська фортеця» 35

3.4 . Компонування історичного плану та підготовка карти до друку 44

РОЗДІЛ 4. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ РОБІТ 48

4.1. Організаційна структура топографо-геодезичного підприємства. Приватне підприємство «Землевпорядна агенція «Експерт» 48

4.2. Ціноутворення 50

4.3. Кошторис виконаних робіт 56

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ 60

5.1. Організація умов праці на території об’єкта дослідження 61

5.2. Організація умов праці при камеральних роботах 62

РОЗДІЛ 6. БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 75

6.1. Характеристика об’єкта дослідження 75

6.2. Аналіз потенційних небезпек досліджуваного об’єкта та ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій 77

6.3 Заходи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і захист людей 82

ВИСНОВКИ 84

СПИСКИ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 85

ВСТУП

Об’єкти історико-культурної спадщини є важливими історичними джерелами, які дозволяють глибше пізнати національну історію як органічну складову світової цивілізації. Їх невід’ємну частину становлять пам’ятки архітектурно-мистецького надбання: церковні, громадські, житлові, оборонні споруди, монументальні комплекси.

З плином часу об’єкти історичних пам’яток потребують реставрації та заходів, які будуть спрямовані на їх збереження. Адже, вони засвідчують певні події та культурні явища, є інформаційними джерелами, які містять відомості стосовно окремих аспектів минулого.

Беручи до уваги, що пошкодження або зникнення культурних пам’яток є великою втратою для всіх народів світу, Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури 16 листопада 1972 року в м. Париж прийняла «Конвенцію про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини». Даний документ окреслює поняття культурної та природної спадщини, а також кожна сторона Конвенції з метою забезпечення цілей проводить загальну політику для охорони, збереження і популяризації природної і культурної спадщини, зобов’язується не вдаватися до будь-яких навмисних дій, що могли б завдати шкоди культурній спадщині, яка розміщена на території інших держав.

Для виконання вимог Конвенції Україна керується такими законами як [1]:

• Закон України «Про охорону культурної спадщини» ;

• Закон України «Про природно-заповідний фонд України»;

• Закон України «Про охорону археологічної спадщини».

Також Україна підписала Рішення про пайові внески держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на фінансування капітального ремонту і реставрацію Меморіального комплексу «Брестська фортеця – герой» [2].

Для збереження історичних надбань народів світу необхідна допомога усіх галузей сучасної науки та техніки. Значний внесок може зробити і фотограмметрія, зокрема фотограмметричні методи дослідження, які завжди були більш продуктивними в порівнянні з традиційними методами. З розвитком цифрових технологій спрощується не тільки процес знімання, а й обробка отриманих даних. Сформувалася цифрова фотограмметрія, де процеси повністю автоматизовані за рахунок використання цифрових зображень, одержаних шляхом сканування фотознімків або безпосередньо за допомогою цифрових метричних і неметричних камер.

У 1970 році відповідно до рішення ООН було створено Міжнародний комітет, під егідою якого регулярно проводяться міжнародні симпозіуми з проблем застосування фотограмметрії в архітектурі, а також для цілей охорони історичних пам’яток.

Отже, метою магістерської роботи є створення ситуаційного плану Брестської фортеці станом на 1942 рік за архівним німецьким знімком у програмному середовищі MapInfo.

Задачі магістерської роботи: необхідно проаналізувати можливості, які надає програмне середовище MapInfo для створення ситуаційного плану. За допомогою даного пакету дешифрувати та векторизувати архівний знімок для створення цифрового ситуаційного плану Брестської фортеці.

Магістерська робота складається з шести розділів. У першому розділі описані основні методи вивчення історичних об’єктів на основі архівних картографічних матеріалів, теоретичні засади побудови тематичних карт та аналіз програмного забезпечення для тематичного картографування. Другий розділ включає в себе інформаційне забезпечення для створення історичного ситуаційного плану «Брестська фортеця». У третьому розділі описано експериментальні дослідження. Четвертий розділ складається з техніко-економічного та організаційного обґрунтування геоінформаційних робіт, а також подано розрахунок кошторису виконаних робіт. П’ятий розділ містить правила організації умов праці на території об’єкта дослідження та при камеральних роботах. У шостому розділі проаналізовано ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій на території досліджуваного об’єкта, а також описано заходи запобігання таких ситуацій і захист людей.

Розділ 1. Теоретичні основи картографування обєктів історичоно середовища

1. Методи вивчення історичних об’єктів на основі архівних картографічних матеріалів

Найбільш ефективний метод вивчення стану пам’яток історії та культури – аналіз різночасових карт, на яких вони відображені. Спільне вивчення серії різночасових карт дозволяє простежити зміну стану об’єктів дослідження. Виявлення і візуальний аналіз різночасових карт полягає в попередньому доборі картографічних матеріалів на досліджувану територію. Особливу увагу при візуальному аналізі приділяють датуванню давніх карт, повноті їх змісту, об’єктивності відображення історичної дійсності. Оцінка геометричної точності різночасових карт починається з картометричних робіт. Її визначають шляхом порівняння довжини ліній чи координат, виміряних на старих і сучасних картах. Надійність отриманих результатів забезпечується вибором достатньої кількості ліній чи координат, що вимірюються [3].

Для обробки результатів картометричних робіт застосовують теорію випадкових функцій. Вірогідність значень основних статистичних характеристик оцінюють за допомогою довірчих інтервалів. Застосування спеціальних комп’ютерних програм значно спрощує роботу і зменшує трудомісткість обробки результатів вимірів на різночасових картах.

Проаналізуваши літературні джерела з даної тематики, можна виокремити наступні три групи спеціальних тематичних карт пов’язаних із збереженням, вивченням і використанням історичних пам’яток [3]:

• карти розміщення пам’яток історії та культури;

• карти історії розвитку (еволюції) пам’яток;

• карти взаємозв’язку історичних пам’яток і елементів оточуючого природного середовища.

Розглянемо більш докладно цю класифікацію карт пам’яток історії та культури [3].

Першу групу складають карти розміщення пам’яток. Відомо, що вивчення соціальних об’єктів та явищ неможливе без знань просторової локалізації. Мета створення карт розміщення пам’яток – упорядкувати фактичні данні про місце їх розташування. До цієї групи слід віднести інвентаризаційні або дистрибутивні карти пам’яток.

Інвентаризаційні карти створюють на конкретну територію (область, район, місто) на основі звичайних загально-географічних карт середніх масштабів. Аналіз існуючих численних різновидів туристичних карт та карт пам’яток історії і культури дозволяє зробити висновок про їх недостатню інформативність. Інвентаризаційні карти повинні не тільки визначати місцезнаходження пам’яток історії та культури, але й нести іншу важливу інформацію. На них мають бути відображені усі види пам’яток, згідно «Зводу пам’яток історії та культури України». Це потребує розробки або оновлення спеціальної системи умовних позначень [3].

До другої групи спеціальних тематичних карт слід віднести карти розвитку пам’яток історії та культури. Цю групу складають карти еволюції та реконструкції пам’яток.

Карти еволюції дозволяють перенести на картографічне поле всі відомості про процеси створення пам’яток і отримати просторове уявлення про їх розвиток. Складання таких карт потребує залучення широкого кола літописних джерел, архівних матеріалів, картографічних творів минулих століть і супровідних інструктивних та звітних документів.

Карти реконструкції допомагають відновити пам’ятки історії, археології, містобудування та архітектури, які не збереглися до сьогодення або значно змінили свій первісний вигляд. Такі карти необхідно створити на території усіх історико-культурних та архітектурних заповідників, історичні центри міст або окремі історичні пам’ятки.

Для відновлення пам’яток містобудування та архітектури широко застосовують архівні матеріали, кіно- та фотодокументи. У майбутньому необхідне гнучке використання сукупності методів картографії та фотограмметрії для фіксації усіх цінних об’єктів культурної спадщини до початку їх реставрації або консервації, прискореної інвентаризації об’єктів дерев’яної архітектури, використання широких можливостей різного роду літаючих апаратів для зйомки історичних об’єктів і, в першу чергу, пам’яток архітектури [3].

До третьої групи карт слід віднести карти взаємозв’язку пам’яток і елементів природного середовища. Цю групу складають карти: оціночні, тривимірні, динаміки деформацій, прогнозні та конструктивні.

Складанню оціночних карт передує цілеспрямована діяльність по вивченню і оцінці сучасного стану пам’яток, розробці системи кількісних та якісних показників, які характеризують збереження історичних пам’яток. Оціночні карти складають на основі сучасних топографічних зйомок пам’яток та оточуючого природного середовища.

Карти динаміки деформацій створюють для дослідження наслідків руйнівного впливу природних та антропогенних факторів на пам’ятки історії та культури. Ці карти повинні нести відомості про порушення твердих контурів пам’яток, які відбуваються внаслідок діяльності людей і забруднення природного середовища, а також про деформації земної поверхні навколо пам’ятки, концентрації шкідливих речовин та зміни стану пам’ятки за певний проміжок часу. Складання карт динаміки деформацій можливо тільки при добре налагодженій системі геодезичного контролю за стабільністю планово-висотного положення пам’ятки. Геодезичний контроль є обов’язковою і необхідною умовою при проведенні заходів по збереженню історичних пам’яток [3].

Тісно пов’язані з картами динаміки деформацій прогнозні мапи. Вони відтворюють передбачувані наслідки впливу людської діяльності на пам’ятки історії та культури і оточуюче природне середовище. На основі оціночних мап розробляють конструктивні карти або карти конкретних заходів по охороні та збереженню історичних пам’яток. Конструктивні карти складають у великих масштабах на локальні ділянки територій. Зміст усіх перерахованих карт третьої групи тісно пов’язаний з охороною природного середовища, саме тому вони повинні складатися з урахуванням вже існуючих карт охорони природи.

Своєчасному складанню карт для вивчення та збереження історичних пам’яток істотно допоможе застосування новітніх комп’ютерних технологій. Створення банків інформації, систематичне оновлення даних, застосування сучасних картографічних матеріалів дозволить ефективно вирішити завдання збереження культурної спадщини. Цій справі також послужаться автоматизовані системи спостереження за деформаціями. Централізоване накопичення інформації про сучасний стан пам’яток дозволить автоматизувати її перетворення на карти динаміки деформацій або тривимірні на комп’ютерних дисплеях. Результати динамічного аналізу можуть стати базою для прогнозу і розробки конструктивних карт.

Аналізуючи все вищесказане, можна окреслити основні компоненти (дані), які на сьогоднішній день рекомендуються для картографування об’єктів історичного середовища, а саме: наявність планів геодезичного знімання на досліджувану територію, наявність архівних картографічних творів та архівних аерознімків.