zavdannya_dlya_zaochnikiv_2013 (2)
.docНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
Кафедра філософії
Завдання для контрольних робіт з філософії
для студентів заочної форми навчання
Обговорено та схвалено на засіданні кафедри філософії
Протокол №___ від "___" _______________2013 р.
Завідуючий кафедрою Д.Ф.Н. проф. В.Л. Петрушенко
ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ.
У відповідності до навчальної програми студенти заочної форми навчання повинні виконати контрольну роботу. Основним завданням контрольної роботи є ознайомлення студентів з основними ідеями та оригінальними текстами видатних представників світової та української філософії, вироблення навиків самостійного розгляду світоглядних та методологічних проблем пізнання і людського життя, усвідомлення значення духовних пошуків у свідомому регулюванні власної життєдіяльності. Методика виконання завдання передбачає поєднання проблемного підходу до вивчення основних філософсько-світоглядних питань із самостійним опрацюванням студентами оригінальних філософських текстів.
Контрольна робота складається з 5 завдань, серед яких два завдання 1-го рівня складності, два завдання 2-го рівня складності і одне завдання 3-го рівня складності. У завданнях 1-го рівня складності вимагається довести або спростувати запропоновані вам твердження, які можуть бути правильними чи неправильними. Довести, якщо твердження вважаєте правильним; спростувати, якщо твердження, на вашу думку, є неправильним. Завдання 2-го рівня складності мають тестовий характер. Вимагається вибрати правильну відповідь з декількох запропонованих варіантів. Свій вибір треба стисло обґрунтувати. Звертаємо вашу увагу на те, що правильним може бути не тільки один варіант відповіді. Їх може бути два й більше, правильними можуть бути, навіть, всі варіанти відповіді. Наприклад: Основна проблематика давньогрецької натурфілософії - це
а) пізнання природних явищ;
б) буття людини та її щастя;
в) пошук першооснов світу.
Правильна відповідь а) і в), тому що натурфілософія у перекладі з латині означає філософія природи. Закономірно, що в центрі давньогрецької натурфілософії стояло питання про пізнання світу і космосу в цілому, через що давньогрецьку філософію називають космоцентричною. Насамперед давньогрецьких філософів цікавило питання про першооснову і першопричини всього сущого, про те, що лежить в основі всіх існуючих речей. Однак погляди давньогрецьких філософів з цього приводу розійшлися... У завданнях 3-го рівня складності вимагається пояснити і прокоментувати наведені вислови або цитати різних філософів. Потрібно висловити своє ставлення до наведених висловів, дати їм свою оцінку, вказати чи ви погоджуєтесь з висловленою думкою, чи ні і чому. З метою кращої перевірки міри засвоєння матеріалу до останніх завдань можуть додаватися тестові питання, відповідь на які повинна бути обґрунтована у тексті роботи. Відповідь на кожне завдання повинна займати 3-5 сторінок шкільного зошита. Писати слід чітким розбірливим почерком на сторінках які мають нумерацію, поля для зауважень викладача, певні інтервали між рядками. На обкладинці необхідно вказати своє прізвище та ініціали, назву і номер академічної групи, шифр свого студентського квитка.
Контрольну роботу слід подати на рецензування не пізніше як за 15 днів до початку заліково-екзаменаційної сесії. Студенти, які вчасно не виконали контрольну роботу, не допускаються до іспиту.
Увага! Як вибирати контрольну роботу!
Завдання контрольної роботи обираються у відповідності до наведеної далі таблиці. При цьому необхідно враховувати першу літеру свого прізвища та останню цифру залікової
книжки, які повинні співпадати із вказаними в таблиці.
Завдання 1-ого рівня складності, у яких вимагається
обгрунтувати або спростувати наведені твердження.
1. Філософія - це сфера інтелектуальної діяльності, яка забезпечує вироблення засобів людського життєвого самовизначення. – Чи можна таким чином визначити філософію?
2. Філософія - це наука про науку, тобто про виникнення наукового знання, його розвиток та роль у суспільстві. - Чи можна таким чином визначити філософію?
3. Філософія - це вчення про мораль та гідні вчинки людини. – Чи можна таким чином визначити філософію?
4. Філософія - не наука, а наука - не філософія.
5. Предмет філософії постійно змінювався, тому ніхто неможе дати його адекватного визначення.
6. Оскільки філософія є любов до мудрості, то всі мудрі люди є філософами.
7. Не варто займатися філософією, бо філософські проблеми не мають відношення до реального життя людини.
8. Не варто займатися філософією, бо філософські проблеми не мають вирішення.
9. Філософські проблеми називають вічними тому, що у них збирається і концентрується історичний досвід свідомого вирішення глибинних світоглядних питань.
10. Інженеру філософія не потрібна, бо він уже склався як спеціаліст.
11. Центральною світоглядною проблемою є співвідношення "людина - природа".
12. По відношенню до світогляду філософія постає теоретичною формою світогляду, що спрямована на його критичний аналіз.
13. Світогляд має не тільки людина, але й високоорганізовані тварини.
14 Кожна людина має свій світогляд і свою філософію.
15. Міфологічний світогляд передбачає протистояння людини та природи. Чи мають місце міфи усвідомості сучасної людини?
16. Міфологія базується на дискурсивному мисленні, а філософія постає синкретичним духовним утворенням.
17. Аксіологія - це філософська наука про норми та правила людської поведінки.
18. Антропологія - філософське вчення, яке всі світоглядні проблеми розглядає крізь призму людини, у залежності від її природи, потреб та властивостей.
19. Гносеологія - це філософське вчення про особливості, принципи і правила буття людини в світі.
20. Онтологія - це філософське вчення про особливості буття та розвитку природних об'єктів.
21.В розвитку античної філософії виділяють 2 основні етапи: натурфілософський та елліністичний.
22. Діалектичне вчення Геракліта започаткувало філософське вчення про розвиток. Що вам відомо про діалектику?
23. Згідно із Сократом, зло чинеться через незнання. - Як він аргументує свою позицію? Чи поділяєте його думку?
24. Платон у розумінні буття стоїть на позиції здорового глузду, вважаючи, що світ речей визначає світ ідей.
25. Арістотель поділяє думку свого вчителя Платона, що світ речей є тінню світу ідей.
26 В історії середньовічної філософії виділяють 2 основних етапи: апологетику та патристику.
27. Основна риса середньовічної філософії - це теоцентризм.
28. Середньовічна філософія розглядала теологію як прислужницю філософії.
29. Схоластика - це період найвищого розквіту середньовічної філософії.
30. Середньовічна містика визнавала можливість пізнання Бога за допомогою розуму, а схоластика піддавала його буття сумніву.
31. Філософія європейського Відродження поділяється на два основних періоди - гуманістичний та натурфілософський.
32. Ренесансний гуманізм обґрунтував думку про високу цінність земного життя та земних вчинків людини.
33. В епоху Відродження панував гуманізм і була відсутня натурфілософія.
34. Найвизначнішим представником ренесансного платонізму був Микола Кузанський.
35. Основна проблема ренесансної натурфілософії - це антропоцентризм.
36. В онтології Нового часу історично склалися три течії: емпіризм, раціоналізм і сенсуалізм.
37. У філософії Нового часу на чільне місце вийшло питання про метод істинного пізнання.
38. Р.Декарт продовжував розвивати індуктивний метод Ф.Бекона у філософії Нового часу.
39. Дж.Локк обстоював думку, що розум людини є "чистою дошкою" ("табула раса"). Як називається позиція, що дотримується такої точки зору? В чому її переваги та недоліки?
40..Більшість просвітників вважали, що найпершою умовою людського буття постає розповсюдження знань, а серед усіх знань найбільшу значущість мають знання моральних норм і принципів.
41. Німецька класична філософія є завершальним етапом у розвитку європейської класичної філософії.
42. У творчості І.Канта виділяють два основних етапи – критичний і післякритичний.
43. "Коперниканський переворот" І.Канта у філософії - це те ж саме, що й "категоричний імператив" І.Канта.
44. Г.Гегель продовжував розвивати принципи метафізичної філософії.
45. Філософія Л.Фейєрбаха є першою докладно розробленою теорією діалектики як вчення про розвиток. Що вам ще відомо про діалектику?
46. Виникнення некласичної філософії зумовила криза капіталістичного суспільства у XIX ст.
47. При переході від класичної філософії до некласичної особливих змін у характері філософування не відбулося.
48. Особливістю некласичної філософії стало те, що вона акцентує свою увагу на ірраціональних,позарозумних чинниках.
49. Першим звернув увагу на роль ірраціональних чинників у житті людини німецький філософ А.Шопенгауер.
50. Філософська концепція Ф.Ніцше за своїм змістом є по сутті аморальною.
51. Філософія XX ст. характеризується своєю одностайною відданістю традиціям класичної філософії.
52. Основна особливість філософії ХХ ст. - це її надзвичайна тематична та методологічна строкатість.
53. Серед численних напрямків філософії XX ст. заслуговують уваги тільки сцієнтиські.
54. Найвпливовішим напрямком антропологічної філософії XX ст. були персоналізм та прагматизм.
55. Основна мета феноменології Е.Гусерля - перетворити філософію у точну науку.
56. Українська філософія відображає особливості українського національного менталітету.
57. Філософські пошуки в Україні княжої доби відзначаються схильністю до моральних повчань та абстрактних теоретичних конструювань.
58. Філософські курси Києво-Могилянської академії відзначалися оригінальністю, оскільки не зазнали впливу західноєвропейської філософії.
59. Г.Сковороду називають "українським Сократом" тому, що у його філософії відобразилися особливості світосприйняття українського народу.
60. Теорія "кордоцентризму" Г.Сковороди та П.Юркевича підняла українську філософію на рівень західноєвропейської філософії.
61 В Україні XIX ст. філософія існувала автономно, відокремлено від мистецтва та громадсько-політичних рухів.
62. П.Куліш був автором оригінальної філософської концепції "хутірської України", що закликала українців зберігати традиційні патріархальні форми суспільного життя.
63. Ів. Франко вважав найпотужнішим чинником суспільного поступу культивування політичної еліти.
64. Вчення про "ноосферу" як орозумнену частину біосфери було запроваджено у філософську думку України В.Винниченком.
65. Українська філософія у ХХ ст. успішно розвивалась лише за межами радянської України у діаспорі.
66. Поняття "буття" є вихідною і визначальною філософською категорією.
67. Людині треба знати не про буття взагалі, а його конкретні прояви.
68. Поняття "буття", "існування" та "життя" є тотожними.
69. Некласична онтологія розглядає буття як найперше предметнее спрямування свідомості.
70. Сучасна наука вивчає різні прояви (рівні, форми, види) буття.
71. Існує дві основні концепції походження людини - еволюційна та креаціоністська.
72. Особою можна назвати тільки особливу, переважно видатну людину.
73. Найвища людська цінність - це життя.
74. Сенс людського життя визначається природними потребами людини.
75. Людина прагне стати безсмертною, незважаючи на свою смертність.
76. Природа людської свідомості зумовлена будовою та розмірами мозку.
77. Вивчення людської свідомості ускладнюється її недоступністю для безпосереднього
спостереження та відсутністю надійної інструментальної бази.
78. Поведінка більшості людей визначається позасвідомими чинниками.
79. Пізнання за сутністю та змістом є процесом отримання та перероблення будь-якої інформації.
80. Об'єктом чуттєвого пізнання постають зв'язки, функції та відношення дійсності, а об'єктом раціонального пізнання - окремі властивості речей.
81. Чуттєве пізнання здійснюється у формі понять та умовиводів.
82. Досвід, експеримент, практика - це види раціонального рівня пізнання.
83. Єдино виправданим видом пізнання постає наукове.
84.Знання можуть бути помилковими, а істина - завжди достовірна.
85. Істина може бути здобутком лише наукового пізнання.
86. Суспільство - це сукупність людей, що мешкають на певній території та говорять одною мовою.
87. Суспільство виникло з метою забезпечення спільного виживання людей.
88. Соціальна філософія досліджує природу суспільства та місце людини в ньому.
89. Взаємодія суспільства та природи є необхідною умовою суспільного поступу.
90. Духовне життя суспільства повністю залежить від економічних чинників.
91. У кожній культурі поєднуються національні та загальнолюдські елементи.
92. Культура - це не тільки вихованість та вічливість людини.
93. Культура виконує багато функцій, але основна з них – це ілюзорно-компенсаторна.
94. Поняття "культура" та "цивілізація" співпадають за своїм змістом, але не тотожні.
95. основною ознакою цивілізації слід вважати появу письма та держави.
96. Для науково-технічного прогресу не існує ніяких меж, ні перепон.
97. Техніка - це спеціальні засоби, що полегшують та покращують умови життя людини.
98. Технічний поступ несе загрозу для існування природи та людства.
99. Розвиток постіндустріального суспільства визначається його технічним станом.
100. В умовах інформаційного суспільства найбільшою глобальною проблемою людства постає інформаційна.
Завдання 2-ого рівня складності, у яких вимагається обрати
правильні варіанти відповіді та обгрунтувати їх. Звертаємо вашу
увагу на те, що правильними можуть бути не тільки один,
але й більше варіантів відповіді. Правильними можуть бути,
навіть, всі варіанти відповіді.
101. Характерною рисою філософського мислення є те, що
а) філософія намагається через доведення та аргументацію виводити свої положення на
рівень розуміння;
б) філософія прагне увічнювати свої висновки і поставати в ролі програми соціальної
діяльності.
в) філософія розробляє методи наукового пізнання, які можуть використовувати інші науки.
102. Зміст світогляду визначається наступним колом проблем:
а) природне - соціальне;
б) людина - суспільство;
в) людина - світ.
103. у Зміст світогляду включаються:
а) знання про світ, спродуковані природознавством;
б) знання, принципи, переконання, що є життєвими орієнтирами людини;
в) вірування, підсвідомі прагнення та пристрасті.
104. До найперших складових світогляду слід віднести:
а) знання про природні закони, інформацію;
б) правила, закони та норми людської поведінки.
в) ідеали, переконання, принципи, погляди, знання.
105. По відношенню до світогляду філософія постає:
а) однією із його складових;
б) філософія та світогляд - тотожні;
в) теоретичною формою світогляду, що спрямована на його критичний аналіз.
106. Характерною рисою міфологічного світогляду є:
а) віра в мудрість Творця.
б) сприйняття людини як органічної частини природи.
в). намагання логічно аналізувати явища дійсності.
107. Філософський світогляд передбачає:
а) логічну і фактологічну обурунтованість;
б) наявність суперечностей і необурунтованих тверджень;
в) синкретизм, еклектизм і суб'єктивізм.
108. Філософію можна визначити наступним чином:
а) філософія - це мистецтво виживати і вмирати;
б) філософія - це теоретична форма природознавства;
в) філософія - це сфера інтелектуальної діяльності, що покликана виробляти засоби людського життєвого самовизначення.
109. Складності визначення предмету філософії обумовлені:
а) тим, що взаємини людини із світом історично мінливі;
б) тим, що весь історичний досвід людського самоосмислення включається у зміст
філософського знання;
в) тим, що філософія працює в сфері духовного, яке не можна фіксувати фізично.
110. В структуру філософського знання входять:
а) космологія, онтологія та астрономія;
б) онтологія, антропологія, психологія та педагогіка;
в) онтологія, гносеологія, логіка, соціальна філософія.
111. Антична філософія в своїй основі була:
а) космоцентрична;
б) антропоцентрична;
в) теоцентрична.
112. Основна проблематика давньогрецької натурфілософії - це
а) пізнання природних явищ;
б) буття людини та її щастя;
в) пошук першооснов світу.
113. Платон покладає в основу речей вічні та незмінні ідеї, тому що:
а) у світі нічого не виникає із нічого і нікуди не зникає;
б) тільки за такої умови ми можемо перейти від сприйняття речей до їх мислення;
в) справжнє буття є вічним та незмінним.
114. Новаторство Арістотеля полягало в тому, що він розробив:
а) науку про закони та форми правильного мислення - логіку;
б) вчення про чотири причини всього сущого;
в) вчення про душу.
115. Філософські школи пізньої античності:
а) продовжили вдосконалення античної натурфілософії;
б) розробляли вчення про найкращу державу;
в) намагались надати кожному окремому індивіду засоби життєвого самоутвердження.
116. Для позиції стоїцизму як напряму пізньої античної філософії було характерним:
а) визнання людини вільною і незалежною від обставин;
б) визнання невблаганної дії закону долі та можливості людини;
в) проголошення самовладності людської свободи волі, що не стримувалася ніякими
чинниками.
117. У середньовічній філософії дискусії про універсалії (загальні поняття) вели наступні
дві течії:
а) монізм і дуалізм.
б) патристика та неоплатонізм;
в) номіналізм та реалізм;
г) емпіризм та раціоналізм.
118. Теорія "подвійної істини" у пізньому середньовіччі по сутті була:
а) спробою використати ідеї античної філософії для обЄрунтування християнського
світобачення;
б) спробою обЄрунтувати можливість автономного розвитку науки та теології;
в) спробою довести відносність будь-яких знань.
119. Вершиною у розвитку середньовічної філософії був:
а) номіналізм;
б) реалізм;
в) томізм.
120. Особливістю середньовічної філософії було те, що вона:
а) розвивалась у діалозі з іншими науками;
б) розробила і впорядкувала християнську догматику;
в) обслуговувала теологію, надаючи їй інструменти інтелектуальної діяльності.
121. За найпершими світоглядними орієнтирами епоха європейського Відродження була:
а) епохою християнського світобачення;
б) епохою світського, атеїстичного світобачення;
в) епохою секуляризованого мислення.
122. Епоха Відродження за своїм світоглядом:
а) не вийшла за межі християнського світобачення, але змінила його змістові наголоси;
б) відкинула християнство, запровадивши мислення "здорового глузду";
в) ревно сповідувала засади християнства.
123. Характерними особливостями епохи Відродження стало:
а) повернення до засад античного світобачення;
б) повне подолання релігійного світогляду;
в) радикальні зміни у світорозумінні людей.
124. Характерними ознаками ренесансного гуманізму слід вважати:
а) опору на факти та ясну логіку;
б)піднесення значущості земного життя людини та її самовдосконалення як особистості;
в) наголос на тому, що людина є перш за все творчою істотою;
г) сповідання принципу співвідношення макрокосму та мікрокосму.
125. Концепція єдиної світової душі, загальної світової симпатії та гармонії була на першому плані в концепціях:
а) гуманізму;
б)натурфілософії;
в) ренесансного неоплатонізму;
г) неотомізму.
126. До загальних особливостей розвитку філософії в епоху Нового часу слід віднести:
а) виникнення національних та регіональних філософій;
б) розвиток філософії в діалозі з іншими науками;
в) вихід філософського знання на новий рівень диференціації та систематизації.
127. Мислення "здорового глузду" передбачає:
а) цінування розуму як найвищої частини людського інтелекту;
б) мислення з позиції користі й прибутку;
в) опору на факти та ясну і чітку логіку.
128. Емпіризм - це позиція у методології, що характеризується:
а) найпершим цінуванням розумових дедуктивних виведень;
б) визнанням існування в людському розумі вроджених ідей;
в) прагненням виводити наукові теорії із загальних філософських принципів.
г) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях
129. Сенсуалізм в теорії пізнання виходить з принципу:
а) сенс є лише в тому, що є корисним;
б) питання про сенс життя є найпершим для людини;
в) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях.
г) визнанням вирішальної ролі відчуттів у пізнанні;
130. Однією з головних проблем Європейського Просвітництва було:
а) пошуки засад світобудови;
б) дослідження глибинних засад людського суспільства;
в) побудова цілісних систем філософського знання.
131. Німецька класична філософія:
а) доводила, що наука може сама пояснити всі процеси реальності;
б) збагатила науку принципами активності, розвитку, системності та рефлексії;
в) вважала, що людиною рухають позарозумні чинники.
132. Сутність "коперниканського перевороту" І.Канта у філософії полягає в тому, що:
а) І.Кант висунув і обурунтував теорію походження сонячної системи;
б) І.Кант поставив людину і людське пізнання у залежність від законів природи;
в) І.Кант доводив, що в основі пізнання лежить людська розумова активність.
133. За І.Кантом, пізнання є процес, у якому:
а) вирішальна роль належить дедукції розуму, тому необхідно мати незаперечне вихідне
положення;
б) вроджені ідеї відіграють вирішальну роль у формуванні знання;
в) чуття постачає матеріал пізнання, розсудок оперує категоріями, а розум ідеями.
134. У своїй філософській концепції Г.Гегель доводив, що причинами руху та розвитку
постають:
а) зовнішні чинники - взаємодія абсолютної ідеї з природою;
б) внутрішні чинники - суперечності як єдність та боротьба внутрішніх протилежностей;
в) взаємодія мікро, макро та мегапроцесів.
135. За Л.Фойєрбахом до сутнісних сил людини слід віднести:
а) силу почуття, силу розуміння та силу бажання;
б) сили зв'язку людини з Богом;
в) любов, спілкування та єдність з природою.
136. Некласична філософія на відміну від класичної:
а) вважала, що філософія постає найпершим та найефективнішим виявленням людського
розуму;
б) доводила, що людиною керують нерозумні та позарозумні чинники;
в) обурунтовувала думку про можливості людини пізнати саму сутність буття.
137. В міркуваннях А.Шопенгауера світ постає лише людським уявленням тому, що:
а) інтуїція та уявлення постають найпершими здібностями людського інтелекту;
б) людина може вести розмови лише про сприйняте нею;
в) реально існують тільки відчуття людини.
138. Датський філософ С.Кіркегор вважав:
а) людське внутрішнє переживання життя єдиним предметом філософії;
б) що людину слід вивчати з допомогою науки і психології;
в) всі явища дійсності лише різними проявами життя.
139. Філософську концепцію Ф.Ніцше називають "філософією життя" тому, що:
а) проводила відмінність між життям та буттям людини;
б) розглядала всі процеси дійсності як різні виявлення життя;
в) вважала життя найбільш зрілою формою космічних процесів.
140. Поняття позитивного у філософії О.Конта позначало:
а) спостережуване, зрозуміле та корисне;
б) економічно ефективне;
в) добро як перший моральний принцип людини.
г) те ж саме, що й добро в етиці.
141. Особливістю марксистської філософії було те, що:
а) вона була матеріалістичною в розумінні природи, але ідеалістичною в розумінні
суспільного розвитку;
б) стояла на матеріалістичних позиціях в розумінні природи, суспільства та людського
мислення;
в) поширила закони діалектики на розвиток природи, суспільства та людського мислення.
142. До загальних особливостей філософії ХХ ст. можна віднести:
а) її надзвичайну тематичну та методологічну строкатість;
б) її відданість традиціям класичної філософії;
в) тісне переплетення в ній класичних та некласичних традицій;
г) негативне ставлення до історично попередньої філософії.
143. До напрямів наукової філософії XX ст. належать:
а) неопозитивізм; г) неотомізм;
б) аналітична філософія; д) неокантіанство.
в) антропологія;
(дайте коротку характеристику наукової філософії).
144. Верифікувати наукове судження у філософії неопозитивізму означає:
а) встановити його відповідність законам логіки;
б) віднайти хоча б один факт, що йому суперечить;
в) логічно вивести всі можливі наслідки;
г) чітке відмежування науки від хибних або сумнівних знань.
145. Аналітична філософія вважала своїм найпершим завданням:
а) проведення аналізу вихідних понять певної теорії з метою звести їх до атомарних
суджень;
б) аналіз мови та термінології науки;
в) здійснення процедури верифікації;
г) виявлення архетипів колективного несвідомого.
146. Феноменологічна філософія Е.Гусерля виходила з припущення, що:
а) через феномен виходить у з'явлення ноумен;
б) феномен постає результатом дії речей-в-собі на органи чуттів людини;
в) феномен є тим, чим він є, що за ним не стоїть ніяка інша реальність;
г) феномен - це те, що виходить за межі повсякденного, що є незвичним та оригінальним.
147. Всебічне вивчення людини як найпершого предмету філософії постало метою у:
а) антропософії; г) феноменології;
б) психоаналізі; д) неотомізмі.
в) філософській антропології;
148. Найбільша заслуга З.Фройда у філософії полягає в тому, що він:
а) підпорядкував несвідоме свідомому;
б) завдяки відкриттю та окресленню змісту та меж несвідомого пояснив
розуміння ряду чинників людської поведінки;
в) ініціював розгортання так званої "сексуальної революції" у ХХ ст.;
г) завдяки відкриттю несвідомого зміг пояснити багато явищ людської психіки.
149. Філософія екзистенціалізму зосередилася насамперед на окресленні людського буття:
а) за допомогою науки та наукової термінології;