НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Кафедра філософії

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Голова науково-методичної ради ІГСН

______________________/ З.Й. Куньч/

/підпис/

«____» _______________20___ р.

Робоча навчальна програма

Дисципліна Філософські проблеми наукового пізнання /назва дисципліни/

Для базового напряму______________Магістри___________________________

/номер і назва базового напряму/

Для спеціальності (тей)_____ІКТА_______(СТЗ) _____________

/шифр і назва спеціальності (тей)/

Вид роботи	Денна форма			Заочна форма
	Семестр	Семестр	Всього	Семестр	Семестр	Всього
-лекційні заняття, год	-	16	16	-	-	-
-лабораторні заняття, год	-	-	-	-	-	-
-практичні (семінар-ські) заняття, год	-	16	16	-	-	-
-модульний контроль, год	-	-	-	-	-	-
Всього аудиторних, год	-	32	32	-	-	-
Самостійна робота, год	-	13	13	-	-	-
Загальний обсяг, год	-	45	45	-	-	-
КП/КР	-	-	-	-	-	-
Контрольні роботи, шт.	-	1	1	-	-	-
Розроблення графічних робіт, шт.	-	-	-	-	-	-
Екзамени	-	-	-	-	-	-
Заліки	-	1	1	-	-	-

Робоча навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми ГСВО напряму________________________________________________________________________

/шифр, назва/

Робоча навчальна програма складена_канд. філос. наук,_доцентом_____________________

Кадикало А.М.__________________________________________________________________

/науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали автор (ів) програми/

“_24” червня______2014 р.

Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні кафедри

____________________________ філософії_______________________________________

/назва кафедри/

Протокол №_1__ від “_29__” серпня_2014 р.

Завідуючий кафедрою_________________________Петрушенко В.Л.________________

/підпис - прізвище, ініціали/

Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні методичної комісії базового напряму Протокол №____ від “___”_______________2014_р.

1. ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ.

1. Мета вивчення: ввести магістрантів у коло найбільш актуальних та одночасно проблемних тем сучасного наукового пізнання; пояснити їм значення найбільш ключових понять сучасної науки, її особливості; звернути увагу на необхідність усвідомлення потреби відходу від вузькоспеціалізованого пізнання; ознайомити з провідними теоріями у різних галузях науки та продемонструвати дієвість міждисциплінарного дослідження. Представити магістрантам ті методологічні підходи, що вважаються провідними в науці, але також наголосити на потребі їх корегування із врахуванням останніх трансформацій у науковій методології.

2. Завдання вивчення:

• Сприяти належному орієнтуванню магістрантів у проблемному та тематичному полі логіки та методології наукового пізнання.

• Досягнути усвідомлення ними органічного зв’язку між різними дисциплінами не залежно від сфери їх вивчення: природничі, соціо-гуманітарні або технічні.

• Прояснити значення того, що знання у сучасних наукових колах розглядається не тільки у традиційному, позитивному сенсі і не має того абсолютного статусу, який йому надавався раніше.

• Сприяти усвідомленню того, що наука займає важливе місце у сучасній цивілізації і для вирішення її ключових проблем, але не може вважатися єдиним та достатнім видом пізнання необхідним для людини.

3. Після закінчення цього курсу магістранти повинні мати такі знання: знати ключові етапи розвитку наукової парадигми та наукового пізнання, провідну проблематику цих етапів; знати провідні методи сучасної науки та розуміти можливості їх застосування; орієнтуватись в провідній проблематиці основних наукових дисциплін та їх взаємопов’язаності.

4. Перелік дисциплін, знання яких необхідне магістрантам для вивчення курсу філософські проблеми наукового пізнання:

№ п/п	Назва дисципліни	Назва розділів та тем
1.	Математика	Історія математики
2.	Філософія	Фундаментальні проблеми філософії
3.	Фізика	Історія фізики
4.	Хімія	Історія хімії
5.	Комп’ютерні науки	Нейромережі

2. Зміст дисципліни

2.1. Лекції: ДФН_16 год., ЗФН____год.

№ з/п	Зміст розділів, тем	Кількість годин
1	“Особливості науки як виду пізнання”. Пізнання як процес засвоєння дійсності людиною. Види пізнання та їх взаємозв҆язок. Поняття науки. Взаємовідношення науки та філософії: спільне та відмінне. Наука як особливий вид пізнання: об’єктивність, раціональність, детермінізм. Суттєві риси наукового пізнання.	2
2	“Наука, знання та цінності”. Наука як особливий соціальний інститут та складова розвитку сучасного інформаційного суспільства. 2. Зміни у сучасному науковому пізнанні: постнекласична наука та її людиновимірність. 3. Критерії, ідеали та еталони науковості знання. 4. Проблема цінніснихї характеристик науки.	2
3	«Основні сфери наукового пізнання. Класифікація наук». Генеза науки та її історична динаміка. Історична варіативність класифікації наук: від Античності до ХХ століття. Предметні сфери соціо-гуманітарних, природничих та технічних наук.	2
4	“Проблематика сучасних гуманітарних наук”. Об’єкт та предмет соціо-гуманітарних досліджень. Особливості методології соціально-гуманітарних наук. Особливості поняття «істини» у сфері соціально-гуманітарних наук. Зв'язок соціально-гуманітарних наук із природничими та технічними науками за умов формування постнекласичної науки. Роль соціально-гуманітарного знання в сучасному суспільстві.	2
5	“Суттєві особливості природничі науки”. 1. Фундаментальність природничих наук та особливості їх методологічного апарату. 2. Специфіка наукової мови у сфері природничих наук. Роль математики як пізнавального засобу у фундаментальних науках. 3. Основні проблеми сучасної наукової картини світу. Простір, час, матерія, причинність, закон як ключові категорії сучасного природознавства. 4. Концепції походження Всесвіту в сучасній космології та їх значення для філософії.	2
6	“Проблемне поле наук про органічне життя як прояв буття”. Місце комплексу біологічних наук у структурі сучасного природничого знання. Проблеми відношення «живе–неживе» у сучасній науковій картині світу. Комплекс наук наук про людську тілесність. Свідомість, мозок, мислення. Роль генетики у вирішенні сучасних прорблем життя, її найважливіші здобутки та проблеми.
7	“Філософські проблеми комп’ютерних та технічних наук”. Інформація, техніка та природничі науки. 2. Проблема свідомості як поняття та як явища: моделювання свідомості та штучний інтелект. 3. Нанотехнології. Можливі наслідки нанотехнологічної революції у антропологічному вимірі. 4. Інтернет, соціальні мережі та проблеми людської індивідуальності, свободи та безпеки. Поняття «глобального мозку».	2
8	“Проблеми сучасної наукової методології”. Поняття методології в сучасній науці та її значення для наукового пізнання. Межі наукового пізнання. «Стіна Планка» як обмежувальний орієнтир наукової методології у природничих та технічних науках. Редукціонізм та холізм, їх вплив на наукову методологію. Найважливіші методи наукового пізнання. Гносеологічний та епістемологічний контекст наукових гіпотез, теорій, концепцій.	2