наростати відчуженість*. Доки на чолі ОУН стояв .ЄКоновалець, це не дуже відчувалося на політиці та діях націоналістів. Але 23 травня 1938 р.

в Роттердамі у результаті терористичного акту .ЄКоновалець загинув*.

Напередодні ІІ світової і Великої Вітчизняної воєн ОУН залишилася без керівництва і незабаром розкололася.

У такій складній і напруженій ситуації західноукраїнські землі були втягнуті у другу світову війну, яка принесла народу страшні нові втрати,

призвела до неймовірного загострення старих і породжених воєнним протиборством нових суперечностей двох диктаторських режимів.

20-30-ті роки в історії Україниважливий етап суспільних трансформацій, багатий політичними уроками, усвідомлення яких має велике значення для розбудови і зміцнення незалежності України.

Тема 7: Україна в роки Другої світової

та Великої Вітчизняної воєн (1939 – 1945 рр.)

1. Українське питання в Європейській політиці напередодні Другої світової війни. Возз’єднання українських земель у складі єдиної держави.

2.Напад фашистської Німеччини на СРСР. Встановлення окупаційного режиму в Україні.

3.Рух Опору на окупованій території України.

4.Визволення України від фашистських загарбників. Внесок українського народу в розгром гітлерівської Німеччини та її сателітів.

Ключові слова: Агресія, армія, Велика Вітчизняна війна, геополітика,

депортація, Друга світова війна, дивізія, експансія, нацизм, націоналізм,

Мюнхенська змова, пакт Молотова - Ріббентропа, план «Барбаросса», план

«Ост», окупаційний режим, Організація українських націоналістів(ОУН),

*За визнанням А.Мельника, чимало терористичних актів у Західній Україні здійснювалися без згоди і відому керівництва ОУН.

*Терористичний акт здійснив таємний агент НКВС П.Валюх (Судоплатов), про що він і розповів в своїх мемуарах. Див.

– П.Судоплатов. Спецоперации. Лубянка и Кремль. 1930-1950 годы. М., Олма-Пресс. – 1999. – 687 стр.

144

повстанська армія (УПА), унітарна держава, фашизм, шовінізм.

1. Українське питання в Європейській політиці напередодні

Другої світової війни. Возз’єднання українських земель

ускладі єдиної держави

Укожної держави, кожного народу є події і дати, які складають основу їхньої історії, підґрунтя історичної пам’яті і національної гордості.

Для нас, прийдешніх поколінь, такою знаковою віхою була і вічно буде

складі Чехословаччини (з березня 1939 р. окуповане Угорщиною), Північна Буковина, Північна Бессарабія та Південна Бессарабія – у складі Румунії. Усі

чотири держави мали різний соціально-економічний ,устрійщо було

важливим дестабілізуючим фактором політичного життя Європи, який робив українське питання клубком серйозних суперечностей.

Німецькі імперіалісти вбачали в Україні вигідний плацдарм для проведення агресивної східноазіатської політики: загарбана Україна відкривала найкоротший шлях із Європи в Індію.

Уряди Англії і Франції для відведення від себе загрози агресії та спрямування її на схід, з метою зштовхування нацизму з більшовизмом, 29-30 вересня 1938 р пішли на так звану Мюнхенську змову, яка поклала початок руйнації Чехословацької держави. Чехословаччина в цей період стала центром політичних подій, а питання про подальшу долю Закарпаття – однією з головних складових цієї проблеми.

145

територіальні поступки, в тому числі і за рахунок українських етнічних

146

німецький договір про ненапад (“пакт Ріббентропа - Молотова”). До договору додавався таємний протокол про поділ сфер впливу у Східній Європі. В

радянській сфері впливу перебували Естонія, Латвія, Фінляндія, Бессарабія,

у німецькій – Литва. Стосовно ж Польщі зазначалось, що СРСР

зацікавлений у її білоруських та українських землях, а також у території Люблінського й частини Варшавського воєводств.

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, чим розпочала

ІІ світову війну. Ця подія докорінно змінила політичні відносини в Європі.

17 вересня 1939 р. Червона армія перетнула радянсько-польський

кордон і увійшла на територію південно-східної Польщі– Західної України. Було офіційно заявлено, що радянські війська мають запобігти фашистській окупації, допомогти братам українцям і білорусам.

28 вересня 1939 р. І. фон Ріббентроп вдруге прибув до Москви. Між

Німеччиною та СРСР були підписані“Договір про дружбу і державний кордон” і два таємні протоколи до нього, що закріпили територіальний розподіл Польщі.

Останні події створили сприятливі умови для об’єднання народу

В основі суспільно-економічних перетворень у західних областях України лежала радянізація. У цілому зміни, що там відбулися, мали суперечливий характер.

147

2. Напад фашистської Німеччини на СРСР.

Встановлення окупаційного режиму в Україні

22 червня 1941 р. о четвертій годині ранку фашистська Німеччина

без оголошення війни напала на Радянський Союз. Сконцентровані в

мобільні угрупування “Північ”, “Центр” і “Південь” німецькі армії швидко просувалися на Ленінград, Москву та Київ. Український напрямок для Гітлера був одним із головних.

Німецьке командування націлило на територію України групу армій

“Південь” на чолі з фельдмаршалом. фонГ Рундштедтом. Напад розпочався з масового бомбардування літаками люфтваффе(німецький військово-повітряний флот) міст Київ, Львів, Житомир, Одеса. Німецька

група армій включала в себе57 дивізій загальною кількістю 300 тис. вояків.

Групі німецьких армій “Південь” протистояли війська Київського особливого і Одеського військових округів. Та через непідготовленість до оборонної війни і некваліфіковане керівництво, радянські війська не змогли відбити ворожий удар. Тільки в перший день війни противник знищив майже1200 літаків.

Радянські військово-повітряні сили були виведені з ладу.

За три тижні війни радянські війська зазнали колосальних втрат: 28

радянських дивізій було повністю розгромлено, а ще 72 дивізії втратили

понад 50% особового складу, тобто 3/5 війська (815 700 чол.), що перебували у західних округах, 4013 літаків, 11783 танків, 21 500 гармат і мінометів (Мельтюхов М. Упущенный шанс Сталина...- С.512).

Основними причинами поразки Червоної армії на початку війни були:

загальні політичні прорахунки і військово-стратегічні помилки радянського керівництва в оцінці воєнно-політичної обстановки; переоцінка значення радянсько-німецьких договорів 1939 р.; раптовість агресії (проте слід зазначити, що несподіванкою цей напад, швидше, був для народу, ніж для керівництва країни); матеріальна непідготовленість до війни; незавершеність процесу переозброєння СРСР; розпорошення сил Червоної армії на кордонах;

масові репресії в 30-х роках проти армійського командного складу та ін.

148

11 липня 1941 р., коли німецьким військам вдалося прорвати рубіж

у центрі Новоград-Волинського району і вийти на підступи до Києва,

почалася оборона столиці України, яка тривала понад два місяці. 19

вересня 1941 р. фашисти увійшли до Києва.

Велике стратегічне і політичне значення мала оборона Одеси, що

півострові. З жовтня 1941 р. до липня 1942 р. відбувалась героїчна

оборона Севастополя – бази чорноморського флоту. За цей період ворог втратив майже 300 тис. солдатів, що більше ніж втрати вермахту у всій Європі, Північній Африці та Атлантиці від 1 вересня 1939 р. до 22 червня

1941 р. І все ж 4 липня 1942 р. місто було захоплене фашистами.

Катастрофічними поразками завершилися наступи Червоної Армії

українських земель для німецьких колоністів. Частину населення передбачалося депортувати на примусові роботи до Німеччини.

Фашистський окупаційний режим в Україні мав виконати три основні завдання:

·забезпечити продовольством, матеріальними і людськими ресурсами потреби фашистської воєнної машини;

·вивільнити від українського населення шляхом фізичного знищення,

депортацій та вивезення на роботу до Німеччини“лебенсрауму”

(“життєвого простору”) для арійської раси;

149

· сприяти колонізації значної частини окупованих земель, заселенню українських територій німецькими переселенцями.

Пограбування України відбувалося з німецькою педантичністю. Від початку окупації до березня 1944 р. з України було вивезено 9,2 млн. т.

зерна, 622 тис. т. м’яса та мільйони тонн інших продуктів, для

О. Федорова, С. Ковпака, О. Сабурова, М. Наумова, С. Руднєва та інші.

150

151

УПА контролювала частину Волині, Полісся та Галичини. Ця армія

Загони УПА виникли в інших районах України. Так, навесні 1943 р.

загони УПА з`явилися на Черкащині(Холодний Яр), біля Умані, тощо.

Всього за роки існування УПА в її лавах перебувало до 400 тис. осіб.

4. Визволення України від німецько-фашистських загарбників.

Внесок українського народу в розгром гітлерівської Німеччини та її сателітів.

визволення території України. 18 грудня 1942 р. було визволено перший український населений пункт – село Півнівку, Міловського району Луганської області. Південно-Західний фронт вийшов на лінію міст Червоноград– Новомосковськ – Синельникове – Червоноармійськ – Слов’янськ і зав’язав бої на підступах до Дніпропетровська та Запоріжжя і невдовзі звільнив. їх Військами цього фронту командував М.Ватутін. До середини лютого 1943 р.

було визволено значну частину Донбасу і Харківщини. 16 лютого війська Воронезького фронту звільнили від гітлерівців .мХарків. Невдовзі стрімке просування військ Червоної Армії було зупинено. 19 лютого німецьке командування здійснило контрудар і 16 березня німці знову захопили Харків.

Маючи значну перевагу в живій силі та техніці, радянські війська в результаті запеклих боїв до осені1943р. звільнили Харків, Чернігів,

Полтаву. 6 листопада 1943 р. війська М. Ватутіна звільнили Київ. У

січні 1944 р. Червона Армія розпочала визволення Правобережної України та Криму. До травня 1945 р. було визволено Херсон, Миколаїв,

Одесу, завершено вигнання німців з Криму.

Протягом літа радянські війська звільнили від фашистів майже всю Західну Україну. 27 жовтня 1944 р. був звільнений Ужгород, а 28 жовтня

152