ТЕМА 4. ГРОШОВІ СИСТЕМИ

1.Сутність та структура грошової системи.

2.Види грошових систем та їх еволюція.

3.Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі державного регулювання ринкової економіки.

1. Сутність та структура грошової системи

Грошова система - це встановлена державою форма організації грошового обігу в країні. Основними елементами грошової системи є:

-грошова одиниця;

-масштаб цін;

- емісійна система (установи, що випускають гроші і цінні папери та визначають порядок емісії);

-форми грошей (матеріалізована в певному типі загального еквівалента вартість, яка забезпечує стабільність обігу товарів і є стабільним платіжним

засобом у готівковому обігу. Основні форми грошей: банківські білети, казначейські білети та розмінні монети. Суттєвою відмінністю видів грошових знаків є механізм їх емісії);

-валютний курс (співвідношення між грошовими одиницями різних країн, яке використовується для обміну валют під час здійснення валютних та інших економічних операцій. Виступає як ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни);

-регламентація готівкового та безготівкового обігу(містить визначення сфер готівкових та безготівкових розрахунків і режиму використання грошей на рахунках, форми розрахунків, порядок платежів тощо).

2.Види грошових систем та їх еволюція

Еволюція грошових систем:

1. Історично система металевого обігу реалізувалась у формі біметалізму та монометалізму. При біметалізмі роль загального еквівалента законодавчо закріплялася за двома металами - золотом і сріблом. Виділяються три різновиди біметалізму:

-система паралельної валюти(співвідношення між золотими і срібними монетами встановлюється стихійно на ринковій основі);

-система подвійної валюти (таке співвідношення визначається державою);

-система «кульгаючої» валюти (один із видів монет карбується у закритому порядку).

Монометалізм – це грошова система, за якої тільки один вид металу виконує роль грошей. Різновидами монометалізму є:

-золотомонетний стандарт (безпосередній обіг золотих монет, а також

вільний обмін грошових знаків (банкнот) на золото);

забезпечувався обмін банкнот на стандартні золоті злитки);

39

-золотодевізний стандарт (національні грошові одиниці обмінювалися на іноземну валюту (девізи), розмінну на золото).

2.Системи паперово-грошового обігу являють собою грошові системи,

за яких обіг обслуговують грошові знаки(паперові або металеві), що не мають внутрішньої вартості. Для системи паперово-грошового обігу характерна бюджетна емісія, яка виступає у двох формах:

1) випуск казначейських білетів;

2) покриття бюджетного дефіциту за рахунок кредитної. емісії Регулювання грошового обігу проводиться здійсненням заходів, спрямованих на оздоровлення фінансів та збалансування бюджету.

Характерними рисами сучасних грошових систем є:

-утрата зв’язку із золотом внаслідок витіснення його з внутрішнього та зовнішнього обороту;

-випуск грошей в обіг не тільки для кредитування господарства, й для кредитування держави;

-широкий розвиток безготівкового обігу та зменшення готівкового;

-хронічна інфляція;

-державне регулювання грошового обігу;

-відміна офіційного золотого вмісту банкнот, їх забезпечення та розміну на золото;

-розвиток інтеграційних процесів у сфері грошово-кредитних відносин.

проводиться через використання економічних методів впливу на ,обсяг динаміку і структуру грошової маси);

-грошова система неринкового зразка (характеризується наявністю обмежень функціонування грошей (талони, картки). Регулювання грошового обігу здійснюється адміністративними методами (розмежування сфер готівкового

ібезготівкового грошового обігу, заборона певних грошових операцій, проведення контролю за грошовими операціями суб’єктами економічних відносин та інше).

2)відповідного механізму регулювання валютних відносин:

-грошова система відкритого типу(відсутні обмеження на проведення валютних операцій юридичними та фізичними особами);

-грошова система закритого типу(передбачає використання валютних обмежень).

3)відповідно до загальних законів функціонування грошей:

-саморегулююча грошова система(характерна дія механізму стихійного регулювання грошового обігу. Саморегульованими були системи металевого обігу);

-регульована грошова система(порядок регулювання грошового обігу є окремим елементом грошової системи).

40

3. Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі державного регулювання ринкової економіки

(забезпечення доступності для суб’єктів економічної діяльності грошових і кредитних ресурсів).

До цілей грошово-кредитної політики можна віднести:

-стратегічні - можуть бути кінцеві цілі загальноекономічної політики держави (зростання виробництва, підвищення зайнятості, стабілізація цін);

-проміжні - досягнення такого стану деякими економічними змінними, який сприятиме досягненню стратегічних цілей(пожвавлення кон’юнктури, стримування кон’юнктури);

-тактичні - мають короткостроковий, оперативний характер і покликані

фінансів чи казначейство, органи нагляду за діяльністю банків і контролю за грошовим обігом, інституції зі страхування депозитів, а також інші установи.

Інструменти грошово-кредитної політики:

-здійснення операцій на відкритому ринку, де реалізуються державні цінні папери;

-регулювання резервної норми комерційних банків;

-зміна норми банківського відсотка.

Операції на відкритому ринку- це здійснення купівлі та продажу

додаткову грошову емісію, тим самим збільшуючи кредитний потенціал комерційного банку за рахунок зростання резервів.

банком комерційним банкам. Коли комерційний банк бере в центральному банку позику, він збільшує на таку суму вільні резерви і кредитний потенціал.

41

Це надає банкові-позичальнику можливість видавати додаткові кредити населенню та юридичним особам. Якщо облікова ставка відсотка знижується, то в комерційних банках виникає зацікавленість в отриманні додаткових сум таких кредитів, і навпаки.

Фіскально-бюджетна політика - це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат.

Основними функціями фіскально-бюджетної політики є:

1.Вплив на стан господарської кон’юнктури.

2.Перерозподіл національного доходу.

3.Нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм.

Основні типи:

1) дискреційна фіскально-бюджетна політика - уряд свідомо маніпулює

прискоренням економічного зростання. Як правило, дискреційну фіскальну політику можна прогнозувати в різні періоди економічного циклу.

У період спаду стимулююча дискреційна політика складається із:

1)збільшення державних витрат;

2)зниження податків;

3) поєднання росту державних витрат із зниженням податків(з урахуванням того, що мультиплікаційний ефект зростання державних витрат більший, ніж мультиплікаційний ефект зниження податків).

Така фіскальна політика призводить фактично до дефіциту бюджету, але забезпечує скорочення падіння виробництва.

В умовах інфляції при надлишковому попиті стримуюча дискреційна фіскальна політика складається із:

1)зменшення державних витрат;

2)збільшення податків;

стабілізаторів. Під автоматичним, або вбудованим стабілізатором розуміють економічний механізм, який автоматично реагує на зміну економічного стану без необхідності прийняття певних рішень з боку уряду, здійснення ним певних проектів. До основних вбудованих стабілізаторів відноситься зміна податкових надходжень. Сума податків залежить від величини доходів. Тому в періоди

42

активного росту ВВП податкові надходження автоматично зростають(при прогресивній системі оподаткування), що забезпечує зниження купівельної спроможності і стримує економічний ріст. І, навпаки, в періоди спаду податкові

економіці, що стримує спад. По-іншому, прогресивна система оподаткування в періоди інфляційного росту приводить до втрати потенційної купівельної спроможності, і навпаки, в періоди уповільнення економічного росту вона забезпечує мінімальну втрату купівельної спроможності. І перше, і друге є бажаним з погляду економічної стабільності.

Покупцями облігацій Міністерства фінансів(казначейства) можуть бути: центральний банк, комерційні банки, домашні господарства, іноземці.

Внаслідок монопольного права друкування грошей уряд отримує дохід,

Монетизація ВВП полягає в доведенні маси грошей в обороті до рівня, достатнього для успішної реалізації всього обсягу вироблених товарів та послуг і погашення боргових зобов’язань.

Рівень монетизації ВВП (Км) розраховують за формулою:

Км = М ,

ВВП

де М – маса грошей на кінець року за агрегатом М3; ВВП – річний номінальний обсяг ВВП.

Контрольні питання

1.Дайте визначення грошової системи.

2.З яких елементів складається грошова система?

3.Які виділяють типи грошових систем?

43

4.Охарактеризуйте грошові системи відкритого та закритого типів. Що таке грошово-кредитна політика?

5.Назвіть типи грошово-кредитної політики?

6.Дайте визначення фіскально-бюджетній політиці.

7.Які типи фіскально-бюджетної політики?

8.Назвіть етапи розвитку грошової системи.

9.Розкрийте сутність грошової системи біметалізму і монометалізму.

10.Охарактеризуйте взаємозв’язок типів та цілей грошово-кредитної

політики.

11.Що являє собою золотодевізний стандарт?

12.Назвіть різновиди біметалізму.

13.Яке місце в національній грошовій системі займає процес грошового

обороту?

14.В чому полягає монетизація бюджетного дефіциту?

15.Що таке сеньйораж?

Тестові завдання для перевірки знань

1.Сучасна грошова система ґрунтується на:

а) на золотому монометалізмі й паперових грошах; б) на паперових грошах; в) на паперово-кредитних грошах;

г) на біметалізмі й паперових грошах.

2.Економічні інститути, які не є обов’язковими елементами грошової системи сучасної ринкової економіки:

а) порядок обміну національної валюти на іноземну; б) умови безготівкового грошового обігу; в) форми грошей; г) умови обміну грошей на золото.

3.Грошова система має забезпечити:

а) стійкість грошової одиниці; б) еластичність грошового обігу;

в) оптимальну структуру виробництва; г) правильні відповіді а) та б).

4.Законодавча фіксація вагової кількості монетарного металу, що закріплюється за певною грошовою одиницею, - це:

а) монометалізм; б) масштаб цін; в) біметалізм; г) монета.

5.Грошова система, за якої національна грошова одиниця обмінюється на іноземну валюту, розмінну на золото:

а) золотомонетний стандарт; б) золотозливковий стандарт; в) золотодевізний стандарт; г) жодної правильної відповіді.

44

6. Біметалева грошова система – це система, за якої:

а) за золотом і сріблом закріплена роль загального еквівалента; б) тільки за золотом закріплена роль загального еквівалента;

в) тільки повноцінні гроші виконують роль загального еквівалента; г) тільки за сріблом закріплена роль загального еквівалента.

7.Рівень монетизації економіки визначається:

а) як співвідношення грошової маси до ВВП; б) як співвідношення ВВП до грошової маси; в) як співвідношення грошової маси до ВНП; г) як співвідношення ВНП до грошової маси.

8.Між динамікою грошової маси і рівнем монетизації існує зв'язок:

а) прямий; б) обернений; в) сталий;

г) не існує зв’язку.

9.Рівень монетизації ВВП залежить від швидкості обігу грошей:

а) прямо; б) обернено;

в) пропорційно; г) не залежить.

10.При збільшенні грошових доходів рівень монетизації:

а) почне зростати; б) почне падати; в) не зміниться;

г) ці показники ніяк не пов’язані між собою.

Література:

[1;2;3;4;5;7;8;9;10;11;12;13;14;15;16;17;18;19;20;21;25;29;30;33;35;36]

45

ТЕМА 5. ІНФЛЯЦІЯ ТА ГРОШОВІ РЕФОРМИ

1.Суть, причини та наслідки інфляції.

2.Грошові реформи та їх типи.

1. Суть, причини та наслідки інфляції

Інфляція - знецінення грошей, яке проявляється як постійне підвищення загального рівня цін у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою, незабезпеченою матеріальними цінностями.

Основні форми вияву інфляції:

-знецінення грошових знаків відносно вартості звичайних товарів;

-поглиблення розриву між рівнями цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн;

-знецінення національних грошей щодо іноземної валюти;

-зниження валютного курсу національних грошей.

Причини інфляції:

-зовнішні (зростання цін на світових ринках; скорочення надходжень від зовнішньої торгівлі; від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу);

-внутрішні (деформація економіки; монополія держави на грошову емісію; монопольне положення великих виробників і їх диктат цін на ;ринках монополія профспілок на ринку праці та їх можливість впливу на рівень оплати праці; непомірно високі податки або процентні ставки за кредит).

Види інфляції:

1) залежно від характеру інфляції і темпів наростання інфляційних процесів:

-помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін(до 10% на рік):

-галопуюча інфляція (від 10 % до 200 % на рік);

-гіперінфляція (до 1000 % на рік і більше);

2)залежно від зростання цін за товарними групами:

-збалансована - визначається пропорційною зміною цін на різні товари;

-незбалансована - визначає зміну цін різних товарів стосовно один до одного

врізних пропорціях;

3)залежно від ступеня передбачення:

-очікувана інфляція - прогнозоване зростання цін;

-неочікувана інфляція – не прогнозоване зростання цін;

4)залежно від розповсюдження інфляційних процесів:

-локальна інфляція - має місце в рамках окремих країн;

-світова інфляція - охоплює групу країн або цілі регіони;

5)за чинниками, що спричиняють інфляцію:

-інфляція витрат – тиск на ціни з боку зростання виробничих витрат;

46

Стагфляція - це інфляція, яка супроводжується стагнацією виробництва і високим рівнем безробіття в країні(одночасне підвищення рівня цін і рівня безробіття).

Рівень (індекс) інфляції, що визначається за споживчим кошиком розраховується:

P

Іінф = 1 ,

P0

де Р1 – вартість споживчого кошика в поточному році; Р0 – вартість споживчого кошика у попередньому році. Темп інфляції розраховується за формулою:

Тінф = I1 - I0 *100%,

I0

де І1 – індекс інфляції в поточному році; І0 – індекс інфляції у попередньому році. Інфляція має цілий ряд наслідків:

1. Соціальні.

Зниження життєвого рівня населення у формах: а) зниження реальної вартості особистих заощаджень; б) скорочення поточних реальних доходів.

При цьому поточні реальні доходи населення знижуються навіть за умови індексації, оскільки протиінфляційні компенсації відстають від темпу зростання цін (при гіперінфляції важко передбачити рівень зростання цін) і не покривають скорочення доходів населення.

2.Економічні:

-скорочення обсягів виробництва, посилення диспропорційності розвитку економіки;

-зниження обсягів інвестицій;

-розбалансування банківської системи;

-скорочення обсягів міжгосподарського кредитування;

-поширення бартерних операцій;

-девальвація національної валюти;

-зменшення реальної вартості державних доходів;

-здійснення неконтрольованої емісії грошей;

-дезорганізація зовнішньоекономічних зв’язків.

Цілями антиінфляційної політики є:

-розвиток ринкового механізму;

-проведення глибоко продуманої політики грошового регулювання;

-скорочення бюджетного дефіциту.

Антиінфляційні заходи такі:

-грошові обмеження, обмеження доходів населення через заморожування заробітної плати;

-вирішення проблем дефіциту державного бюджету. Дефіцит державного

47

-реформи оподаткування, скорочення податкових ставок;

-структурна перебудова і конверсія військового виробництва;

-регулювання валютного курсу;

-приватизація;

-засоби збільшення норм заощаджень та зменшення їх ліквідності;

-скорочення платоспроможного попиту в результаті проведення грошової реформи;

-підвищення процентних ставок за кредит;

-заморожування підвищення цін, коли спостерігається ріст попиту на ринку

споживчих товарів і коли маса цих товарів не може збільшуватися.

Щоб зменшити надходження зайвих грошей в обіг, скорочуються витрати державного бюджету, передусім на субсидії підприємствам, соціальні потреби, інфраструктуру, на потреби військово-промислового комплексу. Для вилучення з обігу зайвих грошей, які надійшли туди раніше, широко використовується посилення податкового тиску на доходи. Проте мобілізовані в бюджет через податки кошти можуть знову надходити в обіг у вигляді державних витрат. Щоб цього не трапилося, необхідно реально зменшувати бюджетні витрати, насамперед, невиробничого призначення. З метою вилучення частини зайвих грошей часто випускаються державні позики.

дисконтну ставку центрального банку, регулюючи процентні ставки за пасивними й активними операціями комерційних банків, збільшуючи норму обов’язкових резервів та ., індержава скорочує банківське кредитування народного господарства і стримує тим самим зростання грошової маси та

бажаний антиінфляційний ефект, проте реалізація її пов’язана з великими труднощами, оскільки посилює соціальне напруження в суспільстві, загрожує економічною кризою, банкрутством підприємств, зменшенням зайнятості. Тому урядам нерідко доводиться маневрувати, майстерно комбінуючи дефляційні та інфляційні методи.

48

(«заморожування»), або встановленні темпів їх зростання в певних межах, найчастіше в межах темпів приросту продуктивності праці. Цей метод широко використовувався в колишньому Радянському Союзі. У країнах Заходу далеко не всі уряди наважувалися застосовувати його, зважаючи на можливі негативні економічні й соціальні наслідки. Адже заморожування цін— це пряме втручання в приватне підприємництво й у сферу ринку, що призводить до

деформації ринкового механізму. Першим негативним наслідком цього є товарний дефіцит і розвиток«чорного ринку». Заморожування зарплати спричиняє незадоволення трудящих, посилює соціальне напруження.

2. Грошові реформи та їх типи

Грошові реформи - це повна або часткова структурна перебудова державою наявної в країні грошової системи.

Головною функцією грошової реформи є стабілізація грошового обігу. Типи грошових реформ:

1.За глибиною реформаційних заходів:

-структурні (повні) – передбачають не лише впровадження в обіг нової грошової одиниці, а й структурну перебудову, в економіці, державних фінансах, банківській та валютних системах;

-часткового типу – зміна окремих елементів грошової системи (масштаб цін, вид грошових знаків, механізм емісії), а структура економіки та грошовокредитних відносин залишаються незмінними;

2.За повнотою здійснюваних змін у грошовій системі:

-формальні - зводяться до впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням функціонуючої;

-деномінаційні - заміна через обмін грошових купюр дійсного масштабу цін у бік збільшення;

3.За характером обміну старих грошей на нові:

-конфіскаційні – співвідношення обміну грошей диференціюється залежно від суми запасу грошей, форми їх зберігання та статусу власника;

-неконфіскаційні – зміна запасів грошей, доходів і цін для всіх економічних суб’єктів здійснюється за єдиним співвідношенням;

4.За порядком введення в обіг нових грошей:

-одномоментні – введення нових грошей в обіг здійснюється за короткий строк (7-15 днів);

-паралельного типу – випуск в обіг нових грошових знаків здійснюється поступово і вони функціонують паралельно зі старими купюрами.

Методи проведення стабілізаційних заходів:

-деномінація – обмін старих грошових знаків на нові проводиться в певній пропорції (укрупнення грошової одиниці) з одночасним перерахуванням у цій же пропорції всіх грошових показників;

-дефляція – штучне вилучення з обігу частини надлишкової грошової маси порівняно з потребами грошового обігу паперових грошей;

-девальвація – офіційне зниження державного курсу національної валюти щодо іноземної;

49

-ревальвація – офіційне підвищення державою курсу національної валюти щодо іноземних валют.

Методи подолання наслідків інфляційної нестабільності:

-нуліфікація – старі грошові знаки оголошуються недійсними і вилучаються з обороту, а в обіг випускаються нові гроші;

-ревалоризація – це реалізація комплексу економічних перетворень для

поступового відновлення до інфляційної вартості паперових . грошей Провідною метою стає забезпечення товарно-грошової рівноваги;

-реставрація – це відновлення обміну банкнот на золото за їх номінальною вартістю.

Контрольні питання

1.Що собою являє інфляція?

2.Проаналізуйте форми вияву інфляції та основні причини виникнення.

3.Які основні типи інфляції?

4. Яким чином інфляції впливає на виробництво, зайнятість та життєвий рівень?

5.Яким чином класифікуються форми інфляції відповідно до темпів та змісту інфляційного процесу?

6.Яким чином інфляція пов’язана з емісійним процесом?

7. Яким чином впливає інфляція на розвиток макроекономічних процесів?

8.Якою мірою інфляція пов’язана з безробіттям?

9.Чи можливо подолати соціально-економічні наслідки інфляції в сучасних умовах і яким чином?

10.У чому полягає зміст і функції грошових реформ?

11.Чи завершилась грошова реформа обміном грошової одиниці?

12.3а якими принципами здійснюється класифікація грошових реформ?

13.Які існують різновиди грошових реформ?

14.Яку роль відіграє бюджетний дефіцит у розвитку інфляції?

Які особливості грошових реформ у широкому розумінні цього поняття?

Тестові завдання для перевірки знань

1.За темпами виділяють такі різновиди інфляції:

а) повзуча; б) галопуюча;

в) гіперінфляція; г) все перелічене.

2.Інфляція попиту виникає в умовах:

а) неповної зайнятості; б) наближення до повної зайнятості; в) повної зайнятості;

г) жодної правильної відповіді.

3. Інфляційний розрив зумовлюється:

а) зростанням сукупного попиту в умовах неповної зайнятості;

50

б) зростанням сукупного попиту в умовах, які наближаються до повної зайнятості; в) зростанням сукупного попиту в умовах повної зайнятості;

г) все перелічене.

4. Стагфляція:

а) супроводжується одночасним підвищенням рівня цін і рівня безробіття; б) визначається пропорційно зміною цін на різні товари; в) спричинена підвищенням цін під впливом сукупної пропозиції;

г) викликана підвищенням цін під впливом сукупного попиту.

5. Нуліфікація - це:

а) оголошення державою знецінених паперових грошей недійсними; б) проведення спеціальних антиінфляційних і стабілізаційних заходів у країні без вилучення з обігу грошової одиниці;

в) укрупнення національної грошової одиниці без зміни її найменування; г) жодної правильної відповіді.

6.При зниженні темпу інфляції до 5% за місяць інфляція стане:

а) гіперінфляцією; б) галопуючою; в) помірною; г) локальною.

7.Падіння темпів інфляції приводить до зниження цін:

а) так; б) ні;

в) ці процеси не пов’язані між собою; г) можливо.

8.Головна функція грошової реформи:

а) впровадження нового зразка купюри; б) заміна масштабу цін; в) конфіскація грошей у населення;

г) стабілізація грошового обігу.

9.Девальвація - це:

а) зниження курсу національних грошей щодо іноземних валют; б) збільшення курсу національних грошей щодо іноземних валют;

в) укрупнення національної грошової одиниці без зміни її найменування; г) обмін зношених купюр.

10. Зміна запасів грошей, доходів і цін для всіх економічних суб’єктів здійснюється за єдиним співвідношенням – це грошова реформа:

а) конфіскаційного типу; б) одномоментна; в) паралельного типу; г) неконфіскаційна.

Література:

[1;2;3;4;5;6;7;8;9;10;11;12;13;14;15;16;17;18;19;20;21;25;29;30;33;35;36]

51