- •Міністерство освіти і науки україни
- •Київ нухт 2015
- •Анотація
- •Тема 1. Предмет та зміст дисципліни «ринок праці». Ринок праці в економічній системі.
- •1.1. Мета, об’єкт, предмет і завдання дисципліни
- •1.2. Науково-методичні засади дослідження ринку праці
- •1.3. Внесок вчених України в дослідження національного ринку праці
- •1.4. Поняття, умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці
- •1.5. Ринок праці як підсистема ринкової економіки
- •1.6. Сегментація ринку праці за різними критеріями
- •Тема 2. Механізм саморегулювання та державного регулювання ринку праці
- •2.1 Теоретичні основи саморегулювання ринку праці
- •2.2. Регулююча роль попиту і пропозиції
- •2.3. Закони Хікса-Маршала
- •2.4. Класичні та зарубіжні моделі ринку праці
- •2.5. Об’єктивна необхідність державного регулювання ринку праці в сучасних умовах
- •Тема 3. Індивідуальна і сукупна пропозиція та індивідуальний та сукупний попит на робочу силу
- •3.1. Складові індивідуальної пропозиції на ринку праці
- •3.2. Фактори, що впливають на індивідуальне рішення щодо пропозиції
- •3.3. Поняття сукупної пропозиції робочої сили та її джерела
- •3.4. Якісний склад пропозиції робочої сили
- •3.5. Індивідуальний і сукупний попит на ринку праці
- •3.6. Фактори, що впливають на обсяги індивідуального попиту на робочу силу
- •Тема 4 зайнятість населення та безробіття.
- •4.1. Сучасне поняття і показники зайнятості. Концептуальний поділ зайнятості (повна, глобальна, примусова)
- •4.2. Основні тенденції зайнятості в Україні
- •4.3. Сутність, види та причини безробіття
- •4.4. Приховане часткове безробіття, його наслідки
- •4.5. Макроекономічні показники безробіття
- •Тема 5. Гнучкий ринок праці. Внутрішньо фірмовий ринок праці. Соціально-трудові конфлікти, їх регулювання та розв’язання
- •5.1. Поняття гнучкості та жорсткості ринку праці. Гнучкі форми зайнятості
- •5.2. Нестандартні режими робочого часу
- •5.3. Чинники впливу на активність, мобільність, міграцію робочої сили
- •5.4. Поняття, основні елементи та особливості внутрішньо фірмового ринку праці
- •5.5. Методи пристосування внутрішньо фірмової пропозиції робочої сили до економічних умов
- •Тема 6. Нормативно-правове та інформаційне забезпечення ринку праці
- •6.1. Основні положення законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове держав не соціальне страхування на випадок безробіття»
- •6.2. Міжнародні норми зайнятості і соціального захисту. Конвенції моп
- •6.3. Державна статистична звітність, сфера її застосування, переваги і недоліки
- •6.4. Міжнародні норми адміністративної статистичної звітності
- •6.5. Моніторинг ринку праці та зайнятості
- •6.6. Наукове забезпечення державного регулювання зайнятості
- •Тема 7. Методи регулювання ринку праці та організації регулювання ринку праці
- •7.1. Економічні, правові та організаційні методи регулювання ринку праці
- •7.2. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні на випадок безробіття
- •7.3. Активні заходи держави на ринку праці та джерела її здійснення. Пасивні методи і їх роль
- •7.4. Державна та регіональні програми зайнятості
- •7.5. Державні органи регулювання ринку праці
- •7.6. Міністерство соціальної політики України, його функції, права та обов’язки
- •7.7. Система державної служби зайнятості, її структура
- •7.8. Ефективність діяльності служби зайнятості
- •Тема 8. Міжнародне співробітництво та інтеграція в світовий ринок праці
- •8.1. Глобалізація та її вплив на ринок праці
- •8.2. Міжнародна організація праці як координатор міжнародного співробітництва
- •8.3. Проблеми інтеграції України у міжнародний ринок праці
- •Список рекомендованої літератури Література Законодавчі та нормативно-правові документи
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
8.3. Проблеми інтеграції України у міжнародний ринок праці
В Україні кількість нелегальних мігрантів наблизилось до 1 млн. чол. Підвищення експорту праці, за висновками спеціалістів, дозволить отримати в п’ять-шість разів вищу економічну ефективність, ніж від інших видів експорту.
В таких умовах необхідною є розробка такої політики регулювання міграції як по експорту, так і по імпорту праці, що забезпечує захист національних інтересів України. Корисним буде використання міжнародного досвіду регулювання трудової міграції, цілями якого в країнах, з урахуванням політики МОП, є: реалізація права громадян на свободу переміщення; сприяння скороченню безробіття і полегшенню ситуації на національних ринках праці, у тому числі придбання працюючими за кордоном освіти, професії і кваліфікації, що відповідають поточним і перспективним інтересам держав; запобігання відпливу висококваліфікованих кадрів за кордон; забезпечення поворотного характеру міграції; захист прав і інтересів працюючих мігрантів у країнах перебування; надходження в країну валютних коштів від працюючих мігрантів і сприяння тим самим поліпшенню її фінансово-економічного становища. При цьому слід використати досвід Канади щодо розробки практики міграційної селекції мігрантів за національними й етнічними ознаками, рівнем освіти, професійної підготовки, знанню мови, рівнем доходів та ін., інших розвинутих країн (США, ФРН) щодо збільшення квот на в’їзд висококваліфікованих категорій працівників.
Надзвичайно гострою є проблема інтелектуальної міграції для України. За різними оцінками, Україна в 90-і роки XX століття втратила від 15 % до 20 % свого інтелектуального потенціалу в результаті еміграції найпідготовленішої робочої сили. Втрачаючи людський капітал подібної високої якості, держава несе величезні збитки, втрачаючи перспективи швидкого розвитку. Тобто інтелектуальний потенціал країни починає працювати на інші держави.
У дискусіях економістів різних економічних шкіл із приводу глобалізації та її наслідків досить часто звертається увага на невідповідність між економічною діяльністю і її соціальними наслідками. Чимало економістів справедливо розглядає глобалізацію та її наслідки на межі двох тисячоліть як своєрідне повернення до економічної системи, яку капіталізм один раз у своїй історії вже запроваджував у кожній окремо взятій країні. Президент Центру європейських досліджень при Гарвардському університеті С. Хофман зазначає: "Можливо, ми перебуваємо в ситуації європейського національного капіталізму XIX століття, до того як держави почали його регулювати і усвідомлювати, що навіть стурбований прибутками капіталіст має часом опікуватися своїми працівниками, забезпечувати їм прийнятний рівень заробітної плати. Нічого подібного у глобальному вимірі поки що немає". Щодо заходів на ринку праці, заслуговують на увагу пропозиції, вироблені фахівцями ООН: збільшення числа робочих місць з упором на створення робочих місць, що вимагають високого та достатнього рівня освіченості робочої сили; постійне підвищення кваліфікації працівників, особливо шляхом навчання некваліфікованих працівників, за допомогою професійної підготовки, поширення технічних знань без відриву від виробництва і забезпечення гнучкості навиків, необхідних для зміни місця роботи; зберігання розумних норм виплати компенсацій, мінімальної заробітної плати, прийнятих стандартів і прав в сфері охорони праці.