- •Реферат
- •Перелік умовних позначень
- •Розділ 1. Аналіз стану проблеми
- •Розділ 2. Технологічна частина проекту Розділ 2.1. Характеристика кінцевої продукції виробництва
- •Розділ 2.2. Обґрунтування вибору технологічної схеми
- •2.2.1. Порівняльний аналіз біологічних агентів
- •2.2.2. Обґрунтування вибору складу поживного середовища
- •2.2.3. Розрахунок складу поживного середовища
- •2.2.4. Обґрунтування вибору способу культивування
- •2.2.5. Обґрунтування вибору ферментаційного обладнання
- •2.2.6. Обґрунтування способу концентрування біомаси
- •2.2.7. Обґрунтування вибору способу руйнування клітинної стінки
- •2.3. Характеристика біологічного агенту
- •2.3.1. Таксономічне положення
- •2.3.2. Морфолого – культуральні ознаки
- •2.3.3. Фізіолого – біохімічні ознаки
- •2.4. Опис технологічного процесу біосинтезу
- •2.5. Матеріальний баланс
- •2.5.1. Розрахунок обладнання
- •1.Розрахунок основного обладнання
- •Фільтрувальне обладнання вибираємо за поверхнею фільтрації і за питомою швидкістю фільтрації.
- •2.Розрахунок допоміжного обладнання
- •2.6. Контроль виробництва
- •Розділ 3. Охорона праці
- •Мікроклімат
- •Склад повітря робочої зони
- •Природне та штучне освітлення
- •Природне освітлення
- •Штучне освітлення
- •Виробничий шум
- •Виробничі вібрації
- •Виробничі випромінювання
- •Висновки
- •Розділ 4. Охорона навколишнього природного середовища
- •Список літератури
Розділ 3. Охорона праці
Охорона праці – це система правових, соціально – економічних, організаційно – технічних, санітарно – гігієнічних і лікувально – профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності [10]. Основним завданням охорони праці є гуманізація праці, під якою розуміють профілактику перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістовності праці, створення умов для всебічного розвитку особистості. Завданнями охорони праці є також: знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища; впровадження норм гранично допустимих рівнів виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і небезпеки праці; розробка та планування заходів щодо поліпшення умов праці; забезпечення безпеки виконання робіт працівниками; впровадження технічних засобів і заходів щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями; розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов і охорони праці [10]. Право на здоров’я та безпечні умови праці – невід’ємне право кожної людини у будь – якій країні світу. За статистикою Міжнародної організації праці, щорічно в світі реєструється близько 15 млн. виробничих травм, а за кожні три хвилини внаслідок виробничого травматизму гине один працюючий [10].
Проблема створення нешкідливих та безпечних умов праці існувала в Україні давно, про що свідчить статистика нещасних випадків: ще 15 – 20 років тому на виробництві щорічно гинуло близько 4 тис. чоловік – в 1,6 рази більше, ніж тепер. Проблема виробничого травматизму є дуже гострою – щорічно на виробництві травмується близько 50 тис. чоловік, з них 1,5 тис. гинуть, понад 3,5
тис. отримують професійні захворювання [10].
Аналіз факторів, які призводять до професійних захворювань, свідчить, що найбільша небезпека від впливу фізичних факторів (вібрація і шум) – 32 %; забруднення повітря пилом та іншими шкідливими речовинами – 22%; біологічних факторів – 11,7%; від не ергономічності обладнання – 11, 2% [10].
Провідна роль у виникненні професійних захворювань робітників мікробіологічної промисловості належить антибіотикам [10].
В біологічних процесах виробництва антибіотиків використовують різноманітні культури грибів і бактерій, в основному мутантних форм. Технологія виготовлення комплексного поліфункціонального препарату авермектинів нематоцидної та фітостимулюючої дії – аверком складається з підготовки та стерилізації поживного середовища; піногасника; інокуляту та посівного матеріалу з наступним виробничим біосинтезом у ферментері та виділенням авермектинів з допомогою фільтр – пресу та сушарки з киплячим шаром. Далі йде фасування готового препарату в коробки, а потім в ящики [10].
Мікроклімат
Людина під час праці втрачає енергію, яку накопичив її організм за рахунок харчування. Інтенсивність витрат енергії залежить від характеру та інтенсивності праці, а також від параметрів оточуючого середовища і, у першу чергу, від стану повітря в приміщенні. Стан повітря у виробничому приміщенні називають мікрокліматом виробничого приміщення, або метеорологічними умовами. Мікроклімат, або метеорологічні умови виробничих приміщень, визначаються такими параметрами: температурою повітря в приміщенні, ºС; відносною вологістю повітря, %; рухливістю повітря, м/с; тепловим випромінюванням, Вт/м2 [10]. Нормується за ДСН 3.3.6.042-99 “Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”. Найчастіші причини відхилення параметрів мікроклімату від нормативних – це надходження надлишкового тепла в повітря виробничого приміщення або водяної пари від працюючого обладнання та різних джерел випаровування [10].
Засобами усунення надмірного тепловиділення є заміна пічного обігріву на електричний, заміна розмірів тепловипромінюючих поверхонь; використання теплоізоляції. Захист від прямої дії теплового випромінювання здійснюється екрануванням – встановленням термічного опору на шляху теплового потоку. Також використовують засоби індивідуального захисту [10]. Для зменшення вологості в виробничих приміщеннях уникають технологічних процесів, де є відкриті поверхні рідин, з яких вони випаровуються; обладнання герметизоване, а для видалення пари та вологи – витяжки та вентиляція; встановлюються апарати для кондиціювання повітря [10].
Таблиця 3.1
Виробничі ділянки |
Період року |
Оптимальні |
Допустимі | ||||
tº C |
W, % |
V, м/с |
tº C |
W, % |
V, м/с | ||
Автоклавувальне відділення |
Теплий |
20 - 25 |
40-60 |
< 0.3 < 0.2 < 0.2 < 0.2 |
22- 26 |
до 75% |
< 0.25 |
Холодний |
18 - 21 |
40-60 |
< 0.2 |
19 - 23 |
до 75% |
< 0.2 | |
Ферментаційне відділення |
Теплий |
20 - 25 |
40-60 |
< 0.3 |
19 -25 |
до 75% |
< 0.2 |
Холодний |
18 - 21 |
40-60 |
< 0.2 |
17 -20 |
до 75% |
< 0.2 | |
Варильне відділення |
Теплий |
20 - 25 |
40-60 |
< 0.3 |
22 -27 |
до 75% |
< 0.2 |
Холодний |
18 - 21 |
40-60 |
< 0.2 |
19 -23 |
до 75% |
< 0.2 | |
Післяферментаційне відділення |
Теплий |
20 - 25 |
40-60 |
< 0.3 |
21 -25 |
до 75% |
< 0.2 |
Холодний |
18 - 21 |
40-60 |
< 0.2 |
|
до 75% |
< 0.15 |
Продовження таблиці 3.1
Пакувальне відділення |
Теплий |
20 - 25 |
40-60 |
< 0.3 |
21 -25 |
до 75% |
< 0.2 |
Холодний |
18 - 21 |
40-60 |
< 0.2 |
19 -22 |
до 75% |
< 0.18 |