- •Розділ 8 екологічна безпека літосфери
- •8.1. Забруднення літосфери
- •8.2. Поведінка забруднень у літосфері та вплив їх на здоров’я людини
- •8.3. Бережливе ставлення до надр і земної поверхні
- •8.4. Контроль і управління якістю ґрунтів
- •8.5. Охорона ландшафтів
- •Розділ 9 раціональне природокористування та ресурсозбереження
- •9.1. Антропогенний ресурсний цикл
- •9.2. Безвідходні та маловідходні технології
- •9.3. Раціональне використання водних ресурсів
- •9.4. Рекуперація і утилізація відходів та комплексна переробка сировини
- •9.5. Розробка нових технологічних процесів
- •9.6. Територіально-виробничі комплекси
- •9.7. Раціональне використання енергоресурсів
- •9.8. Раціональне використання фітоценозів
- •9.9. Раціональне використання зооценозів
- •9.10. Раціональне використання земельних ресурсів
- •9.11. Заповідна справа і міжнародне співробітництво
- •9.12. Оптимізація взаємовідносин людини і біосфери
- •9.13. Перспективні напрями раціонального природокористування
- •Розділ 10 екологічна безпека людини
- •10.1. Зміст предмета «екологія людини»
- •10.2. Вплив навколишнього природного середовища на здоров’я людей
- •10.3. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери
- •10.4. Харчування людини і нормування якості харчових продуктів
- •Вода і харчові продукти
- •Забруднення харчової сировини й продуктів
- •Критерії якості та гдк харчових продуктів
- •10.5. Вплив забруднювальних речовин на організм людини
- •10.6. Екологічно безпечні продукти харчування
- •Профілактика радіоактивного забруднення харчових продуктів
- •10.7. Раціональне харчування
- •Деяких продуктах
- •Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •10.8. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- •10.9. Тютюновий нікотин, алкоголь, наркотики і снід – «ядерна бомба» сповільненої дії
- •Алкоголь
- •Наркотики
- •Синдром набутої імунної недостатності (снід)
- •Розділ 11 еколого-економічні аспекти раціонального природокористування
- •11.1. Еволюція економічних принципів природокористування
- •11.2. Еколого-економічні засади раціонального природокористування
- •11.3. Оцінка природних ресурсів
- •11.4. Платежі за забруднення довкілля
- •Залежно від їх концентрації
- •Автомобільним транспортом
- •Розділ 12 новітні напрями прикладної екології
- •12.1. Екологія міських екосистем
- •12.2. Екологія радіаційно забруднених екосистем
- •12.3. Еколопчні проблеми космосу
- •12.4. Екологічні проблеми військово-промислового комплексу
- •Розділ 13 організаційна і правова системи управління екологічною безпекою довкілля
- •13.1. Правова система управління
- •13.2. Правова відповідальність за екологічні злочини
- •13.3. Організаційна система управління
- •13.4. Екологічна освіта і виховання
- •13.5. Екологічний менеджмент
- •13.6. Екологічний аудит і експертиза
- •13.7. Екологічний маркетинг
- •13.8. Екологічна паспортизація підприємств
- •13.9. Екологізація виробництва і «зелені» технології
- •Розділ 14
- •14.2. Стратегія і тактика розвитку виробничого та природоресурсного потенціалу
- •14.3. Утилізація та перероблення промислових відходів
- •14.4. Екологічні аспекти військово-промислового комплексу
- •14.5. Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів
- •Земельні ресурси
- •Водні ресурси
- •Корисні копалини
- •Атмосферне повітря
- •Ресурси флори й фауни, рекреаційна та заповідна справа
- •14.6. Екологічна конверсія антропогенної діяльності
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 1
- •Розділ 10
- •Розділ 11
- •14.1. Основні пріоритети навколишнього природного середовища
Атмосферне повітря
З метою стабілізації стану повітряного басейну та поліпшення якості повітря потрібно розробити стандарти якості атмосферного повітря. При цьому слід узгодити їх з міжнародною системою стандартів і створити нову систему екологічного нормування шляхом введення технологічних стандартів і нормативів утворення забруднювальних речовин під час здійснення технологічних процесів. Потрібно також розробити технологічні нормативи на основні забруднювальні речовини з урахуванням можливостей новітніх технологій та здійснити перехід до міжнародних стандартів і нормативів.
Ресурси флори й фауни, рекреаційна та заповідна справа
Стратегія лісокористування визначається зростаючими потребами в деревинній сировині в умовах значного лісодефіциту та різким зростанням кліматорегулювальної, захисної, санітарно-гігієнічної, рекреаційно-туристичної та естетичної ролі лісів в умовах екологічної кризи. Визначальним принципом раціонального використання деревинних ресурсів має стати безвідходне лісокористування. Потужним резервом додаткового одержання сировини є значне збільшення використання деревинної біомаси (до 80 % порівняно із сучасним – 48 %) без шкідливого впливу на родючість ґрунтів та рослинні ресурси. Це забезпечуватиметься за рахунок створення і широкого впровадження безвідходних та маловідходних технологій.
Розширення сировинної бази целюлозно-паперової промисловості на основі плантаційного лісорозведення, впровадження в лісопереробному комплексі ресурсозберігаючих технологій, використання замінників і вторинної сировини дадуть змогу, починаючи з 2015 р., щороку економити 2220 тис. м3 деревини. Відновлення сировинної бази дикорослих плодів, грибів, ягід та лікарських рослин стане можливим завдяки створенню штучних агроплантацій. Раціональне використання та відтворення лісових ресурсів потребує створення системи моніторингу лісів, що стане засобом управління лісовим господарством шляхом оптимізації системи лісокористування та запобігання критичним екологічним явищам і процесам. Розвиток заповідної справи і збереження біоресурсів передбачає створення оптимальної репрезентативної мережі природно-заповідного фонду України і резервування в процесі земельної реформи цінних для заповідання природних територій та об’єктів. Зберігання та раціональне використання ресурсів флори й фауни здійснюватиметься на основі:
організації комплексного моніторингу стану популяцій тваринного й рослинного світу та створення і ведення державного кадастру;
розроблення та впровадження сучасних наукових методів оцінки оптимальних рівнів використання біологічних ресурсів;
розроблення та впровадження державних регіональних і міждержавних програм з охорони, використання та відтворення видів рослинного й тваринного світу, яким загрожує зникнення внаслідок негативного впливу господарської діяльності.
Програма реабілітації та раціонального використання природних лікувальних ресурсів передбачає здійснити наукові розробки оцінки перспективних рекреаційних територій державного значення, картування й затвердження їх як зон чи територій, що не підлягають приватизації, провести роботи з медичного зонування курортно-рекреаційних територій України, а також складання територіальних комплексних схем охорони навколишнього природного середовища основних курортно-рекреаційних регіонів.