- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Видання подається в авторський редакції вступ
- •Лабораторна робота № 1 Визначення інтегральної теплоти розчинення солі
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Лабораторна робота № 1.2
- •Визначення інтегральної теплоти розчинення
- •Невідомої солі
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 2 побудова та аналіз діаграм стану обмежено розчинних рідин
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на виконання роботи
- •Прилади, лабораторний посуд та реактиви
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 3 кріометричне визначення молярної маси речовини
- •Теоретичні відомості
- •Кріоскопічні сталі деяких розчинників
- •Визначення температури замерзання чистого розчинника
- •Визначення температури замерзання розчину
- •Завдання на виконання роботи
- •Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №4 електропровідність розчинів електролітів
- •Теоретичні відомості
- •Електрична провідність розчинів слабких електролітів
- •Електрична провідність розчинів сильних електролітів
- •Методика виміру електричної провідності
- •Завдання на виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Лабораторна робота № 4.2 визначення електропровідності розчинів сильних електролітів Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Оцінка похибки вимірювань
- •Аналіз одержаних результатів, висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 5 електрорушійні сили
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на виконання роботи
- •Прилади, лабораторний посуд та реактиви
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №6 хімічна кінетика
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота № 6.1
- •Аналіз одержаних результатів, висновки
- •Лабораторна робота №6.2
- •Опрацювання результатів
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 7 визначення поверхневого натягу розчинів та розрахунок адсорбції на межі поділу розчин – повітря
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на виконання роботи
- •Прилади, лабораторний посуд та реактиви
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Характеристики пар
- •Опрацювання результатів
- •Поверхневий натяг розчинів оцтової кислоти
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 8 адсорбція на межі поділу тверде тіло – рідина. Обчислення питомої поверхні адсорбенту
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на виконання роботи
- •Прилади, лабораторний посуд та реактиви
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Результати розрахунку адсорбції на межі поділу тверде тіло – рідина
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 9 методи одержання колоїдних систем
- •Теоретичні відомості
- •Будова колоїдної частинки
- •Прилади, лабораторний посуд, реактиви
- •Порядок виконання роботи № 9.4
- •Опрацювання результатів
- •Швидкість електрофоретичного перенесення визначають за рівнянням:
- •Опрацювання результатів
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 11 визначення порогу коагуляції золю гідроксиду заліза та перевірка правила шульце-гарді
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на виконання роботи
- •Прилади, лабораторний посуд та реактиви
- •Порядок виконання роботи
- •Результати дослідження коагуляції золю гідроксиду заліза
- •Опрацювання результатів
- •Результати визначення порогу коагуляції та коагулюючої дії іонів різної валентності
- •Оцінка похибки вимірювань
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 12 вивчення кінетики та визначення ступеня набухання желатини
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота № 12.1 вагове вИвчення кінетики набухання желатину у водно– спиртових сумішах
- •Завдання на виконання роботи
- •Прилади, лабораторний посуд, реактиви
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Результати дослідження кінетики набухання желатину ваговим методом
- •Лабораторна робота № 12.2 вплив рН на ступінь набухання желатини та визначення ізоелектричної точки методом набухання
- •Завдання на виконання роботи
- •Прилади, лабораторний посуд та реактиви
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Результати дослідження кінетики набухання желатину в розчинах з різним значенням рН ваговим методом
- •Залежність граничного набухання желатину від рН розчину
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Залежність граничного ступеня набухання желатину від рН розчину
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 13 визначеня зв`язаної води індикаторним рефрактометричним методом
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на виконання роботи
- •Прилади, лабораторний посуд та реактиви
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Оцінка похибки вимірювань
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Фізична та колоїдна хімія методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт
- •Видання подається в авторський редакції
Опрацювання результатів
Обчислюють зниження температури замерзання розчину за рівнянням 3.8.
При визначенні істинної молярної маси електролітів кріометричним методом, необхідно використовувати органічні розчинники, в яких розчинена речовина не дисоціює. Обчислюють молярну масу розчиненої речовини за рівнянням 3.13.
Порівнюють одержані значення молярної маси з довідковими значеннями, що знаходяться у лаборанта.
Якщо розчинена речовина неелектроліт, визначають похибку вимірювань і на цьому роботу закінчують.
Якщо розчинена речовина електроліт, визначена молярна маса буде “уявною”, тобто значно меншою за дійсне значення за рахунок процесу дисоціації розчиненої речовини. Тому знаходять відношення .
Знаючи і (ізотонічний коефіцієнт), можна визначити ступінь дисоціації за рівнянням 3.16.
Питання для самоперевірки
Сформулюйте закон Рауля. Для яких розчинів справджується цей закон ?
Властивості якого компоненту розчину (розчиненої речовини чи розчинника) визначають кріоскопічну сталу?
Поясніть взаємозв’язок між зниженням тиску насиченої пари розчинника над розчином та зниженням температури замерзання розчину.
Поясніть зміст поняття “уявна” молярна маса розчиненої речовини.
Як практично визначити температуру замерзання розчину? Як визначити зниження температури замерзання розчину порівняно з розчинником?
Як визначити ступінь дисоціації слабкого електроліту за зниженням температури замерзання розчину?
Як обчислити молярну масу розчиненої речовини – неелектроліту за зниженням температури замерзання розчину?
Особливості термометра Бекмана. З якою точністю і в яких межах можна проводити виміри цим приладом?
Які величини можна розрахувати після експериментального визначення температури замерзання розчину?
Лабораторна робота №4 електропровідність розчинів електролітів
Мета роботи ознайомитися з класичним методом визначення електропровідності розчинів слабких та сильних електролітів та навчитися розраховувати питому та еквіваленту електропровідності розчинів електролітів, ступінь та константу дисоціації розчинів слабких електролітів та коефіцієнт електропровідності сильних електролітів.
Теоретичні відомості
За електричною провідністю розрізняють провідники першого і другого роду. До перших належать всі метали та їх сплави, а до других – розчини і розплави електролітів. В розчинах електролітів електричний струм проводиться за допомогою іонів, які переміщуються до відповідних електродів.
Згідно з теорією Арреніуса, молекули електролітів у водних розчинах дисоціюють на іони, які і переносять електричний струм. Одні електроліти дисоціюють в розчинах повністю (сильні), інші частково (слабкі). Електрична провідність слабких електролітів визначається в основному ступенем дисоціації, яка залежить від концентрації електроліту і температури.
Властивість систем проводити електричний струм визначається опором або електричною провідністю. Опір R провідника пропорційний його довжині l (м) і обернено пропорційний площині поперечного перерізу S (м2).
(4.1)
Коефіцієнт пропорційності (Омм), який дорівнює опору провідника при l = 1 м і S=1м2 називається питомим опором.
Електрична провідність – величина, обернена опору, Ом-1:
(4.2)
а питомa електричнa провідність – величина, обернена питомому опору, См/м:
(4.3)
Питома електрична провідність електроліту – електрична провідність розчину об’ємом 1 м3, що міститься між двома паралельними електродами, площа кожного з яких становить 1 м2.
Питома електрична провідність являє собою струм, який переноситься через одиницю поперечного перерізу при градієнті потенціалу 1 В/м. Питома електрична провідність визначається швидкістю руху іонів (рухливістю), їх концентраціями в розчині і температурою.
Еквівалентна електрична провідність (молярна) визначається як електрична провідність розчину, в об’ємі якого міститься 1 г-екв розчиненого електроліту і який розміщений між двома паралельними металевими провідниками, віддаленими один від одного на 1 м, [Смм2 /моль].
(4.4)
де = 1/С розведення, тобто число літрів розчину, в якому міститься 1 г-екв розчиненої речовини. Враховуючи швидкість руху іонів (катіонів та аніонів) , ступінь дисоціації електроліту , коефіцієнт електропровідності , можна записати:
(4.5)
де F - стала Фарадея
Прийнявши до уваги, що рухливість катіонів і аніонів , маємо
(4.6)
Залежність від концентрації наведена на рис.4.1.
Питома електрична провідність розчинів зростає зі збільшенням концентрації електролітів до певної межі, тому що в 1 мл об’єму збільшується кількість переносників електричного струму – іонів. Як видно з рис.4.1, для слабких електролітів при деякій концентрації питома електрична провідність зменшується, тому що зменшується ступінь їх дисоціації.
Рис. 4.1. Залежність питомої електричної провідності від концентрації розчину сильного та слабкого електроліту
|
Для сильних електролітів зі збільшенням концентрації зменшується відстань між іонами, внаслідок чого зростає взаємне гальмування за рахунок наявності електрофоретичного та асиметричного ефектів і, відповідно, зменшується швидкість руху іонів. Крім того, зі збільшенням концентрації електроліту зростає в’язкість розчину, що також гальмує рух іонів. |
Рис. 4.2. Залежність еквівалентної електричної провідності від розведення розчину |
Еквівалентна електрична провідність слабких і сильних електролітів (рис. 4.2) збільшується з розведенням: для слабких – внаслідок збільшення ступеню дисоціації електроліту, для сильних – внаслідок зростання рухливості іонів.
|