- •Визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля землі
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Визначення циркуляції вектора напруженості магнітного поля соленоїда
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Експериментальні значення
- •Контрольні запитання
- •Вимірювання індукції магнітного поля за допомогою веберметра
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Визначення питомого заряду електрона методом магнетрона
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Вимірювання магнітної індукції з використанням ефекта хола
- •Теоретичні основи методу вимірювання та опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Визначення індуктивності соленоїда
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Побудова початкової кривої намагнічування і петлі гістерезису імпульсно-індукційним методом
- •Основні теоретичні відомості
- •1. Магнітні властивості речовин
- •2. Опис лабораторної установки і методика вимірювань в(н) імпульсно-індукційним методом
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Зняття петлі гістерезису та початкової кривої намагнічування феромагнітної речовини за допомогою електронного осцилографа
- •Основні теоретичні відомості
- •Лабораторна установка і фізичні основи експерименту
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № ем 9 дослідження згасаючих коливань у коливальному контурі
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Додавання взаємно перпендикулярних коливань
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
Опис лабораторної установки
Принципова схема установки для вивчення згасаючих коливань у контурі зображена на рис. 3.
Схема складається з реального коливального контура, напівпровідникового діода і осцилографа для спостереження коливань.
Розглянемо призначення складових частин установки. Напівпровідниковий діод використовується для того, щоб через рівні проміжки часу в коливальний контур подавати порцію енергії (заряду) і тим самим забезпечувати неперервність зображення згасаючих коливань на екрані осцилографа. Півперіоду (0,01 с), коли діод пропускає електричний струм, в конденсатор контура подається порція енергії, і конденсатор підзаряджається. Протягом другої половини періоду змінного струму діод не пропускає електричний струм в контур, він буде від’єднаним від джерела енергії, і в коливальному контурі відбуватимуться згасаючі коливання.
Параметри контура підібрані так, щоб період коливань був значно меншим 0,01 с, і за час, поки діод не пропускає струму, відбувалося повне згасання коливань заряду в контурі.
Замість діода в деяких модифікаціях установок можуть використовуватись інші схеми періодичної подачі енергії в коливальний контур, наприклад релаксаційний генератор.
Коливання, які збуджуються в коливальному контурі, подаються на вхід “Y” осцилографа. На екрані осцилографа візуально спостерігаються згасаючі коливання напруги на конденсаторі С коливального контура. Аналізуючи осцилограму, можна визначити характеристики згасаючих коливань (період Т, логарифмічний декремент згасання ) і характеристику контура – його добротність Q.
Хід роботи
Прилади і обладнання: установка для вивчення затухаючих коливань, джерело напруги, електронний осцилограф, підвідні провідники.
Ввімкнути джерело живлення і осцилограф в електричну мережу. Через 3-5 хв. прогрівання прилади готові до роботи.
Підготувати електронний осцилограф до вимірювань і спостереження осцилограми згасаючих коливань.
За незмінної ємності С1=0,1 мкФ послідовно для опорів R1, R2 і R3 за осцилограмою визначити амплітуду одного із перших максимумів Аі та амплітуду коливань через два періоди Аi+2. Результати вимірювань занести в таблицю.
За формулою обчислити логарифмічний декремент згасання коливань та добротність контуруза опорів R1, R2 і R3. Результати занести в таблицю.
Побудувати графіки залежності =f(R) i Q=f(R). Проаналізувати ці залежності.
За результатами вимірювань та графіком залежності =f(R) визначити коефіцієнт пропорційності між та R і порівняти знайдене значення зі значенням, обчисленим за формулою (10).
Використовуючи генератор міток осцилографа, визначити експериментальне значення періоду коливань Текс. за незмінного опору R1 і різних значень ємностей С1, С2, С3. Результати вимірювань записати в таблицю.
R, Ом |
С, Ф |
L, Гн |
Аі, мм |
Аi+2, мм |
|
|
Q |
Текс., с |
Ттеор., с |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8. За формулою (10) обчислити теоретичні значення періоду коливань Ттеор. за сталого R1 і різних значень С. Результати вимірювань записати в таблицю. Порівняти значення Текс і Ттеор..