- •Курсова робота
- •Облік загальновиробничих витрат на прикладі дп ват «Київхліб»«Хлібокомбінат № 12»
- •Розділ 1. Економічна сутність загальновиробничих витрат
- •1.1.Загальні принципи визначення витрати та їх класифікація
- •Класифікація витрат
- •1.2. Законодавче та нормативне регулювання управління витратами
- •Огляд нормативно-законодавчої бази з управління витратами
- •1.3. Поняття про загальновиробничі витрати та порядок їх формування
- •Розділ 2. Методика ведення управлінського обліку загальновиробничих витрат на дп ват «Київхліб» «Хлібокомбінат № 12»
- •2.1. Техніко-економічна характеристика дп ват «Київхліб» «Хлібокомбінат № 12», коментар облікової політики
- •Основні техніко-економічні показники діяльності дп ват "Київхліб" "Хлібокомбінат № 12" за 2009 - 2010 рр.
- •Коментар облікової політики
- •2.3. Складання кошторису загальновиробничих витрат як складової зведеного кошторису витрат на виробництво
- •2.4. Облік та розподіл загальновиробничих витрат при формуванні собівартості реалізованої продукції
- •Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат за березень 2010 р.
- •Розділ 3. Пропозиції щодо підвищення ефективності методів управління загальновиробничими витратами
- •3.1. Порядок відображення загальновиробничих витрат в управлінському обліку
- •Класифікація накладних витрат
- •3.2. Вдосконалення обліку загальновиробничих витрат
- •Додатки
Розділ 1. Економічна сутність загальновиробничих витрат
1.1.Загальні принципи визначення витрати та їх класифікація
Відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" [7] під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу в наслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
На основі згаданого вище стандарту, можна скласти схему визначення та виникнення витрат згідно принципів, наведених у стандарті (рис. 1.1.). П(С)БО 16 "Витрати" дає нам чітке уявлення про те що не завжди зменшення власного капіталу є витратами [12]/ Згідно даної схеми, витрати лише тоді визначаються, коли вони зменшують власний капітал через зменшення суми активів або збільшення суми зобов'язань.
Наприклад, до витрат, які виникають у зв’язку з зменшенням активів, належать: списання матеріалів у виробництво, для ремонту обладнання, на адміністративні цілі; нарахування зносу (амортизація); списання основних засобів, що стали не придатними і не використовуються, нематеріальних активів, МШП та інших необоротних активів; витрати від знецінення запаси; благодійні внески; визнані економічні санкції: штрафи, пені, неустойки в сплачення; інші витрати, пов'язані із зменшенням активів.
У свою чергу, витрати, що збільшують зобов'язання є нарахування: заробітної плати; податків, зборів, обов'язкових платежів; відрахування на обов'язкове і добровільне страхування; транспортні витрати; оренди, комунальних послуг витрати зв'язку, послуг з реклами; інші нарахування витрат, пов'язані із збільшенням зобов'язань.
У результаті таких витрат збільшується, як вже згадувалося, власний капітал підприємства.
Рис.1.1 Принципи визнання або невизнання витрат
Ефективність управління підприємством визначається побудовою ефективної системи управління витратами та доходами.
Метою фінансового обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, обчислення фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, калькулювання собівартості продукції та визначення цін, розрахунок прибутку та визначення рівня рентабельності, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів.
Дані обліку витрат використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, визначення результатів діяльності структурних підрозділів і підприємства в цілому, розрахунку ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток та удосконалення виробництва, для планово-економічних та аналітичних розрахунків.
В обліку має бути забезпечене повне зіставлення планових та звітних даних щодо складу та класифікації витрат, об'єктів і одиниць калькулювання, методів розподілу витрат між виробництвами та окремими видами продукції.
Згідно з Типовим положенням з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 р. № 473 (далі Типове положення), Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затвердженими Наказом Державного комітету промислової політики України № 373 від 09.07.2007 р. (далі Методичні рекомендації) та П(С)БО 16 «Витрати» витрати класифікуються за ознаками, наведеними в табл. 1.1 [24].
За центрами відповідальності (місцем виникнення витрат) витрати на виробництво групуються за виробництвами, цехами, дільницями, технологічними переділами, службами та іншими адміністративно відокремленими структурними виробничими підрозділами. Наприклад, на підприємствах хлібопекарної промисловості окремо ведеться облік витрат по хлібобулочному цеху, кондитерському цеху, а також облік загальновиробничих витрат, адміністративних витрат та витрат збутової діяльності.
Таблиця 1.1