4. Формування ефективного стилю лідерства
Стиль лідерства займає чільне місце серед соціально-психологічних факторів успішного менеджменту. Передумовою ефективної діяльності керівників підприємств є формування у кожного з них необхідних професійно-ділових, організаторських і особистих якостей. Різні якості займають неоднакові місця: ввічливість, справедливість, працьовитість, чесність, принциповість, фаворитизм, зайва самовпевненість, відсутність особистої культури та вміння поводитися. Серед негативних стилів відзначається волюнтаристський, бюрократичний, пасивний та інші.
При обранні стилю керівники повинні користуватися наступними критеріями:
наявність достатньої інформації та досвіду у підлеглих;
рівень вимог, які пред'являються до рішення;
чіткість і структурованість проблеми;
ступінь приналежності підлеглих до справ організації та необхідність узгоджувати з ними рішення;
вірогідність того, що одноособове рішення здобуде підтримку виконавців;
зацікавленість виконавців в досягненні цілей;
ступінь вірогідності виникнення конфліктів між підлеглими в результаті прийняття рішення.
На стиль керівництва істотно впливає ситуація, своєрідність вирішуємих задач, кваліфікація і згуртованість членів колективу та інше. Наприклад, в критичний для організації ситуації навіть демократичний керівник буде вимушений використовувати більш жорсткі методи управління колективом.
Розрізняють такі фактори, що визначають об'єктивність формування стилю керівництва:
— закономірність управління;
— особливості сфери діяльності підприємства;
— рівень ієрархії в управлінні;
— соціально-психологічні особливості підлеглих;
— стиль роботи керівників вищої ланки. Індивідуальними факторами є:
— ступінь володіння керівника знаннями сучасного наукового менеджменту;
— культурно-моральний рівень менеджера;
— ступінь відповідності особистих якостей менеджера до характеру об'єкта управління;
— життєві установки та цінності менеджера;
— практичний досвід і дійові якості менеджера;
— рівень уміння спілкуватись з людьми в процесі управління.
Організації ефективні настільки, наскільки ефективні люди, що працюють у них. Люди ефективні настільки, наскільки їхні менеджери дозволяють їм бути ефективними. Визначте власний стиль лідерства, що допоможе вам надихати й вести за собою людей. Допоможіть своїй команді відчути себе винятковою, і вона досягне виняткових результатів.
Ефективні стилі лідерства
Виконавець. Цей стиль приділяє величезну увагу завданню й взаєминам. Менеджер, що використовує цей стиль, - хороший чинник мотивації, встановлює високі стандарти, визнає індивідуальні відмінності й використовує колективне управління.
Розробник. Цей стиль приділяє максимальну увагу стосункам мінімальну - завданням. Менеджер, що використовує цей стиль, має повну довіру до людей і головним чином зацікавлений розвитком їх як індівідуальностей.
Доброзичливий автократ. Цей стиль звертає максимальну увагу на завдання й мінімальну - на взаємини. Менеджер, що використовує цей стиль, знає точно, чого він хоче й як отримати це, не заподіюючи обурення.
Бюрократ. Цей стиль звертає мінімальну увагу і на завдання, і на стосунки. Менеджер, що використовує цей стиль, цікавиться головним чином правилами, хоче управляти ситуацією за допомогою правил і вважається добросовісним. Неефективні стилі лідерства
Примиренець (опортуніст). Цей стиль звертає багато уваги на завдання й відносини в ситуаціях, які вимагають акценту тільки на одному. Цей стиль менеджера характеризує неповажну (погану), проте відповідальну особу, яку дуже зачіпає тиск з боку чи зверху.
Місіонер. Цей стиль звертає максимальну увагу на людей і відносини й мінімальну увагу на завдання в ситуації, в якій така поведінка є невідповідною. Цей менеджер - типовий "добродійник людства", який оцінює гармонію як мету саму по собі.
Диктатор. Цей стиль звертає максимальну увагу на завдання й мінімальну увагу на взаємини в ситуації, в якій така поведінка є невідповідною. Цей менеджер не має ніякої довіри до інших, неприємний, він цікавиться тільки безпосередньою роботою.
Дезертир. Цей стиль звертає мінімальну увагу на завдання й на взаємини в ситуації, де така поведінка невідповідна. Цей менеджер незалучений і пасивний.
Поради з успішного керівництва
"Головний вплив на продуктивність праці справляють не умови праці самі по собі, а увага до персоналу" (Т. Пітер, Р. Уотермен).
1. Завжди підтримуйте добрі стосунки з вищестоящим керівником. На практиці якість цих відносин прямо пов'язана з вашою здатністю задовольняти запити підлеглих і, отже, впливати на них.
2. У спілкуванні демонструйте підлеглим ті зі своїх рис, якими вони мають володіти. Потрібно враховувати, що моделювання — найбільш сильна стратегія керівництва.
3. У контактах із підлеглими робіть так, щоб ваші очікування були зрозумілими. В інакшому разі ви не можете сподіватися на те, що підлеглі задовольнять їх.
4. Періодично звільняйтеся від текучки. Цей час необхідний вам для того, щоб добре подумати, як досягти поставленої мети і яку стратегію обрати для цього.
5. Заохочуйте ініціативність і працьовитість. Не вважайте якісне виконання чимось самим собою зрозумілим. Відзначте його і незабаром переконаєтеся, що ваші підлеглі будуть працювати ще краще. Люди, якщо ви їм дозволите, втоплять вас в ідеях.
6. Визнавайте відмінності серед виконавців. Разом із тим врахуйте, що нікого не можна дуже виділяти. Якщо це трапиться, то може стати причиною бездіяльності інших.
7. Завжди уважно вислуховуйте своїх підлеглих. Вони мають бути впевнені, що їхня думка дуже важлива для вас.
"Піклуйтеся про мух, а слони самі про себе подбають" (Закон замінності Пітера).
8. Завантажуйте людей тією роботою, яка більшою мірою зможе задовольнити як їхні потреби, так і потреби організації. У цьому полягає система мотивації організації.
9. Постійно робіть вчинки, які показують підлеглим, що ви цінуєте їх як особистостей. Люди хочуть почуватися значимими, і якщо ви зможете зміцнити їх у цій думці, то вони будуть вам вдячні.
10. У конфліктних ситуаціях розв'язуйте розбіжності чітко і недвозначно.
11. Виробіть звичку надавати працівникам інформацію до того, як вона їм знадобиться. Адже для багатьох виконавців інформація — це один із найдефіцитніших засобів.
12. Періодично влаштовуйте неформальні зустрічі, щоб згуртувати команду. При цьому заохочуйте участь і обмін ідеями, взагалі робіть усе, щоб зосередити команду на поставлених завданнях.
13. Підтримуйте з працівниками зворотний зв'язок щодо їхнього внеску в роботу команди. Робіть це часто, об'єктивно і чесно.
14. Особисто проводьте добір членів команди. При цьому ставтеся до кандидатів дуже обережно.
15. Не ставтеся до себе занадто серйозно. Вмійте посміятися над собою разом зі своїми підлеглими, і люди незабаром оцінять такий стиль керівництва.
16. Організуйте свій час так, щоб залишалося якомога більше часу на спілкування з підлеглими.
17. Намагайтеся не обіцяти марно. Адже підлеглі розраховують, що їхнє прохання виконають. Інакше вони у вас розчаруються.
18. У процесі роботи діліться з підлеглими своїми планами, поглядами, ідеями. Звертайтеся до них за допомогою.
19. Знаходьте в собі мужність визнавати допущені помилки. На перший погляд це здається ознакою слабкості, та насправді — це ознака сили.
20. Виробляйте в собі комунікативні навички. Пам'ятайте, що вони набуваються, а не успадковуються.