- •Статистика
- •Тема 1. Предмет і метод статистики.
- •1.1. Статистика як суспільна наука
- •1.2. Предмет статистичної науки.
- •1.3. Поняття, категорії і показники статистичної науки
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження, як перший етап статистичного дослідження
- •2.2. Основні організаційні форми статистичного спостереження, його види і способи проведення
- •2.3. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.4. Помилки статистичного спостереження та заходи щодо їх усунення
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних.
- •2.1. Суть, організація і техніка статистичного зведення. Методологічні аспекти статистичних групувань.
- •3.2. Основні завдання і види статистичних групувань
- •Виробництво жирних сирів за видами в Україні.
- •У таблиці 3.3. Наведено приклад аналітичного групування.
- •Характеристика залежності прибутку малих
- •3.3. Принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп
- •3.4. Статистичні ряди розподілу
- •3.5. Статистичні таблиці.
- •Макет статистичної таблиці
- •Територія та чисельність населення Галичини
- •Тема 4. Статистичні показники
- •4.1. Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини
- •4.3. Відносні величини, їх суть та значення, види та способи розрахунку.
- •4.4. Середня, її суть і види
- •4.5. Середня арифметична проста і зважена.
- •Математичні властивості середньої арифметичної та її розрахунок.
- •4.6. Середня гармонічна та умови її застосування.
- •4.7. Порядкові середні величини.
- •4.8. Поняття варіації та її основні показники.
- •4.9. Математичні властивості дисперсії та способи її обчислення.
- •4.10. Види дисперсій та правило їх додавання.
- •4.11. Дисперсія альтернативної (якісної) ознаки.
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу.
- •5.1. Суть ряду розподілу. Види рядів розподілу, їх частотний аналіз.
- •5.2. Коефіцієнти варіації.
- •Тема 6. Вибірковий метод.
- •6.1. Поняття про вибіркове спостереження та його основні завдання
- •6.2. Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •6.3. Знаходження середньої і граничної помилок.
- •Для середньої
- •6.4. Визначення обсягу вибірки.
- •Тема 7. Аналіз таблиць взаємної спряженості.
- •7.1. Таблиці взаємної спряженості.
- •7.2. Методологія проведення аналізу взаємної спряженості.
- •Розділ 8. Статистичні методи аналізу кореляційних звязків .
- •8.1. Види взаємозв’язків між явищами.
- •8.2. Метод аналітичного групування.
- •8.3. Основи кореляційно-регресійного аналізу.
- •Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку. Множинна регресія.
- •Тема 9. Аналіз інтенсивності динаміки.
- •9.1. Поняття про ряди динаміки, їх види та правила побудови.
- •Парк тракторів у сільських спілках району
- •9.2. Основні характеристики рядів динаміки.
- •9.3. Середні показники динаміки.
- •Тема 10. Аналіз тенденцій розвитку.
- •Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку.
- •10.2. Сезонні коливання, метолди їх вимірювання.
- •10.3. Аналіз тенденцій розвитку.
- •10.4. Ковзна середня.
- •Тема 11. Індекси.
- •11.1. Поняття статистичних індексів, їх види та роль.
- •11.2 Методологічні принципи побудови індексів.
- •11.3. Агрегатний індекс - основна форма загального індексу
- •11.4. Середньозважені індекси.
- •11.5. Індекси середніх величин.
- •Тема 12. Графічний метод.
- •12.1.Поняття статистичного графіка.
- •12.2. Основні елементи статистичних графіків.
- •Класифікація графіків.
- •12.4. Графіки рядів розподілу.
- •12.5. Графіки динаміки.
- •Список осоновної рекомендованої літератури
- •Список додаткової рекомендованої літератури
3.2. Основні завдання і види статистичних групувань
За допомогою методу групувань статистика вирішує різні завдання. З усієї різноманітності завдань, які вирішуються за допомогою статистичних групувань, прийнято виділяти найголовніших три:
розподіл всієї сукупності на якісно однорідні групи, тобто виділення соціально-економічних типів явищ;
вивчення складу досліджуваних явищ і структурних змін;
дослідження взаємозв'язку і залежності між ознаками суспільних явищ.
Відповідно до цих завдань виділяють три види групувань:
Типологічне - це розподіл неоднорідної сукупності на якісно однорідні групи. Типологічні групування застосовуються при вивченні розподілу підприємств за формами власності, при розподілі суспільного виробництва за економічним призначенням продукції, при групуванні населення за суспільними групами та ін. Прикладом типологічного групування є виробництво жирних сирів по рокам (табл. 3.1.).
Таблиця 3.1.
Виробництво жирних сирів за видами в Україні.
|
Вид сирів |
Одиниця виміру |
2000 |
2001 |
|
Крупні |
Тис. тон |
17,7 |
31,2 |
|
Дрібні, у тому числі:
|
Тис. тон |
32,3 |
50,0 |
|
- тверді |
Тис. тон |
28,9 |
44,8 |
|
Плавлені |
Тис. тон |
17,5 |
23,6 |
Слід зауважити, що типологічні групування відрізняються від структурних лише метою дослідження, за формою ж вони повністю збігаються.
Структурне групування - це розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною варіюючою ознакою. Вони використовуються для виявлення закономірностей розподілу одиниць сукупності за варіюючими значеннями досліджуваної ознаки, вивчення складу сукупності та структурних зрушень. Структурні групування застосовуються при вивченні підприємств за галузями виробництва, величиною основних виробничих фондів, рівнем механізації виробництва, кількістю працюючих, обсягом продукції та ін.
Прикладом структурного групування може бути розподіл підприємств регіону за кількістю працюючих (табл. 3.2.)
Таблиця 3.2.
Групування промислових підприємств за кількістю працюючих.
|
Групи підприємств за кількістю працюючих працівників
|
Кількість підприємств
| |
|
одиниць
|
у % до підсумку
| |
|
До 50
|
662
|
48,0
|
|
51-200
|
482
|
34,9
|
|
201-500
|
180
|
13,0
|
|
501-1000
|
36
|
2,6
|
|
Понад 1000
|
20
|
1,5
|
|
Разом
|
1380
|
100,0
|
Аналітичними називаються групування, за допомогою яких виявляють і вивчають взаємозв'язок між показниками. Аналітичне групування характеризує взаємозв’язок між двома та більше ознаками, одна з яких є факторною, а інша результативною. При чому, кожному значенню факторної ознаки відповідає середнє значення результативної ознаки. Між факторною та результативною ознакою є певний взаємозв’язок, так, якщо під впливом факторної ознаки значення результативної збільшується – зв’язок прямий, якщо зменшується – зв’язок обернений.