53.Як усувається неготовність великої частини студентів до самоосвіти в процесі кредитно-модульного навчання?

Серед основ-

них недоліків кредитно-модульної системи виділяються наступні: неготовність

студентів до переходу від пасивних до активних форм навчання, великі затрати

часу на оцінку знань студента, що призводить до збільшення зайнятості

викладачів, надто велика кількість студентів у групах.

Также большинство студентов

высказываются против большого объема материала, который выносится для

самостоятельного изучения. Неоднозначным является отношение к тестовому

контролю. Одними из положительных моментов этой системы обучения, по

мнению студентов, является необходимость постоянной подготовки к занятиям,

наличие модульного контроля и отсутствие экзаменов. Преобладающее

большинство преподавателей не считает, что кредитно-модульная система

улучшит качество образования и будет содействовать выявлению, развитию твор-

ческих способностей и клинического мышления у студентов. Среди основных

недостатков кредитно-модульной системы выделяются следующие: неготовность

студентов к переходу от пассивних к активным формам обучения, большие

затраты времени на оценку знаний студента, что приводит к увеличению

занятости преподавателей, слишком большое количество студентов у группах.

54.Чим компенсується зниження аудиторного навантаження студентів у кредитно-модульній системі навчання?

Сутність навчання студентів полягає у більш плідному використанні

вільного від аудиторного навантаження часу. Роль викладача у цьому сенсі

полягає в тому, щоб навчити студента користуватись різними джерелами

інформації, організувати його самостійну роботу з можливістю

безперервного контролю. Відомо, що лекція є однією з основних теоретичних

форм навчального процесу і саме вона повинна дати головні настанови на

самостійну роботу, систематизувати здобутті знання і зробити певні

висновки. Наприклад, для того, щоб навчити студентів перших курсів

систематично самостійно працювати, їм можна запропонувати вести

позааудиторну роботу над конспектом лекцій після кожного лекційного

заняття. У своїх лекційних зошитах вони повинні, використовуючи додаткову навчальну літературу, глибше висвітлювати головні питання тем, які розглядають відповідно до плану лекцій, а також запитання, залишені на

самостійне опрацювання. Роль викладача полягає у стимулюванні

самостійної роботи студентів над додатковою літературою та відповідному

оцінюванні їхнього напрацювання заохочувальними балами.

Завдання для самостійної роботи студентів у навчальних програмах

охоплюють назви тем, обсяг годин самостійної роботи, форми самостійної

роботи (опрацювання лекційного матеріалу, самостійне вивчення окремих

тем та питань з використанням навчальної літератури, законодавчих та

інструктивних матеріалів, підготовка до контрольних робіт, заліків, іспитів

тощо), методи контролю (опитування на лабораторних, практичних або

семінарських заняттях, написання рефератів, тестування, контрольні роботи,

модульні контрольні роботи).

Основними навиками самостійної навчальної роботи є пошук

інформації, читання і засвоєння нових знань. Самостійно над навчальним

матеріалом студенти працюють у бібліотеках, комп’ютерних класах та вдома